Іменем України
21 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/90/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бустрон» про стягнення податкового боргу,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України (далі - позивач, ГУ ДПС у м. Києві) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бустрон» (далі - відповідач, ТОВ «Бустрон»), в якому позивач просить суд стягнути кошти платника податків ТОВ «Бустрон» з усіх рахунків, відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 20251,96 грн.
Позовні вимоги ГУ ДПС у м. Києві мотивовані тим, що відповідно до інтегрованої картки платника податків, ТОВ «Бустрон» на момент звернення до суду має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 20251,96 грн. Вказана заборгованість виникла на підставі самостійно поданої податкової звітності від 13 березня 2019 року № 16770883 та податкових повідомлень-рішень від 26 вересня 2018 року № 0654151213, від 14 листопада 2018 року № 0830901213, від 30 січня 2019 року № 0074471213, від 19 лютого 2019 року № 0134721213, від 26 квітня 2019 року № 0352251213, від 17 квітня 2019 року № 0326941213, від 05 лютого 2020 року № 0108080405.
ГУ ДПС у м. Києві відповідно до вимог статті 59 Податкового кодексу України направлено відповідачу поштою податкову вимогу форми «Ю» від 29 січня 2019 року № 41347-17.
Таким чином, на момент звернення до суду загальна сума податкового боргу відповідача становить 20251,96 грн. Оскільки вказані податкові зобов'язання не були погашені та набули статусу податкового боргу, то позивач просить суд стягнути суму податкового боргу з відповідача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що справа буде розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
ТОВ «Бустрон» правом подати відзив на позовну заяву не скористалося.
У частині шостій статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На виконання положень Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року справу прийнято до провадження та продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Крім того, судом від позивача витребувані додаткові документи у справі.
Після прийняття справи Луганським окружним адміністративним судом від позивача до суду надійшли додаткові пояснення та витребувані судом документи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено наступне.
ТОВ «Бустрон» (ідентифікаційний код 41990500) перебуває на обліку в органах ДПС та є платником податків за основним місцем обліку.
З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 20251,96 грн.
Вказана заборгованість виникла на підставі самостійно поданої податкової звітності від 13 березня 2019 року № 16770883 в сумі 34,00 грн та на підставі проведених контрольно-перевірочних заходів, внаслідок яких винесені податкові повідомлення-рішення податкових повідомлень-рішень від 26 вересня 2018 року № 0654151213, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 170,00 грн; від 14 листопада 2018 року № 0830901213, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 1020,00 грн; від 30 січня 2019 року № 0074471213, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 1020,00 грн; від 19 лютого 2019 року № 0134721213, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 1020,00 грн; від 26 квітня 2019 року № 0352251213, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 1020,00 грн; від 17 квітня 2019 року № 0326941213, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 1020,00 грн; від 04 лютого 2020 року № 0108080405, яким до відповідача застосовано штраф на загальну суму 14947,96 грн.
Податкові повідомлення-рішення позивачем направлялися на адресу ТОВ «Бустрон» поштовим зв'язком та повернуто податковому органу у зв'язку з неврученням платнику податків.
ГУ ДПС у м. Києві направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю» від 29 січня 2019 року № 41347-17, яка теж повернулася до податкового органу у зв'язку з закінченням строку зберігання.
Станом на час розгляду справи сума податкового боргу відповідача складає 20251,96 грн, що підтверджується інтегрованою карткою платника податку за 2022-2025 роки.
Оскільки зазначена сума заборгованості відповідачем в добровільному порядку не сплачена, позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення податкового боргу за рахунок коштів, наявних на рахунках платника у банківських установах.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.
У статті 66 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, що стосується і юридичних осіб.
Відповідно до частини четвертої статті 5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 20.1.34 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Порядок реалізації права органу державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу визначено статтею 95 Податкового кодексу України.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
У пункті 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Якщо сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (пункт 54.5 статті 54 Податкового кодексу України).
У даному випадку вбачається, що податковий борг виник внаслідок несплати податкового зобов'язання за вищезгаданими податковими повідомленнями-рішеннями, які не вручені з незалежних від податкового органу причин, а відтак, в силу положень пунктів 42.2, 42.5. Податкового кодексу України податкові повідомлення-рішення вважаються врученими в силу закону.
Доказів оскарження чи скасування зазначених податкових повідомлень-рішень суду не надано.
Враховуючи положення та строки, визначені пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України нараховані у податковому повідомленні-рішенні податкові зобов'язання не були сплачені, а податкові повідомлення-рішення не були оскаржені, а відтак, податкові зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Крім того, як зазначалося, частина зобов'язань виникла на підставі самостійно задекларованої суми ПДВ, а відтак, вказані зобов'язання є узгодженими і не підлягають оскарженню. Вказані зобов'язання, як вбачається з інтегрованої картки, також не були сплачені.
Отже, станом на час розгляду справи в суді за відповідачем обліковується податковий борг у загальному розмірі 20251,96 грн, який на день розгляду справи у добровільному порядку не сплачений.
Пунктом 59.5 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Зазначена норма встановлює послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх недостатності - за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі. Таким чином, законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).
ГУ ДПС у м. Києві поштовим зв'язком ТОВ «Бустрон» надіслано податкову вимогу форми «Ю» від 29 січня 2019 року № 41347-17, яка повернута податковому органу у зв'язку з закінченням строку зберігання.
Оскільки вказана податкова вимога від 29 січня 2019 року № 41347-17є чинною (доказів про скасування або відкликання податкової вимоги суду не надано), суд дійшов висновку, що контролюючим органом при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.
Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з підпунктами 20.1.19, 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини, а також стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Статтею 61 Податкового кодексу України передбачено, що контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів покладено на органи фіскальної служби.
Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів сплати нарахованих позивачем сум. Наявність боргу підтверджується наданими позивачем до справи обліковими та довідковими матеріалами.
Враховуючи вказане, а також відсутність даних щодо сплати станом на день ухвалення рішення у справі боргу, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України судовий збір не підлягає відшкодуванню позивачу - суб'єкту владних повноважень.
Керуючись статтями2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Задовольнити позов Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бустрон» (ідентифікаційний код 41990500, місцезнаходження: 04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, 13а) про стягнення податкового боргу.
Стягнути кошти платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Бустрон» з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 20251,96 грн (двадцять тисяч двісті п'ятдесят одна гривня дев'яносто шість копійок) в дохід Державного бюджету.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.В. Кисіль