СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/2035/25
ун. № 759/7406/25
17 квітня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12021111140000595 від 20.10.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України,
До Святошинського районного суду міста Києва 09.04.2025 надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12021111140000595 від 20.10.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
В обґрунтування клопотання представник власника майна зазначає, що ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 15.11.2022 у справі № 759/15957/22, в межах кримінального провадження № 12021111140000595 від 20.10.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, накладено арешт із забороною державним органам та органам нотаріату здійснювати будь-які реєстраційні дії в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов?язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників, будівництва на них об?єктів нерухомості, а також забороною здійснення вирубки зелених насаджень (лісових насаджень), із забороною відділу містобудування та архітектури Обухівської районної державної адміністрації Київської області вчиняти дії по видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, із забороною Державним органам вчиняти дії по реєстрації дозвільних документів на забудову земельної ділянки, на земельні ділянки, у тому числі на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:04:004:0314 загальною площею 0,12 га, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 .
Так, ОСОБА_3 є законним власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222487000:04:004:0314 загальною площею 0,12 га, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. При цьому, з моменту накладення арешту на належну ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:04:004:0314 загальною площею 0,12 га (15.11.2022 року) до моменту звернення з даним клопотанням про скасування арешту майна пройшло вже більше 2 (двох) років. Це фактично протягом тривалого часу позбавляє власника майна гарантованого йому ст. 41 Конституції України права та покладає на нього індивідуальний та надмірний тягар, що очевидно порушує баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Протягом вищевказаного часу у сторони обвинувачення об?єктивно було вдосталь часу для з?ясування правової природи вищевказаного об?єкту нерухомого майна, для надання додаткових доказів на підтвердження його відповідності об?єктам кримінально-протиправних дій та/або речовому доказу у кримінальному провадженні. Більше того, протягом вказаного часу право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку ніким не оспорювалось, прокурором не було подано позов про скасування правовстановлюючих документів на майно, з обвинувальним актом прокурор до суду не звертався.
За таких обставин, в подальшому в застосуванні такого заходу, як арешт майна, відпала потреба. Зважаючи на наведене, дотримуючись засад кримінального провадження законності, верховенства права та недоторканності права власності, приймаючи до уваги відсутність необхідності в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна. Заявник приходить до переконання, що потреби і надалі обмежувати його у володінні майном, а саме земельною ділянкою, немає, продовження такого арешту спричиняє збитки інтересам власника, порушує його законні права.
Представник власника майна ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 подав письмове клопотання про розгляд справи за їх відсутності, також долучив копію ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 15.11.2022 у справі 759/15957/22, зазначив, що клопотання підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно ч. 2 ст. 173 ПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно із ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 15.11.2022 накладено арешт із забороною державним органам та органам нотаріату здійснювати будь-які реєстраційні дії в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов'язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників, будівництва на них об'єктів нерухомості, а також забороною здійснення вирубки зелених насаджень (лісових насаджень), із забороною відділу містобудування та архітектури Обухівської районної державної адміністрації Київської області вчиняти дії по видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, із забороною Державним органам вчиняти дії по реєстрації дозвільних документів на забудову земельної ділянки, зокрема, на земельну ділянку із кадастровим номером 3222487000:04:004:0314 загальною площею 0,12 га.
Зі змісту вказаної ухвали слідчого судді вбачається, що арешт на вказане майно накладався з метою збереження речових доказів, а саме унеможливлення відчуження майна.
Задовольняючи клопотання прокурора про накладення арешту, слідчий суддя обґрунтовано врахував наявність правових підстав, передбачених ч. 1-3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на таке майно.
Крім того, матеріали провадження, на підставі яких вирішувалося питання про накладення арешту свідчать, що на тому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження.
Разом з тим, прокурор у судове засідання не прибув, додаткових доказів чи документів на спростування доводів клопотання адвоката не надав, також не надав і доказів на підтвердження обставин, які є підставою для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
При цьому, слід зазначити, що прокурор зобов'язаний довести необхідність та наявність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, наявність потреб досудового розслідування у такому арешті майна, актуальність цього питання.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Разом з тим, такі додаткові доводи щодо необхідності продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт, прокурором у судовому засіданні не наведено.
Також у відповідності з практикою Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСі проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108. п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Отже, жодних доказів, які б спростовували доводи клопотання заявника та підтверджували обставини, які є підставою для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, до суду надано не було, у зв'язку із чим слідчий суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, дійшов до висновку, що доводи, зазначені в клопотанні є обґрунтованими.
Аналіз наявних у розпорядженні слідчого судді матеріалів свідчить про відсутність на даний час підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а так само, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки арешту такого майна.
Викладені обставини в сукупності свідчать про те, що ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:04:004:0314 загальною площею 0,12 га, на час розгляду клопотання про скасування арешту майна відпали. Крім того, слідчому судді не наведено додаткових доводів в обґрунтування наявних ризиків, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Таким чином, слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння ОСОБА_3 майном на підставі зазначених обставин, оскільки представником заявника доведено, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає доцільним скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого суддів Святошинського районного суду міста Києва від 15.11.2022, оскільки не вбачає потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, а відтак клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170-174, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12021111140000595 від 20.10.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 15.11.2022 (ун. №759/15957/22) у кримінальному провадженні за №12021111140000595 від 20.10.2021, а саме на земельну ділянку із кадастровим номером 3222487000:04:004:0314 загальною площею 0,12 га, яка належить на праві власності ОСОБА_3 .
Скасувати заборону державним органам та органам нотаріату здійснювати будь-які реєстраційні дії в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов'язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників, будівництва на них об'єктів нерухомості, а також заборону здійснення вирубки зелених насаджень (лісових насаджень), із забороною відділу містобудування та архітектури Обухівської районної державної адміністрації Київської області вчиняти дії по видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, із забороною Державним органам вчиняти дії по реєстрації дозвільних документів на забудову земельної ділянки.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1