Справа № 754/14628/19
Провадження №: 2/752/117/25
про залишення позовної заяви без розгляду
15.04.2025 року Голосіївський районний суд міста Києва,
у складі: головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.
секретаря - Бєляєвої К.Д.,
за участю сторони:
представника відповідача-1 - ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Київської міської ради, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогоза Олександр Петрович, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визнання заповіту недійсним, -
У жовтні 2019 року позивач ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_4, звернулася до Деснянського районного суду м. Києва із вищевказаним позовом.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 09.10.2019, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Київської міської ради, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогоза Олександра Петровича, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визнання заповіту недійсним передано на розгляд до Голосіївського районного суду м. Києва.
У грудні 2019, вищезазначена цивільна справа надійшла на адресу Голосіївського районного суду м. Києва.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13.01.2020 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 06.04.2023 призначено у цивільній справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Київської міської ради, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогоза Олександр Петрович, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визнання заповіту недійсним, посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського міського центру судово-психіатричної експертизи.
У квітні 2024 року вказана справа повернулась з експертної установи без виконання експертизи.
В судовому засіданні було поставлено на обговорення питання про залишення позовної заяви без розгляду в зв'язку з повторною неявкою позивача.
В судове засідання з'явився представник відповідача-1 не заперечував проти залишення позовної заяви без розгляду в зв'язку з повторною неявкою позивача.
Інші сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином; заяв чи клопотань про розгляд справи повідомлені належним чином.
Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника відповідача-1, вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в судові засідання, які відбулись 27.02.2025 та 15.04.2025 року не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомляла, доказів які підтверджують неможливість прибуття в судове засідання до суду не надавала.
Позивач будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання, яке відбулося 27.02.2025 о 12 годині 10 хвилин, не з'явилася, про що свідчить протокол судового засідання від 27.02.2025.
Разом з цим, позивач була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується смс-повідомленням доставленим 21.02.2025 о 12:30 годині за номером телефону НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 .
Позивач будучи повідомленою належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання, яке відбулося 15.04.2025 о 12 годині 10 хвилин, не з'явилася, свого представника не направила.
Разом з цим, позивач була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується смс-повідомленням доставленим 13.03.2025 о 17:13 годині за номером телефону НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 .
Отже, судом здійснювалися заходи щодо належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, однак позивач в судове засідання повторно не з'явилася та на день розгляду справи будь-яких клопотань чи заяв від позивача до суду не надходило.
Частина 6 статті 128 ЦПК України, передбачає, що судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 ЦПК України, якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.
Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.
Положеннями ч. 3 ст. 131 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Враховуючи, що судом вживались всі можливі заходи для належного повідомлення позивача, але остання повторно не з'явилася в судове засідання, заяв про розгляд справи за її відсутності до суду не направила, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.
Керуючись ст.ст. 259, 260 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Київської міської ради, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогоза Олександр Петрович, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визнання заповіту недійсним- залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Текст ухвали виготовлено 21.04.2025.
Суддя: Ю.Ю. Мазур