Справа № 444/1368/25
Провадження № 1-кп/444/229/2025
22 квітня 2025 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
номер кримінального провадження 12025141400000227, внесеного 20.03.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився, проживає та зареєстрований в АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, раніше не судимий, не інвалід, не одружений, освіта середня, не працює, не адвокат, не депутат, не нотаріус, ІПН судом не встановлено, паспорт НОМЕР_1 , УНЗР 20020322-07033, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 / ч. 1 ст. 246 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області зазначене кримінальне провадження,
ОСОБА_3 , 19 березня 2025 року близько 20 години 30 хвилин, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, перебуваючи у кварталі №23, виділі №2 В'язівського лісництва Львівського надлісництва Карпатського лісового офісу ДСТП «Ліси України», урочища «Чистопілля» Львівського району Львівської області, побачив незаконно зрізане невідомою особою дерево породи «сосна», та в подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне перевезення та зберігання без відповідних документів незаконно зрубане дерево, порушуючи встановлений порядок в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів, з корисливих мотивів, з метою заготівлі деревини та подальшої її переробки, всупереч вимогам Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Лісового кодексу України,усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив всі необхідні дії, які вважав за потрібне, а саме залучив до своєї злочинної діяльності гр. ОСОБА_7 , якому не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_3 , з належною йому гужовою підводою, після чого намагались завантажити на гужову підводу 1 (один) стовбур дерева породи «сосна», та не довів свого умислу до кінця, так як був виявлений працівниками сектору реагування патрульної поліції.
Оглядом встановлено, що ОСОБА_3 намагався завантажити на гужову підводу та незаконно перевезти незаконно зрубаний 1 (один) стовбур дерева породи «сосна», добутий внаслідок незаконної рубки, якою заподіяно шкоду лісу незаконним вирубуванням дерев до ступеня припинення росту в сумі 30 (тридцять) тисяч 969 (дев'ятсот шістдесят дев'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок із наступними характеристиками, а саме: довжиною 4, 55 метрів, діаметром верхнього відрізу 43 см, категорія «В», без відповідних документів.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив закінчений замах на незаконне перевезення незаконно зрубаних дерев, що спричинило істотну шкоду, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 / ч. 1 ст. 246 КК України.
Під час підготовчого судового засідання прокурор звернувся до суду з угодою про визнання винуватості від 17.04.2025 року укладеної між ним та обвинуваченим у кримінальному провадженні за участі адвоката ОСОБА_5 , на підставі вимог ст. ст. 468, 469, 470, 472 КПК України.
Виходячи зі змісту даної угоди, прокурор та обвинувачений у кримінальному провадженні за участі захисника, дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 15/ч. 1 ст. 246 КК України, ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язався надалі надавати максимальне сприяння у проведенні кримінального провадження.
Згідно даної угоди, сторони погодилися на призначення покарання, яке повинен понести ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 15/ч. 1 ст. 246 КК України, а саме, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого (позитивна характеристика за місцем проживання, такий, що раніше не судився, не інвалід, не працює), наявності обставин, що пом'якшують покарання (щире каяття, сприяння розкриттю злочину), відсутності обставин, які обтяжують покарання, обвинувачений ОСОБА_3 має понести покарання у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі 17000 грн.
Обвинувачений розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Також вказаною угодою передбачені наслідки її укладання та затвердження, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні, підтримав угоду про визнання винуватості від 17.04.2025 року, укладену між ним та обвинуваченим за участі захисника, просить таку задовольнити.
В судовому засіданні обвинувачений свою винуватість у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості від 17.04.2025 року укладену між ним та прокурором за участі захисника.
Захисник просить суд угоду затвердити, оскільки така відповідає інтересам його підзахисного.
Представник потерпілого пояснив, що на досудовому слідстві надав згоду на укоадення угоди, а тому просив таку затвердити.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку сторін кримінального провадження, які просять затвердити угоди про визнання винуватості від 17.04.2025 року по даному кримінальному провадженні, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно із ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ч. 2 ст. 15/ч. 1 ст. 246 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_3 цілком розуміє права, визначені йому п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Також в підготовчому судовому засіданні обвинувачений беззастережно визнав свою вину та надав суду згоду на призначення узгодженого покарання.
В судовому засіданні суд переконався в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, зокрема вимогам ст. 65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Підстав для відмови в затвердженні угоди, судом не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, характер скоєного правопорушення та особу винного, суд вважає за необхідне обрати щодо обвинуваченого покарання в межах санкції статті за якою він судиться у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
Отже, виходячи з вищевикладеного, суд прийшов до переконання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором Жовківської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за участі захисника ОСОБА_5 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Питання речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Питання про майно, на яке накладено арешт, слід вирішити в порядку ч. 4 ст. 174 КПК України.
Керуючись ст. ст. 174, 314, 368, 373, 374, 376, 474- 475, 476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 17 квітня 2025 року, укладену між прокурором Жовківської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участі захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні від 20.03.2025 р. № 12025141400000227.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 / ч. 1 ст. 246 Кримінального кодексу України і призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень - в дохід держави.
Речові докази:
- один стовбур дерева породи сосна, що знаходиться на відповідальному зберіганні ДСГП "Ліси України" - залишити у їх розпорядженні;
- зріз з пня дерева, що знаходиться на зберіганні у кімнаті збереження речових доказів ВП № 2 ЛРУП № 1 - знищити.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді від 25.03.2025 р. (справа № 454/957/25) - скасувати.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовківський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, а саме:
- обвинуваченим, його захисником, законним представником - виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором - з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1