СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/3314/25
ун. № 759/4573/25
про передачу справи за підсудністю
22 квітня 2025 року суддя Святошинського районного суду м.Києва Бабич Н.Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
03.03.2025 р. до суду надійшов вказаний позов, в якому позивач просив стягнути з відповідача. заборгованість за кредитним договором №101459309 від 17.11.2021 у розмірі 24 950,00 грн. Позовні вимоги мотивовано неналежним виконання зобов'язання та набуття позивачем права вимоги до відповідача.
Ухвалою суду від 05.03.2025 року, справу прийнято до провадження та відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження без виклику сторін .
В подальшому було виявлено, що провадження відкрито з порушеннням правил підсудності.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист. Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист правлюдини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), а також практики Європейського суду з прав людини, які, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п.1 ст.6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 8 ст. 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" на запит суду № 1172726 від 05.03.2025 р. надано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру, що відповідач ОСОБА_1 був до 29.11.2022 зареєстрований в АДРЕСА_2 (гуртожиток) (а.с.52).
Таким чином, встановлено, що справа в порядку ч. 1 ст. 27 ЦПК України не підсудна Святошинському районному суду м. Києва.
Матеріали справи не містять даних, що місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи) є Святошинський район.
Таким чином, встановлено, що справа в порядку ч. 9 ст. 28 ЦПК України не підсудна Святошинському районному суду м. Києва.
Підстав для застосування ст. 30 ЦПК України, судом не вбачається.
Таким чином, розгляд даної справи територіально не підсудний Святошинському районному суду м. Києва, оскільки, відповідач на території Святошинського району м. Києва зареєстрованими не значиться, як і не є вказаний район, останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Визначаючи підсудність даної справи суд враховує, що останнім відомим місце реєстрації відповідача є АДРЕСА_1 , що юрисдикційно відноситься до Голосіївського районного суду м, Києва.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленомустаттею 31 ЦПК України.
Згідно із п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до положень ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Закону України "Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини", інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки, за його допомогою визначається "належний суд", тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Згідно ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі викладеного, враховуючи заяву представника позивача, дана цивільна справа передається на розгляд Голосіївському районному суду м. Києва в порядку ч. 1 ст. 27 ЦПК України, за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Керуючись ст.ст. 27 - 31, 187 ЦПК України, суддя, -
Цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- передати за підсудністю на розгляд до Голосіївського районного суду м. Києва (місто Київ, вул. Виставкова, (Полковника Потєхіна), 14-а).
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Н.Д. Бабич