Справа №:755/11559/24
Провадження №: 1-кс/755/1287/25
"16" квітня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю заявника ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_4 , яка здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за № 12024100040001426 від 23.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
Заявник ОСОБА_3 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою про відвід слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 від здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12024100040001426 від 23.04.2024 року, за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Заява мотивована тим, що слідчим СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 не вжито всіх заходів для встановлення істини, що свідчить про не правильність та неповноту проведення досудового розслідування. Слідча ОСОБА_4 не здійснила заходів щодо збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, інших відомостей необхідних для розслідування кримінального провадження. Зокрема, з початку слідства між ним та слідчою ОСОБА_4 виник конфлікт інтересів, та склались неприязні стосунки. У зв'язку з чим заявник вважає, що слідчий Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100040001426 від 23.04.2024 року, не виконує належним чином свої процесуальні обов'язки, а її дії викликають обгрунтований сумнів в її неупередженості.
У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав заяву, просив її задовольнити.
Слідча ОСОБА_4 пояснила, що зверталася до суду з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей та документів, в ході якої було здійснено виїмку у відділенні «Приватбанку», на даний час допитані свідки, надавалось доручення про виклик дружини ОСОБА_3 , однак доручення не було виконано. Крім того, надала суду матеріали кримінального провадження № 12024100040001426 від 23.04.2024 року, за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Дослідивши заяву про відвід, оглянувши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку заявника, слідчої, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення заяви, виходячи з наступного.
Слідчим відділом Дніпровського УП ГУНП в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100040001426 від 23.04.2024 року.
Вичерпний перелік підстав для відводу прокурора, слідчого, дізнавача наведений у ст. 77 КПК України, згідно з якою прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Положеннями ст. 80 КПК України розкрито поняття заяви про відвід, окрім того частиною 5 вказаної статті передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Заявник мотивує заяву про відвід слідчого зокрема, не проведенням достатніх слідчих та процесуальних дій, та зауважує, що слідчим СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 не виконуються належним чином свої процесуальні обов'язки, що викликає обґрунтований сумнів в її неупередженості.
Положеннями ст. 77 КПК України визначені підстави для відводу прокурора, слідчого, дізнавача. Так, пунктом 3 ч.1 ст.77 КПК України визначено, що слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Ключовим моментом відводу як цілісного інституту кримінального провадження є упередженість суб'єкта процесуальної діяльності при вирішенні поставлених перед ним питань. Як вбачається із формулювань ст.77 КПК України, інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості слідчого, мають бути обумовлені конкретними фактами.
Кримінальне процесуальне законодавство висуває загальні вимоги до вмотивованості відводу, а тому при вирішенні питання про наявність підстав для відводу прокурора та слідчого, доцільним буде звернутись до інших джерел права, які визнані в Україні, а саме практики Європейського суду з прав людини. ЄСПЛ вказав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Так, згідно правових позицій, висловлених у рішеннях ЄСПЛ, який констатує в аналогічних випадках порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР (далі - Конвенція), де зазначено, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. При цьому така інституція як «Суд» в розумінні практики ЄСПЛ має відноситься не тільки саме до суду, а і до інших державних органів в тому числі і прокуратури.
За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретної особи у провадженні, тобто чи виявляє ця особа упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечувала особа відсутність будь-яких сумнівів у її безсторонності. Особиста безсторонність презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного учасника кримінального провадження, позиція особи, яка це стверджує, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, і у цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення.
У відповідності до положень ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до частини 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Зазначені обставини вимагають від суду створити такі умови, які б гарантували відсутність в учасників кримінального провадження сумнівів щодо об'єктивності і неупередженості слідчого, який здійснює досудове розслідування.
До повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі "Фельдман проти України", заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п.97).
Разом з цим, слідчий суддя нагадує, що інститут відводу у кримінальному провадженні, закріплений в главі 3 КПК України, містить чітку правову конструкцію «існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості». Тобто системний аналіз положень чинного законодавства у сукупності з послідовною практикою ЄСПЛ приводить до висновку, що підставою для відводу не обов'язково має бути доведений факт упередженості з боку слідчого, прокурора, судді - достатньою підставою є навіть «обґрунтовані сумніви» у наявності такої упередженості.
Слідчий суддя приходить до думки, що з врахуванням вищевикладеного, сумніви потерпілої сторони в упередженості слідчого ОСОБА_4 можуть бути визнані "обгрунтованими" в очах стороннього незацікавленого спостерігача - що само по собі вже є підставою для задоволення заяви про відвід.
На підставі наведеного, з метою уникнення будь-яких сумнівів в неупередженості слідчого у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що заявлений слідчому Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 відвід підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 77, 80-81, 83 ч.2 ст.376 КПК України, слідчий суддя
Заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_4 , яка здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за № 12024100040001426 від 23.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України- задовольнити.
Відвести слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 від здійснення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040001426 від 23.04.2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: