03 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/4943/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Олефіренко Н.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 року (головуючий суддя Захарчук-Борисенко Н.В.)
в адміністративній справі №160/4943/24 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 22.02.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Дніпропетровського окружного адміністративного суду щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу періоди роботи в кар'єрі глибиною більше 150 метрів з 09.12.1986 року по 01.04.1994 року та з 14.09.2001 року по 01.04.2008 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу в пільговому обчислені а Списком №1 періоди роботи в кар'єрі глибиною більше 150 метрів з 09.12.1986 року по 01.04.1994 року та з 14.09.2001 року по 01.04.2008 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з дати призначення пенсії - з 22.11.2011 року та повернути різницю між пенсією, що призначена та виплачувалась з 22.11.2011 року та пенсією, призначеною з урахуванням певних періодів за Списком №1.
В обґрунтування позову зазначено, що не зараховуючи періоди роботи відповідач порушує законне право позивача на належне пенсійне забезпечення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Дніпропетровського окружного адміністративного суду щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу періоди роботи в кар'єрі глибиною більше 150 метрів з 09.12.1986 року по 01.04.1994 року та з 14.09.2001 року по 01.04.2008 року;
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу в пільговому обчислені а Списком №1 періоди роботи в кар'єрі глибиною більше 150 метрів з 09.12.1986 року по 01.04.1994 року та з 14.09.2001 року по 01.04.2008 року;
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з дати призначення пенсії - з 22.11.2011 року та повернути різницю між пенсією, що призначена та виплачувалась з 22.11.2011 року та пенсією, призначеною з урахуванням певних періодів за Списком №1.
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що трудова книжка є належним доказом роботи позивача на вказаних посадах і у наведений період часу, а отже юридичний факт роботи позивача протягом вказаного періоду часу є підтвердженим належними та допустимими доказами, оскільки спірні періоди роботи підтверджуються трудовою книжкою позивача, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи. Доказів того, що записи у трудовій книжці позивача здійснені неправильно, неточно або з іншими вадами, які заважають їх прийняттю, відповідачем не надано. Отже, періоди роботи позивача з 09.12.1986 року по 01.04.1994 року та з 14.09.2001 року по 01.04.2008 року, мають бути зараховані до його пільгового стажу за Списком № 1. Враховуючи вищенаведені обставини та норми законодавства, суд доходить до висновку, що дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови в зарахуванні оскаржуваних періодів роботи позивача є протиправними.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказує, що враховуючи дані форми ОК (відомості по спеціальному стажу) ОСОБА_1 , страхувальник зазначав код підстави для обліку спецстажу у спірний період виключно ЗП 3013 Б1, що відноситься до Списку № 2. Коду ЗП3014А1 (Список №1) відомості по спеціальному стажу позивача не містять. Таким чином, підстав для зарахування спірних періодів до пільгового стажу за Списком № 1 не має. Зазначає, що позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області лише щодо зарахування періоду роботи з 09.12.1986 по 31.03.1994 (заяви від 18.10.2023 та від 01.12.2023, які додані до позовної заяви позивача). Відповідь на заяви надано Головним управлінням 17.11.2023 від 09.01.2024 в яких зазначено про неможливість зарахування даного періоду до пільгового стажу за Списком №1. Щодо спірного періоду з 14.09.2001 по 01.04.2008 позивач до Головного управління в Дніпропетровської області не звертався.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , з 22.11.2011 року перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Страховий стаж відповідачем зараховано по 30.09.2018 року (з урахуванням перерахунків) та складає 48 років 04 місяці 17 днів, в тому числі пільговий стаж за Списком №1 - 13 років 11 місяців 26 днів.
18.10.2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив зарахувати до Списку № 1 період роботи слюсарем ремонтником по ремонту гірничого обладнання в кар'єрі № 3 НКГЗК з 09.12.1986 року по 01.06.1987 року; електрослюсарем черговим і по ремонту гірничого обладнання в кар'єрі № 3 НКГЗК з 01.06.1987 року по 01.04.1994 року, та перерахувати пенсію.
17.11.2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом № 57221-46012/Б-01/8-0400/23 повідомило позивача про наступне:
«Вами не було надано пільгової довідки за період роботи з 09.12.1986 року по 31.03.1994 року, тому зазначений період зараховано на загальних підставах».
