Справа № 521/17524/23
Номер провадження:1-кп/521/788/25
18 квітня 2025 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
перекладача ОСОБА_6 ,
під час судового розгляду кримінального провадження №521/17524/23 відносно:
ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Рибниці Республіка Молдова, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 114-2, ч. 2 ст. 436-2, ч. 1 ст. 161 КК України, -
На розгляді Малиновського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 114-2, ч. 2 ст. 436-2, ч. 1 ст. 161 КК України, при викладених в обвинувальному акті обставинах.
У судовому засіданні прокурором, відповідно до ст. 331 КПК України, було заявлено клопотання про продовження застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на два місяці. Своє клопотання прокурор обґрунтовує наявністю ризиків вчинення обвинуваченою дій, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України. Окрім цього, прокурор вважав за доцільне не визначити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу.
Захисник обвинуваченої заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вказавши, що ризики зазначені прокурором є необґрунтованими та недоведеними, просив суд змінити запобіжний захід на більш м'який.
Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала думку свого захисника.
Дослідивши клопотання прокурора та вислухавши думку учасників судового засідання, колегія суддів вважає, що вказане клопотання підлягає задоволенню за наступних підстав.
Строк перебування обвинуваченої ОСОБА_4 під вартою, який встановлений ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 20.02.2025, спливає 20.04.2025. Враховуючи неможливість до спливу строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення суд, керуючись зазначеними нормами процесуального права, зобов'язаний розглянути та вирішити заявлене прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Частиною 6 статті 176 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Так, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний/обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним/обвинуваченим зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний/ обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, у клопотанні прокурором заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризик переховування від суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кількох злочинів, один з яких є тяжким, покарання за який передбачено у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років. Вказане особливо сильно підвищує ризик переховування обвинуваченої від органів досудового розслідування.
При оцінці даного ризику, судом взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
На наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення) вказує той факт, що характер кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується ОСОБА_4 , а саме її діяльність була усвідомленою, ціле направленою та мала найвищий ступінь небезпеки.
Інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать виконання обвинуваченою ОСОБА_4 покладених на неї процесуальних обов'язків та не зможуть запобігти зазначеним вище ризикам.
Оскільки в ході розгляду клопотання встановлено ризик переховування від суду, та вчинення іншого кримінального правопорушення, суд вважає, що продовження застосування стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дозволить забезпечити виконання нею своїх процесуальних обов'язків у цьому провадженні.
За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, при вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 суд також враховує наступні обставини: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченої, міцність соціальних зв'язків, у тому числі наявність в неї родини й утриманців; майновий стан обвинуваченої; наявність судимостей.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Суд вважає, що перелічені прокурором доводи під час розгляду клопотання є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Доводи захисника в обґрунтування заперечень проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд відхиляє, оскільки вони не спростовують обставин, що вказують на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, необхідних для тримання під вартою.
Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, на думку суду, немає.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.ст. 109 - 114-2, 258 - 258-6, 260, 261, 402 - 405, 407, 408, 429, 437 - 442-1 КК України.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченою її процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 331, 369-372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку дії обраного відносно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на дві місяці (60 днів), тобто до 16.06.2025 включно.
Розмір застави, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_4 її процесуальних обов'язків, - не визначати.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченій, захиснику та направити до Державної установи «Одеський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_7