про залишення позовної заяви без руху
21 квітня 2025 рокусправа № 260/1364/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гулкевич І.З., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Закарпатського окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
03 березня 2025 року ОСОБА_2 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Закарпатського окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України, в якій просить:
1) визнати протиправними дії Закарпатського окружного адміністративного суду щодо нарахування і виплати позивачу суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2021 року по 03.03.2025 року обчисленої з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 гривні;
2) зобов'язати Закарпатський окружний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату позивачу суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2021 року по 03 березня 2025, у відповідності до вимог », виходячи з базового розміру посадового окладу судді, - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого становив: на 01 січня 2021 року - 2270 грн, на 01 січня 2022 року - 2481 грн, на 01 січня 2023 року - 2684 грн, на 01 січня 2024 року - 3028 грн. з 01 січня 2025 року - з 3028 грн урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів;
3) визнати протиправними дії Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення Закарпатського окружного адміністративного суду в повному обсязі в асигнуваннях на проведення видатків з виплати суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 03 березня 2025 року . обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01 січня 2021 року в розмірі 2270 грн, з 01 січня 2022 року в розмірі 2481 грн. з 01 січня 2023 року в розмірі 2684 грн, з 01 січня 2024 року - 3028 грн;, з 01 січня 2025 року - з 3028 грн.;
4) зобов'язати Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Закарпатського окружного адміністративного суду коштів для проведення виплати позивачу недоплаченої суддівської винагороди з 01 січня 2021 року по 03 березня 2025 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді, - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено: з 01 січня 2021 року - 2270 грн, з 01 січня 2022 року - 2481 грн. з 01 січня 2023 року - 2684 грн, з 01 січня 2024 року - 3028 грн., з 01 січня 2025 року - 3028 грн.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність дій відповідачів щодо обчислення розміру суддівської винагороди позивача.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 адміністративну справу №260/1364/25 за позовом ОСОБА_1 до Закарпатського окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, передано до Восьмого апеляційного адміністративного суду для вирішення питання щодо визначення підсудності.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2025 підсудність справи №260/1364/25 визначено за Львівським окружним адміністративним судом.
До Львівського окружного адміністративного суду справа №260/1364/25 надійшла 11.04.2025.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду означеної справи визначено головуючого суддю Гулкевич І.З.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Положеннями ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 233 Кодексу законів про працю України (в редакції до 18.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ст. 233 Кодексу законів про працю України (в редакції до 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Положення статті 233 Кодексу законів про працю України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 07.09.2023 у справі №620/1201/23.
Порівняльний аналіз словоформ “дізналася» та “повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.09.2024 у справі №580/12642/23.
До 18 липня 2022 року включно Кодекс законів про працю України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Отже, право на звернення позивача з цим позовом не обмежене будь-яким строком.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду у рішенні від 06.04.2023 у справі №260/3564/22, від 20.11.2023 у справі №160/5468/23.
Згідно п. 1 Глави ХІХ Кодексу законів про працю України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 “Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобіганню поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
З урахуванням правового висновку, що міститься у постанові Cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 Кодексу законів про працю України, почався 01 липня 2023 року.
Таким чином, 01.10.2023 був останнім днем строку звернення для позовних вимог, що заявлені за період часу в межах строку дії карантину.
Позовні вимоги заявлено за період з 01.01.2021 по 03.03.2025.
Отже, стосовно періоду з 01.01.2021 по 18.07.2022 строк звернення до суду не пропущено.
Оскільки позов подано 03.03.2025, строк звернення до суду також не пропущено за вимоги в межах трьох місяців, що передували дню звернення до суду, тобто за період з 03.12.2024 по 01.04.2025.
Водночас, за період з 19.07.2022 року по 03.12.2024 строк звернення до суду пропущено.
Заяву про поновлення пропущеного строку позивач до суду не подала.
Згідно ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 123, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви в спосіб подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав, разом із доказами в їх обґрунтування.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя,-
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Закарпатського окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали у такий спосіб: подати заяву про усунення недоліків позовної заяви (вказати номер справи та прізвище судді), до якої долучити:
-заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів.
В разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна