25.03.2025 Справа №607/3724/24 Провадження №2/607/638/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., з участю секретаря судового засідання Кочмар С.М., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Александрова В.В., представника відповідача адвоката Іщука К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агробуд-Інвест» про відшкодування завданої шкоди,
19.02.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агробуд-Інвест», у якому просить стягнути із відповідача на його користь, у якості відшкодування майнової шкоди в розмірі 197155 гривень, моральної шкоди в розмірі 20000 гривень та судові витрати по справі.
В обґрунтування позову зазначено, що 29.08.2023 близько 13 год 50 хв. на паркувальному майданчику для авто, що під будинком АДРЕСА_1 , частина фасаду зазначеного будинку впала на належний йому автомобіль Nissan Rogue р.н. НОМЕР_1 , внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження.
ТОВ «Агробуд-Інвест» є власником зазначеної будівлі, а тому повинно нести цивільну відповідальність у вигляді відшкодування збитків.
Протиправна поведінка та вина ТОВ «Агробуд-Інвест» полягає у бездіяльності щодо усунення аварійних ділянок фасадної частини будинку. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що саме внаслідок невиконання відповідачем як власником будівлі за адресою: АДРЕСА_1 вимог ст.ст. 319. 322 ЦК України відбувся обвал фасадної частини будинку на припаркований під будівлею належною ТОВ "Агробуд-Інвест" будинку автомобіль, внаслідок чого було завдано майнову (матеріальну) шкоду ОСОБА_1 .
Крім того, висновком експерта за результатами проведення транспортно-трасологічної та транспортно-товарознавчої експертизи №181/12/23 від 30.01.2024 підтверджено, що відповідно до слідової інформації наявних ушкоджень на КТЗ Nissan Rogue р.н. НОМЕР_1 , які відбулися внаслідок події біля будинку АДРЕСА_1 29.08.2023, механізм їх утворення відбувався при гравітаційному деформуючому зусиллі (ударний імпульс спрямований зверху вниз) під дією предмету навколишньої обстановки, з достатньо масивним твердим матеріалом (типу фасадної штукатурки).
Також, цим висновком підтверджено перелік та об'єм завданих ушкоджень автомобілю позивача, отриманих внаслідок падіння фасадної штукатурки з будинку АДРЕСА_1 29.08.2023, а також перелік робіт та матеріалів, запасних частин, які потрібні для відновлення автомобіля.
Таким чином, для відновлення свого порушеного права, позивачем були понесенні витрати, а саме ремонт автомобіля в розмірі 197 115 грн.
На неодноразові звернення до ТОВ «Агробуд-Інвест» з проханням врегулювати питання мирно, позивач не отримав ніякого відшкодування зі сторони ТОВ «Агробуд-Інвест».
Також, протягом тривалого часу у зв'язку з пошкодженням автомобіля сім'ї позивача після даної події та до цього часу довелося перейти на громадський транспорт, що викликало суттєві незручності у пересуванні. Багато справ, запланованих раніше, що потребували пересування автотранспортом, довелося відкласти, а від деяких з них позивач взагалі змушений був відмовитись, що спричинило проблеми з роботою.
Крім того, раніше дуже часто на вихідних позивач із сім'єю виїжджали за місто на відпочинок від тяжкого робочого тижня, проте після пошкодження автомобіля змога використовувати власний автомобіль для відпочинку була неможливою. Це все спричинило виникнення пригніченого стану, внаслідок чого потерпілий почав до усього нервово відноситися. Від такого стану постраждали крім потерпілого і члени його родини, що призвело до розладу стосунків в сім'ї.
Таким чином, позивач вважає, що внаслідок протиправної бездіяльності ТОВ «Агробуд-Інвест» позивачем понесені значні моральні втрати, які призвели до позбавлення можливостей реалізації своїх звичок і бажань, які він міг би реалізувати, не витрачаючи часу на підготовку заяв та судових позовів, відвідування установ органів державної влади, адвокатів, експертів, СТО, щоб добитися належного захисту своїх порушених прав.
З огляду на те, що відповідач відмовляється у добровільному порядку відшкодовувати завдану шкоду, позивач просить суд позов задовольнити.
02.05.2024 Судом зареєстрований відзив на позовну заяву поданий представником відповідача, згідно якого представник зазначає, що позивач припаркував своє авто, як він сам зазначає, поблизу будинку по АДРЕСА_1 .
Позивач робить висновок, що оскільки штукатурка відірвалась від будинку по АДРЕСА_1 , що належить ГОВ "Агробуд-Інвест", а тому саме товариство повинно нести майнову відповідальність.
Із такими твердженнями, вказав представник відповідача, не можна погодитись, оскільки із наведеної інформації, яка відображена у інформаційних витягах, ТОВ "Агробуд-Інвест" не є власником, а відтак і балансоутримувачем усієї будівлі розташованої на АДРЕСА_1 , водночас, позивачем не доведено, а матеріалами справи не встановлено, звідки саме обвалилась штукатурка будівлі, а тому твердження про те, що саме ТОВ "Агробуд-Інвест" має нести майнову відповідальність є неправильним.
Крім того, згідно Витягу з Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 29.04.2024 року, земельними ділянками, що розташовані за адресами АДРЕСА_1 є: земельна ділянка кадастровий номер 6110100000:12:019:0008 площею 0,1697 га, речовими правами на яку володіє суб'єкт підприємницької діяльності (ФОП) ОСОБА_2 . У графі відомостей про суб'єктів права власності вказано Тернопільську міську раду; земельна ділянка кадастровий номер 6110100000:02:019:0022 площею 0,108 га, речовими правами (правами оренди) на яку володіє ОСОБА_3 , власником виступає Тернопільська міська рада.
Місцем, де було припарковано автомобіль є земельна ділянка кадастровий номер 16110100000:12:019:0008 площею 0.1697 га, речовими правами на яку володіє ФОП ОСОБА_2 , а у відомостях про власника вказано Тернопільську міську раду.
Згідно Витягу з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 30.04.2024 року ФОП ОСОБА_2 володіє правом власності на нежитлове приміщення, що розташоване по АДРЕСА_1 (гаражем, приміщенням другого поверху інженерно-лабораторного корпусу).
На зазначеній вище земельній ділянці не облаштовано майданчика для паркування авто, але облаштовано стоянку автомобілів, яка відбувається стихійно та без будь-яких обмежень.
Тому, зважаючи на те, що на земельній ділянці кадастровий номер 6110100000:12:019:0008 площею 0.1697 га речовими правами на яку володіє ФОП ОСОБА_2 і який є власником будівлі, яка знаходиться на даній земельній ділянці, де позивач залишив свій автомобіль, і на вказаній місцевості облаштовано автостоянку, то саме даний суб'єкт повинен нести майнову відповідальність.
Отже, підсумовуючи викладене, зауважує, що будівлею, що знаходиться по АДРЕСА_1 володіє не лише ТОВ "Агробуд-Інвест", але і інші суб'єкти, одним із яких є ФОП ОСОБА_2 , в якого у приватній власності перебувають ряд об'єктів нерухомого майна, із яких також могла обвалитись штукатурка та завдати шкоди майну позивача.
Крім того, ФОП ОСОБА_2 на належній йому земельній ділянці (кадастровий номер 6110100000:12:019:0008 площею 0,1697 га) допустив розміщення автомобілів для відвідувачів (користувачів) його ж об'єкту нерухомого майна в якому, як відомо, здійснює свою діяльність (працює) позивач і користується автостоянкою влаштованою на зазначеній земельній ділянці, а тому відповідальність за облаштування автостоянки та забезпечення зберігання автомобілів покладається саме на власника - ФОП ОСОБА_2 , який і вважається балансоутримувачем, як земельної ділянки так і розміщеної на ній частини будівлі розташованої на АДРЕСА_1 .
За наведених вище підстав, просить суд в задоволенні позову відмовити.
09.05.2024 через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив подана представником позивача, в якій представник зазначає, що кожен співвласник зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто із співвласників укладає правочин або здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна. Співвласник або співвласники, які зробили необхідні витрати на утримання майна, мають право вимагати від іншого співвласника або співвласників їх відшкодування. Правило ст. 360 ЦК застосовується незалежно від того, хто із співвласників виступав стороною за зобов'язанням щодо спільного майна.
Тобто навіть теоретично допустивши перебування нежитлового будинку в спільній частковій власності, зазначає, що саме з десятого поверху якого впала частина фасадної штукатурки на авто позивача, а тому позивач вправі подати позов про відшкодування шкоди до одного із співвласників, в т.ч. і до того який виступав безпосереднім володільцем - об'єкта спільної часткової власності в момент завдання шкоди (приміщення 10 поверху). А той в свою чергу, в регресному порядку, звертається до інших співвласників за поверненням виконаної за них їх частини обов'язку.
В той же час, відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
До позовної заяви приєднано скановану копію нотаріального договору від 27.06.2013 за реєстровим номером №3238 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробуд-Інвест» (Сторона 1) та ОСОБА_3 (Сторона 2) про поділ майна, надалі - Договір. Цим договором, СТОРОНИ, розподілили у натурі майно, а саме нежитлове приміщення, приміщення під літ. А, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке є об'єктом спільної часткової власності.
Відповідно до п.2. Договору, ПРИМІЩЕННЯ, що є предметом цього договору, за домовленістю СТОРІН, може бути поділене в натурі: 2.1. Згідно ВИСНОВКУ щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна, виданого інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_4 (сертифікат ДЕ №001808) 17 червня 2013 року за № 10, у фактичному володінні та користуванні СТОРОНИ 1 знаходяться, можуть бути виділені у натурі та передані йому у його приватну власність нежитлові приміщення, які складають 4/5 (чотири п'ятих) частки ПРИМІЩЕННЯ.
20.06.2016 проведено державну реєстрацію права власності на вказане вище майно за ТОВ "Агробуд-Інвест", що слідує з Інформаційної довідки № 349080967 від 04.10.2023.
Тобто приміщення, власником якого є ТОВ "Агробуд-Інвест", починаючи з 27.06.2013 набуло статусу окремого і самостійного об'єкту в який входить і 10-й поверх, а тому його власник зобов'язаний самостійно нести витрати з його експлуатації, управління, утримання та збереження тощо. А відтак і самостійно нести юридичну відповідальність за невиконання цих обов'язків, які призвели до завдання збитків майну позивача.
З приводу покликання відповідача на те, що позивачем не подано доказів того, звідки обвалилася штукатурка, то зазначає що до позовної заяви приєднаний оптичний диск із світлинами, а також відеозапис ремонту фасаду десятого поверху, з якого і трапився обвал.
Стосовно намагання відповідача "заплутати сліди", і перекласти відповідальність на власника нежитлових підвальних приміщень, тераси, другого поверху, гаражів за цією ж адресою, зазначає, що як вбачається із світлин та відеозапису, будь-які відлущення штукатурки були відсутніми, крім 10 поверху. Інших високих об'єктів нерухомості із наявністю облицювання фасаду штукатуркою в даному районі немає.
Крім того, із висновку судової транспортно-трасологічної експертизи та світлин, які приєднані до неї, вбачається що згідно слідової інформації, траєкторія польоту об'єкту падіння знаходилися майже під кутом близько 80 градусів, що свідчить про падіння із великої висоти.
Тобто, відповідач не подаючи жодних належних, допустимих, достатніх та вірогідних доказів у спростування позовних вимог позивача, будує свої заперечення виключно на концепції негативного доказу, що є неприпустимим.
Відповідач по суті спору не спростував доказами наявність обставин, існування яких доведені позивачем документально, а також показами свідків.
Очевидно, що дії відповідача, що полягали в усвідомленні ним, що саме він є власником майна з котрого стався обвал штукатурки, в не заперечуванні своєї відповідальності після пригоди, перемовинах бухгалтера із позивачем щодо відшкодування шкоди, негайному усуненні наслідків свого недогляду, а саме належне утримання власного майна, - зараз суперечать діям і заявам у даній справі.
Тому, представник позивача просить суд врахувати дану відповідь на відзив, та не брати до уваги докази та обставини викладені у відзиві, та захистити порушене право позивача, і у зв'язку із чим задовольнити позовну заяву повністю.
Ухвалою судді від 26.02.2024 відкрито провадження у цивільній справі №607/3724/24. Постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Протокольною ухвалою судді без видалення суду до нарадчої кімнати у судовому засіданні, яке відбулося 28.05.2024 постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті, що відображено в протоколі судового засідання.
Ухвалою суду від 17.11.2024 у цивільній справі №607/3724/24 призначено додаткову судову транспортно-товарознавчу експертизу. Проведення якої доручено судовому експерту Мазуру Михайлу Степановичу.
Ухвалою суду від 03.03.2025 провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агробуд-Інвест» про відшкодування завданої шкоди, поновлено, у зв'язку із виконанням судової транспортно-товарознавчої експертизи
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просили позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позову заперечив, з підстав зазначених у відзиві.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення свідків, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).
За загальним правилом статтею 15 та 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 2 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки Nissan Rogue, 2018 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 виданим ТСЦ 5641.
Як вбачається з рапорту інспектора чергового Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Голик Т.В. від 29.08.2023, 29.08.2023 о 13:51 надійшло повідомлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що в АДРЕСА_1 , з будинку обірвалася штукатурка та пошкодила кілька автомобілів. Автомобіль заявника марки «Нісан Рок» н.з. НОМЕР_1 , а саме розбите заднє скло, пошкоджений дах та задні крила. Заявником по даному факту написано заяву, пояснення, проводиться перевірка.
29.08.2023 Міськів Р.І. на ім'я начальника Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області написав заяву, в якій просив притягнути до відповідальності балансоутримувачів будинку по АДРЕСА_1 , через те, що з фасаду будинку від'єдналася частина штукатурки та впала на його автомобіль, внаслідок чого пошкодила заднє скло, задні праве та ліве крило, дах автомобіля, капот автомобіля «Нісан Рок» н.з. НОМЕР_1 .
Такі ж обставини ОСОБА_1 повідомив у своїй письмових поясненнях наданих 29.08.2023.
З довідки про результати розгляду звернення громадянина ОСОБА_1 від 20.09.2023, складеної дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів Поліції відділу превенції патрульної поліції Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Вівчарик В. слідує, що 29.08.2023 в Тернопільський РУ поліції ГУНП в Тернопільській області надійшло звернення гр.. ОСОБА_1 , який повідомив, що в дворі будинку по АДРЕСА_1 пошкоджений його автомобіль марки «Нісан Рок» н.з. НОМЕР_1 . Зазначені повідомлення прийнято і зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області присвоєно порядковий номер №26010 від 29.08.2023. В ході проведення перевірки проводилось повторне спілкування із заявником, який повідомив що припаркував свій автомобіль марки «Нісан Рок» н.з. НОМЕР_1 поблизу будинку по вул.Крушельницької, 18 м.Тернопіль, та близько 13:50 годин 29.08.2023 з фасаду приміщення відвалилась штукатурка, яка пошкодила його автомобіль. В ході опитування чергового по приміщенню громадянина ОСОБА_5 , останній повідомив, що про ситуацію йому відомо, від надання письмових пояснень відмовився, проте повідомив, що балансоутримувачем являється ТзОВ «АгроБуд-Інвест», директором якого являється гр. ОСОБА_6 . В ході спілкування із директором ТзОВ «АгроБуд-Інвест» гр. ОСОБА_6 , останній повідомив, що про ситуацію із пошкодженнями автомобілів унаслідок падіння уламку фасаду йому відомо, проте від надання будь яких пояснень за даним фактом відмовився, повідомивши, що вказану справу буде вирішувати в судовому порядку. На даний час у вказаних матеріалах не вбачається підстав для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку розслідування. Заявнику рекомендовано звернутись із цивільним позовом відносно ТзОВ «АгроБуд-Інвест» з метою відшкодування завданих збитків.
Вищезазначені результати розгляду звернення ОСОБА_1 від 29.08.2023, повідомленні останньому у листі Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області №4654 від 21.09.2023 надісланому на його адресу.
Таким чином, в судовому порядку достовірно встановлено, що внаслідок падіння уламку штукатурки із фасаду будинку по АДРЕСА_1 , відбулось пошкодження автомобіля Nissan Rogue, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого являється ОСОБА_1 .
Як вбачається із Договору від 27.06.2013 за реєстровим номером №3238 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробуд-Інвест» (Сторона 1) та ОСОБА_3 (Сторона 2) про поділ майна, надалі - Договір.
Цим договором, Сторони, розподілили у натурі майно, а саме нежитлове приміщення, приміщення під літ. А, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке є об'єктом спільної часткової власності.
Відповідно до п.2. Договору, Приміщення, що є предметом цього договору, за домовленістю Сторін, може бути поділене в натурі:
2.1. Згідно Висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна, виданого інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_4 (сертифікат ДЕ №001808) 17 червня 2013 року за № 10, у фактичному володінні та користуванні Сторони 1 знаходяться, можуть бути виділені у натурі та передані йому у його приватну власність нежитлові приміщення, які складають 4/5 (чотири п'ятих) частки Приміщення.
За п. 2.3. Договору, вищезазначені нежитлові приміщення, які знаходяться у володінні та користуванні у кожної із Сторін, відокремлені, мають окремі входи, приміщення спільного користування відсутні.
Відповідно до п. 5. Договору, володіння, користування та розпорядження нежитловими приміщеннями в подальшому буде здійснюватися кожною із Сторін з дотриманням вимог чинного законодавства щодо приватної власності кожного з них на виділені нежитлові приміщення, зокрема, кожен із Сторін щодо виділених нежитлових приміщень самостійно зобов'язаний нести витрати з їх експлуатації, управління, утримання та збереження, сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів).
Згідно із п. 7. Договору, право власності на нежитлові приміщення виникає у кожної із Сторін з моменту нотаріального посвідчення цього договору.
У п. 4.1. даного правочину зазначено, що у зв'язку із укладенням цього договору, поділ у натурі Приміщення припиняє спільну часткову власність на нього між Сторонами, та в приватну власність Сторони 1 переходить: нежитлове приміщення, приміщення під літ.А, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 , а саме: Приміщення цокольного поверху (Над) загальною площею 10,9 кв.м.; Приміщення четвертого поверху (IV) загальною площею 456,7 кв.м.; Приміщення п'ятого поверху (V) загальною площею 466,2 кв.м.; Приміщення сьомого поверху (VII) загальною площею 466,9 кв.м.; Приміщення восьмого поверху (VIII) загальною площею 471,1 кв.м.; Приміщення дев'ятого поверху (IX) загальною площею 469,5 кв.м.; Приміщення десятого поверху (X) загальною площею 507,0 кв.м.; Приміщення мезоніну (Мез) загальною площею 29,2 кв.м. загальною площею 2866 кв.м.
20.06.2016 проведено державну реєстрацію права власності на вказане вище майно за ТОВ "Агробуд-Інвест", що слідує з Інформаційної довідки № 349080967 від 04.10.2023.
Тобто, в судовому порядку встановлено, що приміщення під літ.А, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 , власником якого є ТОВ "Агробуд-Інвест", починаючи з 27.06.2013 набуло статусу окремого і самостійного об'єкту в який входить і 10-й поверх.
Тому, твердження представника відповідача наведені ним у відзиві про те, що ТОВ «Агробуд-Інвест» не є власником, а відтак і балансоутримувачем усієї будівлі розташованої по АДРЕСА_1 , а тому нести майнову відповідальність повинен ФОП ОСОБА_2 , який є власником будівлі, яка заходиться на земельній ділянці, де позивач залишив автомобіль, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, оскільки як вбачається із світлин та відеозапису, які містяться на оптичному диску, який приєднаний до матеріалів справи, будь які відлущення штукатурки були відсутніми, крім 10 поверху, власником якого є ТОВ «Агробуд-Інвест».
Крім того, із висновку судової транспортно-трасологічної експертизи №181/12/23 від 30.01.2024 та світлин, які приєднані до неї, вбачається що згідно слідової інформації, наявних ушкоджень на КТЗ «Nissan Rogue, д.н.з. НОМЕР_1 », який відбувся внаслідок події біля будинку №18, що по вул.Крушельницькій у м.Тернополі 29.08.2023, механізм їх утворення відбувалося при гравітаційному деформуючому зусиллі (ударний імпульс спрямований з верху вниз) під дією предмету навколишньої обстановки, з достатньо масивним твердим матеріалом (типу фасадної штукатурки).
Позивач ОСОБА_1 у зв'язку із пошкодженням його автомобіля «Nissan Rogue, д.н.з. НОМЕР_1 », поніс витрати пов'язані з його ремонтом в розмірі 197115 гривень, що стверджується рахунком на оплату №ЦСС0000003 від 07.11.2023, видатковою накладною до заказ-наряду №ЯКІ0002765 від 06.11.2023, платіжною інструкцією №0.0.3290888823.1 від 08.11.2023, актом про надання послуг ЦСС 0000035 від 11.01.2024, платіжною інструкцією №0.0.3408965582.1 від 12.01.2024.
05.02.2024 представник ОСОБА_1 - адвокат Александров В.В. звернувся до ТОВ «Агробуд-Інвест» із вимогою у якій просив відшкодувати потерпілому ОСОБА_1 завдану його транспортному засобу «Nissan Rogue, д.н.з. НОМЕР_1 » матеріальну шкоду в розмірі 197115 гривень, 20000 гривень моральної шкоди та 8500 гривень витрат на проведення експертизи.
27.02.2025 на виконання ухвали суду від 27.11.2024 надійшов висновок експерта №8/25 від 26.02.2025 за результатами проведення додаткової транспортно-товарознавчої експертизи, згідно якого на підставі автотоварознавчих досліджень судовим експертом Мазур М.С., зроблено наступний висновок:
1. Вартість відновлювального ремонту КТЗ Nissan Rogue II 2.5і (Т32) SL FWD р.н. НОМЕР_1 , внаслідок пригоди, яка мала місце 29.08.2023 р. за адресою АДРЕСА_1 станом на 29.08.2023, з урахуванням автозапчастин придбаних на підставі видаткової накладної до заказ-наряду №ЯК10002765 від 06.11.2023, з урахуванням нормо/годин працівників на 2024 рік згідно Прайсу від 28.12.2023 ФОП ОСОБА_7 "Свр/29.08.2023" = 211 769 грн. 77 коп. (двісті одинадцять тисяч сімсот шістдесят дев'ять гривень 77 копійок)
2. Вартість матеріального збитку завданого власнику КТЗ Nissan Rogue II 2.5і (Т32) SL FWD р.н. НОМЕР_1 , внаслідок пригоди, яка мала місце 29.08.2023 р. за адресою АДРЕСА_1 станом на 11.01.2024, з урахуванням автозапчастин придбаних на підставі видаткової накладної до заказ-наряду №ЯК10002765 від 06.11.2023, з урахуванням нормо/годин працівників на 2024 рік згідно Прайсу від 28.12.2023 ФОП ОСОБА_7 "У/29.08.2023" = 201 610 грн. 79 коп. (двісті одна тисяча шістсот десять гривень 79 копійок).
3. Вартість відновлювального ремонту КТЗ Nissan Rogue II 2.5І (Т32) SL FWD р.н. НОМЕР_1 , внаслідок пригоди, яка мала місце 29.08.2023 р. за адресою АДРЕСА_1 станом на 11.01.2024, з урахуванням автозапчастин придбаних на підставі видаткової накладної до заказ-наряду №ЯК10002765 від 06.11.2023, з урахуванням нормо/годин працівників на 2024 рік згідно Прайсу від 28.12.2023 ФОП ОСОБА_7 "Свр/і 1.01.2024" = 213 796 грн. 60 коп. (двісті тринадцять тисяч сімсот дев'яносто шість гривень 60 копійок)
4. Вартість матеріального збитку завданого власнику КТЗ Nissan Rogue II 2.5і (Т32) SL FWD р.н. НОМЕР_1 , внаслідок пригоди, яка мала місце 29.08.2023 р. за адресою АДРЕСА_1 станом на 11.01.2024, з урахуванням автозапчастин придбаних на підставі видаткової накладної до заказ-наряду №ЯК10002765 від 06.11.2023. з урахуванням нормо/годин працівників на 2024 рік згідно Прайсу від 28.12.2023 ФОП ОСОБА_7 "У/11.01.2024" = 203 620 грн. 48 коп. (двісті три тисячі шістсот двадцять гривень 48 копійок).
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показала, що вона бачила, як з верхньої частини будівлі, зокрема із фасаду будинку АДРЕСА_1 , відпала частина фасаду будинку (штукатурка) на автомобілі позивача та ОСОБА_9 .
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду показала, що 29.08.2023 до неї підійшов колега і повідомив, що стався обвал на її автомобіль, після чого вона викликала поліцію. З приводу даної події, вона спілкувалася з представником ТОВ «Агробуд-Інвест», однак він видалив переписку.
Допитаний в судовому засіданні, в якості свідка позивач ОСОБА_1 суду показав, що 29.08.2023 до нього підійшов колега і повідомив, що його автомобіль пошкоджений, після чого він викликав поліцію. З представником ТОВ «Агробуд-Інвест» вони домовилися, щоб зробити оцінку, що він і зробив. Однак, в подальшому представник ТОВ «Агробуд-Інвест» видалив усю переписку, після чого він звернувся до юристів. Додав, що машина весь час до ремонту була у батьків, а він їздив на таксі.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) шкоди.
За змістом положень ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
У ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Як слідує із змісту статті 319 ЦК України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 1166 ЦК України визначено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Аналогічний висновок зроблено КЦС Верховного Суду у постанові від 13.11.2019 року у рамках розгляду цивільної справи №757/31418/15-ц.
Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено ч. 2 ст. 77 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Таким чином, доказуванням є процесуальна і розумова діяльність суб'єктів доказування, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів; докази і доказування виступають процесуальними засобами пізнання в цивільному судочинстві.
Процес доказування (на достовірність знань про предмет) відбувається у межах передбачених процесуальних форм і структурно складається з декількох елементів або стадій, які взаємопов'язані й взаємообумовлені. Виділяються такі елементи: твердження про факти; визначення заінтересованих осіб щодо доказів; подання доказів; витребування доказів судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі; дослідження доказів; оцінка доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.
Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у Постанові від 02.10.2018 року у справі №910/18036/17.
Так, звертаючись до суду із вказаним позовом позивач посилається на те, що 29.08.2023 близько 13 год 50 хв. на паркувальному майданчику для авто, що під будинком АДРЕСА_1 , власником якого є ТОВ «Агробуд-Інвест», частина фасаду зазначеного будинку впала на належний йому автомобіль Nissan Rogue р.н. НОМЕР_1 , внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження.
Проте, відповідач не спростував належними та допустимими доказами своєї вини у завданні майнової шкоди позивачу, внаслідок пошкодження його автомобіля, хоча це є його процесуальним обов'язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.
Так, Суд погоджується із доводами представника позивача, що протиправна поведінка та вина ТОВ «Агробуд-Інвест» полягає у бездіяльності щодо усунення аварійних ділянок фасадної частини будинку. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що саме внаслідок невиконання відповідачем, як власником будівлі, за адресою: АДРЕСА_1 вимог ст.ст. 319, 322 ЦК України, відбувся обвал фасадної частини будинку на припаркований автомобіль позивача під будівлею належного ТОВ «Агробуд-Інвест» будинку, внаслідок чого було завдано майнову (матеріальну) шкоду майну ОСОБА_1 .
Таким чином, встановивши, що позивач довів завдану йому шкоду, протиправність дій відповідача, причинно-наслідковий зв'язок між ними, що призвело до пошкодження автомобіля позивача, суд доходить висновку, що завдана позивачу шкода підлягає відшкодуванню відповідачем у загальному розмірі 197115 гривень.
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, Суд дійшов наступного висновку.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, суд керується тим, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян.
Відшкодування шкоди - один з найважливіших інститутів сучасної правової науки. У законодавстві України передбачено два види шкоди, що підлягає відшкодуванню - шкоду матеріальну і шкоду моральну.
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Закон пов'язує виникнення права на компенсацію моральної шкоди з випадками порушення прав особи.
Отже моральна шкода підлягає відшкодуванню незалежно від майнової шкоди. ЦК України не встановлює ні мінімального, ні максимального розміру відшкодування моральної шкоди. Безумовно, моральну шкоду неможливо компенсувати в повному обсязі, оскільки немає і не може бути точних критеріїв майнового вираження щиросердечного болю, честі, гідності особи, тому будь-який її розмір буде мати суто умовне вираження. Критерії оцінки, якими можна керуватися при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, різноманітні. Головне - щоб за їх допомоги можна було вимірити глибину і тривалість страждань (для людей).
Оскільки відшкодування моральної шкоди є компенсацією за втрати немайнового характеру, вона відшкодовується одноразово.
Згідно із Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Практикою Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).
Згідно практики Європейського суду з прав людини завжди призначається компенсація за порушення прав людини. Право на відшкодування з урахуванням практики Європейського суду з прав людини повинно носити ефективний характер, і має на меті не тільки покриття шкоди завданої потерпілій стороні, а також є засобом попередження з боку відповідача вчинення порушень прав, отже має бути відчутним не тільки для позивача але й для відповідача, що спонукало б відповідача вживати заходів щодо зміни практики нехтування положеннями законодавства.
Відповідно до положень ст. 23, ст. 280, ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, в зв'язку з чим суд виходить з того, що задоволення позовних вимог повинно відповідати як заподіяній моральній шкоді, так і критерію справедливості.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Судом установлено, що внаслідок пошкодження автомобіля позивача, що сталося з вини відповідача, позивач ОСОБА_1 зазнав негативних емоцій, переживань з приводу пошкодження належного йому майна, чим також порушено його звичний спосіб життя та виникла необхідність докладання додаткових зусиль для його нормалізації та витрачання часу для вирішення проблем, пов'язаних з усуненням наслідків завданої шкоди.
Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи, що в результаті дій відповідача, позивачу спричинена моральна шкода, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість заявлених вимог в частині стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.
Щодо розподілу судових витрат, Суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч.3 п.1, 2 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Частиною третьою статті 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
У пункті 45 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» міститься роз'яснення щодо порядку відшкодування витрат за проведення експертизи.
Відповідно до п. 35 Постанови, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 88 ЦПК (ст. 141 ЦПК України в чинній редакції) та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Згідно ч.6 ст.139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Дослідивши надані представником позивача документи та наявні у справі докази, судом встановлено, наявний обґрунтований рахунок вартості послуг експерта щодо проведеної експертизи з урахуванням складності справи.
Згідно квитанції до прибуткового касового ордера №181/12/23 від 03.01.2024 Міськів Р.І. оплачено витрати за проведення експертизи №181/12/23 в розмірі 8500 гривень та згідно платіжної інструкції №0.0.4150377606.1 від 22.01.2025 Міськів Р.І. оплачено судовому експерту Мазуру М.С. вартість експертизи в розмірі 3000 гривень.
Суд вважає, що зазначені витрати в розмірі, загалом 11500 грн. є співмірними із складністю справи, часом, витраченим експертами на виконання відповідних робіт, обсягом наданих експертами послуг.
Таким чином, згідно вимог ст. 141 ЦПК з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 11 500 гривень понесених витрат на оплату за проведення транспортно-трасологічної та транспортно-товарознавчих експертиз.
Також, представником позивача у позовних вимогах вказується на відшкодування витрат за надання правничої допомоги.
Положеннями ст. 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відповідно до Додаткової угоди №1 до Договору про надання правничої (правової) допомоги та на представництво від 28.09.2023 укладеної між ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням «ВЕРУМ ПРО», сторони погодили, що розмір гонорару за надану професійну правничу допомогу сторони визначають у фіксованій сумі, яка становить 13200 гривень. Адвокатському об'єднанню в суді першої інстанції.
Як вбачається із Акту приймання-передачі наданої правничої допомоги від 24.03.2025, Адвокатське об'єднання передано, а Клієнт прийняв наступну правничу допомогу в суді першої інстанції, яка міститься в Акті. Загальна вартість наданої правничої допомоги складає 13200 гривень.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
У постанові Верховного суду від 09 березня 2021 року (справа № 200/10535/19-а) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що позивачем доведено понесення ним витрат на надання правової допомоги у розмірі 13 200 грн під час розгляду у суді даної справи.
Водночас, враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову, а саме на 95,39 %, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 2071,06 грн. (2171,15/100%х95,39%) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12591,48 грн (13200/100%х95,39%), пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 22, 383, 386, 1166, 1192 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 15, 76-82, 89, 95, 141, 174, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Агробуд-Інвест» в користь ОСОБА_1 197115 (Сто дев'яносто сім тисяч сто п'ятнадцять) гривень грошового відшкодування завданої матеріальної шкоди.
Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Агробуд-Інвест» в користь ОСОБА_1 10000 (Десять тисяч) гривень грошового відшкодування завданої моральної шкоди.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Агробуд-Інвест» в користь ОСОБА_1 2071,06 гривень сплаченого позивачем судового збору.
Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Агробуд-Інвест» в користь ОСОБА_1 11500 гривень сплачених позивачем за проведення транспортно-трасологічної та транспортно-товарознавчих експертиз.
Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Агробуд-Інвест» в користь ОСОБА_1 12591,48 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Копію рішення направити сторонам у справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресом: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Агробуд-Інвест», адреса: вул. Крушельницької, 18, м. Тернопіль, 46400, код ЄДРПОУ 36362235.
Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич