Номер провадження 1-кс/754/1106/25
Справа № 754/5301/25
21 квітня 2025 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора - ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100030000866 від 21.03.2025 р. за ч. 5 ст. 190 КК України, -
09.04.2025 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , про накладення арешту на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , яку ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу переоформив зі своєї матері на себе, а потім за договором дарування відчужив на користь своєї дружини ОСОБА_8 , яка є дочкою ОСОБА_6 , із забороною на її відчуження, розпорядження та користування, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (цивільний позов), у кримінальному провадженні № 12025100030000866, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.03.2025 р. за ч. 5 ст. 190 КК України, досудове розслідування в якому здійснюється Деснянським УП ГУ НП в м. Києві.
Особа, що подала клопотання, у судове засідання не з"явилась, причини неявки не повідомила, її неявка не передшкоджає розгляду клопотання.
Вислухавши думки прокурора, представника власника майна, про арешт якого ставиться питання, - адвоката ОСОБА_4 , дослідивши матеріали кримінального провадження, вважаю, що клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Частиною другою ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема правову підставу для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу) та розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
У провадженні Деснянського УП ГУ НП в м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12025100030000866, від 21.03.2025 р., внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
У вказаному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру.
У матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які позовні заяви, у тому числі і позовна заява ОСОБА_6 , копія якої долучена до клопотання про накладення арешту на майно.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
За таких обставин підстави для задоволення клопотання відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.170-173, 175, 309, 372, 395, 532 КПК України, -
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100030000866 від 21.03.2025 р. за ч. 5 ст. 190 КК України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя -