Справа № 683/3656/24
3/683/21/2025
15 квітня 2025 року м. Старокостянтинів
Суддя Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області Кутасевич О.Г., за участі секретаря судового засідання Братенка В.В. прокурора Арсенюка В.М., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , начальника комунального підприємства комбінат комунальних підприємство Старокостянтинівської міської ради,
за ч.4 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , будучи начальником комбінату комунальних підприємств Старокостянтинівської міської ради (далі КП «ККП»), та відповідно до підпункту «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог підпунктів 2, 8 частини 1 статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», подав завідомо недостовірні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік на загальну суму 1 147 423,36 гривень, у зв'язку з чим вчинив адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією, передбачене ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
Прокурор Арсенюк В.М. у судовому засіданні зазначив, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП, а тому просив визнати його винним та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.4 ст. 172-6 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав, що не зазначив у декларації відомості про орендовану ним квартиру, оскільки не знав, що такі відомості підлягають декларуванню та не був обізнаний про її вартість, помилково не зазначив загальний розмір коштів на усіх відкритих рахунках. Просив закрити провадження у справі на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч.4 ст.38 КУпАП, оскільки про наявність в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення уповноваженому на складання протоколу органу стало відомо 04 жовтня 2024 року, коли було складено довідку №488, однак протокол про адміністративне правопорушення було складено лише 21 листопада 2024 року. Уважав, що складення протоколу про адміністративне правопорушення не є днем виявлення вчиненого правопорушення.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов до такого висновку.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 4 ст.172-6 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Завідомо недостовірні відомості - слід розуміти інформацію, що має неправдивий, хибний характер, який суб'єкт декларування усвідомлював або міг усвідомлювати на момент подання декларації (такої, що повністю або частково не відповідає дійсності).
Відповідно до абз. 3 Примітки до ст. 172-6 КУпАП відповідальність за цією статтею настає за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а», "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Згідно розпорядження Старокостянтинівського міського голови №565/2021-рк від 16.04.2021 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора КП «ККП» та укладено контракт. Відповідно до розпоряджень Старокостянтинівського міського голови №445/2022-рк від 24.10.2022 року та №236/2023-рк від 19.05.2023 року ОСОБА_1 продовжує перебувати на займаній посаді.
Тобто відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до п. п. 3, 4, 5 р. II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 23.07.2021 № 449/21, суб'єкт декларування до початку заповнення декларації повинен підтвердити ознайомлення із цим Порядком шляхом проставлення відповідної відмітки. Після заповнення усіх необхідних розділів декларації суб'єкту декларування надається можливість перевірити повноту та достовірність зазначеної ним інформації. Перед підписанням декларації суб'єкт декларування підтверджує повноту та достовірність даних, вказаних у ній, ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки. Суб'єкт декларування підписує декларацію шляхом накладання на неї особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства.
Ураховуючи викладене, на початку заповнення декларації ОСОБА_1 ознайомилася із зазначеним Порядком, про що проставив відповідну відмітку.
Крім того, після заповнення всіх розділів вказаної декларації він ознайомилась із внесеними до неї відомостями та проставив відповідну позначку про підтвердження правильності даних, після чого подав цю декларацію шляхом накладення електронного цифрового підпису.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 51-3 Закону повна перевірка декларації полягає у перевірці задекларованих активів, на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів і може проводитися у період здійснення суб'єктом декларування діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.
Процедуру проведення Національним агентством з питань запобігання корупції контролю та повної перевірки декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено Порядком проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 29.01.2021 № 26/21.
За результатами проведення контролю щодо повноти заповнення декларації встановлено, що суб'єкт декларування не дотримав вимог п. п. 2, 8 ч. 1 ст. 46 Закону.
07 жовтня 2024 року уповноваженою особою НАЗК за результатами проведеної повної перевірки Декларації за 2023 рік складено Обґрунтований висновок щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідно до якого ОСОБА_1 у Декларації за 2023 рік зазначив недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 1 147 423, 36 грн, що становить розмір від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання цієї декларації.
Дані про об'єкт декларування, що перебуває у володінні або користуванні суб'єкта декларування або членів його сім'ї, зазначаються в декларації, якщо такий об'єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду (за умови що право володіння або користування виникло у суб'єкта декларування не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду (абз. 3 ч. 2 ст. 46 Закону).
Згідно з п. 2 ч.1 ст. 46 Закону у декларації зазначаються відомості про: об'єкти нерухомості, що належать суб'єкту декларування та членам його сім'ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.
Як убачається із змісту декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування ОСОБА_1 2023 рік, поданої ним 31 березня 2024 року, у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації суб'єкт декларування не зазначив відомостей про квартиру загальною площею 65,6 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться у нього в оренді, що підтверджується договором оренди житла від 22 вересня 2022 року.
