Справа №583/1180/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Ярошенко Т. О.
Номер провадження 33/816/118/25 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
11 квітня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Собини П.М., розглянувши у залі суду в місті Суми в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Собини П.М. на постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29 квітня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Постановою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29 квітня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік, за те, що 07 березня 2024 року близько 16 год. 08 хв. по вул. Першотравневій, 44 в м. Охтирка, Сумської області, керував автомобілем «Volkswagen Transporter», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Своїми діями останній скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Собина П.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29 квітня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не перевірив підстави зупинення транспортного засобу та законність підстав для перевірки документів.
Також у матеріалах справи відсутній акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, що фактично впливає на порядок проведення огляду.
Окрім цього, апелянт зауважує про те, що до повноважень поліцейського офіцеру громади віднесено регулювання дорожнього руху та контроль за його дотриманням учасниками, згідно з Правилами дорожнього руху, затвердженого постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року № 1306, правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, на території поліцейської дільниці.
Таким чином, поліцейський офіцер Чернеччинської громади Охтирського району Кварта В.В. не мав юридичних повноважень складати адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , на території м. Охтирка, яка не входить до території поліцейської дільниці Чернеччинської ОТГ.
На підставі викладено, апелянт дійшов висновку про незаконність дій поліцейського та відсутності законних підстав у водія для проходження відповідного освідування на встановлення факту перебування його в стані алкогольного сп'яніння.
Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Собини П.М., який подану апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, допитавши свідка ОСОБА_2 , апеляційний суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції вищезазначені вимоги дотримав у повному обсязі та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, з врахуванням:
- протоколу про адміністративне правопорушення від 07 березня 2024 року серії ААД № 007323;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07 березня 2024 року, яким засвідчено відмову ОСОБА_1 проходити медичний огляд в закладі охорони здоров'я КЗ СОР «Охтирська ЦРЛ»;
- відеозаписів із відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної камери працівників поліції, якими зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку, є належними та допустимими і ставити їх під сумнів у апеляційного суду підстави відсутні.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.
Із відеозаписів записаних на нагрудну камеру працівника поліції та відеореєстратора службового автомобіля, вбачається, як 07 березня 2024 року працівником поліції на службовому автомобілі прослідував до транспортного засобу «Volkswagen Transporter», номерний знак НОМЕР_1 , який зупинився біля продуктового магазину в м. Охтирка вул. Першотравнева, 44.
Під час спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 в останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя).
Відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівником поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу зі застосуванням спеціального технічного засобу або ж проїхати до найближчого закладу охорони здоров'я, на що останній відмовився.
На підставі вище викладеного, працівником поліції було складено протокол відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, апеляційний суд визнає долучені відеозаписи достатніми для того, щоб разом із протоколом про адміністративне правопорушення та іншими долученими доказами, зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Доводи захисника про те, що в матеріалах справи відсутні докази причини зупинки ОСОБА_1 , апеляційний суд визнає необґрунтованими, оскільки вказана обставина ніяким чином не впливає на факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, тобто порушення ним вимог п.2.5 ПДР.
Так, пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Виконання названого пункту Правил дорожнього руху є обов'язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.
Доводи апелянта про незаконність зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції не знайшли свого підтвердження, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не позбавляє водія обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, та не впливає на причину зупинки.
Також, допитаний свідок ОСОБА_2 повідомив, що 07 березня 2024 року з напарником перевіряли інформацію з приводу незаконного збуту наркотичних засобів в лісовому масиві поблизу с. Буймерівки. Від іншого працівника поліції було встановлено, що на даному місці виявлено білий бусик, біля якого знаходився чоловік та жінка, котрі розпивали спиртні напої. Після цього, даний транспортний засіб почав рухатися та для перевірки вжиття водієм алкогольних напоїв, ним було зупинено «Volkswagen Transporter» біля продуктового магазину.
Водію було повідомлено про наявність в нього ознак алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя). Відповідно до вимог Інструкції, було запропоновано водію пройти встановлений порядок проходження огляд на стан алкогольного сп'яніння. Проте, водій відмовився, про що останнього було повідомлено про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, пояснення свідка ОСОБА_2 узгоджуються із іншими письмовими доказами, та спростовують доводи апеляційної скарги щодо безпідставності зупинки транспортного засобу.
Окрім цього, на думку апеляційного суду, посилання апелянта на постанову КАС в складі ВС від 15 березня 2019 року є недоречним. Помилковість цього посилання на практику інших судових органів стосується, окрім того, і тієї обставини, що в порядку адміністративної юрисдикції розглядаються справи, пов'язані виключно з винесенням органами Національної поліції України постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, в яких протокол про адміністративне правопорушення не складається, а тому будь-які позиції у цих справах не є преюдиційними відносно справ, які підвідомчі до розгляду судовим органом з порядком ухвалення відповідних постанов та їх перегляду в порядку ст.294 КУпАП.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника про те, що складення працівником патрульної поліції протоколу про адміністративне правопорушення, здійснено за межами його дільниці, визначеної для несення ними служби, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 13 р. XIII Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, під час чергування поліцейські, які залучені до несення служби в складі нарядів поліції, повинні перебувати на дільниці, визначеній для несення служби (зона оперативного реагування наряду поліції). У виняткових випадках, за вказівками оперативного чергового чи відповідального по підрозділу, наряди поліції здійснюють реагування на правопорушення або події, які вчинені на іншій дільниці, після інформування диспетчера.
Так, із долученого витягу інформаційної підсистеми «АРМОР» вбачається, що 07 березня 2024 року близько 16 год. 39 хв. на лінію «102» надійшло повідомлення від офіцера громади ОСОБА_2 про зупинення ним в м. Охтирка по вул. Першотравнева, 44, автомобіля «Volkswagen Transporter», номерний знак НОМЕР_1 , під керування ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп'яніння.
Таким чином, 07 березня 2024 року офіцером громади ОСОБА_2 , який здійснював оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 , було проінформовано диспетчера спецлінії «102» про зміну зони оперативного реагування, шляхом створення повідомлення про вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, під час здійснення патрулювання екіпажем поліції у складі офіцера громади Охтирського РВП ГУНП в Сумській області Квартою В.В., у Чернеччинській ОТГ (зона оперативного реагування наряду поліції), надійшло повідомлення про рух транспортного засобу «Volkswagen Transporter», номерний знак НОМЕР_1 , із лісового масиву с. Буймерівки в бік м. Охтирки, водій якого перебував в стані алкогольного сп'яніння.
Однак, офіцер громади ОСОБА_2 зміг зупинити транспортний засіб в м. Охтирка вул. Першотравнева, 44.
Дані обставини, під час апеляційного розгляду підтвердив працівник поліції ОСОБА_2 , який в подальшому і склав протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 007323 від 07 березня 2024 року.
На підставі наведеного, апеляційний суд не вбачає у діях працівника поліції порушень вимог п. 13 р. XIII Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, оскільки дії працівника поліції були направлені на зупинення вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виявленого на території Чернеччинської ОТГ.
Щодо доводів захисника про те, що в матеріалах справи відсутній Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, то дані доводи є необґрунтованими, оскільки відповідно до п. 10 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння. Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці з використанням спеціального технічного засобу, то такий Акт складений не був.
З врахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених суддею обставин справи.
Отже, висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння є правильними.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Істотних порушень вимог КУпАП, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови суду, під час розгляду даних матеріалів судом першої інстанції, апеляційний суд не вбачає.
Таким чином, з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, яким була надана належна правова оцінка, суддя вірно встановив в діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а доказів на спростування таких висновків під час апеляційного розгляду здобуто не було.
Вказана справа про адміністративне правопорушення була розглянута суддею суду першої повно, всебічно, об'єктивно і будь-яких порушень, при цьому, апеляційним судом не встановлено.
Вирішуючи питання про визначення відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення, слід зазначити, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, вказано, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.
Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Собини П.М., апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Собини П.М. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.