про повернення позовної заяви
21 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/645/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
01 квітня 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла сформована 31 березня 2025 року в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_2 (далі - позивач), в інтересах якого звернувся адвокат Попель Дмитро Володимирович (далі - представник позивача), до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Луганській області), в якій позивач просить суд:
- визнати дії ГУ ПФУ в Луганській області щодо неврахування періоду підприємницької діяльності позивача за період з 04 січня 1995 року по 04 лютого 2009 року до загального страхового стажу протиправними;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Луганській області зарахувати до загального страхового стажу позивача за період з 04 січня 1995 року по 04 лютого 2009 року, протягом якого ним здійснювалася підприємницька діяльність.
Ухвалою суду від 07 квітня 2025 року позовну заяву залишено без руху, відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, запропоновано представнику позивача протягом десяти днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника): заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності інших поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
16 квітня 2025 року від представника позивача надійшла сформована в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» заява про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої заяви зазначено наступне.
У період з кінця квітня до початку червня 2024 року позивач та його родина займались процесом зміни місця проживання, пошуку іншого житла та переїзду. На початку червня 2024 року переїзд до нового місця проживання було завершено і позивач зміг зареєструвати своє місце проживання. Приблизно з червня 2024 року у дружини позивача - ОСОБА_3 суттєво погіршився стан здоров'я і позивач займався обстеженням та лікуванням дружини. У період з червня 2024 року і до теперішнього часу позивач разом з дружиною багаторазово консультувались з лікарями, проходили обстеження та ін. На початку листопада 2024 року ОСОБА_3 захворіла на «коронавірус», у зв'язку з чим перебувала на стаціонарному обстеженні та лікуванні від наслідків хвороби. На теперішній час дружина позивача не одужала та продовжує курс лікування. Процес обстеження та лікування триває і на даний час і потребує постійних грошових витрат, а також займає доволі багато часу, у зв'язку з чим у позивача, фактично відсутній час для вирішення особистих питань.
На підставі вказаного представник позивача вважає, що позивачем було пропущено шестимісячний строк для звернення до суду через поважні причини, а саме: погіршення здоров'я дружини позивача, тривалий процес її обстеження, захворювання на «коронавірус», який проходив з ускладненнями для здоров'я та тривалим лікуванням, яке триває і на теперішній час, а тому просить поновити позивачу строк на звернення до суду із позовною заявою до ГУ ПФУ в Луганській області.
Розглянувши заяву про поновлення строку для звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
Суд зазначає, що поважними причинами пропуску або продовження строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Як вже вище вказано, строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому «повинна» треба тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 340/1019/19).
Позивачем в позовній заяві зазначено, що відповідь від відповідача на заяву про зарахування до страхового стажу періодів здійснення підприємницької діяльності отримано 07 травня 2024 року, отже передбачений законодавством шестимісячний строк є пропущеним.
За усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду застосування частини першої статті 121 КАС України, уперше сформульованою у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 9901/405/19, «правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки».
Суд зауважує, що у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, §41) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
У справі «Ілхан проти Туреччини» (заява № 22277/93 від 27 червня 2000 року, §59), Європейський суд з прав людини вказав, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму. Воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Тому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані із дійсними, істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Позивачем не надано доказів, що він безперервно не міг звернутися до суду з позовною заявою продовж шестимісячного строку, оскільки безпосередньо позивач не хворів, його дружина зверталася до медичного закладу 26 червня 2024 року, 07 липня 2024 року, 28 вересня 2024 року, у листопаді 2024 року захворіла на «коронавірус», у зв'язку з чим перебувала на стаціонарному обстеженні та лікуванні від наслідків хвороби.
Таким чином, позивач мав об'єктивну можливість у визначений законодавством строк звернутись до суду з позовною заявою.
Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Позивач був не позбавлений права звернутись за правничою допомогою відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Також, відповідно до статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правничої допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз'яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правничої допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об'єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк.
Тобто, позивач не позбавлений усно звернутись до адвоката за правничою допомогою з метою своєчасного звернення до суду.
Отже, позивач мав можливість звернутися до адвоката за наданням правової допомоги одразу після отримання 07 травня 2024 року відмови відповідача щодо зарахування стажу підприємницької діяльності та одразу починати готувати документи, які долучені до позовної заяви.
Договір про надання правничої допомоги між позивачем та його представником укладено 28 листопада 2024 року.
До суду за захистом своїх прав із цим позовом позивач звернувся через свого представника лише 01 квітня 2025 року.
Підсумовуючи вказане, суд дійшов висновку, що в заяві від 15 квітня 2025 року, представником позивача не зазначено обставин непереборного і об'єктивного характеру, існування яких значною мірою утруднило або ж унеможливило реалізацію права на судовий захист у межах встановленого для цього строку звернення до суду, тому суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та відмовляє у поновленні строку звернення до суду.
Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Керуючись статтями 123, 169, 256 КАС України, суддя
Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Попеля Дмитра Володимировича про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, у зв'язку з визнанням судом причин пропуску строку неповажними.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяС.В. Кисіль