Договір оренди ОСОБА_1 укладено особисто, як і особисто підписано акт прийому-передачі нерухомого майна в оренду, що свідчить про його обізнаність про виникненням у нього права володіння та користування квартирою.
Відповідно до відомостей Єдиної бази даних звітів про оцінку Фонду державного майна України вартість вказаної квартири могла становити 1 123 507,32 гривень.
Отже ОСОБА_1 зазначив відомості, які не відповідають дійсності на суму 1 123 507,32 гривень, чим не дотримав вимоги п.2 ч.1 ст. 46 Закону.
Крім того, у розділі 12 «Грошові активи» декларації ОСОБА_1 не зазначив відомості про свої кошти, розміщені на банківських рахунках в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у розмірі 23 916,04 гривень, що підтверджується інформацією банку, а також наданою останнім копією довідки банку від 27 вересня 2024 року.
Ураховуючи те, що у суб'єкта декларування зазначено іншігрошові активи, розмір яких перевищував 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на 1 січня звітного року, відомості про залишки грошових коштів на банківських рахунках підлягали декларуванню.
Таким чином ОСОБА_1 у розділі 12 декларації зазначив відомості, які не відповідають дійсності на загальну суму 23 916,04 гривень, чим не дотримав вимоги п.8 ч.1 ст. 46 Закону.
Указані обставини відображені у протоколі про адміністративне правопорушення №435, складеного 21 листопада 2024 року начальником 1-го сектору управління стратегічних розслідувань в Хмельницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції. (а.с.2-8).
Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 45 Закону у разі самостійного виявлення суб'єктом декларування у декларації недостовірних відомостей після спливу терміну для подання виправленої декларації, передбаченого абз. 1 цієї частини, але до початку проведення Національним агентством повної перевірки цієї декларації, суб'єкт декларування може звернутися до Національного агентства з листом із поясненням причин, що призвели до внесення недостовірних відомостей та неподання виправленої декларації у зазначений термін, додавши підтвердні документи. Подані суб'єктом декларування таким чином відомості мають бути розглянуті НАЗК під час повної перевірки цієї декларації.
ОСОБА_1 не скористалася правом подати виправлену декларацію.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на дату подання декларації становив 3 028,00 гривні.
Ураховуючи викладене, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, як подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, а саме зазначення відомостей, які відрізняються від достовірних, на загальну суму 1 147 423, 36 грн, що становить розмір від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації за 2023 рік.
Разом з тим, суд уважає, що доводи ОСОБА_1 про закінчення на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП заслуговують на увагу.
Відповідно до вимог ч.1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до ч.4 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
При перевірці дотримання строків накладення на особу адміністративного стягнення за вчинення нею адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, підлягає з'ясуванню фактичний момент виявлення такого проступку, оскільки саме з дня такого виявлення повинні обчислюватися строки притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Так, часом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП є дата фактичного подання електронної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (щорічну) за минулий рік.
Як вбачається з матеріалів справи, уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції проведено повну перевірку щорічної декларації за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 31 березня 2024 року, за результатами якої встановлено, що суб'єкт декларування при поданні декларації вказав недостовірні відомості, чим не дотримав вимог, передбачених п.п. 2,8 ч.1 ст.46 Закону України «Про запобігання корупції», що підтверджується обґрунтованим висновком щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією складеного уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції 07 жовтня 2024 року та затвердженого Головою НАЗК 10 жовтня 2024 року (а.с. 13-17).
Суд вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП було виявлено Національним агентством з питань запобігання корупції, як центральним органом виконавчої влади у сфері запобігання корупції, саме 10 жовтня 2024 року, тобто в день складання обґрунтованого висновку за результатами проведення повної перевірки щорічної декларації за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , яка проводилась у період з 03 червня до 30 вересня 2024 року.
При цьому складання адміністративного протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, довідки про результати проведення перевірки декларації, висновку, є лише окремими процесуальними діями, вчиненими на підставі виявленого факту порушення, пов'язаного з корупцією (факт виявлення порушення окрема подія, яка передує складанню вказаних документів).
Крім того, день складання протоколу про адміністративне правопорушення 21 листопада 2024 року не може вважатися днем виявлення правопорушення, оскільки положення ч.2 ст. 254 КУпАП передбачають, що протокол про адміністративне правопорушення у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, шестимісячний строк, передбачений статтею 38 КУпАП, для можливого накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 сплив 10 квітня 2024 року.
Згідно з вимогами п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за обставини закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.
Суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Ураховуючи викладене, а також те, що датою виявлення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією необхідно рахувати 10 жовтня 2024 року, то на день винесення оскаржуваної постанови 15 квітня 2025 року - строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч. 3 ст.38 КУпАП закінчилися, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст. 247 КУпАП.
Керуючись: ст. 38, ч.4 ст. 172-6, п.7 ч.1 ст. 247, ст. 284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП.
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.172-6 КУпАП на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч.4 ст.38 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Хмельницького апеляційного суду.
Суддя: