Справа № 573/289/25
Провадження №1-кп/573/64/25
21 квітня 2025 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді: ОСОБА_1 ,
з участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 18 січня 2025 за № 12025200570000026 по обвинуваченню
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , з професійно-технічною освітою, неодруженого, не працюючого, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуваючого, не є особою з інвалідністю, згідно з ст. 89 КК України раніше не судимого,
за ч. 1 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України,
17.01.2025 близько 18.30 год. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вживав алкогольні напої разом зі своїми друзями біля продуктового магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який розташовується за адресою: АДРЕСА_4, Сумського району, Сумської області. Після цього знайомі розійшлися, а ОСОБА_4 залишився біля вказаного магазину до 21.00 год.
Перебуваючи біля магазину, ОСОБА_4 вирішив піти додому до свого знайомого, який проживає неподалік продуктового магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Проходячи повз домогосподарство, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , в ОСОБА_4 виник злочинний умисел на проникнення до вказаного домогосподарства з метою викрадення майна, та близько 21 год. 15 хв., цього ж дня, через зачинену хвіртку, яка не була замкнена на замок, проник на територію вищевказаного домогосподарства.
Перебуваючи на території вищевказаного домогосподарства, ОСОБА_4 побачив, що в господарському приміщенні розташовується військове майно, а саме, каністри з маслом, антифризом, каністри з бензином та 4 ящики, відкривши один із них останній побачив, що в ньому лежать набої, гранати та міни, в цей момент у нього виник злочинний умисел направлений на заволодіння військовим майном.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи всупереч вимога п.п. 9, 11, 15 «Положення про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576, а також п.п. 9.1, 9.2 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощенної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої Наказом Міністра внутрішніх справ від 21.08.1998 №622 ОСОБА_4 повністю усвідомлюючи протиправність своїх дій, та те, що протитанкова міна та ручні гранати є вибуховими речовинами, а патрони бойовими припасами, впевнившись, що його дії ніхто не бачить, тобто, діючи таємно, здійснив викрадення гранат РГО без детонаторів в кількості 6 шт., 12,7 - мм патронів в кількості 6 шт., протитанкову міну без детонатора «МПТ-23П2» в кількості 1 шт.
Після цього ОСОБА_4 перемістив викрадені бойові припаси та вибухові речовини через дорогу від домогосподарства за адресою: АДРЕСА_3 , де заховав їх траві, тобто у такий спосіб умисно переніс бойові припаси та вибухові речовини.
ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що він не має передбаченого законом дозволу на зберігання бойових припасів та вибухових речовин, умисно зберігав гранати РГО без детонаторів в кількості 6 шт., 12,7 - мм патрони в кількості 6 шт., протитанкову міну без детонатора «МПТ-23П2» в кількості 1 шт. в траві через дорогу від домогосподарства за адресою: АДРЕСА_3 , діючи всупереч вимогам п.п. 9, 11, 15 "Положення про дозвільну систему", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, а також п.п. 9.1, 9.2 "Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів", затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ від 21.08.1998 № 622.
Злочинні дії ОСОБА_4 були помічені військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 , котрі затримали останнього та викликали працівників поліції відділення поліції №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області.
Згідно висновку судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/119-25/1323-ВТХ від 31.01.2025 надана на дослідження граната РГО без детонатору є корпусом оборонної осколкової ручної гранати РГО, який споряджається вибуховою речовиною А-1Х-1 (флегматизований гексоген).
Наданий на дослідження корпус оборонної осколкової ручної гранати РГО до категорії бойових припасів не відноситься, а належить до зарядів вибухової речовини у міцному (металевому) корпусі.
Згідно висновку судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/119-25/1324-ВТХ від 31.01.2025 наданий на дослідження об'єкт, є корпусом оборонної осколкової ручної гранати типу РГО.
Наданий на дослідження корпус гранати РГО, який споряджений вибуховою речовиною А-1Х-1 (флегматизований гексоген) 92 грам, до категорії бойових припасів чи вибухових пристроїв не відноситься, є вибуховою речовиною у вигляді конструктивно-оформленого заряду (розташованого в металевій оболонці).
Згідно висновку судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/119-25/1327-ВТХ від 31.01.2025 наданий на дослідження об'єкт, є корпусом оборонної осколкової ручної гранати типу РГО.
Наданий на дослідження корпус гранати РГО, який споряджений вибуховою речовиною А-1Х-1 (флегматизований гексоген) 92 грам, до категорії бойових припасів чи вибухових пристроїв не відноситься, є вибуховою речовиною у вигляді конструктивно-оформленого заряду (розташованого в металевій оболонці).
Згідно висновку судової експертизи зброї №СЕ-19/119-25/1194-БЛ від 31.01.2025 шість 12,7 - мм патронів, виявлені та вилучені 17.01.2025 під час огляду місця події на території домогосподарства та за межами нього в АДРЕСА_3 , є бойовими припасами до нарізної вогнепальної стрілецької зброї - 12,7-мм кулеметів Дегтярьова-шпагіна (ДШК, ДШКМ) й іншої зброї калібру 12,7х108 мм.
Згідно висновку судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/119-25/1325-ВТХ від 04.02.2025 надана на дослідження граната РГО без детонатору є корпусом оборонної осколкової ручної гранати РГО, який споряджається вибуховою речовиною А-1Х-1 (флегматизований гексоген).
Наданий на дослідження корпус оборонної осколкової ручної гранати РГО до категорії бойових припасів не відноситься, а належить до зарядів вибухової речовини у міцному (металевому) корпусі.
Згідно висновку судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/119-25/1326-ВТХ від 04.02.2025 надана на дослідження граната РГО без детонатору є корпусом оборонної осколкової ручної гранати РГО, який споряджається вибуховою речовиною А-1Х-1 (флегматизований гексоген).
Наданий на дослідження корпус оборонної осколкової ручної гранати РГО до категорії бойових припасів не відноситься, а належить до зарядів вибухової речовини у міцному (металевому) корпусі.
Згідно висновку судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/119-25/1329-ВТХ від 05.02.2025 надана на дослідження граната РГО без детонатору є корпусом оборонної осколкової ручної гранати РГО, який споряджається вибуховою речовиною А-1Х-1 (флегматизований гексоген).
Наданий на дослідження корпус оборонної осколкової ручної гранати РГО до категорії бойових припасів не відноситься, а належить до зарядів вибухової речовини у міцному (металевому) корпусі.
Згідно висновку судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/119-25/1331-ВТХ від 06.02.2025 надана на дослідження вилучена протитанкова міна без детонатору «МПТ-23П2» є корпусом протитанкової міни МПТ-23П2 належить до зарядів вибухової речовини у пластиковому корпусі, до категорії бойових припасів чи вибухових пристроїв не відноситься.
Виконуючи вказані дії ОСОБА_4 усвідомлював їх суспільно - небезпечний характер, передбачав можливість настання суспільно - небезпечних наслідків від цих дій та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав, зокрема пояснив, що 17.01.2025 він вживав алкогольні напої разом зі своїми друзями біля продуктового магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3», який розташовується за адресою: АДРЕСА_4. До них підсів хлопець, сказав, що військовий і випив з ними та пішо звідти. Згодом приблизно о 21 год. він вирішив піти додому до свого знайомого, який проживає неподалік продуктового магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Проходячи повз домогосподарство, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , він вирішив туди зайти. Через хвіртку, яка не була замкнена на замок, він потрапив у двір та зайшов до кухні, де побачив військове майно, а саме: каністри з маслом, антифризом, каністри з бензином та 4 ящики, відкривши один із них останній побачив, що в ньому лежать набої, гранати та міни, які вирішив забрати. Перебуваючи на території вищевказаного домогосподарства, впевнившись, що його дії ніхто не бачить, здійснив викрадення гранат без детонаторів в кількості 6 шт., 6 патронів та 1 протитанкову міну без детонатора. Після цього він перемістив викрадені бойові припаси та вибухові речовини через дорогу від домогосподарства за адресою: АДРЕСА_3 , де заховав їх траві. Його дії були помічені військовослужбовцями, котрі його затримали та викликали працівників поліції. У вчиненому розкаюється.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, відповідно до яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
При цьому встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, тому у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій. Також судом учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті та описовій частині вироку суду, доведена повністю.
Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 262 КК України, тобто у викраденні бойових припасів та вибухових речовин та за ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне носіння та зберігання бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Отже, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, з урахуванням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на виправлення, виховання та соціальну реабілітацію засудженого.
При обранні виду та міри покарання для ОСОБА_4 суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.
У пункті 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено про те, що досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї, його матеріальний стан, тощо.
Згідно із статтею 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому враховуються ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи ОСОБА_4 вид та міру покарання, суд на підставі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, його особу та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд враховує визначені пом'якшуючі покарання обвинуваченого ОСОБА_4 обставини, передбачені ст. 66 КК України, якими є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, у судовому засіданні не встановлено.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання суд враховує особу обвинуваченого, зокрема те, що останній згідно ст. 89 КК України раніше не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, не працюючий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не особа з інвалідністю (а. с. 41-47 ).
Також суд враховує думку представника потерпілого - військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 , який зазначив, що претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_4 не має, просить призначити останньому покарання у виді позбавлення волі, про що долучив відповідну письмову заяву.
Таким чином, беручи до уваги, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи зазначені вище обставини, з урахуванням особи обвинуваченого, принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на виправлення, виховання та соціальну реабілітацію засудженого, суд дійшов висновку, що за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України, із врахуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України, необхідно призначити ОСОБА_4 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі.
Разом з тим, враховуючи, що ОСОБА_7 є особою молодого віку, а також враховуючи відсутність обтяжуючих обставин, наявність пом'якшуючих обставин, думку прокурора щодо можливості застосування до обвинуваченого ст.75 КК України, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому відповідно до вимог ст. 75 КК України слід звільнити його від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Призначення обвинуваченому зазначеного покарання забезпечить виконання завдань кримінального судочинства та слугуватиме цілям його застосування, встановленим ст. 2 КПК України.
В ході досудового розслідування проводились судові експертизи, загальна вартість яких становить 16 311,18 грн. (а. с. 48-55 ). Відповідно до ст. 124 КПК України вказана сума процесуальних витрат підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України (а. с. 58-59, 61-62, 64-65, 67-68, 70-71, 73-74, 76-77, 79-80).
Ухвалою слідчого судді Білопільського районного суду від 21.01.2025 накладено арешт на майно, який необхідно скасувати, оскільки необхідність у ньому відпала (а. с. 56-57 ).
Під час досудового розслідування ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 07.02.2025 обирався запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання до 07.04.2025 включно. За результатами судового розгляду кримінального провадження підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України і призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 262 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 ( три ) роки,
- за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 ( чотири ) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_8 призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 ( чотири ) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбуття покарання з випробуванням, якщо протягом 2 ( двох) років він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України наступні обов'язки:
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Контроль за поведінкою засудженого покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 16 311 (шістнадцять тисяч триста одинадцять) грн. 18 коп. процесуальних витрат.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід у відношенні ОСОБА_5 не обирати.
Скасувати арешт, накладений 21.01.2025 ухвалою слідчого судді Білопільського районного суду Сумської області на: протитанкову міну без детонатору «МПТ-23П2» в кількості 1 шт, ; гранати РГО без детонаторів в кількості 6 шт., патрони БЗТ калібром 12,7 мм в кількості 6 шт., належні військовій частині НОМЕР_1 , вилучені в ході огляду місця події 17 січня 2025 року біля домогосподарства за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:
- протитанкову міну без детонатору «МПТ-23П2» в кількості 1шт, запаковану до сейф-пакету Експертної служби МВС № 6276943; гранати РГО без детонаторів в кількості 6 шт., запаковані до сейф-пакетів Експертної служби МВС № 5678118, № 5678119, № 5678122, № 5678123, № 5678124, № 5678125, патрони БЗТ калібром 12,7 мм в кількості 6 шт., запаковані до сейф-пакету Експертної служби МВС № 6107215, які зберігається в камері зберігання речових доказів ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області за адресою: м. Білопілля, вул. Соборна, буд. 76, повернути власнику - військовій частині НОМЕР_1 .
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя