Справа № 756/11095/23
Номер провадження № 1-кп/756/612/25
10 квітня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою в судовому проваджені за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ростов-на-Дону, російської федерації, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
1. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
1.1. У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває вказане судове
провадження.
1.2. Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання в порядку до ч. 3 ст. 331 КПК України про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, оскільки на думку прокурора, наразі існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
2. Позиції сторін кримінального провадження.
2.1. В обґрунтування поданого клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 на 60 (шістдесят) діб, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу в виді застави у розмірі 232 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 703 000,00 грн. Прокурор просив урахувати, що продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, прокурор просив урахувати, що у зв'язку з неодноразовим неприбуттям обвинуваченого у судові засідання судом, на підставі ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 11.03.2025, було надано дозвіл на затримання з метою приводу для участі в рогляді клопотання про обрання запобіжного заходу в виді тримання під вартою.
2.2. Захисник просив відмовити в застосуванні запобіжного заходу чи обрати більш м'який, що не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки не погоджується з існуванням ризиків, які наведені прокурором в клопотанні про обрання запобіжного заходу.
У зв'язку з чим, уважав, що запобіжний захід у виді особистого зобов'язання буде достатнім для виконання покладених на обвинуваченого обов'язків, передбачених ст. 42 КПК України, ураховуючи й те, що останній утримує двох малолітніх дітей.
2.3. Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника, просив обрати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, оскільки він жодного разу не ухилявся від прибуття в судове засідання, а не прибував лише через захворювання.
3. Установлені судом обставин із посиланням на докази, мотивів з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
3.1. Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_4 інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання в виді позбавлення волі строком до 8 років.
У зв'язку з чим прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання відповідно до ст. 331 КПК України про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , оскільки, на думку прокурора, наразі продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.2. Аналізуючи положення ст. 194 КПК України разом із загальними положеннями КПК України щодо судового провадження в суді першої інстанції, можна дійти висновку, що при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри, тобто відповідно до статей 194, 199 КПК України під час процедури продовження запобіжного заходу, слід ураховувати, що надання оцінки доказів у справі відбувається лише в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення вироку. Зазначене свідчить про те, що на стадії судового розгляду суд не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри чи то обвинувачення безпосередньо шляхом надання оцінки доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати розсудливу людину в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Цими відомостями, на думку суду, є висунуте в передбаченому законом порядку обвинувачення, яке є предметом дослідження суду наразі.
Отже, суд, на підставі розумної оцінки, уважає причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для вирішення питання щодо подальшого продовження строку дії запобіжного заходу.
3.3. В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що наразі існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість того, що ОСОБА_4 , у випадку не обрання запобіжного заходу, буде переховуватися від суду, здійснить вплив на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні, перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, а також учинить інше кримінальне правопорушення.
Указані ризики, на думку прокурора, обґрунтовуються тим, що ОСОБА_4 усвідомлюючи міру покарання за вчинений ним злочин, може навмисно переховуватись, оскільки останній шляхом постійного подання клопотань відкладав судові засідання, а привід здійснити неможливо бо фактичне місцеперебування невідоме.
В обґрунтування ризику здійснення впливу на свідків, прокурор звертав увагу, що ОСОБА_4 відомі дані цих осіб, зокрема в даному кримінальному провадженні свідками, тому він достовірно усвідомлює, що даним особам відомі фактичні обставини вчиненого ним злочину, а їхні покази є одним з основних джерел доказування. Тому існує ризик того, що обвинувачений може впливати на свідків.
В обґрунтування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, прокурор покликається на те, що ОСОБА_4 має значне коло знайомих, друзів, родичів, а отже останні допоможуть ОСОБА_4 утворити псевдо алібі, що унеможливить встановити об'єктивні обставини учинення кримінального правопорушення.
В обґрунтування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, прокурор звертав увагу, що ОСОБА_4 фактично не має постійних джерел для існування, оскільки офіційно не працевлаштований. Одночасно з цим, просив урахувати поданий потерпілим цивільний позов у розмірі відшкодування шкоди, яка складає 703000,00 грн, а отже це може підштовхнути ОСОБА_4 на учинення іншого кримінального правопорушення.
