17 квітня 2025 року справа № 280/2689/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
за участю секретаря судового засідання: Тарантюк А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 у адміністративній справі №280/2689/24 за позовом Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови,
Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго» (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі відповідач, НКРЕКП), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову №521 від 12.03.2024 “Про накладення штрафу на ПАТ “Запоріжжяобленерго» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії».
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що ПАТ “Запоріжжяобленерго» здійснювало валідацію сформованих даних комерційного обліку перед тим, як додати ці дані до своїх баз даних комерційного обліку електричної енергії та передати їх адміністратору комерційного обліку (АКО) у відповідності до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, і Регулятором під час перевірки не було встановлено та не доведено протилежне. ПАТ “Запоріжжяобленерго» здійснювало завантаження даних комерційного обліку, які пройшли валідацію. Висновок про те, що ПАТ “Запоріжжяобленерго» здійснювало завантаження невалідованих даних комерційного обліку, лише на тій підставі, що об'єкти були розташовані на тимчасово неконтрольованій території з липня 2022 за відсутності інформації про їх несинхронну роботу з ОЕС України, за період з липня 2022 по травень 2023, є необґрунтованим та безпідставним. НЕК “Укренерго» не виконано вимоги підпункту 6.3.4 пункту 6.3 глави 6 розділу Х Кодексу систем передачі, не затверджено форми документів, щодо подання яких порушено питання проведення перевірки.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року у справі позовні вимоги позивача було задоволено, судом визнано протиправною та скасовано оскаржену позивачем постанову відповідача.
З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, ним була подана апеляційна скарга. Відповідач, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що прийняття НКРЕКП рішень про накладення штрафу на Ліцензіата за порушення вимог законодавства у відповідній сфері належить до виключних повноважень Комісії, а оскаржена постанова № 521 прийнята в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України. Надання АКО недостовірних даних комерційного обліку електричної енергії свідчить про недотримання ПАТ “Запоріжжяобленерго» вимоги підпункту 29 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії щодо обов'язку ліцензіата надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку, в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, а саме підпунктом 6 пункту 2.3.1 глави 2.3 Кодексу комерційного обліку електричної енергії. ПАТ “Запоріжжяобленерго» здійснювало завантаження даних, наведених в таблицях 2, 3, не маючи контролю над вузлами обліку та можливості підтвердження достовірності цих даних, що в свою чергу не відповідає вимогам пунктів 9.9.2 - 9.9.4 глави 9.9 розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії.
Відповідач не погоджується з висновками суду першої інстанції та наполягає, що надання ПАТ “Запоріжжяобленерго» до АКО даних щодо обсягів відпуску по об'єктах генерації суб'єктів господарювання які, знаходяться (знаходились) на тимчасово окупованій території та працювали в несинхронному з ОЕС України режимі та для яких ПАТ “Запоріжжяобленерго» виступав у ролі ППКО, свідчить про недотримання позивачем вимоги підпункту 29 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії щодо обов'язку ліцензіата надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку, в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, а саме пунктів 9.9.2 - 9.9.4 глави 9.9 розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, якими встановлено, що ППКО (у ролі ОДКО) після отримання від ППКО (у ролі ОЗД) результатів вимірювання з лічильників має провести обробку, перевірку, валідацію цих даних до їх передачі АКО та іншим заінтересованим сторонам.
До позивача правомірно застосовано штраф і підстав для скасування оскарженої постанови, як вважає, відповідач, у суду не було.
Позивачем був поданий письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві позивач стверджує, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд повно встановив обставини справи та дав належну оцінку доказам, що подавалися обома сторонами. На думку позивача відсутні підстави для скасування законного рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні представники позивача просили апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідач повідомлявся про дату, час та місце судового засідання, свого представника для участі у розгляді справи не направив.
Колегія суддів, заслухавши представників позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що до НКРЕКП надійшли листи Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» (НЕК “Укренерго») від 04.10.2023 № 01/50022 та від 18.10.2023 № 01/53419 щодо ненадання ПАТ “Запоріжжяобленерго» інформації на запити НЕК “Укренерго, достовірних даних комерційного обліку у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 та інформації, яка має надаватись відповідно до положень Кодексу системи передачі.
