Справа №760/10146/25
1-кс/760/5739/25
16 квітня 2025 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника підозрюваного - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом'янського районного суду м. Києва клопотання слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмельницький, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у кримінальному провадженні №42024100000000222 від 23.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, -
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовується тим, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024100000000222 від 23.05.2024 за підозрою громадян України ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадяни України ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , діючи умисно за попередньою змовою групою осіб, у період з червня 2024 року по квітень 2025 року організували схему ухилення від військового призову в період дії військового станудля громадянина України ОСОБА_9 , шляхом фіктивного працевлаштування останнього з подальшим наданням бронювання від мобілізації в ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» (ЄДРПОУ 42516986, м. Харків, вул. Велика Панасівська, буд. 67, приміщення 1-5), яке має статус критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Для реалізації вказаного злочинного умислу, ОСОБА_5 залучив до даної злочинної схеми громадянина України ОСОБА_8 , який 13.03.2025 в ході особистої зустрічі з ОСОБА_5 та ОСОБА_9 повідомив останньому, що організує йому фіктивне працевлаштування з подальшим наданням бронювання від мобілізації, з умовою повернення ОСОБА_9 нарахованої в майбутньому заробітної плати разом з податками ОСОБА_8 у розмірі приблизно 24 000 гривень кожного місяця.
В подальшому, на виконання злочинного умислу, спрямованого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, ОСОБА_8 організував фіктивне працевлаштування ОСОБА_10 з подальшим наданням бронювання від мобілізації в ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» (ЄДРПОУ 42516986).
Відповідно до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг», ОСОБА_9 працевлаштований в ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» (ЄДРПОУ 42516986) та має бронювання від військового призову в період дії військового стануу період з 29.03.2025 по 31.12.2025.
Надалі, 14.04.2025, за попередньою домовленістю із ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , ОСОБА_9 прибув до місця зустрічі за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, 9-11. В ході даної зустрічі, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_9 , що остаточна сума, яку ще має передати йому ОСОБА_9 за своє фіктивне працевлаштування в ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» (ЄДРПОУ 42516986) та отримання бронювання від мобілізації, складає 6500 доларів США.
Так, 15.04.2025, за попередньою домовленістю ОСОБА_9 , ОСОБА_5 прибув до місця зустрічі за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, 9-11, де отримав від ОСОБА_9 решту грошової суми у розмірі 6500 доларів США.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_5 , за попередньою змовою групою осіб, вчинив перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
У зв'язку із зазначеним, 15.04.2025 ОСОБА_5 затримано на підставі ст. 208 КПК України та в цей же день, встановивши наявність достатніх доказів, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Слідчий в клопотанні зазначає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Орган досудового розслідування зазначає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк обмеженням волі на строк від п'яти до восьми років, крім того наразі наявні ризики, передбачені п.п. 1, 2, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховування від органів досудового розслідування та/або суду: наявність даного ризику обґрунтовано тим, що у органу досудового розслідування на даний час є достатні підстави вважити, що ОСОБА_5 усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення злочину, набувши процесуального статусу - підозрюваний, може переховування від органів досудового розслідування.
- перебуваючи на свободі, ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для кримінального провадження.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
На підставі викладеного, слідчий просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів без визначення розміру застави.
Під час судового розгляду прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_4 заперечували щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просили застосувати запобіжний захід, не пов'язаний із застосуванням тримання під вартою, зокрема, у виді домашнього арешту. Також надали довідку з підтвердженням місця роботи підозрюваного та інші характеризуючі документи. Стверджували, що обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою порушують права та свободу останнього. Вважають, що підозра необґрунтована, а ризики кримінального провадження наразі не існують, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання щодо застосування запобіжного заходу.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024100000000222 від 23.05.2024 за підозрою громадян України ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, що може переконати об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
Крім того, законодавцем встановлено відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України визначено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
В свою чергу, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Факти та інформація, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленого його підозри, що підтверджується на даному етапі досудового розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в матеріалах клопотання.
Також, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.
У даному випадку необхідно враховувати той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, а відтак обрання запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , на думку слідчого судді, повинно відповідати суспільному інтересу в умовах воєнного стану.
Згідно з ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зав'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно з ч.ч. 1, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя вважає доведеним вказаний прокурором ризик, передбачений п.п. 1, 2, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Матеріали клопотання дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 розуміючи можливість призначення покарання може тривалий час переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а тому доводи прокурора в цій частині є доведеними.
Водночас, враховуючи те, що досудове розслідування кримінального провадження ще триває, ОСОБА_5 перебуваючи не під вартою може знищити або сховати вказані речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Також, слідчий суддя вважає доведеним ризик, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_5 , враховуючи режим воєнного стану та особливості вчинення кримінального правопорушення та високий ступінь його суспільної небезпеки, в якому він підозрюється, що існує реальна можливість продовження вчинення вказаного злочину чи вчинення інших подібних кримінальних правопорушень проти громадської безпеки, а також інших кримінальних правопорушень.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Водночас, відповідно до п.3 ч. 5 ст. 182 КПК України встановлено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, співставивши існуючі у справі ризики, характер кримінального правопорушення та його наслідки з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що підозрюваний не буде порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки, а також беручи до уваги матеріальний стан обвинуваченого, з урахуванням ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2025 складає 3028 грн. 00 коп., вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому п. 2 ч.5 ст.182 КПК України.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обвинуваченого ОСОБА_5 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не залишати місце проживання без повідомлення про це слідчого, прокурора, суду в рамках даного кримінального провадження,
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_5 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) діб, тобто до 13.06.2025, включно.
Одночасно визначити розмір застави 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить сумі 605600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень 00 (нуль) копійок, яка може бути внесена як підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Отримувач: ДКСУ в м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р: UA 128201720355259002001012089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не залишати місце проживання без повідомлення про це слідчого, прокурора, суду в рамках даного кримінального провадження,
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення негайно здійснює розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомляє усно і письмово слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, строк дії яких встановити до 13.06.2025, включно з моменту внесення застави.
Визначити строк дії ухвали до 13.06.2025 включно.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_11