21 квітня 2025 р. № 400/1646/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКАПІТАЛ-СНІГУРІВКА», вул. Центральна, 36,с. Григорівське,Вознесенський р-н, Миколаївська обл.,56550,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
провизнання протиправним та скасування розпорядження №195-рл від 01.11.2024 в частині, зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокапітал-Снігурівка» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати Розпорядження №195-рл від 01 листопада 2024 року Головного управління Державної податкової служби в Миколаївській області в частині анулювання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОКАПІТАЛ-СНІГУРІВКА» з реєстраційним номером - 14140414202000859, терміном дії з 27.03.2020 року до 27.03.2025 року, адреса місця зберігання: Україна, Миколаївська область, Братський район, село Новоолександрівка, вулиця Поркуяана Олександра, будинок 4В;
зобов'язати Головне управління Державної податкової служби в Миколаївській області видалити з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального інформацію щодо анулювання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОКАПІТАЛ-СНІГУРІВКА» з реєстраційним номером - 14140414202000859, терміном дії з 27.03.2020 року до 27.03.2025 року, адреса місця зберігання: Україна, Миколаївська область, Братський район, село Новоолександрівка, вулиця Поркуяана Олександра, будинок 4В.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що у відповідача не було підстав для прийняття спірного розпорядження про анулювання позивачу ліцензії на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), оскільки позивачем своєчасно сплачені всі платежі за зазначену ліцензію. Як на докази сплати позивач посилається на платіжні інструкції, які додає до позову. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 25.02.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, встановлено строк для подання сторонами заяв по суті.
11.03.2025 представником ГУ ДПС у Миколаївській області подано відзив на позовну заяву, в якому він висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами та зазначає, що Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» передбачено обов'язок суб'єкта господарювання протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому набрав чинності цей Закон, сплатити не сплачені протягом воєнного стану чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності. Проте, ТОВ «Агрокапітал-Снігурівка» не було надано Головному управлінню ДПС у Миколаївській області копії платіжної інструкції на перерахування плати чергового платежу за ліцензію з відміткою банку, також позивач не звертався з повідомленням щодо внесення чеоргових платежів за ліцензію. Відтак, дія ліцензії була припинена органом ліцензування. Відповідач просить у задоволенні позову відмовити.
Позивач скористався своїм правом на подання відповіді на відзив, в якій в спростування доводів відзиву зазначив, що ненадання копії платіжної інструкції на перерахування плати чергового платежу за ліцензію не є підставою для скасування ліцензії. Також, позивач зауважив, що ним в межах строку внесено всі чергові платежі, натомість відповідачем не було направлено до позивача повідомлення про необхідність внесення чергового платежу до моменту винесення оскаржуваного розпорядження
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить наступних висновків.
27.03.2020 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області видано ліцензію № 14140414202000859 ТОВ «Агрокапітал-Снігурівка» на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки). Строк дії ліцензії - з 27.03.2020 по 27.03.2025.
З наданих позивачем банківських виписок вбачається, що в період 2020-2024 року позивачем здійснено на рахунок ГУ ДПС у Миколаївській області платежі за ліцензію в розмірі 780,00 грн кожен, а саме: 27.02.2020 за платіжною інструкцією № 52, 08.04.2021 за платіжною інструкцією № 214, 11.04.2022 за платіжною інструкцією № 16, 07.04.2023 за платіжною інструкцією № 25, 18.03.2024 за платіжною інструкцією № 130.
Розпорядженням ГУ ДПС у Миколаївській області № 195-рл від 01.11.2024 анульовано ліцензію № 14140414202000859 з 27.03.2022 у зв'язку з несплатою чергового платежу за ліцензією. Витяг з розпорядження міститься в матеріалах справи.
Позивач, вважаючи протиправним вказане розпорядження, звернуся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального, визначаються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР).
Згідно ч. 1 ст. 15 Закону № 481/95-ВР, оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Приписами ч. 7 ст. 15 Закону № 481/95-ВР встановлено річну плату за ліцензії на право зберігання пального у розмірі 780 гривень.
У відповідності до ч.ч. 8, 10 ст. 15 Закону № 481/95-ВР, суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.
Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п'ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.
