Єдиний унікальний номер справи: 766/823/25 Головуючий в І інстанції: Валігурська Л.В.
Провадження №33/819/79/25 Доповідач: Радченко С.В.
Категорія: ст.130 ч.1 КУпАП
22 квітня 2025 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Херсонського апеляційного суду Радченко С.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника Купчака Сергія Богдановича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Херсоні апеляційну скаргу адвоката Литвинова Ігоря В'ячеславовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 12 березня 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 12 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 , 12.01.2025 року о 13:00 годині по вул. М.Грушевського, 117 в м. Херсоні керував транспортним засобом «Toyota Hiace», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Литвинов І.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді місцевого суду скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на її незаконність, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обгрунтована, зокрема, тим, що обвинувачення у вчиненому правопорушенні грунтується на неналежних та недопустимих доказах, ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, а лише наполягав на відібрані в нього біологічного матеріалу для дослідження.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так з протоколу про адміністративне правопорушення від 12.01.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 , 12.01.2025 року о 13:00 годині по вул. М.Грушевського, 117 в м. Херсоні керував транспортним засобом «Toyota Hiace», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За таких обставин, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що останній від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився; висновком лікаря КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР від 12.01.2025, згідно якого ОСОБА_1 від огляду в приміщенні медичного закладу відмовився; наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи скарги стосовно того, що дії працівників поліції та медичної установи під час проведення огляду, оформлення протоколу про адміністративне правопорушення були незаконними, спростовується наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери працівника патрульної поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на його прохання був доставлений до медичного закладу, в якому в присутності представників медичної установи також відмовився від огляду на стан сп'яніння. При цьому у працівників поліції була обгрунтована підозра вважати, що особа знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, зважаючи на ознаки, відображені в протоколі. Твердження апелянта про порушення порядку проведення медичного огляду, зазначені в апеляційній скарзі, були предметом дослідження в суді першої інстанції, яким суд дав правильну та неупереджену оцінку та не впливають на висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. На думку апеляційного суду, під час освідування ОСОБА_1 лікарем, який проводив його огляд, не було порушено вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року, оскільки висновок за результатами огляду надається за сукупністю ознак, визначених Додатком до Інструкції, зокрема (але не виключно) і результатом використаного технічного засобу, повторне застосування якого залежить від сукупності інших ознак та визначається лікарем, який встановлює остаточний діагноз (п.15 Розділ ІІІ Інструкції). Це ж саме стосується і методу, який застосовується лікарем при огляді на стан алкогольного сп'яніння, оскільки за положеннями Інструкції використання біологічних середовищ в ситуації, яка розглядається, не є обов'язковим.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу Литвинова Ігоря В'ячеславовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Херсонського міського суду Херсонської області від 12 березня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Радченко