16 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 280/9179/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Шлай А.В., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2024, (суддя суду першої інстанції Прудивус О.В.), прийняте в порядку письмового провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №280/9179/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
02.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 13.09.2024 № 110950002351 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії позивачу від 06.09.2024, зарахувавши до стажу для обрахунку пенсії періоди роботи позивача з 22.03.1983 по 19.09.1983 та з 16.10.1996 по 20.11.2002.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що сукупний обсяг наявного у нього страхового стажу у розумінні ч. 1 ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» дає йому право на оформлення пенсії за віком. Натомість, відповідач шляхом прийняття рішення від 13.09.2024 № 110950002351 відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком, оскільки, за його позицією, не підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача періоди роботи з 22.03.1983 по 19.09.1983 згідно з трудовою книжкою серія НОМЕР_1 від 22.03.1983 (текст печатки непридатний до ідентифікації) та з 16.10.1996 по 20.11.2002 згідно з довідкою від 16.11.2005 № 535, виданою Малим підприємством “ДІР» (довідка потребує перевірки, оскільки згідно з даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування не прослідковується робота за вказаний період).
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 06.12.2024 задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 13.09.2024 № 110950002351 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву про призначення пенсії ОСОБА_1 від 06.09.2024, зарахувавши до стажу для обрахунку пенсії періоди роботи ОСОБА_1 з 22.03.1983 по 19.09.1983 та з 16.10.1996 по 20.11.2002.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в позові.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у відповідності до положень ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком після досягнення шістдесятирічного віку виникає за наявності страхового стажу в обсязі 31 рік. Так, на момент звернення позивача до відповідача з заявою призначення пенсії його вік становив 60 років 3 місяці 26 днів, при цьому, обсяг страхового стажу складає 25 років 7 місяців 21 день. Відповідач, зокрема, зауважив, що до страхового стажу позивача не зараховано період його роботи з 22.03.1983 по 19.09.1983 згідно з трудовою книжкою серія НОМЕР_1 від 22.03.1983, оскільки текст печатки непридатний до ідентифікації. Також не був зарахований період роботи позивача з 16.10.1996 по 20.11.2002 згідно з довідкою від 16.11.2005 № 535, виданою Малим підприємством “ДІР» через те, що довідка потребує перевірки, оскільки згідно з даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування не прослідковується робота за вказаний період. Отже, оскільки позивач станом на дату звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком у порядку, визначеному Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не мав належним чином підтвердженого обсягу страхового стажу, він, на думку пенсійного органу, не має права для її призначення. Додатково відповідачем акцентовано на тому, що обчислення страхового стажу є виключним повноваженням пенсійного органу, що реалізується ним у процесі прийняття рішення про призначення пенсії.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача зареєстровано як юридичну особу - орган державної влади 27.06.2002.
06.09.2024 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV) (а.с.15-16).
За правилами екстериторіальності заява позивача та додані до неї документи були передані на розгляд відповідачу.
Рішенням від 13.09.2024 № 110950002351відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV (а.с.11).
Відмовляючи у призначенні позивачу пенсії, відповідач зазначив, що згідно з наданими документами не підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача такі періоди трудової діяльності:
- період роботи з 22.03.1983 по 19.09.1983 згідно з трудовою книжкою серія НОМЕР_1 від 22.03.1983, оскільки текст печатки непридатний до ідентифікації;
- період роботи з 16.10.1996 по 20.11.2002 згідно з довідкою від 16.11.2005 № 535, виданою Малим підприємством “ДІР», оскільки довідка потребує перевірки. Згідно з даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування не прослідковується робота за вказаний період (а.с.11).
Не погодившись з діями відповідача позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в цій справі.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно відмовив в зарахуванні стажу позивача для умов призначення пенсії.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.
Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У ч. 4 ст. 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV законодавець визначив, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV.
За приписами ч.ч.1-3 ст. 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення (ч.1 ст. 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV).
Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого ч. 1 ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду (ч. 2 ст. 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV).
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч. 3 ст. 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV).
За приписами ч. 1 ст. 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ), який є релевантним джерелом права у досліджуваних правовідносинах, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
У відповідності до ст. 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Слід зазначити, що порядок ведення трудових книжок, а також правові аспекти підтвердження наявного трудового стажу у випадку відсутності трудової книжки визначаються Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, та Порядком № 637 (далі - Інструкція № 58).
Згідно з п. 2.2 Інструкції № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Відповідно до п. 2.3 Інструкції № 58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 “Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі - Порядок № 637), за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Так, судом встановлено, що позивачем 06.09.2024 була подана до пенсійного органу заява про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, яка у подальшому разом із доданими до неї документами за правилами екстериторіальності була передана на розгляд відповідачу. Відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком, посилаючись на ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, шляхом прийняття рішення від 13.09.2024 № 110950002351, оскільки на його думку, не підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача періоди роботи з 22.03.1983 по 19.09.1983 згідно з трудовою книжкою серія НОМЕР_1 від 22.03.1983 (текст печатки непридатний до ідентифікації) та з 16.10.1996 по 20.11.2002 згідно з довідкою від 16.11.2005 № 535, виданою Малим підприємством “ДІР» (довідка потребує перевірки, оскільки згідно з даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування не прослідковується робота за вказаний період) (а.с.11).
У контексті оцінки спірних правовідносин суд виходив із того, що згідно з відомостями, що містяться у трудовій книжці серія НОМЕР_1 від 22.03.1983 (записи №№1-2), позивач працював на Донецькому заводі гумово-хімічних виробів в цеху № 7 слюсарем КІПіА 4 розряду за направленням ТУ № 51 (а.с.13). Вказані записи також містять номер і дату розпорядчого документа, на підставі яких вони зроблені роботодавцем.
Крім того, суд вважає за можливе застосувати у досліджуваних правовідносинах позицію Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 21.02.2018 по справі № 687/975/17 (провадження № К/9901/110/17), стосовно того, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72366973).
Крім того, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 74262468).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач повинен був зарахувати до страхового стажу позивача період його роботи з 22.03.1983 по 19.09.1983 згідно з трудовою книжкою серія НОМЕР_1 від 22.03.1983, однак протиправно відмовив у такому зарахуванні.
Суд зазначає, що у матеріалах справи наявна копія довідки від 16.11.2005 № 535, видана Малим підприємством “ДІР», з якої вбачається, що позивач дійсно працював водієм в Малому підприємстві “ДІР» з 16.10.1996 (підстава - Наказ від 16.10.1996 № 112) по 20.11.2002 (підстава - Наказ від 20.11.2002 № 179) (а.с.8).
Також суд враховує ту обставину, що законодавець у ч. 3 ст. 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV регламентував право органів Пенсійного фонду вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Будь-яких доказів вжиття заходів, спрямованих на перевірку обґрунтованості видачі Малим підприємством “ДІР» позивачу довідки від 16.11.2005 № 535 та достовірності зазначених у ній відомостей, відповідач не надав.
Крім того, суд приймає до уваги висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладені, зокрема у постановах від 20.03.2019 у справі № 688/947/17 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 80632973), від 23.03.2020 у справі № 535/1031/16-а (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 88360089), від 11.10.2023 у справі № 340/1454/21 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 114097885), стосовно того, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.
Водночас, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.
Подібний правозастосовний підхід ґрунтується на положеннях ст.ст.20, 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач також повинен був зарахувати до страхового стажу позивача період його роботи з 16.10.1996 по 20.11.2002 на Малому підприємстві “ДІР» згідно з довідкою від 16.11.2005 № 535, однак протиправно відмовив у такому зарахуванні.
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 13.09.2024 № 110950002351 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, на переконання суду, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оцінюючи наявність правових підстав для зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії позивачу від 06.09.2024, зарахувавши до його стажу для обрахунку пенсії періоди роботи позивача з 22.03.1983 по 19.09.1983 та з 16.10.1996 по 20.11.2002, суд виходить із такого.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду
Отже, суд, із урахуванням обставин, встановлених під час надання правової оцінки рішенню відповідача від 13.09.2024 № 110950002351 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії позивачу від 06.09.2024, зарахувавши до його стажу для обрахунку пенсії періоди роботи позивача з 22.03.1983 по 19.09.1983 та з 16.10.1996 по 20.11.2002.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії позивачу від 06.09.2024, зарахувавши до його стажу для обрахунку пенсії періоди роботи позивача з 22.03.1983 по 19.09.1983 та з 16.10.1996 по 20.11.2002, на переконання суду, є обґрунтованими та такими, що також підлягають задоволенню.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни чи скасування судового рішення - відсутні.
Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2024 в адміністративній справі № 280/9179/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай
суддя А.А. Щербак