Справа № 523/10501/24
Провадження №2/521/6515/24
06 грудня 2024 року місто Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючий суддя - Плавич І.В.,
секретар судового засідання - Петренко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди,-
Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди, посилаючись на те, що 27.09.2020 року з вини відповідача трапилася дорожньо - транспортна пригода. У результаті ДТП автомобіль марки «Citroen C5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Позивач вказує, що на момент скоєння ДТП відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Власник автомобіля «Citroen C5», реєстраційний номер НОМЕР_1 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з метою отримання матеріального відшкодування.
Моторне (транспортне) страхове бюро України сплатило на користь потерпілої особи страхове відшкодування в сумі 48869,65 грн.
З метою встановлення розміру заподіяння шкоди, МТСБУ залучило Аварійного комісара, вартість послуг якого складають 1550,00 грн.
Загальний розмір витрат МТСБУ з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди складає 50419,65 грн.
Оскільки, відповідач, на теперішній час відмовляється в добровільному порядку відшкодувати виплачене матеріальне відшкодування, позивач вимушений звернутись з позовом до суду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про слухання справи сповіщений належним чином та своєчасно. Надав заяву про слухання справи у його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилася повторно, про дату, час і місце судового засідання повідомлена у встановленому законом порядку, відзиву та заяву про поважність причин неявки в судове засідання суду не представила.
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
Згідно ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Відомості про розгляд справ (залишення позову без руху, повернення позовної заяви, дані про відкриття провадження та дати призначення справи до розгляду) публікуються на офіційному веб-сайті Малиновського районного суду м. Одеси у відповідності до Рішення ради суддів загальних судів № 12 від 28 лютого 2013 року «Про організацію роботи з інформаційного наповнення і функціонування офіційних веб-сайтів загальних судів на офіційному веб-порталі судової влади України» та відправлено до ЄДРСР.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених позивачем письмових доказів.
Судом встановлено, що 27.09.2020 року о 18:40 год. Водій ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Nissan Juke», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Миколаївська дорога, 287-А в м. Одесі, скоїла зіткнення з автомобілем марки «Ford Focus», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який відкинуло на автомобіль марки «Renault Logan», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_3 , який відкинуло на автомобіль марки ««Citroen C5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , які рухалися попереду.
В результаті ДТП автомобіль марки «Citroen C5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Відповідно до постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 02.11.2020 року ОСОБА_1 було визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, застосовано адміністративне стягнення.
На момент скоєння ДТП відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Власник автомобіля «Citroen C5», реєстраційний номер НОМЕР_1 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з метою отримання матеріального відшкодування.
Моторне (транспортне) страхове бюро України сплатило на користь потерпілої особи страхове відшкодування в сумі 48869,65 грн.
З метою встановлення розміру заподіяння шкоди, МТСБУ залучило Аварійного комісара, вартість послуг якого складають 1550,00 грн.
Загальний розмір витрат МТСБУ з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди складає 50419,65 грн.
Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП.
Згідно з п. п. "а" п. 41. 1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах визначених Законом у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 1. 7 ст.1 цього Закону та майну, яке знаходилось у цьому транспортному засобі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до п. п. 38. 2. 1, п. 38. 2, ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у п. 13. 1 ст. 13 вищезгаданого Закону.
Отже, законом прямо встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу.
Як роз'яснено у пунктах 26, 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 01.03.2013 N 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил ст. 993 ЦК України.
В пункті 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 N 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» вказано, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Згідно із ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використання, зберігання хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 6 вище зазначеної постанови пленуму, особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У відповідності до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем не надано до суду жодних заперечень проти позову та доказів на підтвердження цих заперечень.
Згідно статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України відшкодування шкоди в порядку регресу, пов'язаних з регламентною виплатою у розмірі 48869,65 грн., а також вартість послуг експерта у розмірі 1550,00 грн., а всього 50419,65 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією.
Оскільки позовні вимоги про відшкодування завданої майнової шкоди задоволено в повному обсязі, то вказана сума судового збору підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись Главою 9 Розділу ІІІ ЦПК України,-
Позовну заяву Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму завданої майнової шкоди у розмірі 50419,65 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повні відомості про учасників справи згідно ст. 265 ч.5 п.4 ЦПК України:
Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ).
Суддя: І.В. Плавич