Справа №678/491/25
Провадження №1-кп-678-61/25
21 квітня 2025 року селище Летичів
Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в селищі Летичів матеріали кримінального провадження за №12025243300000076 від 15.02.2025 року про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, військовослужбовця Збройних Сил України, старшого матроса, навідника відділення морської піхоти взводу морської піхоти роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , інвалідності не маючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.125 ч.1, 128 КК України,
встановив:
ОСОБА_6 , у 2021 році прийнятий на військову службу за контрактом до лав Збройних сил України.
Згідно наказу командира військової частини № НОМЕР_2 від 13.01.2025 року, ОСОБА_6 перебуває на посаді старшого матроса, навідника відділення морської піхоти, взводу морської піхоти роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до положень п.9 ст.1, п.4 ч.1 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовцем є особа, яка проходить військову службу, а початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, є день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відтак, з моменту мобілізації для проходження військової служби у військовій частині ОСОБА_6 , набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Будучи військовослужбовцем ОСОБА_6 відповідно до вимог ст.ст.11, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, був зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитись з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї, в роботі з технікою та в інших випадках.
Окрім цього, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, ОСОБА_6 , повинен був поводити себе пристойно і дотримуватись вимог ст.ст.42, 68 Конституції України, згідно яких кожен, у тому числі ОСОБА_6 зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та Законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей, а також ст.49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, згідно якої військовослужбовці постійно повинні бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
Незважаючи на вищевикладене, всупереч вищенаведених норм законодавства України, солдат ОСОБА_6 будучи військовослужбовцем, вчинив кримінальне правопорушення проти життя та здоров'я особи за наступних обставин.
Так, 15.02.2025 року, близько 00 год. 00 хв. ОСОБА_6 будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись по вул.Шевченка, 1, в селищі Летичів, Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області, неподалік автостанції «Летичів» вступив у словесну суперечку із потерпілим ОСОБА_4 . В ході суперечки ОСОБА_6 діючи умисно, з мотивів раптово виниклих особистих неприязних відносин, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, маючи на меті спричинити тілесні ушкодження стоячи навпроти потерпілого, умисно, правою рукою наніс один удар в обличчя, а саме в ділянку ротової порожнини, заподіявши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: злама коронкових частин 11, 12 зубів, вивих 21 зуба; осадження шкіри, губи, носа, скроневої ділянки, лоба, яке відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.
Окрім цього, 15.02.2025 року близько 00 год. 00 хв. ОСОБА_6 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись по вул.Шевченка, 1, в селищі Летичів, Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області, неподалік автостанції «Летичів» вступив у словесну суперечку із потерпілим ОСОБА_4 , під час якої ОСОБА_6 , внаслідок злочинної недбалості, не передбачаючи можливості настання наслідків свого діяння, а саме тілесних ушкоджень для потерпілого ОСОБА_4 , хоча повинен був і міг їх передбачити, умисно наніс один удар правою рукою в обличчя, а саме в ділянку ротової порожнини внаслідок отриманого удару, потерпілий втративши рівновагу, напівобертом у праву сторону правою частиною свого тіла впав на металевий стовпчик огорожі та внаслідок падіння ОСОБА_4 заподіяно тілесне ушкодження у вигляді перелому середньої третини правої ключиці.
Таким чином, ОСОБА_6 заподіяв ОСОБА_4 тілесне ушкодження у вигляді перелому середньої третини правої ключиці, яке відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що призвели до тривалого розладу здоров'я (більше 21 доби).
Тобто, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.125 ч.1, 128 КК України (умисне легке тілесне ушкодження та необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження).
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся та надав суду показання, про те, що всі обставини зазначені у обвинувальному акті він визнає в повному обсязі, нічого не оспорює та підтверджує їх. Його показання є добровільними, правдивими та істинними. Свою вину у вчиненні даних кримінальних правопорушень він визнає в повному обсязі, щиро розкаюється у вчиненому, просить вибачення за свої дії у потерпілого, обіцяє більше такого не робити та просить суд його суворо не карати та не позбавляти волі.
Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні надав показання про те, що так дійсно 15.02.2025 року, близько 00 год. 00 хв. ОСОБА_6 будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись по вул.Шевченка, 1, в селищі Летичів, Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області, неподалік автостанції «Летичів» вступив з ним у словесну суперечку а потім стоячи навпроти нього правою рукою наніс йому один удар в обличчя, а саме в ділянку ротової порожнини, заподіявши йому тілесні ушкодження. Він від даного удару втративши рівновагу впав на металевий стовпчик огорожі та отримав тілесне ушкодження у вигляді перелому середньої третини правої ключиці. Він на даний час за вказані протиправні дії пробачає обвинуваченого ОСОБА_6 , однак бажає щоб він відшкодував йому завдані моральні та матеріальні збитки в добровільному порядку. Якщо суд дійде до переконання у винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні даних кримінальних правопорушень то він вважає, що йому слід призначити мінімальне покарання без позбавлення волі, оскільки він розуміє що вказана пригода могла статись будь з ким. Свої показання надані ним під час проведення досудового розслідування він підтримує в повному обсязі та підтверджує їх.
Судом встановлено, що показання обвинуваченого ОСОБА_6 у судовому засіданні є послідовними і логічними, не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції. За таких обставин, суд переконавшись, у відсутності сумнівів в добровільності позицій учасників процесу, згідно вимог ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, допитом потерпілого, дослідженням, зібраних досудовим розслідуванням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження та інших, як-то: висновки експертів з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого у відповідності до положень Кримінального Кодексу України.
Виходячи з наведеного, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні усіх обставин кримінального провадження, у межах ч.3 ст.349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого.
Згідно ч.1 ст.337 КПК України, судовий розгляд кримінального провадження проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Таким чином дії ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ст.ст.125 ч.1, 128 КК України (умисне легке тілесне ушкодження та необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження).
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд, відповідно до ч.1 ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до ст.66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_6 є щире каяття.
Згідно ст.67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_6 є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Суд також враховує, що ОСОБА_6 являється особою раніше не судимою, повністю визнав свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень, щиро розкаявся у вчиненому, на обліках у лікаря нарколога, лікаря психіатра та лікаря невролога не перебуває, характеризується виключно позитивно, має на утриманні одну малолітню дитину, що відповідно пом'якшує йому покарання.
Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, особу винного, позицію сторони обвинувачення та сторони захисту щодо призначення обвинуваченому покарання, а також інші в сукупності обставини та їх поєднання, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, та ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства, а саме те, що обвинувачений повністю визнав свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень, щиро розкаявся у вчиненому, характеризується виключно позитивно, має на утриманні одну малолітню дитину, суд приходить до висновку призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання: за ч.1 ст.125 КК України - у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин; за ст.128 КК України - у виді 1 (одного) року обмеження волі. В силу ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити його у виді 1 (одного) року обмеження волі, звільнивши його від його відбування з випробуванням на підставі ст.75 КК України, з покладенням відповідних обов'язків визначених ст.76 КК України, яке на думку суду, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами.
Кримінальним правопорушенням майнової шкоди не завдано, цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Запобіжний захід під час проведення досудового розслідування ОСОБА_6 не обирався і суд приходить до переконання, що не має необхідності його обирати і до набрання вироком законної сили.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.100, 110, 368-371, 374, 395 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.125 ч.1, 128 КК України та призначити йому покарання:
- за ч.1 ст.125 КК України - у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин;
- за ст.128 КК України - у виді 1 (одного) року обмеження волі.
В силу ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити його у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
У відповідності до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до ст.100 КПК України речові докази, а саме оптичний диск формату DVD-диск з наявними на ньому відеозаписами, - залишити при матеріалах даного кримінального провадження. (Т.1 а.с.70-72).
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_6 не обирати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Летичівський районний суд Хмельницької області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Летичівського районного суду
Хмельницької області ОСОБА_1