СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/2206/25
ун. № 759/8079/25
22 квітня 2025 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_4 , (в режимі відео конференції), дізнавача ОСОБА_5 , розглянувши скаргу ОСОБА_4 на постанову дізнавача ВД Святошинського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 від 14 квітня 2025 року про закриття кримінального провадження №12025105080000138, внесеного до ЄРДР 04.02.2025 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, -
17 квітня 2025 року адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_4 звернувся через підсистему «Електронний суд» до Святошинського районного суду м. Києва зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України, в якій просять скасувати постанову дізнавача ВД Святошинського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 від 14 квітня 2025 року про закриття кримінального провадження №12025105080000138, внесеного до ЄРДР 04.02.2025 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України.
Скаргу обґрунтовано тим, що 19.01.2025 р. представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 звернувся до Святошинського управління поліції ГУНП в м. Києві із заявою про вчинення кримінального правопорушення стосовно ОСОБА_4 за ознаками ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 426-1, ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.
04.02.2024 р. дізнавачем ОСОБА_6 внесено відомості до ЄРДР за вказаною заявою за ч. 1 ст. 126 КК України за ЄРДР №12025105080000138.
При цьому дізнавач ОСОБА_6 в короткому викладі обставин зазначила: 18.01.2025 за адресою: м. Київ, вул. П. Глазового, 1, виник конфлікт з невідомими особами поряд з приміщенням ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок чого йому було завдано фізичного болю (Є0 9170) та здійснила кваліфікацію за ч. 1 ст. 126 КК України.
При цьому заявником (потерпілим) ОСОБА_4 було подано заяву про вчинення співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_2 кримінальних правопорушень за ознаками ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 426-1, ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.
10.02.2025 р. від адвоката ОСОБА_3 в інтересах потерпілого було направлені клопотання дізнавачу про здійснення перекваліфікації складу діяння у кримінальному провадженні.
04.03.2025 р. ОСОБА_4 відправив на адресу Святошинського управління поліції ГУНП в м. Києві письмові пояснення (показання), в яких здійснив виклад фактичних обставин по справі за ознаками ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 426-1, ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.
19.03.2025 р. від адвоката ОСОБА_3 в інтересах потерпілого було направлені клопотання прокурору про здійснення перекваліфікації складу діяння у кримінальному провадженні.
Постановою дізнавача ВД Святошинського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 від 14 квітня 2025 року кримінальне провадження №12025105080000138, внесеного до ЄРДР 04.02.2025 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, закрито за відсутністю в діях складу кримінального правопорушення.
В обґрунтування доводів та вимог скарги заявник посилається на те, що рішення про закриття кримінального провадження прийнято дізнавачем без повного з'ясування всіх обставин справи та невірно визначеної кваліфікації вчиненого кримінального правопорушення.
На думку скаржника дізнавачем не було ініційовано допит із потерпілим через відео конференцію, або через доручення органу поліції, не допитано жодного свідка, який перебував на території вчинення кримінального правопорушення, не здійснено жодного заходу забезпечення кримінального провадження, як тимчасового доступу до документів, оскаржувана постанова про закриття кримінального провадження не містить обґрунтованих підстав, з яких було закрито кримінальне провадження.
У судовому засіданні представник потерпілої особи - адвокат ОСОБА_3 (в режимі відео конференції) підтримав вимоги скарги з підстав зазначених у ній.
У судовому засіданні дізнавач ВД Святошинського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 заперечував щодо скарги, надавши пояснення, що відділом дізнання проведені всі необхідні слідчі дії за результатами яких було винесено постанову від 14 квітня 2025 року про закриття кримінального провадження №12025105080000138. Потерпілий неодноразово викликався до Святошинського УП ГУНП в м. Києві для вирішення питання щодо перекваліфікації даного кримінального провадження, оскільки фактично підставою для кваліфікації є встановлені, доведені та такі, що підлягають кримінально-правовій оцінці, факти (ознаки) вчиненого особою злочинного діяння, яке мало місце в об'єктивній дійсності. Однак, потерпілий та його адвокат жодного разу не прибули до дізнавача ВД Святошинського УП ГУНП в м. Києві.
Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступні обставини.
Відповідно до п. 17) ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до п.3) ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, як рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Судом встановлено, що 19.01.2025 р. представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 звернувся до Святошинського управління поліції ГУНП в м. Києві із заявою про вчинення кримінального правопорушення стосовно ОСОБА_4 за ознаками ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 426-1, ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.
04.02.2024 р. дізнавачем ОСОБА_6 внесено відомості до ЄРДР за вказаною заявою за ч. 1 ст. 126 КК України за ЄРДР №12025105080000138.
Постановою дізнавача ВД Святошинського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 від 14 квітня 2025 року кримінальне провадження №12025105080000138, внесеного до ЄРДР 04.02.2025 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, закрито за відсутністю в діях складу кримінального правопорушення.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження №12025105080000138, дізнавач у вказаній постанові описує склад кримінального правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 126 КК України та в результаті робить висновок, що потерпілому ОСОБА_4 вказаною подією не завдано фізичної шкоди, а тому в даній події відсутній склад правопорушення ст. 356 КК України. В тому числі зазначає, що за результатами досудового розслідування встановити достовірні обставини події не надалось можливим.
В оскаржуваній постанові, орган дізнання (дізнавач) Святошинського управління поліції ГУНП в місті Києві кваліфікував діяння стосовно потерпілого за ч. 1 ст. 126 КК України.
У свою чергу у заяві про кримінальне правопорушення потерпілого ОСОБА_4 не йдеться про вчинення відносно нього кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 126 КК України, потерпілий не вказував що відносно нього здійснювалось побої та мордування.
У заяві про вчинення кримінального правопорушення представник ОСОБА_4 виклав виклад обставин та зазначив, що відносно нього було вчинено кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 426-1, ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
При проведені досудового розслідування слідчий чи прокурор, з урахуванням конкретних обставин справи, на власний розсуд визначають об'єм перевірочних дій, достатній, за їх переконанням, для прийняття вмотивованого рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Обов'язковими елементами складу будь-якого злочину є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність), які оцінюється, не є злочином.
Дослідивши постанову про закриття кримінального провадження та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до переконання про те, що постанова дізнавача від 14 квітня 2025 року про закриття кримінального провадження №12025105080000138, внесеного до ЄРДР 04.02.2025 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України винесена в супереч вимог ст. 284 КПК України.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 110 КПК України зміст мотивувальної частини постанови слідчого повинен містити відомості про: обставини, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Дізнавачем, всупереч вимогам ст. 93 КПК України, не вжито всіх заходів, спрямованих на збирання доказів на підтвердження факту наявності ознак кримінального правопорушення, а також не спростовано доводів скаржника викладених у скарзі.
Висновок дізнавача, зазначений в оскаржуваній постанові, не ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оскільки органом досудового розслідування не вжито всіх необхідних заходів для збирання доказів та не проведено усіх необхідних слідчих дій, спрямованих на встановлення істини у справі.
Крім того, оскаржувана постанова має поверхневий неаргументований характер, оскільки з її змісту не зрозуміло, яким чином дізнавач дійшов до висновку про відсутність в діянні складу кримінального правопорушення. У вказаній постанові не зазначено які слідчі дії проведені, які прийняті процесуальні рішення у період проведення досудового розслідування, що могли слугувати підставою для його законного винесення та закриття кримінального провадження.
Дізнавачем не було ініційовано допит із потерпілим через відео конференцію, або через доручення органу поліції, не допитано жодного свідка, який перебував на території вчинення кримінального правопорушення, не здійснено жодного заходу забезпечення кримінального провадження, як тимчасового доступу до документів, оскаржувана постанова про закриття кримінального провадження не містить обґрунтованих підстав, з яких було закрито кримінальне провадження.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст. 2, ст. 284 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно зі ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Проаналізувавши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що оскаржувана постанова була прийнята передчасно, оскільки дізнавачем не були належним чином перевірені доводи, викладені в заяві про злочин, та не було надано їм відповідну правову оцінку.
Слідчий суддя погоджується з твердженням скаржника про формальне відношення дізнавача до перевірки доводів, зазначених в заяві та неприйняття усіх передбачених законом заходів для проведення всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
Виходячи з викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про передчасність та необґрунтованість викладеного висновку в постанові дізнавача, формальне відношення до проведення досудового розслідування, а тому вважає недотриманими при винесенні оскаржуваної постанови вимоги ч. 2, ст. 284 КПК України, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню.
Згідно з п. 18) ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Керуючись ст. ст. 3, 9, 22, 303, 305, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_4 на постанову дізнавача ВД Святошинського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 від 14 квітня 2025 року про закриття кримінального провадження №12025105080000138, внесеного до ЄРДР 04.02.2025 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України - задовольнити.
Скасувати постанову дізнавача відділу дізнання Святошинського управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 від 14 квітня 2025 року про закриття кримінального провадження №12025105080000138, внесеного до ЄРДР 04.02.2025 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1