21 квітня 2025 р. № 400/2015/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Миколаївській області та просить суд:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо виплати призначеної йому пенсії з обмеженням її максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність з 20 березня 2024 року;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити нарахування та виплату призначеної в порядку Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії без обмеження її максимальним розміром та з урахуваням виплачених сум з 20 березня 2024 року.
Позов обґрунтовував тим, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, і має другу групу інвалідності, яка настала внаслідок впливу шкідливих умов при ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
01.10.2011 року набрав чинності Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (Закон № 3668-VI від 08.07.2011 року).
01.03.2024 відповідачем проведено перерахунок його пенсії, розмір якої зі всіма надбавками склав 75175,46 гривень.
Попри рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 року №2-р(ІІ)/2024 відповідач обмежив розмір його пенсії до 23610 грн., і в такому розмірі виплачує пенсію до теперішнього часу.
Вважаючи свої пенсійні права порушеними, звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 05.03.2025 року суд відкрив провадження по справі.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому вказав що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796), розмір якої обчислено відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV.
Проти позову заперечував та пояснив, що після проведення перерахунку, розмір пенсійної виплати Позивача з 01.03.2024 з урахуванням обмеження склав 23610,00 грн. Відповідно до ст. 67 Закону № 796 (чинній на момент проведення перерахунку) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Дослідивши докази, суд, -
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії.
Перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області як отримувач пенсії по інвалідності на підставі ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, і має другу групу інвалідності, яка настала внаслідок впливу шкідливих умов при ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
З 01 березня 2024 року позивачу проведено перерахунок пенсії.
З матеріалів справи вбачається та відповідачем не заперечується, що пенсію позивача з 01.03.2024 обмежено максимальним розміром - десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність та виплачується в розмірі 23610,00 грн.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно з ч. 1 ст. 49 вказаного Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді:
а) державної пенсії;
б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 вказаного Закону розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Обмеження максимального розміру пенсії, призначеної за ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", були введені в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності 01.10.2011 року.
Конституційним Судом України 20.03.2024 прийнято рішення №2-р(II)/2024 по справі №3-123/2023(229/23), яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668 зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796 зі змінами, припис 1 речення частини 3 статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796 зі змінами.
Припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року №3668 зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796 зі змінами, припис 1 речення частини 3 статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796 зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином положення ч. 3ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"в частині, яка передбачає, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, втратили чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України вищезазначеного рішення, а саме: з 20.03.2024 року.
З 20.03.2024 року приписи Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" не містять обмежень максимального розміру пенсій особам, пенсія яким призначена, перераховується та виплачується відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Отже, з 20.03.2024 - з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20.03.2024 в справі №2-р(II)/2024, позивач має право на отримання пенсії без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
З огляду на зазначене суд доходить висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача є протиправним.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до закону, і доказів понесення ним інших судових витрат до суду не подано, тому виходячи з положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, ідентифікаційний код 13844159) задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, ідентифікаційний код 13844159) щодо виплати призначеної ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії з обмеженням її максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність з 20 березня 2024 року;
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, ідентифікаційний код 13844159) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) призначеної в порядку Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії без обмеження її максимальним розміром та з урахуваням виплачених сум з 20 березня 2024 року.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В. С. Брагар