Частиною 33 ст. 15 Закону № 481/95-ВР визначено, що ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
Згідно ч. 44 ст. 15 Закону № 481/95-ВР повідомлення про необхідність внесення чергового платежу за ліцензію автоматично формується та направляється органом ліцензування суб'єкту господарювання (у тому числі іноземному суб'єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за 30, за 20, за 10 та за 5 днів до настання терміну сплати за відповідну ліцензію в електронній формі засобами електронного зв'язку.
За приписами ч. 46 ст. 15 Закону № 481/95-ВР, ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі, зокрема, несплати чергового платежу за ліцензію.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв'язку.
Згідно положень ст. 16 Закону № 481/95-ВР, контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і пальним, на зберігання пального. Для здійснення контролю суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.
Як вбачається з матеріалів справи, шо підставою для прийняття оскаржуваного розпорядження Головного управління ДПС у Миколаївській області від 01.11.2024 №195-рл про анулювання ліцензії ТОВ «Агрокапітал-Снігурівка» на право зберігання пального, є несплата позивачем чергового платежу за ліцензію з посиланням на п. 6 Розділу XIII Перехідних положень Закону № 3817-ІХ.
Системний аналіз вказаних вище норм дає підстави для висновку, що під несплатою чергового платежу за ліцензію варто розуміти бездіяльність суб'єкта господарювання, яка полягає у не здійсненні ним своєчасного та в повному обсязі перерахування коштів на відповідний бюджетний рахунок, призначений для вказаного платежу.
Щодо контролю надходження до бюджетів податків і зборів та інших платежів суд зазначає, що наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2016 № 621 затверджено порядок взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями.
Відповідно до п. 10 зазначеного Порядку щомісяця не пізніше 12 числа місяця, що настає за звітним, Казначейство надає до ДПС уточнений Звіт про виконання місцевих бюджетів за доходами в розрізі бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Таким чином, нормами чинного законодавства встановлено алгоритм перевірки виконання місцевих бюджетів ДПС.
В обґрунтування позову позивач послався на своєчасну сплату ним платежів за ліцензію і надав докази такої сплати 27.02.2020, 08.04.2021, 11.04.2022, 07.04.2023, 18.03.2024.
Відповідач цих відомостей не спростував, факт сплати позивачем чергових платежів не заперечив.
Отже, дані обставини свідчать про те, що позивачем здійснено сплату за ліцензію до закінчення граничного терміну сплати.
Таким чином, на думку суду, позивач не може нести відповідальність у вигляді анулювання ліцензії з підстав несплати чергового платежу за ліцензію.
Щодо посилань ГУ ДПС у Миколаївській області у розпорядження як на підставі для анулюванні ліцензії п. 6 Розділу XIII Перехідних положень Закону № 3817-ІХ, суд зазначає наступне.
З 27 липня 2024 року набув чинності Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових, дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються, в електронних сигаретах та пального» від 18.06.2024 № 3817-ІХ (далі Закон № 3817-ІХ).
Згідно абз. 1 п. 3 Розділу XIII Перехідних положень Закону № 3817-ІХ, ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, видані відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" до 1 січня 2025 року, вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до п. 6 Розділу XIII Перехідних положень Закону № 3817-ІХ, суб'єкт господарювання, який починаючи з дня введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до дня набрання чинності цим Законом здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої закінчився у цей період, та який не отримав нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, зобов'язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому цей Закон набрав чинності:
подати заяву про отримання нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у порядку, визначеному Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального";
сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності, у тому числі за період з дня закінчення строку дії раніше виданої/наданої ліцензії до останнього дня третього місяця, наступного за місяцем, в якому набрав чинності цей Закон, або до дня отримання нової ліцензії.
Суб'єкт господарювання, який у період, визначений абзацом першим цього пункту, здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої не закінчився у такий період, але за якою не сплачено чергові платежі, зобов'язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому набрав чинності цей Закон, сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Отже, зазначена норма встановлює строки внесення плати за ліцензію для суб'єктів господарювання, які не сплатили чергові платежі.
Враховуючи, що за обставин цієї справи не встановлено заборгованості позивача з плати за ліцензію, зазначена норма не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
При цьому, визначені ст. 15 Закону №481/95-ВР заходи щодо анулювання дії ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) можуть бути застосовані контролюючим органом до суб'єкта господарювання лише у випадку несплати чергового платежу за ліцензію.
Натомість, ненадання суб'єктом господарювання до територіального органу Державної податкової служби України, який видав йому ліцензію на право зберігання пального, копії платіжного доручення про сплату річної плати за ліцензію з відміткою банку про її сплату не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату таким суб'єктом річної плати за ліцензію, а, відтак, і не є підставою для застосування до суб'єкта господарювання відповідальності у вигляді анулювання дії ліцензії, оскільки, анулювання ліцензії здійснюється лише у випадку несплати річної плати.
Таким чином, суд зазначає, що наведені вище правові норми Закону № 481/95-ВР пов'язують настання наслідків у вигляді анулювання ліцензії саме з несплатою відповідних платежів за ліцензію, а не за ненадання квитанції до контролюючого органу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування розпорядження Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області від 01.11.2024 №195-рл, яким анульовано ліцензію на зберігання пального, видану товариству з обмеженою відповідальністю «Агрокапітал-Снігурівка» за реєстраційним № 14140414202000859.
Щодо позовної вимоги про видалення з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального інформацію щодо анулювання ліцензій.
Відповідно до п. 29 ст. 1 Закону України 3817-IX, Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального - складова інформаційно-комунікаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що містить перелік суб'єктів господарювання, яким надано ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі наданих ліцензій.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України 3817-IX, адміністратором та держателем Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Створення та функціонування Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, у тому числі його програмно-технічних засобів, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, міжнародної технічної допомоги та з інших джерел, не заборонених законом. Власником Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, у тому числі його програмно-технічних засобів та виключних майнових прав на його програмне забезпечення, є держава в особі держателя зазначеного реєстру. Внесення відомостей до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального здійснюється за результатами проведення обробки (перевірки) інформації, зазначеної у заяві про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, в автоматичному режимі або посадовою особою органу ліцензування на підставі рішення суду, що набрало законної сили (п. 4 ч. 3 ст. 35 Закону України 3817-IX).
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 35 Закону України 3817-IX, відомості Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального можуть змінюватися/виключатися органом ліцензування на підставі рішення суду, що набрало законної сили.
Пунктом 65 ст. 1 Закону України 3817-IX передбачено, що орган ліцензування: - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - у частині здійснення ліцензування виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, вирощування тютюну, ферментації тютюнової сировини, а також у частині здійснення в автоматичному режимі ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки; - територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - у частині здійснення ліцензування оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, сидром та перрі (без додавання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним, роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним, зберігання пального.
З аналізу наведених положень видно, що інформація щодо анулювання ліцензії на право на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) вноситься до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального.
Відтак, обираючи спосіб захисту прав позивача суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Отже, суд з метою повного відновлення прав позивача вважає за необхідне зобов'язати Головне управління ДПС в Миколаївській області видалити з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального інформацію щодо анулювання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), видану Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрокапітал-Снігурівка» з реєстраційним номером - 14140414202000859, терміном дії з 27.03.2020 року до 27.03.2025 року, адреса місця зберігання: Україна, Миколаївська область, Братський район, село Новоолександрівка, вулиця Поркуяана Олександра, будинок 4В.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем надано докази сплати судового збору в сумі 3028,00 гривень, який підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКАПІТАЛ-СНІГУРІВКА» (вул. Центральна, 36,с. Григорівське,Вознесенський р-н, Миколаївська обл.,56550 ЄДРПОУ 35674716) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005 ЄДРПОУ 44104027) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження №195-рл від 01 листопада 2024 року Головного управління ДПС в Миколаївській області в частині анулювання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОКАПІТАЛ-СНІГУРІВКА» з реєстраційним номером - 14140414202000859, терміном дії з 27.03.2020 року до 27.03.2025 року, адреса місця зберігання: Україна, Миколаївська область, Братський район, село Новоолександрівка, вулиця Поркуяана Олександра, будинок 4В.
3. Зобов'язати Головне управління ДПС в Миколаївській області видалити з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального інформацію щодо анулювання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОКАПІТАЛ-СНІГУРІВКА» з реєстраційним номером - 14140414202000859, терміном дії з 27.03.2020 року до 27.03.2025 року, адреса місця зберігання: Україна, Миколаївська область, Братський район, село Новоолександрівка, вулиця Поркуяана Олександра, будинок 4В.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005 ЄДРПОУ 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКАПІТАЛ-СНІГУРІВКА» (вул. Центральна, 36,с. Григорівське,Вознесенський р-н, Миколаївська обл.,56550 ЄДРПОУ 35674716) судові витрати в розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя Л.Л. Дерев'янко