3.4. Досліджуючи матеріали клопотання, пояснення прокурора, беручи до уваги пояснення обвинуваченого та захисника в судовому засіданні, а також відомості про особистість ОСОБА_4 , суд погоджується з тим, що на даний час наявний ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватись.
Ці висновки ґрунтується на тому, що мали місце не прибуття в судове засідання обвинуваченого, який хоча і надав документи про те, що мав погане самопочуття, але надані документи не містить інформації про неможливість приймати участь в судових засіданнях, бо сам надання лікарняного не звільняє особу від обов'язку прибувати за викликом суду, що обвинуваченому роз'яснювалось в судовому засіданні.
Суд зауважує, що хоча свідки вже були допитані у судовому засіданні, однак це не позбавляє стороні поставити питання про додатковий допит вказаних осіб після дослідження інших видів доказів.
3.5. Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу в виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , на думку суду прокурором не було доведено неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема заставу, оскільки обвинувачений має міцні соціальні зв'язки, займається суспільно корисною працею, хоча неофіційно.
Тому, ураховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, стадію судового провадження, а також те, що вирішення питання застосування запобіжного заходу в виді застави є правом суду, на думку суду, запобіжний захід у вигляді застави зможе у повній мірі забезпечити його належну процесуальну поведінку та виконання покладених на нього обов'язків, які визначені ст. 42 КПК України - прибувати за першою вимогою до суду.
Ураховуючи наведені висновки, оскільки ОСОБА_4 було затримано з метою приводу для участі в розгляді клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу в виді тримання під вартою, ОСОБА_4 слід звільнити з-під варти в судовому засіданні, бо суд дійшов висновку про обрання запобіжного заходу, який не пов'язаний з триманням під вартою.
3.6. На думку суду, саме запобіжний захід - застава, буде відповідати завданням кримінального провадження, визначеного ст. 2 КПК України, меті застосування запобіжного заходу та особистості обвинуваченого, встановленим обставинам - усунути ризики, які є запобіжником саме належної процесуальної поведінки та співіснування з суспільством.
3.7. Судом, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при прийнятті такого рішення, було також вивчено відомості, що характеризують особистість обвинуваченого, які наведені прокурором у клопотанні, а також стороною захисту, як і тяжкість покарання, яке може бути застосованим до обвинуваченого. На думку суду, саме наведений запобіжний захід буде достатнім та дієвим, з метою забезпечення дотриманння зобов'язань, зокрема - прибувати до суду за першою вимогою у межах кримінального провадження.
Крім того, обираючи запобіжний захід у виді застави, на ОСОБА_4 слід покласти обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України строком на 60 (шістдесят) днів, а саме не відлучатися із міста Києва без дозволу суду, повідомляти суд про необхідність зміну свого місця проживання або роботи, здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у разі їх наявності.
3.8. На переконання суду, застава у розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп., здатна забезпечити ОСОБА_4 виконання покладених на нього обов'язків, наведених в п. 3.7. рішення, а також здатна забезпечити зобов'язання обвинуваченого прибувати за першим викликом до суду і є помірною для матеріального стану обвинуваченого.
Керуючись статтями 7, 31, 177, 178, 193-199, 331, 350, 369-372, 376, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора- задовольнити частково.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави в розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (одержувач - ТУ ДСА України в м. Києві, ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 02896785).
Зобов'язати ОСОБА_4 з'являтися за першою вимогою до суду, а також покласти наступні обов'язки:
- не відлучатися із міста Києва без дозволу суду;
- повідомляти суд про необхідність зміну свого місця проживання або роботи;
- здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у разі їх наявності;
Указані обов'язки покладаються на ОСОБА_4 строком на два місяці.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала діє до 05.06.2025 та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору, а також для виконання конвойній службі, яка має звільнити з під варти ОСОБА_4 негайно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, які не були присутніми під час її проголошення, у той же строк та в тому ж порядку, з дня отримання її копії.
Суддя ОСОБА_1