Справа №760/10049/25 1-кс/760/5668/25
18 квітня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі : головуючого слідчого судді - ОСОБА_1
за участі секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 ,погодженого із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, не судимого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , в рамках кримінального провадження, відомості про злочин якого внесено до ЄРДР за N?22024101110001020 від 29.09.2024 р. якому пред?явлено підозру за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.28 ч.3, 113 ч. 2 КК України,-
за участю прокурора - ОСОБА_6
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_7
Встановив:
14.04.2025 до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 ,погодженого із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження, відомості про злочин якого внесено до ЄРДР за N?22024101110001020 від 29.09.2024 р. якому пред?явлено підозру за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.28 ч.3,113 ч. 2 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що згідно з указом Президента України ОСОБА_15 № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому неодноразово продовжено, востаннє до 09.05.2025.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 29 вересня 2024 року, у громадянина рф ОСОБА_8 , якому достовірно відомо про збройний напад російської федерації на Україну, будучи негативно налаштованим стосовно держави Україна, виник умисел на організацію вчинення підпалів, спрямованих на зруйнування та пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, зокрема релейних шаф, що розташовані поряд із залізничними коліями АТ «Укрзалізниця», за рахунок підшукання та надання завдань особам з числа громадян України, здатним вчиняти вказані протиправні діяння та здійснювати оплату за виконану на території України диверсію.
На виконання свого умислу, ОСОБА_8 , створив у месенджері «Telegram» профіль з нік-неймом " ОСОБА_9 " ( ОСОБА_9 ) та на тематичних групах з пошуку роботи розмістив оголошення, щодо легкого заробітку.
Надалі, ОСОБА_8 не пізніше 29 вересня 2024 року, за допомогою мессенджера «Telegram» в ході спілкування з громадянином України ОСОБА_11 запропонував останньому пошкоджувати або знищувати будь-які релейні шафи системи сигналізації, централізації і блокування на його вибір на території м. Києва, шляхом їх підпалу та фіксувати вказані дії на відеозапис за винагороду у сумі 100 доларів США. На вказану пропозицію ОСОБА_11 погодився.
В подальшому, ОСОБА_8 детально роз'яснив ОСОБА_11 механізм вчинення зазначеного кримінального правопорушення, а саме надав інструкції з підшукання засобів вчинення злочину, об'єкту підпалу, необхідність здійснення відеофіксації тощо.
Для виконання спільного з ОСОБА_8 плану, спрямованого на здійснення підпалів релейних шаф системи сигналізації, централізації і блокування ОСОБА_11 залучив свого знайомого ОСОБА_5 , з яким вступив у попередню змову.
При цьому, ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_11 було достовірно відомо про наслідки вчинення таких підпалів, а саме неможливість використання залізничної колії на окремих ділянках, що ослаблює державу та те, що вказані дії спрямовані на зруйнування та пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення.
29.09.2024 приблизно о 14 год. 00 хв. ОСОБА_5 перебуваючи у злочинній змові з ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , з метою підготовки до вчинення підпалу релейної шафи прибув з ОСОБА_11 до магазину "Велика Кишеня", розташованому у торговому центрі "MegaCity" за адресою: м. Київ, Харківське Шосе, 19, де ОСОБА_11 придбав дві пляшки розчинника "Уайт Спирит".
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на пошкодження релейної шафи шляхом підпалу, розуміючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 29.09.2024 приблизно в період часу 14.30-15.00 год., перебуваючи на території Дніпровського району м. Києва, ОСОБА_5 , разом з ОСОБА_11 , знаходячись за адресою: м. Київ, залізнична колія № 28 поблизу ж/д станції Дарниця, побачили релейну шафу сигнальної установки, яка розташована за координатами «50.427,30.6272», яку обрали предметом свого злочинного посягання.
Надалі, на виконання свого ОСОБА_5 , 29.09.2024, перебуваючи за адресою: м. Київ, залізнична колія № 28 поблизу ж/д станції Дарниця, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , отримав від ОСОБА_11 заздалегідь підготовлену пляшку розчинника "Уайт Спирит", облив ним релейну шафу та здійснив її підпал, а ОСОБА_11 здійснив відеофіксацію вчиненого злочину на власний мобільний телефон марки «POCO», після чого надіслав відеозапис ОСОБА_8 ..
Того ж дня, ОСОБА_8 , перерахував на криптогаманець ОСОБА_11 на платформі "Binance", з власного криптогаманця "Binance", грошові кошти у сумі 92 USDT, як оплату за вчинення підпалу релейної шафи.
21 лютого 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні з метою ослаблення держави підпалу, спрямованого на зруйнування та пошкодження об'єкту, що мають важливе народногосподарське та оборонне значення, вчинене в умовах воєнного стану групою осіб.
Прокурор вказав суду, що вважає,що причетність ОСОБА_5 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами:
- протоколом огляду місця події від 29.09.2024 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 24.01.2025;
- протоколом огляду від 07.02.2025;
- протоколом слідчого експерименту від 24.01.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 24.12.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 24.12.2024;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.12.2024;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_5 від 24.12.2024;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_12 від 24.12.2024;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.12.2024;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_5 від 24.12.2024;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_12 від 24.12.2024.
22.02.2025 року слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який закінчується 20.04.2025 року.
Постановою заступника керівника Київської міської прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024101110001020 продовжено до трьох місяців, тобто до 20 травня 2025 року.
У кримінальному провадженні проведено значну кількість слідчих (розшукових) та процесуальних дій, однак через особливу складність завершити досудове розслідування до 20.04.2024 не виявляється за можливе, оскільки для повного та неупередженого розслідування у кримінальному провадженні необхідно виконати наступне:
- встановити та допитати осіб, яким відомі обставини вчинення вказаного правопорушення;
- провести слідчі експерименти з підозрюваними;
- провести інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, в разі встановлення нових обставин;
- виконати з підозрюваними та їх захисниками вимоги ст. 290 КПК України, тобто вчинити процесуальні дії для підготовки та направлення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до суду.
Крім того, прокурор вказав,що у відповідності до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України встановлено наявність достатніх ризиків, передбачених п. п.1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України.
Так, обґрунтовано ймовірним є те, що підозрюваний ОСОБА_5 , будучи обізнаним про вид та розмір покарання може почати переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду.
Крім того, санкція ч.2 ст.113 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 15 років.
Таким чином враховуючи, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за які передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі, прокурор вважає,що є обґрунтовані підстави вважати, що він, усвідомлюючи невідворотність покарання та те, що у разі доведення його вини в суді, буде призначене покарання у вигляді позбавлення волі може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України є ризиком.
Крім цього, під час подальшого досудового розслідування вказаного кримінального провадження ОСОБА_5 , для ухилення від можливої кримінальної відповідальності може впливати у будь-який спосіб на свідків адже враховуючи те, що в ході проведення обшуки були залучені поняті та підозрюваному надано копії відповідних процесуальних документів із зазначенням їх анкетних даних на думку сторони обвинувачення підозрюваний може незаконно впливати на свідків з метою зміни показів останніми в ході досудового розслідування та судового розгляду, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є ризиком.
Згідно ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме - тримання під вартою.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_7 просив суд змінити запобіжний захід своєму підзахисному на менш суворий,врахувати,що ОСОБА_5 раніше не судимий, його молодий вік та розкаяння у вчиненому.
Підозрюваний ОСОБА_5 також підтримав позицію свого захисника.
Суд, вислухав учасників провадження, дослідивши матеріали,приходить до наступного.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.28, ч.2 ст. 113 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
На обґрунтування пред'явленої підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази, які долучені до матеріалів клопотання, які обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується.
Так, обґрунтовано ймовірним є те, що підозрюваний, будучи обізнаним про вид та розмір покарання може почати переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду. Крім того, санкція ч. 2 ст. 113 КК України передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Крім того, слідчий суддя вважає доведеним ризики знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою перешкоджання надання останніми повних та достовірних показань щодо обставин вчинення кримінального правопорушення; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення, специфіку кримінального правопорушення слід вважати, що без застосування до підозрюваного запобіжного заходу останній зможе продовжити вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення, а також інші кримінальні правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності.
24 лютого 2022 року указом Президента України ОСОБА_15 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, термін дії, якого неодноразово продовжувався тому необхідно взяти до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, під час воєнного стану, що свідчить про максимальний ступінь суспільно-небезпечного діяння.
Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання та домашнього арешту не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність зазначених ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки, зважаючи на характер вчинення інкримінованих йому дій, останній не буде позбавлений можливості ухилитися від органу досудового розслідування.
Згідно ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме - тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , якому 18 років, не одружений, дітей не має, не працює, обставини вчиненого ним кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України та проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, що має суспільний резонанс, оскільки дані правопорушення вчинені в період дії воєнного стану України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному з урахуванням наявних ризиків, передбачених статтею 177 КПК України та вимог частини 6 статі 176 КПК України, до підозрюваного ОСОБА_5 може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Окрім того, положеннями абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258"5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 183, 184, 194 КПК України, -
Ухвалив:
Продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком до 20 травня 2025 року в межах строку досудового розслідування.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду м. К протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1