СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/6821/25
пр. № 3/759/3065/25
22 квітня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 126 КУпАП,-
На адресу Святошинського районного суду м. Києва надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено суддю Шум Л.М.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№263598 від 06.03.2025 зазначено, що 06.03.2025 о 11 год. 05 хв. за адресою: м. Київ, пр-т Берестейський, водій керував транспортним засобом (транспортний засіб YAMAHA , д.н.з. НОМЕР_1 повторно протягом року, будучи позбавлений права керування за ч. 4 ст. 126 КУпАП, постанова ЕНА№3096824 від 21.09.2024, чим порушив вимоги п. п. 2.1а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки до суду не повідомив. Клопотання та заяви до суду не подавав.
Суд вживав всіх достатніх та необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 у розгляді справи про адміністративне правопорушення та надання ним з приводу цього відповідних пояснень, проте ОСОБА_1 до суду не з'явився.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях дійшов висновку, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини у п. 41 рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (Заява N3236/03) зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначено, що недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Враховуючи наведене, суд вважає, що справу можна розглянути у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.
Згідно ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Приписи ст. 7 КУпАП визначають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 121 КУпАП визначено, що під транспортними засобами у статтях 121-126, 127-1 - 128-1, частинах першій і другій статті 129, статтях 132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Згідно ст. 1 зазначеного Закону легкий персональний електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину.
Норми ст. 126 КУпАП не розділяють транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші. Суб'єктом правопорушення, передбаченого ст.126 КУпАП, є, в тому числі, особа, яка керує транспортним засобом, а не лише механічним транспортним засобом.
Відповідно допрактики Касаційногокримінального судуВерховного Судуслідує,що будь-якийтранспортний засіб,що приводитьсяв рухза допомогоюдвигуна,незалежно відйого робочогооб'єму,належить домеханічних транспортнихзасобів. Ізвизначення випливає,що межаміж механічнимиі немеханічнимитранспортними засобамипроходить тількив класітранспортних засобівіз електродвигуном (постанова Верховного Суду від 01.03.2018, справа № 278/3362/15-к, провадження № 51-877км18).
Відповідно до п. 1.3. Правил дорожнього руху (надалі по тексту ПДР) передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п. 1.10 ПДР водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Пунктом 2.1 «а» ПДР передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті2.1, зокрема посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ч. 9-10 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції продорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідченьвизначається Кабінетом Міністрів України.
Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Отже, особа, до якої застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом не має права керувати транспортними засобами протягом строку позбавлення такого права.
Частиною 4 ст. 126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 5 ст. 126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Таким чином, частина 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч. 3 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП).
Об'єктом правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП полягає, зокрема, у керуванні транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами.
Суб'єктом адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП є особа, яка досягла на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку, згідно ст. 12 КУпАП.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Поняття повторності розкрито в пункті 2 частини 1 статті 35 КУпАП повторним правопорушенням є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративного стягненню.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№263598 від 06.03.2025 зазначено, що 06.03.2025 о 11 год. 05 хв. за адресою: м. Київ, пр-т Берестейський, водій керував транспортним засобом (транспортний засіб YAMAHA , д.н.з. НОМЕР_1 повторно протягом року, будучи позбавлений права керування за ч. 4 ст. 126 КУпАП, постанова ЕНА№3096824 від 21.09.2024, чим порушив вимоги п. п. 2.1а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Згідно із п. 3 Розділу І "Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі", затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 року № 1395 повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).
Відповідно до п. 4, 5 розділу VII вказаної інструкції, поліцейський, який подає матеріали до розгляду, готує довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення.
В матеріалах справи наявна довідка про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, видана Управлінням патрульної поліції в м. Києві, якою підтверджується факт притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.
Отже, за загальним правилом постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, крім, зокрема, постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яка набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.
В силу положень ст. 298 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Отже, у діях ОСОБА_1 суд вбачає повторність керування транспортним засобом особою, яка протягом року позбавлялась такого права.
З досліджених у судовому засіданні відеозапису, зокрема відеозапису з портативного відеореєстратора вбачається, що ОСОБА_1 своїх документів при зупинці транспортного засобу не надав, повідомив, що позбавлений права керування транспортними засобами, працівниками патрульної поліції на місці перевірено наявність судових рішень про позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами.
Досліджені судом докази у своїй сукупності свідчать про наявність у ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Судом не встановлені обставини, визначені статтями 34-35 КУпАП, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Приписи КУпАП визначають, що вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, мету застосування адміністративного стягнення - виховання особи та запобігання вчиненню нових правопорушень, приписи ст. 126 КУпАП, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді накладення штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом строком на п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 605,60 гривень.
На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 40-1,126,245, 251, 252, 268,280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,ЗУ «Про судовий збір», суд,-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 гривень (сорок тисяч вісімсот гривень) з позбавленням права керування транспортним засобом строком на п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений строк, відповідно до ст. 308 КУпАП постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби та у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: Л.М. Шум