іменем України
21 квітня 2025 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 742/1374/24
Головуючий у першій інстанції - Коваленко А. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/552/25
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої - судді Мамонової О.Є.,
суддів - Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,
учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"
відповідач: ОСОБА_1 ,-
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 травня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі по тексту - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з останньої на свою користь суму заборгованості за кредитним договором №Z41.14061.004919431 від 14.02.2019 в розмірі 55 701,75 грн, з яких:
- 19 891,73 грн - заборгованість за основним боргом;
- 35 810,02 грн - заборгованість за відсотками.
Також позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14.02.2019 між ОСОБА_1 та АТ «Ідея банк» укладено кредитний договір №Z41.14061.004919431. Відповідачка умови кредитного договору не виконала та припинила повертати наданий кредит в строки, передбачені договором.
07.07.2023 між АТ «Ідея банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №07072023, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №Z41.14061.004919431 від 14.02.2019, укладеним між АТ «Ідея банк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Відповідно до реєстру боржників №3 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № Z41.14061.004919431 від 14.02.2019 у сумі 55 701,75 грн, з яких:
- 19 891,73 грн - заборгованість за основним боргом;
- 35 810,02 грн - заборгованість за відсотками.
Позивач зазначав, що всі нарахування, що відбувалися до дати отримання ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги здійснювались безпосередньо АТ «Ідея банк» станом на день відступлення права вимоги. ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися.
Заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01.05.2024 позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за кредитним договором №Z41.14061.004919431 від 14.02.2019 у сумі 55 701,75 грн, з яких: 19 891,73 грн - сума заборгованості по основному боргу; 35 810,02 грн - заборгованість за відсотками.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» 3 028 грн в рахунок відшкодування коштів сплачених за судовий збір при подачі позовної заяви.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18.12.2024 заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01.05.2024 у справі за позовом ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» відмовити, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивачем нараховано заборгованість у розмірі 55 701,75 грн на підставі кредитного договору, строк дії якого закінчився 14.02.2022 та за період, який не охоплювався дією кредитного договору №Z41.14061.004919431 від 14.02.2019 (з 07.07.2023 по 31.01.2024).
Відповідач зазначає, що вимога про повернення боргу та процентів ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 не пред'являлась.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з пунктами 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в порушення вимог кредитного договору не здійснила своєчасну сплату визначених кредитним договором платежів, в результаті чого виникла заборгованість у сумі 55 701,75 грн.
Однак повністю погодитись з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може, з огляду на наступне.
Судом у справі встановлено, що 14.02.2019 між ТОВ «Ідея банк» (банк) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір №Z41.14061.004919431, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 20 460 грн, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами згідно з умовами цього договору, строком на 36 місяців.
За користування кредитом позичальник сплачує проценти в розмірі 0,01% річних від залишкової суми кредиту (п. 1.3. договору).
Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно Графіку щомісячних платежів за кредитним договором (далі - «Графік щомісячних платежів») (п. 1.4. договору).
Відповідно до п. 2.1. договору позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 36 щомісячних внесках включно до 14 дня/числі кожного місяця, згідно Графіку щомісячних платежів. Платежі здійснюватимуться на транзитний рахунок № НОМЕР_1 в банку, МФО 336310, з якого проводиться погашення заборгованості за договором у такій черговості: 1) для оплати простроченої заборгованості кредиту за договором; 2) для погашення нарахованої заборгованості за договором, строк сплати якої минув; 3) для сплати штрафних санкцій (пені) згідно п. 3.3.1. цього договору; 4) для погашення іншої заборгованості (в т.ч. дострокове погашення заборгованості за кредитом).
Пунктом 2.3. договору передбачено термін внесення платежу за договором для погашення заборгованості, повинен відповідати терміну щомісячного платежу, передбаченого Графіком щомісячних платежів. Щомісячний платіж, внесений не в термін, передбачений Графіком щомісячних платежів, та/або в більшій сумі зараховується в оплату щомісячних платежів в термін, визначений таким графіком, тобто кошти зберігаються на транзитному рахунку банку та зараховуються в оплату щомісячних платежів в термін, визначений таким графіком, тобто кошти зберігаються на транзитному рахунку банку та зараховуються в оплату щомісячних платежів згідно Графіку та в черговості погашення заборгованості, визначеній п. 2.1. договору. За умовами отримання відповідної письмової заяви від позичальника про часткове дострокове погашення кредиту банк здійснює відповідне коригування кредитних зобов'язань у бік їх зменшення та надає позичальнику новий графік щомісячних платежів.
Згідно з п. 5.5. сторони домовились, що строк позовної давності за цим договором, в тому числі для стягнення неустойки (штрафу, пені), встановлюється сторонами тривалістю у 3 (три) роки. Позовна давність щодо стягнення заборгованості по кредиту, процентах, платі за обслуговування кредитної заборгованості, інших грошових внесків, повернення яких визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежі.
У п. 6 договору викладено графік щомісячних платежів за кредитним договором, згідно з яким загальна сума кредиту становить 20 460 грн, загальна сума відсотків за користування кредитом становить - 3,12 грн, плата за обслуговування щомісячна у загальному розмірі 32 408,64 грн.
ОСОБА_1 договір підписано власноручно (а.с. 6-7).
У матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту, на якому підпис ОСОБА_1 відсутній (а.с. 8).
14.02.2019 ОСОБА_1 власноручно підписано заяву-приєднання (акцепт) №Z41.14061.004919431 від 14.02.2019 (надалі - «заява (акцепт)») до публічного договору - оферти щодо добровільного страхування життя (а.с. 7 зворот).
14.02.2019 між ОСОБА_1 та АТ «Ідея банк» підписано заяву №Z41.14061.004919431 про акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку АТ «Ідея банк» (а.с. 16 зворот).
14.02.2019 між ОСОБА_1 та АТ «Ідея банк» підписано анкету - опитувальник клієнта - фізичної особи (а.с. 15 зворот - 16).
14.02.2019 між ОСОБА_1 та АТ «Ідея банк» підписано заяву-анкету до кредитного договору № Z41.14061.004919431 від 14.02.2019 (а.с.9).
У заяві-анкеті зазначено, що ОСОБА_1 усвідомлює та згідний з тим, що в разі несвоєчасного погашення кредиту (або його частини) дана інформація може бути доведена банком до відома третіх осіб. Підтвердила, що заява про розмір щомісячного доходу, підписана нею власноручно і вся, вказана у ній інформація є правдивою.
Копією ордеру-розпорядження №1 про видачу кредиту від 14.02.2019 підтверджується перерахування ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 16 500 грн за договором №Z41.14061.004919431 від 14.02.2019, а копією ордеру-розпорядження №2 про сплату страхового платежу від 14.02.2019 підтверджується перерахування ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 3 960 грн (а.с. 10).
З виписки від 07.07.2023, складеної АТ «Ідея Банк» за період з 14.02.2019 по 07.07.2023, вбачається, що ОСОБА_1 за кредитним договором №Z41.14061.004919431 від 14.02.2019 сплатила загальну суму 1 529,46 грн (а.с. 82).
Матеріали справи містять довідку-розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №Z41.14061.004919431 від 14.02.2019, що складена АТ «Ідея банк», станом на 07.07.2023, згідно якої її розмір складає 55 701,75 грн, з яких:
- 19 891,73 - заборгованість за основним боргом;
- 35 810,02 - заборгованість за відсотками (а.с. 81).
07.07.2023 між АТ «Ідея банк» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) укладено договір факторингу №07072023, за цим договором клієнт відступає фактору, фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором (а.с. 18-19).
Пунктом 2.2. договору передбачено, що права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами, у паперовому вигляді в день укладення цього договору та надсилається клієнтом фактору в електронному вигляді засобами корпоративного зв'язку у захищеному паролем файлі в день укладання цього договору. Реєстр боржників після належного його підписання сторонами вважається невід'ємною частиною цього договору.
Сума фінансування, що надається фактором клієнту під відступлення прав вимоги, по реєстрам боржників складає: 1) по реєстру боржників № 1 (лот № 3); 2) по реєстру боржників № 2 (лот № 5); 3) по реєстру боржників № 3 (лот № 12); 4) по реєстру боржників № 4 (лот № 13). Загальна сума фінансування фактором клієнту під відступлення прав вимоги становить 15 500 000 грн та включає в себе фінансування відповідно до реєстру боржників реєстру боржників № 1, реєстру боржників № 2, реєстру боржників № 3; реєстру боржників № 4. При цьому сторони погодили, що сума гарантійного внеску в розмірі 200 000 грн сплачена фактором на рахунок клієнта на підставі договору про участь в торгах від «26» травня 2023 року, зараховується до суми фінансування, у зв'язку з чим загальна сума фінансування згідно договору (реєстру боржників № 1, реєстру боржників № 2, реєстру боржників № 3; реєстру боржників № 4), що підлягає перерахуванню на рахунок клієнта становить 15 300 000 грн (п. 3.1. договору).
Пунктом 4.1. передбачено, що фактор зобов'язується сплатити клієнту суму фінансування, шляхом перерахунку 100% вказаної суми на рахунок клієнта протягом 3 (трьох) банківських днів після отримання реєстру боржників засобами корпоративного зв'язку у захищеному паролем файлі, та підписання сторонами реєстру боржників за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно».
Відповідно до п. 5.1. права вимоги вважаються такими, що перейшли від клієнта до фактора в день підписання відповідного реєстру боржників, за умови виконання фактором зобов'язань передбачених п. 4.1. цього договору.
В день підписання сторонами реєстру боржників, за умови виконання фактором зобов'язань передбачених п. 4.1. договору, клієнт втрачає права на будь-які платежі боржників в оплату їх заборгованостей за первинними договорами. В разі звернення боржників до клієнта з приводу виконання зобов'язань за відступленими факторові правами вимог, клієнт повідомляє про необхідність виконання зобов'язань на користь фактора (п. 5.2. договору).
Згідно з копією реєстру боржників №3 до договору факторингу №07072023 від 07.07.2023, серед боржників є ОСОБА_1 , кредитний договір №Z41.14061.004919431 від 14.02.2019, сума заборгованості 55 701,75 грн, з яких:
- 19 891,73 - заборгованість за основним боргом;
- 35 810,02 - заборгованість за відсотками (а.с. 87, 88).
ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплачено АТ «Ідея банк» 15 300 000 грн за відступлення прав вимоги за договором факторингу № 07072023 від 07.07.2023, що підтверджується платіжною інструкцією № 19913 від 11.07.2023 (а.с. 21).
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №Z41.14061.004919431 від 14.02.2019, складеним ТОВ «ФК «ЄАПБ», за період 07.07.2023 по 31.01.2024 заборгованість ОСОБА_1 є непогашеною, її залишок складає 55 701,75 грн, з яких:
- 19 891,73 - заборгованість за основним боргом;
- 35 810,02 - заборгованість за відсотками (а.с.17).
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Приписами ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи, крім іншого, зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).
Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Щодо заборгованості за кредитним договором №Z41.14061.004919431 від 14.02.2019
Статтею 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з вимогами чинного законодавства України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов'язанні строк (термін) його виконання (ст. 526, 527, 530 ЦК України).
Статтею 525 ЦК України передбачена заборона односторонньої відмови від зобов'язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим до його виконання.
Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Процентна ставка за кредитним договором може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (частина 1 ст. 1056-1 Кодексу).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
У справі, що переглядається, судом першої інстанції встановлено, що між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» укладено кредитний договір №Z41.14061.004919431 від 14.02.2019, за умовами якого ОСОБА_1 надано кредит у сумі 20 460 грн, строком на 36 місяців. Договір підписаний та неоспорений сторонами.
Таким чином, АТ «Ідея Банк» свої зобов'язання за договором виконало, а відповідачка свої зобов'язання з повернення суми кредиту разом з процентними платежами виконала частково, сплативши банку на погашення заборгованості 1 529,46 грн.
Відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач в порушення умов кредитного договору не здійснила своєчасну сплату визначених кредитним договором платежів.
Проте суд першої інстанції помилково визначив до стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором №Z41.14061.004919431 від 14.02.2019 в заявленій позивачем сумі 55 701,75 грн.
Так, за умовами кредитного договору №Z41.14061.004919431 від 14.02.2019 ОСОБА_1 отримала 20 460 грн. За графіком щомісячних платежів за кредитним договором, що міститься у п. 6 кредитного договору, сума процентів за користування кредитом становить 3,12 грн, загальна сума щомісячної плати за обслуговування кредиту - 32 408,64 грн.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що є нікчемним встановлення графіком щомісячних платежів за кредитним договором щомісячної плати за обслуговування кредиту з огляду на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №496/3134/10 від 13.07.2022, за якими положення пунктів кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.
Згідно з випискою по рахунку ОСОБА_1 від 07.07.2023 відповідачем сплачено разом 1 529,46 грн, з яких:
- 568,27 грн - на повернення кредиту;
- 960,87 грн - на погашення плати за обслуговування кредиту;
- 0,32 грн - на погашення прострочених процентів.
З огляду на нікчемність положень кредитного договору щодо щомісячної плати за обслуговування кредиту сплачені ОСОБА_1 суми на погашення плати за обслуговування кредиту мають бути вирахувані з загальної суми заборгованості за кредитом.
Таким чином, сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №Z41.14061.004919431 від 14.02.2019 складає 18 933,66 грн, виходячи з наступного розрахунку: (20 460 грн (сума основного боргу ) - 568,27 грн (сума погашення строкового основного боргу)) + (3,12 (сума процентів за користування кредитом згідно із графіком) - 960,87 грн (сума погашення плати за обслуговування кредиту) - 0,32 грн (сума погашення строкових процентів по кредитному договору)).
З огляду на вищевикладене, колегія суддів уважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №Z41.14061.004919431 від 14.02.2019 у сумі 18 933,66 грн.
Щодо переходу права вимоги за кредитним договором №Z41.14061.004919431 від 14.02.2019
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов'язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (пункти 37, 38)).
Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (стаття 517 ЦК України).
Відповідно до статті 519 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов'язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог.
Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов'язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №761/33403/17).
Права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача (п.132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, п.90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/19199/21).
З наведених норм вбачається, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов'язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов'язанні кредитор.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).
ТОВ «ФК «ЄАПБ» надало належні, достатні та допустимі докази на підтвердження переходу до нього від АТ «Ідея Банк» права вимоги за кредитним договором №Z41.14061.004919431 від 14.02.2019 до ОСОБА_1 на підтвердження чого у справі наявні:
- копія договору факторингу №07072023 від 07.07.2023;
- витяг з реєстру боржників №1 до договору факторингу № 07072023 від 07.07.2023 та копія реєстру боржників №3 до договору факторингу № 07072023 від 07.07.2023;
- копія платіжної інструкції №19913 від 11.07.2023 про оплату за відступлення прав вимоги за договором факторингу №07072023 від 07.07.2023.
Не є підставою для скасування рішення районного суду доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не направляло ОСОБА_1 вимоги про повернення боргу та процентів.
Відповідно до статті 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Доказів направлення на адресу відповідача повідомлення про відступлення клієнтом прав вимоги заборгованості фактору та про порядок погашення заборгованості за кредитним договором матеріали справи не містять.
Проте, згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15 «Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Однак усупереч умовам кредитного договору ОСОБА_1 не виконала своїх зобов'язань за кредитним договором №Z41.14061.004919431 від 14.02.2019, не погасила наявну заборгованість ні попередньому кредитору, ні новому, а тому, вона підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Виходячи з викладеного вище, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються учасники справи, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів уважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову ТОВ «ФК «ЄАПБ», стягнувши з ОСОБА_1 на користь позивача 18 933,66 грн, заборгованості за кредитним договором №Z41.14061.004919431 від 14.02.2019.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).
Таким чином, розподіл судових витрат здійснюється за результатом розгляду справи по суті позовних вимог.
При зверненні з позовною заявою до суду першої інстанції ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило 3 028 грн судового збору (а.с. 2).
У зв'язку з частковим задоволенням позову на 34% (18 933,66 грн/ 55 701,75 грн х 100%), сума стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» судового збору складає 1 029,52 грн (3 028 грн х 34%).
При звернення з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 сплатила 4 542 грн (а.с. 109).
У зв'язку з частковим задоволенням апеляційної скарги на суму 36 768,09 грн (55 701,75 грн - 18 933,66 грн), що становить 66 % (36 768,09 грн / 55 701,75 х 100% грн), з ТОВ «ФК «ЄАПБ» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 2 997,72 грн (4 542 грн х 66%) судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Керуючись ст. 141, 367, 374, 376 ч. 1 п. 3, 4, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 травня 2024 року - скасувати.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за кредитним договором №Z41.14061.004919431 від 14.02.2019 у сумі 18 933,66 грн, судовий збір за розгляд справи судом першої інстанції в сумі 1 029,52 грн, а всього 19 963,18 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" на користь ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції в сумі 2 997,72 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуюча О.Є. Мамонова
Судді: Н.В. Висоцька
Н.В. Шитченко
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ.
Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .