Справа №461/2610/25
Провадження №3/461/1059/25
22 квітня 2025 року суддя Галицького районного суду м. Львова Зубачик Н.Б., при секретарі судових засідань Панасюк А.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника Львівської митниці Лубоцького Б.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 19.07.2024, органом 2619, запис номер 19720229-00215
за ч.3 ст.471 Митного кодексу України -
21 березня 2024 року, близько 08:24 год., ОСОБА_1 на автомобілі марки «OPEL VIVARO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , прямував з Республіки Польща в Україну, з приватної поїздки, в якості водія з одним пасажиром, через МАПП «Шегині" Львівської митниці, обравши формою проходження митного контролю смугу митного контролю «Червоний коридор».
До митного контролю ОСОБА_1 подав контрольний талон для проходження по «червоному коридору» серії TLC №192955, паспорт громадянина для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності від 21.03.2025, в якій задекларував одяг вживаний 380 кг.
Пасажир, який слідував в автомобілі, подав до митного контролю митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон у країни громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності від 21.03.2025, в якій задекларував особисті речі.
Після завірення декларації штампом «Під митним контролем №3876», автомобіль було направлено у місце поглибленого огляду транспортних засобів, де в салоні та багажному відділення автомобіля було виявлено незадекларований товар, а саме: насіння чіа, розфасоване в мішках по 25 кг, торгова марка не встановлена, країна виробника Парагвай, дата кінцевого споживання 10.11.2027, в кількості 10 шт. (250 кг).
Про наявність товару ОСОБА_1 в процесі письмового декларування та усного опитування не заявив, у митній декларації не вказав, тобто порушив ст. 257 Митного кодексу України, проте визнав своєю власністю після митного огляду.
Таким чином, ОСОБА_1 переміщував через митний кордон України вищевказаний виявлений товар шляхом недекларування, тобто, не заявивши за встановленою формою точні відомості про нього, а саме про його кількість та вартість.
Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачені ч.3 ст. 471 Митного кодексу України.
ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав свою вину у вчиненні правопорушення, просив не накладати відносно нього суворого адміністративного стягнення. Окрім того, ОСОБА_1 просив суд не конфісковувати товар, який є предметом правопорушення.
Представник Львівської митниці в судовому засіданні вважав доведеною вину ОСОБА_1 у вчинення порушення митних правил, просив визнати його винним та визначити міру покарання.
Відповідно до ст. 486 МК України, завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Згідно вимог ст. 489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та думку представника Львівської митниці, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку.
Частиною 3 статті 471 МК України передбачена відповідальність за недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами.
Згідно ч. 4 ст. 366 МК України, громадянин самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю за двоканальною системою.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України, а саме переміщував через митний кордон України товар шляхом недекларування, тобто, не заявив за встановленою формою точних відомостей про товар, що підтверджується: протоколом про порушення митних правил №0422/UA209000/2025 від 21.03.2025; копією паспорта ОСОБА_1 ; копією контрольного талону; копією митної декларації; доповідною та службовою записками; описом вилучених товарів; письмовими поясненнями ОСОБА_1 .
З наведених доказів вбачається, що вони доводять факт та порядок перетину митного кордону даною особою, обставини виявлення незадекларованого товару, його перелік, найменування, вартість та кількість.
Аналізуючи наведені докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України, доведена повністю.
Відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та затосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права".
Рішеням ЄСПЛ "Краєва проти України" надано судам у справах про порушення митних правил застосовувати дискрецію щодо міри покарання в разі встановлення вини, з урахуванням ступеню вини, майнового стану правопорушника та знаходити справедливий баланс між публічним інтересом і ступенем втручання у право мирного володіння майном.
Вирішуючи питання призначення виду стягнення за порушення митних правил, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, обставин справи, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати стягнення у виді штрафу, в межах встановлених санкцією ч.3 ст.471 МК України, який, на думку суду, не буде надмірним тягарем для ОСОБА_1 та справедливим балансом між публічним інтересом і ступенем втручання у право мирного володіння майном.
Разом з тим, оскільки санкція ч. 3 ст.471 МК України передбачає альтернативність покарання у виді конфіскації товару, суд, з врахуванням конкретних обставин правопорушення, вважає можливим повернути ОСОБА_1 вилучений товар відповідно до опису предметів від 21.03.2025 згідно протоколу про порушення митних правил №0422/UA209000/2025 від 21.03.2025.
Відповідно до ст. 520 МК України, витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, з особи, яка притягається до відповідальності, підлягають стягненню витрати, понесені митним органом за зберігання товарів, які стали предметом порушення митних правил.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 471, 486, 527, 528 МК України, ст. 283 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 Митного кодексу України, та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п'ять тисяч сто) гривень.
Вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №0422/UA209000/2025 від 21.03.2025 товар, а саме: насіння чіа, розфасоване в мішках по 25 кг, торгова марка не встановлена, країна виробника Парагвай, дата кінцевого споживання 10.11.2027, в кількості 10 шт. (250 кг) - повернути власнику.
Стягнути з ОСОБА_1 витрати за зберігання на складі митниці товарів, які є предметом порушення митних правил у розмірі 641 (шістсот сорок одна) грн. 97 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред'являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
У відповідності до ч.1 ст.307 КУпАП штраф правопорушником повинен бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя Зубачик Н.Б.