ЗАОЧНЕ Рішення
ІмЕНЕм України
справа № 521/20729/24
провадження № 2/521/2149/25
09 квітня 2025 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
Головуючого судді Михайлюка О.А.,
при секретарі Тарасюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором займу, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором займу, посилаючись на те, що 12.03.2019 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір займу.
Позивач вказує, що відсотки за користування позикою ОСОБА_2 сплатив останній раз 28.02.2021 року, станом на 23.12.2024 року більше сплати не було.
Позивач просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 екв. 3060 дол. США з оплатою у гривнях по курсу НБУ на день платежу за договором позики від 12.03.2019 року, усі судові витрати покласти на ОСОБА_2 .
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до позовної заяви просить суд розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження за його відсутності.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подали.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
В судовому засіданні встановлено, що 12.03.2019 року між ОСОБА_1 (Позикодавець) та ОСОБА_2 (Позичальник) укладено договір позики.
Відповідно до п.1.1. зазначеного договору Позикодавець зобов'язується передати кошти Позичальнику в сумі 8100 грн. екв. 300 ам.дол. на термін 12 місяців і на умовах строковості, зворотності, платності і забезпеченості в день підписання договору відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до п.4.1. Договору, плата за користування позикою складає 120% річних, тобто позичальник оплачує щомісячно, до 12 числа кожного місяця, суму відсотків у розмірі 810 грн. (екв. 30 дол. США).
Згідно п.4.2. Договору, якщо позичальник не здійснив плановий щомісячний платіж за користування позикою повністю, до дати, зазначеної в пункті 4.1. договору, процентна плата становитиме 732% річних від суми позики, тобто у розмірі 162 грн. (екв. 6 дол. США) в день.
Згідно п. 8.2.-8.7. Договору, з моменту виконання позичальником своїх зобов'язань у повному обсязі, включаючи і оплату суми за ставкою зазначеної п. 8.2, така позика вважається позикою з нормальним режимом оплати та плата за користування нею провадиться у відповідності до п. 4.1. цього договору. Позикодавець має право утримувати з Позичальника пеню у розмірі 1% від суми позики за кожну добу прострочки платежу. У випадку прострочки платежу більше чим на 30 днів, стягується штраф в розмірі суми позики (екв. 300 дол.). Оплата неустойки (пені, штрафу) не звільняє позичальника від виплати позики і нарахованих за час користування позикою відсотків. Після 12.03.2020 року, якщо залишилася заборгованість, незалежно від джерела її виникнення, за відсотками, штрафними санкціями або тілу позики, по всій сумі заборгованості діятиме ставка у розмірі 240% до повного її погашення. Позика в національній валюті фіксується на день її видачі в ам.дол. за курсом 27 грн. за 1 долар США. Якщо на момент платежу курс долара США зміниться, то повернення здійснюється в гривні в перерахунку на курс НБУ по продажу долара на день платежу, але не менше ніж по курсу 27,00 грн..
Відповідно до розписки від 12.03.2019 року ОСОБА_2 отримав по договору позики від 12.03.2019 року від позивача грошові кошти в сумі 8100,00 грн..
12.03.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_3 зобов'язується перед позивачем відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання всіх зобов'язань, що виникли з договору займу від 13.03.2019 року, який був укладений між позивачем та ОСОБА_2 на суму в розмірі 8100,00 грн. екв 300 ам. дол.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим.
Договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (п.2 ч.1 ст.1046 ЦК України).
Згідно із ч.2 ст.1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно із ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач у позові вказує, що відсотки за користування позикою ОСОБА_2 сплатив останній раз 28.02.2021 року, станом на 23.12.2024 року більше сплати не було.
Позивачем надано суду розрахунок заборгованості, згідно з яким заборгованість станом на 28.02.2024 року дорівнює відсотки 2160, пеня 600, штраф 300, а загалом 3060дол.США.
Поряд з цим, в порушення вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України, позивачем не надано до суду жодного належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу на підтвердження наявності у відповідачів заборгованості за договором позики від 12.03.2019 року, як і актуальних доказів про наявність цієї суми заборгованості у період станом на час проведення заявлених до стягнення нарахувань.
Матеріали справи не містять доказів, що у період проведених позивачем нарахувань, відповідачами не сплачено відповідної заборгованості, також не надано суду доказів сплати відсотків за користування позикою ОСОБА_2 28.02.2021 року.
Також судом встановлено, що в Договорі поруки від 12.03.2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зазначено дату Договору позики - 13.03.2019 року, що хронологічно не відповідає одна одній.
За ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які впливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором займу слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 553, 610, 625, 1046, 1047, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 76, 77, 89, 141, 265, 279, 280, 354 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором займу - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О.Михайлюк
09.04.25