01.12.2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив зарахувати період роботи в кар'єрі № 3 з 09.12.1986 року по 01.04.1994 року та перерахувати пенсію.
09.01.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом № 1832-54479/Б-01/8-0400/24 повідомлено про те, що для підтвердження пільгового стажу, позивачем було надано довідку від 08.12.2011 року № 1980, за період роботи з 01.04.1994 року по 13.10.2014 року, які видано ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Відповідно до зазначеної довідки, до пільгового стажу за Списком №1 зараховано період роботи з 01.04.1994 року по 13.09.2001 року, з 02.04.2008 року по 13.10.2014 року. Інші довідки щодо підтвердження пільгової роботи в матеріалах пенсійної справи відсутні. Таким чином, для зарахування інших періодів роботи до Списку № 1, необхідно надати уточнюючі довідки з підприємств, які в подальшому підлягатимуть перевірці.
Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи в кар'єрі глибиною більше 150 метрів з 09.12.1986 року по 01.04.1994 року та з 14.09.2001 року по 01.04.2008 року.
Суд першої інстанції позов задовольнив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003 року №1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
пенсія за віком;
пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно п.2 Розділу ХУ «Прикінцеві положення» Закону 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788.
Закон №1788 відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Цей Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.
Даний Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
У відповідності до ст.62 Закону №1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач з 22.11.2011 року перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Страховий стаж відповідачем зараховано по 30.09.2018 року (з урахуванням перерахунків) та складає 48 років 04 місяці 17 днів, в тому числі пільговий стаж за Списком №1 - 13 років 11 місяців 26 днів.
18.10.2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив перерахувати пенсію та зарахувати до Списку № 1 періоди його роботи:
слюсарем ремонтником по ремонту гірничого обладнання в кар'єрі №3 НКГЗК з 09.12.1986 року по 01.06.1987 року;
електрослюсарем черговим і по ремонту гірничого обладнання в кар'єрі № 3 НКГЗК з 01.06.1987 року по 01.04.1994 року,.
17.11.2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом № 57221-46012/Б-01/8-0400/23 повідомило позивача про наступне:
«Вами не було надано пільгової довідки за період роботи з 09.12.1986 року по 31.03.1994 року, тому зазначений період зараховано на загальних підставах».
01.12.2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив зарахувати період роботи в кар'єрі № 3 з 09.12.1986 року по 01.04.1994 року та перерахувати пенсію.
09.01.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом № 1832-54479/Б-01/8-0400/24 повідомлено про те, що для підтвердження пільгового стажу, позивачем було надано довідку від 08.12.2011 року № 1980, за період роботи з 01.04.1994 року по 13.10.2014 року, які видано ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Відповідно до зазначеної довідки, до пільгового стажу за Списком №1 зараховано період роботи з 01.04.1994 року по 13.09.2001 року, з 02.04.2008 року по 13.10.2014 року.
Інші довідки щодо підтвердження пільгової роботи в матеріалах пенсійної справи відсутні.
Таким чином, для зарахування інших періодів роботи до Списку № 1, необхідно надати уточнюючі довідки з підприємств, які в подальшому підлягатимуть перевірці.
Надаючи оцінку зазначеним правовідносинам, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що згідно п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Показники, зазначені у цих Списках обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.
Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Порядок № 637).
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Таким чином, трудова книжка позивача, зокрема, в частині записів про його роботу:
- з 09.12.1986 року по 01.04.1994 року - слюсар-ремонтник, електрослюсар черговий по ремонту гірничого обладнання в кар'єрі №3 Ново-криворізького гірничозбагачувального комбінату;
- з 14.09.2001 року по 01.04.2008 року - механік виробничої дільниці кар'єру № 3 ГЗК Криворізького державного гірничозбагачувального комбінату «Криворіжсталь»
є належним доказом роботи позивача на вказаних посадах і у наведений період часу, а отже юридичний факт роботи позивача протягом вказаного періоду часу є підтвердженим належними та допустимими доказами, оскільки спірні періоди роботи підтверджуються трудовою книжкою позивача, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками №1 та №2 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (Порядок № 383).
Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31.12.1991 року;
якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11.03.1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10;
якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16.01.2003 року, - застосовуються Списки №1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162,
якщо пільгова робота продовжується після 16.01.2003 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 03.08.2016 року, - застосовуються Списки №1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36,
якщо пільгова робота продовжується після 03.08.2016 року (або тільки почалась після цієї дати) - застосовуються Списки №1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. № 461.
У вище вказаних постановах, а саме: Постанові Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, Постанові Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, Постанові Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162, Постанові Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36, професії за якими працював позивач віднесені до Списку № 1.
У свою чергу, згідно з пунктом 6 Роз'яснення «Про порядок застосування Списків №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого Міністерством праці України від 10.05.1994 №06-649 та Міністерством соціального захисту населення України від 10.05.1994 № 01- 3/406-02-2, навіть якщо в списках № 1 і № 2 зазначені виробництва без переліку професій і посад, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі працівники цих виробництв незалежно від назви професії або посади, яку вони займають.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Позивач як громадянин України, стаж якого підтверджений трудовою книжкою, яка є основним документом, що підтверджує трудовий стаж, має право на відповідний соціальний захист з боку держави.
При цьому держава в особі своїх органів не може відмовляти у виконанні своїх позитивних зобов'язань, в даному випадку у наданні соціального захисту, з формальних підстав.
Відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві або архівній установі, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.
Позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться записи про спірні періоди роботи, із відомостями, які відповідають вимогам законодавства на підтвердження права на пенсію, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Доказів того, що записи у трудовій книжці позивача здійснені неправильно, неточно або з іншими вадами, які заважають їх прийняттю, відповідачем не надано.
Отже, періоди роботи позивача з 09.12.1986 року по 01.04.1994 року та з 14.09.2001 року по 01.04.2008 року, мають бути зараховані до пільгового стажу позивача за Списком № 1.
Враховуючи вищенаведені обставини та норми законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови в зарахуванні вказаних періодів роботи позивача є протиправними.
При цьому колегія суддів апеляційної інстанції, перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права в частині застосування до спірних правовідносин строку звернення до суду з позовом, зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється 6-ти місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що шестимісячний строк звернення до суду в адміністративному судочинстві є загальним і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами.
Так, позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування до Списку №1 періодів роботи та перерахунок пенсії 18.10.2023 року, за результати розгляду якої, 09.01.2024 пенсійним органом прийнято рішення про відмову.
З позовом до адміністративного суду позивач звернувся 22.02.2024 року.
При цьому позивні вимоги просить задовольнити з 2011 року.
Таким чином, позивач, звернувшись до адміністративного суду в лютому 2024 року з позовними вимогами за 2011 рік, отже пропустив строк звернення до адміністративного суду.
При цьому, позивач не наводить жодних поважних причин пропуску такого строку.
Не звернув увагу на пропуск позивачем строку звернення до суду суд першої інстанції, що призвело до помилкових висновків про задоволення позову з 2011 року.
Водночас, в силу ст. 123 КАС України, наслідком пропуску строку звернення до суду є залишення позову без розгляду.
Оскільки пенсійні виплати мають триваючий/постійний характер, то позовні вимоги з 22.11.2011 року до 17.10.2023 року необхідно залишити без розгляду.
Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог за період з 22.11.2011 року до 17.10.2023 року слід скасувати та в цій частині позов залишити без розгляду.
Як насідок, зміниться період зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача за віком на пільгових умовах за Списком №1 починаючи з 18.10.2023 року (а не з 22.11.2011 року) за періоди роботи позивача
слюсарем ремонтником по ремонту гірничого обладнання в кар'єрі № 3 НКГЗК з 09.12.1986 року по 01.06.1987 року;
електрослюсарем черговим і по ремонту гірничого обладнання в кар'єрі № 3 НКГЗК з 01.06.1987 року по 01.04.1994 року -
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2024 року - залишити без змін.
Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 317, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 року - скасувати в частині задоволених вимог за період з 22.11.2011 року до 17.10.2023 року та в цій частині позов залишити без розгляду.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 18.10.2023 року.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 03.04.2025 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя Н.А. Олефіренко