За результатом розгляду листів НЕК “Укренерго» від 04.10.2023 № 01/50022 та від 18.10.2023 № 01/53419, Комісією прийнята постанова НКРЕКП від 27.12.2023 № 2587 “Про проведення позапланової невиїзної перевірки ПАТ “Запоріжжяобленерго» (постанова №2587).
НКРЕКП здійснено позапланову невиїзну перевірку дотримання ПАТ “Запоріжжяобленерго» вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1470 (Ліцензійні умови з розподілу електричної енергії), за період діяльності з 01.01.2022 року по 31.01.2024 року, за результатами якої складено акт позапланової невиїзної перевірки від 14.02.2024 № 81 (далі - акт № 81).
В акті №81 зазначено, що під час перевірки НКРЕКП встановлено наступні порушення: підпункту 29 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, щодо обов'язку ліцензіата надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку, в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, а саме: підпунктів 6 та 10 пункту 2.3.1 глави 2.3 щодо обов'язку ППКО формувати та передавати АКО, а також іншим учасникам ринку та ППКО електронні документи з даними комерційного обліку згідно з цим Кодексом, Правилами ринку та Правилами роздрібного ринку; надавати АКО інформацію та пояснення, а також за дорученням АКО здійснювати заходи щодо вирішення суперечок з питань комерційного обліку електричної енергії; пунктів 9.9.2-9.9.4 глави 9.9 розділу IX Кодексу комерційного обліку, яким встановлено, що ППКО (у ролі ОДКО) після отримання результатів вимірювання з лічильників має провести обробку, перевірку, валідацію цих даних та, у разі потреби, їх заміну оціночними даними, а також забезпечити зберігання, архівування, передачу валідованих даних АКО та іншим заінтересованим сторонам. ППКО (у ролі ОДКО) повинен здійснити валідацію сформованих даних комерційного обліку перед тим, як додати ці дані до своїх баз даних комерційного обліку електричної енергії та передати їх АКО. Якщо сформовані дані не проходять валідацію, то вони не вносяться до бази даних комерційного обліку електричної енергії та не передаються АКО. ППКО (у ролі ОДКО), що здійснює валідацію даних комерційного обліку, має негайно повідомити ППКО (у ролі ОЗД), від якого він їх отримав, про необхідність виправлення виявлених недоліків у даних комерційного обліку в найкоротші терміни. Повідомлення повинне містити інформацію щодо ТКО, дані з яких не пройшли перевірку достовірності, а також про перевірки, що не були пройдені.
На засіданні НКРЕКП за результатами розгляду акту №81 відповідачем прийнято постанову №521 від 12.03.2024 “Про накладення штрафу на ПАТ “Запоріжжяобленерго» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії», якою на ПАТ “Запоріжжяобленерго» накладено штраф у розмірі 281 010 гривень за порушення підпункту 29 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії у частині надання учасникам ринку інформації, необхідної для виконання ними функцій на ринку, в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Вважаючи прийняту відповідачем постанову протиправною, позивач звернувся до суду з позовом про її скасування.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку, що відповідачем не доведено факту порушення позивачем підпункту 29 п. 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у частині надання учасникам ринку інформації, необхідної для виконання ними функцій на ринку, в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, а отже, застосування до нього штрафу спірною постановою є безпідставним.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.
Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016 року № 1540-VIII (надалі по тексту - Закон № 1540).
Відповідно до статті 1 Закону № 1540 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 2 Закону № 1540 встановлено, що регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, трейдерської діяльності; діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу; діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом.
Статтею 19 Закону № 1540 передбачено, що регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.
Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.
Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.
За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.
У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.
Позапланова невиїзна перевірка проводиться виключно у приміщенні Регулятора або його територіального органу.
Підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, є:
1) неподання, несвоєчасне подання, подання недостовірної інформації або необхідність перевірки достовірності такої інформації;
2) неподання, несвоєчасне подання, подання недостовірних даних у звітності або необхідність перевірки достовірності таких даних в установлений Регулятором строк або в інших документах;
3) неподання копій документів, засвідчених в установленому законодавством порядку, пояснень та іншої інформації на законну вимогу Регулятора;
4) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики чи комунальних послуг, її законних прав та надання документів (копій документів), що підтверджують таке порушення;
5) обґрунтоване звернення суб'єкта господарювання або споживача про порушення суб'єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж, мереж централізованого водопостачання та/або водовідведення, порушення ліцензійних умов та надання документів (копій документів), що підтверджують таке порушення ліцензійних умов;
6) виявлення під час аналізу звітності або моніторингу нецільового використання коштів, передбачених встановленою структурою тарифів та/або схваленою інвестиційною програмою.
Рішення Регулятора про застосування санкцій за порушення ліцензійних умов, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг може бути прийнято протягом 30 днів з дня виявлення порушення Регулятором.
Відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг у вигляді, зокрема, санкцій та адміністративних стягнень передбачені статтею 22 Закону №1540-VIII.
Так, за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:
1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;
2) накладення штрафу;
3) зупинення дії ліцензії;
4) анулювання ліцензії.
Крім того, процедуру організації та проведення перевірок; порядок оформлення результатів перевірок; права та обов'язки голови та членів комісії з перевірки; права та обов'язки уповноваженої особи ліцензіата; контроль за виконанням рішень НКРЕКП; порядок застосування санкцій до ліцензіатів за порушення законодавства та ліцензійних умов установлює Порядок №428.
Відповідно до пункту 1.2. Порядку №428 (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) цей порядок застосовується НКРЕКП при здійсненні контролю за дотриманням законодавства та ліцензійних умов ліцензіатами шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок.
Пунктом 7.8 Порядку №428 визначено, що у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності ліцензіата, його посадових осіб на засіданні, що проводиться у формі відкритого слухання, та приймає рішення про застосування до ліцензіата санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи ліцензіата.
Строк внесення на засідання НКРЕКП та/або строк розгляду акта перевірки може бути продовжений за обґрунтованим клопотанням ліцензіата з метою дотримання принципів справедливості, об'єктивності та неупередженості під час прийняття рішення за результатами перевірки, але не більше ніж на 30-денний строк з дня складення акта перевірки.
Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням ліцензіата, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному вебсайті НКРЕКП до розгляду акта на засіданні НКРЕКП.
Пунктом 10.1 Порядку №428 передбачено, що у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та/або ліцензійних умов НКРЕКП розглядає на засіданні, що проводиться у формі відкритого слухання, питання відповідальності ліцензіата та приймає рішення про застосування до нього санкцій.
Пунктом 10.2 Порядку №428 встановлено, що при застосуванні санкцій НКРЕКП має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
Пунктом 10.4 Порядку № 428 передбачено, що розмір штрафу розраховується НКРЕКП відповідно до затвердженого нею порядку (методики) визначення розміру штрафів, які накладаються НКРЕКП.
За приписами ст. 77 Закону України “Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
При визначенні санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, враховують серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.
Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення Регулятором та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, під час перевірки вважаються пом'якшуючими обставинами.
Поведінка правопорушника, спрямована на приховування правопорушення та його негативних наслідків, на продовження вчинення правопорушення, а також повторне вчинення правопорушення на ринку електричної енергії вважаються обтяжуючими обставинами.
Застосування санкцій, передбачених цією статтею, не допускається, якщо правопорушення було виявлено через п'ять або більше років після його скоєння (у разі триваючого порушення - його припинення) або виявлення його наслідків.
За одне правопорушення на ринку електричної енергії може застосуватися лише один вид санкцій або штраф разом із зупиненням дії ліцензії.
Рішення про застосування санкцій Регулятором та штрафних санкцій центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, може бути оскаржено в судовому порядку.
Щодо порушення позивачем підпункту 29 пункту 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії.
Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1470 затверджені Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії (далі - Ліцензійні умови №1470), якими встановлено вичерпний перелік документів, які додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії (далі - ліцензована діяльність), а також визначають вичерпний перелік вимог, умов і правил, обов'язкових для виконання під час провадження ліцензованої діяльності.
Згідно із підпунктом 29 п. 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог: надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку, в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Отже, регулятор має право отримувати безоплатно на свій запит необхідні для виконання покладених функцій від суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, - інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку, в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, а суб'єкт господарювання зобов'язаний їх надати в обсягах та у строки, встановлені НКРЕКП.
Відповідно до п. 2.2.3 глави 2.2 Розділу ІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, АКО має право вимагати від учасників ринку та ППКО надання у визначені АКО строки, але не менше як протягом 10 робочих днів, завірених в установленому законодавством порядку копій документів, пояснень та іншої інформації, пов'язаних із забезпеченням комерційного обліку електричної енергії, необхідних для виконання покладених на АКО функцій.
Право АКО кореспондується із обов'язком ППКО, який передбачений п.п. 10 п. 2.3.1 глави 2.3 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, а саме обов'язок надавати АКО інформацію та пояснення, а також за дорученням АКО здійснювати заходи щодо вирішення суперечок з питань комерційного обліку електричної енергії.
Так судом встановлено, що до НКРЕКП надійшли листи НЕК “Укренерго» від 04.10.2023 року № 01/50022 та від 18.10.2023 року №01/53419 щодо ненадання ПАТ “Запоріжжяобенерго» інформації на запити НЕК “Укренерго», достовірних даних комерційного обліку у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 та інформації, яка має надаватись відповідно до положень Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №311.
27.12.2023 за результатами розгляду листів НЕК “Укренерго» від 04.10.2023 року №01/50022 та від 18.10.2023 року №01/53419, НКРЕКП на засіданні, яке відбулось у формі відкритого слухання, прийнято постанову №2587 “Про проведення позапланової невиїзної перевірки ПАТ “Запоріжжяобленерго».
Відповідно до п. 12.4.4 Кодексу комерційного обліку електричної енергії до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб: функції АКО з ведення реєстрів ТКО, адміністрування процесів зміни електропостачальника, адміністрування припинення електропостачання та агрегації даних комерційного обліку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії; оператори системи забезпечують приймання даних комерційного обліку від ППКО (у ролі ОЗД та ОДКО), учасників ринку та/або споживачів, їх обробку, формування, профілювання, валідацію та передачу для розрахунків на ринку за рахунок коштів, передбачених у тарифі на розподіл/передачу електричної енергії. Зазначені функції виконуються операторами систем до дати початку їх виконання АКО з урахуванням поетапного запуску функціонування центральної інформаційно-телекомунікаційної платформи Датахаб; ППКО виконують функції та надають послуги із зчитування, обробки, формування, валідації, приймання та передачі даних комерційного обліку у межах своєї відповідальності та повноважень за рахунок замовників цих послуг.
Відповідно до п. 9.6.1 та п. 9.6.2 Кодексу комерційного обліку електричної енергії перевірка даних здійснюється відповідними ППКО на етапах збору результатів вимірювання, формування первинних даних комерційного обліку, формування валідованих даних комерційного обліку. За результатами цих перевірок ППКО (у ролі ОДКО) формує валідовані дані комерційного обліку та передає їх AKO та заінтересованим сторонам.
Пунктом 9.7.5 Кодексу комерційного обліку електричної енергії передбачено, що ППКО, який здійснює формування даних комерційного обліку, у разі виявлення розбіжності в даних має знайти причину цих розбіжностей, у разі потреби провести повторне зчитування всіх погодинних результатів вимірювання та здійснити формування щодобових часових рядів даних за розрахунковий місяць, що мають відповідати зазначеним вимогам.
Згідно із п. 9.9.3 та 9.9.4 Кодексу комерційного обліку електричної енергії ППКО (у ролі ОДКО) повинен здійснити валідацію сформованих даних комерційного обліку перед тим, як додати ці дані до своїх баз даних комерційного обліку електричної енергії та передати їх АКО. Якщо сформовані дані не проходять валідацію, то вони не вносяться до бази даних комерційного обліку електричної енергії та не передаються АКО. ППКО (у ролі ОДКО), що здійснює валідацію даних комерційного обліку, має негайно повідомити ППКО (у ролі ОЗД), від якого він їх отримав, про необхідність виправлення виявлених недоліків у даних комерційного обліку в найкоротші терміни. Повідомлення повинне містити інформацію щодо ТКО, дані з яких не пройшли перевірку достовірності, а також про перевірки, що не були пройдені.
Згідно п.1.9 та 1.10 Тимчасового порядку визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженого Постановою НКРЕКП від 28.12.2018 № 2118, відповідальність за достовірність фактичних даних покладається на НЕК, ОСР, виробників, електропостачальників, споживачів або ППКО, які сформували ці дані (за належністю даних). Електропостачальники мають право здійснювати постійний контроль за правильністю формування розрахункових даних щодо їх споживачів. ОСР/НЕК зобов'язані надавати електропостачальнику розрахункові погодинні дані щодо його споживачів. Ці дані мають відповідати даним, що надаються ОСР/НЕК до ДПЕ.
Відповідно до п.п. 6 п. 1 Постанови НКРЕКП від 31.05.2022 № 555 «Про особливості забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії в умовах воєнного стану» у разі відсутності у ППКО можливості отримати покази основного, дублюючого, верифікаційного лічильників, лічильників технічного обліку та/або даних телевимірювань для формування даних комерційного обліку в ТКО (у межах його відповідальності) власними силами ППКО звертається до відповідних сторін, зокрема оператора системи, іншого ППКО, сторони, приєднаної до мережі або електропостачальника для отримання даних комерційного обліку електричної енергії з найближчих суміжних ТКО (у межах їх відповідальності). Після отримання офіційного звернення ППКО відповідні сторони невідкладно мають надати йому відповідні дані (у разі їх наявності), на підставі яких ППКО формує дані комерційного обліку в ТКО. ППКО має право приймати рішення щодо подальшого використання цих даних для формування валідованих даних комерційного обліку. Якщо відповідні дані від відповідних сторін не отримані, неповні або не пройшли валідацію, ППКО формує оціночні дані комерційного обліку в ТКО з використанням результатів вимірювання за попередню декаду або інших періодів, коли режим роботи електроустановок у ТКО відповідав режиму роботи електроустановок у розрахунковий день (з відповідним підтвердженням даних стосовно фактичного режиму роботи), або розрахунковим шляхом на основі балансу електричної енергії для відповідної площадки або області комерційного обліку. ППКО повинен зберігати всі вхідні дані, застосовані алгоритми та критерії подібності, що використовувалися при формуванні оціночних даних, та самі оціночні дані не менше строку позовної давності.
Як встановлено судом, позивач посилаючись на відсутність регулювання на нормативному рівні питання щодо формування інформації обсягів прийому/віддачі електричної енергії від учасників ринку до/з мереж, розташованих на тимчасово окупованій території, та здійснення відповідних розрахунків між учасниками ринку, неодноразово звертався до Регулятора з листами від 23.11.2022 №001-33/2557, 23.12.2022 №001-008/2811, 10.01.2023 №001-33/51, 14.02.2023 №001-33/363, 24.02.2023 №001-32/464, 08.05.2023 №007-007/2638, 24.10.2023 №001-33/2190.
Проте, питання щодо обсягів прийому/віддачі електричної енергії від учасників ринку до/з мереж, розташованих на тимчасово окупованій території та здійснення відповідних розрахунків між учасниками ринку не було врегульовано на нормативному рівні.
Крім того, не визначено методику перевірки, валідації та сертифікації даних комерційного обліку НЕК “Укренерго», якими має керуватись позивач при виконанні обов'язку щодо валідації даних комерційного обліку електричної енергії.
ПАТ “Запоріжжяобленерго» здійснювало валідацію сформованих даних комерційного обліку перед тим, як додати ці дані до своїх баз даних комерційного обліку електричної енергії та передати їх АКО у відповідності до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії. Доказів протилежного відповідачем не надано.
Після цього, ПАТ “Запоріжжяобленерго» здійснювало завантаження даних комерційного обліку, які пройшли валідацію за період з липня 2022 року по травень 2023 року.
Відповідач зазначав, що у листах від 30.05.2023 № 007-63/3069 та від 31.10.2023 № 007-007/5471, вказано що ПАТ “Запоріжжяобленерго», як постачальник послуг комерційного обліку (ППКО), протягом 2022 року здійснювало завантаження в систему управління ринком (до платформи ММS) даних комерційного обліку щодо помісячних обсягів відпуску та споживання електричної енергії виробниками з відновлювальних джерел енергії, розташованих на тимчасово неконтрольованій території, та які з липня 2022 року працювали несинхронно з об'єднаною енергетичною системою України, які відображені у Таблиці № 1 Акту № 81 (сторінка 17-18 Акту № 81).
Таким чином, висновок, що ПАТ “Запоріжжяобленерго» здійснювало завантаження невалідованих даних комерційного обліку, зроблений під час перевірки на тій підставі, що об'єкти відпуску та споживання енергії розташовані на тимчасово неконтрольованій території.
Крім того, згідно з пунктом 1.4 глави 1 розділу 1 Кодексу системи передачі, синхронна генеруюча одиниця - неподільний набір установок (енергоблок), що можуть виробляти електричну енергію таким чином, щоб частота генерованої напруги, швидкість обертання ротора генератора і частота напруги мережі перебували у постійному співвідношенні (синхронізм).
Обставини, що можуть свідчити про порушення синхронного режиму роботи окремих частин ОЕС України та/або електростанцій наведено у главі 6 розділу 8 Кодексу системи передачі.
Пункт 6.1. встановлює, що факторами, що можуть свідчити про асинхронний режим роботи є:
- перевантаження елементів перетинів основної мережі понад рівень, максимально допустимий за умов стійкості;
- аварійне відключення значної (більше 1000 МВт) генеруючої потужності;
- коротке замикання в електромережі, не усунене у встановлений термін внаслідок відмови комутаційних апаратів або пристроїв РЗА;
- відмова або недостатня ефективність дій ПА;
- несинхронне включення ліній електропередачі або генераторів;
- робота енергосистеми або її частини з недопустимо низькою напругою на генераторах і в основній її мережі;
- відключення одного або кількох завантажених елементів перетинів основної мережі; - робота з недопустимо низькою частотою.
Пункт 6.2. Кодексу системи передачі встановлює, які ознаки можуть свідчити про асинхронний режим роботи:
глибоке коливання струму, потужності та напруги;
перепад частот в асинхронно працюючих частинах енергосистеми;
практично повна відсутність активної потужності в лініях електропередачі, які поєднують асинхронно працюючі частини енергосистеми;
періодична зміна кута між несинхронною електрорушійною силою генераторів несинхронно працюючих частин енергосистеми від нуля до 360 градусів.
Положеннями Кодексу системи передачі, а саме пунктом 6.4 встановлено, що у разі асинхронного режиму електростанцій, які обладнано автоматикою ліквідації асинхронного режиму (АЛАР), такий режим має ліквідуватися автоматикою через відключення енергоблока, який вийшов із синхронізму.
Суд встановив, що ПАТ “Запоріжжяобленерго» листом від 15.04.2024 № 001-12/325 зверталося до НЕК “Укренерго» з клопотанням повідомити з посиланням на норми законодавства, актуального на дату направлення листа НЕК “Укренерго» від 29.11.2022 № 01/52942, значення терміну “електроустановка, що не здійснює синхронну роботу з ОЕС України» та чіткі ознаки/фактори, які дають підстави встановити/підтвердити, що електроустановка не здійснює синхронну роботу з ОЕС України.
У зв'язку з відсутністю відповіді на запит від 15.04.2024 № 001-12/325, позивач повторно звернувся до НЕК “Укренерго», 03.06.2024 № 007-33/2370.
Разом з цим, позивач листом вих. №001-33/366 від 30.04.2024 звернувся до НКРЕКП з метою отримання роз'яснень, що розуміється під визначенням поняття “несинхронна робота електроустановки».
04.07.2024 на адресу позивача у відповідь на запит вих. №001-33/366 від 30.04.2024 надійшов лист НКРЕКП від 02.07.2024№7045/22.3.1/7-24, в якому зазначено, що несинхронна (асинхронна) робота електроустановки з ОЕС України означає, що така електроустановка не здійснює фізичний відпуск/відбір електричної енергії в/з мережі ОЕС України, а електрична енергія, вироблена/спожита такими електроустановками, фізично не може бути передана та/або розподілена в ОЕС України.
Однак, як підтверджуються доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема, актом №81, та не спростовано відповідачем у справі, НКРЕКП при проведенні перевірки не досліджувалося питання чи здійснювали електроустановки, розміщені на тимчасово окупованій території, фізичний відпуск/відбір електричної енергії в/з мережі ОЕС України.
Разом з тим, у відповідь на лист НЕК “Укренерго» від 29.11.2022 № 01/52942, позивач листом від 18.04.2023 № 007-007/2313 повідомив, зокрема щодо здійснення оператором системи як ППКО в ролі ОДКО завантаження даних комерційного обліку в систему управління ринком (MMS) та ПК “Датахаб» виключно по об'єктах електроенергетики, які здійснюють синхронну роботу з ОЕС України: наразі ПАТ “ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» не має технічної можливості підтвердити достовірність даних з вузлів обліку ВАД, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Повністю втрачено контроль над обладнанням та мережами тимчасово окупованих територій ліцензійної діяльності зі сторони ПАТ “Запоріжжяобленерго» - відсутній зв'язок для дистанційної вичитки приладів обліку та блоковані роботи персоналу Компанії на цих територіях з боку окупанта.
Отже, позивачем здійснено валідацію сформованих даних комерційного обліку перед тим, як додати ці дані до своїх баз даних комерційного обліку електричної енергії та передати їх АКО, при цьому внесення даних комерційного обліку в систему управління ринком (MMS) та ПК “Датахаб» здійснене виключно по об'єктах електроенергетики, які здійснюють синхронну роботу з ОЕС України, та позивачем повідомлено про неможливість підтвердити достовірність даних з вузлів обліку ВАД, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), що відповідає алгоритму дій, визначеному вищезгаданими нормами Кодексу комерційного обліку електричної енергії.
Стосовно зазначеного в акті №81 несвоєчасного надання позивачем інформації на листи АКО від 29.11.2022 №01/52942.
Під час перевірки відповідачем встановлено, що листом НЕК “Укренерго» від 29.11.2022 № 01/52942 звернулось до операторів систем щодо інформування в найкоротші терміни АКО в разі завантаження даних комерційного обліку іншими ППКО в ролі ОДКО по електроустановках, які приєднані до мереж відповідного оператора системи, але не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України.
ПАТ “Запоріжжяобленерго» в квітні 2023 року (лист від 18.04.2023 № 007-007/2313) повідомило свою відмову від обсягів віддачі в мережу та споживання усіх ВАД на тимчасово неконтрольованої території, починаючи з квітня 2023 року.
Листом від 10.05.2023 № 007007/2694 ПАТ “Запоріжжяобленерго» надало перелік ППКО в ролі ОДКО, які завантажують дані комерційного обліку по електроустановках, приєднаних до мереж оператора системи, але не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України.
Листом від 19.05.2023 3 007-72/2897 повідомило свою відмову від обсягів віддачі в мережу та споживання усіх ВАД на тимчасово неконтрольованої території з серпня 2022 року по вересень 2022 року.
Листом від 25.05.2023 № 01/25819 НЕК “Укренерго» повторно звернулось до операторів систем про надання переліку об'єктів виробників, що приєднані до електричних мереж та працюють несинхронно.
ПАТ “Запоріжжяобленерго» надало відповідний перелік лише листом від 30.05.2023 №007-63/3069.
Як вже зазначено судом вище, відповідно до п. 2.2.3 глави 2.2 Розділу ІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, АКО має право вимагати від учасників ринку та ППКО надання у визначені АКО строки, але не менше як протягом 10 робочих днів, завірених в установленому законодавством порядку копій документів, пояснень та іншої інформації, пов'язаних із забезпеченням комерційного обліку електричної енергії, необхідних для виконання покладених на АКО функцій.
Разом з тим, ця норма не визначає присічного строку для наданні відповіді ППКО на такий запит.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що доводи відповідача про несвоєчасне надання позивачем інформації на листи АКО, за відсутності чітко встановленого строку на подання такої інформації є необґрунтованими.
Щодо порушення позивачем обов'язку надавати інформацію відповідно до положень пункту 6.3 глави 6 розділу Х Кодексу системи передачі.
Положеннями пункту 6.3.4 пункту 6.3 глави 6 розділу Х Кодексу системи передачі визначено, що перелік технічних параметрів та характеристик, а також форми надання інформації для ОСР оприлюднюються на власному вебсайті ОСП в мережі Інтернет.
У зв'язку з невиконанням, НЕК “Укренерго» вимог підпункту 6.3.4 пункту 6.3 глави 6 розділу Х Кодексу систем передачі щодо затвердження та оприлюднення на власному вебсайті ОСП в мережі Інтернет форми надання інформації для ОСР, позивач листом від 31.10.2023 № 007-007/5471 повідомляв НКРЕКП, що форми надання інформації для ОСР на веб-сайті ОСП в мережі Інтернет відсутні та не надавались до ПАТ “Запоріжжяобленерго» іншими каналами зв'язку. Обмін інформацією між ОСП та ПАТ “Запоріжжяобленерго» відбувається в рамках укладених договорів та відповідних положень, інструкцій. Інформація надавалася відповідно до “Положення про взаємодію ОСП та ПАТ “Запоріжжяобленерго» (ОСР) при диспетчерському (оперативно-технологічному) управлінні», затвердженого 01.02.2021, до Регіонального диспетчерського центру в Дніпровському регіоні протягом 2022 року ( на початку 2023 року).
На сайті ОСП розміщено “Порядок організації інформаційного обміну технологічною інформацією в режимі реального часу», який описує порядок взаємодії між НЕК “Укренерго» як ОСП та суб'єктами диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (відповідно КСП) ОЕС України при організації інформаційного обміну технологічною інформацією в режимі реального часу (даними телеметрії реального часу) для задач диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Відповідно до Кодексу системи передачі область спостереження - власна система передачі ОСП та відповідні частини систем розподілу та суміжних систем передачі, на яких ОСП здійснює моніторинг та моделювання в режимі реального часу для підтримки операційної безпеки в його області регулювання, включаючи міждержавні лінії.
Диспетчерське управління, у відповідності до Закону України “Про ринок електричної енергії», - оперативно-технологічне управління об'єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки.
Таким чином, Порядок організації інформаційного обміну технологічною інформацією в режимі реального часу призначений виключно для задач диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
До суду не надано доказів затвердження форми надання інформації для ОСР у відповідності вимог підпункту 6.3.4 пункту 6.3 глави 6 розділу Х Кодексу систем передачі, для належного виконання позивачем обов'язку щодо надання необхідної інформації.
Таким чином, відповідачем не доведено порушення позивачем підпункту 29 п. 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у частині надання учасникам ринку інформації, необхідної для виконання ними функцій на ринку, в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, за яке до позивача спірною постановою застосовано штрафні санкції.
Наведені обставини свідчать про протиправність постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №521 від 12.03.2024 “Про накладення штрафу на ПАТ “Запоріжжяобленерго» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії», а тому суд першої інстанції обгрунтовано її скасував.
В межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду першої інстанції не спростовують, тому апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 у адміністративній справі №280/2689/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені 17.04.2025р..
Повний текст постанови виготовлено 21.04.2025р..
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак