про залишення позовної заяви без руху
21 квітня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2529/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Савонюк М.Я., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, -
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (надалі - відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 25.09.2024 року № 112650003407 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком за заявою про призначення пенсії від 18.09.2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 наступні періоди: з 01.09.1979 року по 26.07.1982 року згідно диплому серії НОМЕР_1 від 26.07.1982 року; з 31.10.1982 по 18.12.1985 року проходження військової служби згідно військового квитка серії НОМЕР_2 виданого 27.10.1982 року ІНФОРМАЦІЯ_1 ; з 29.10.1982 по 30.04.2000 року у колгоспі “Родина» згідно трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_3 від 15.11.1982 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.09.2024 року про призначення пенсії за віком.
За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст статті 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.
В межах спірних правовідносин позивач оскаржує рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 25.09.2024 №112650003407 про відмову у призначенні йому пенсії за віком за заявою про призначення пенсії від 18.09.2024, однак до суду звернувся з даним позовом лише 17.04.2025, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Представник позивача разом з позовною заявою подала заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій зазначила, що позивач уже звертався до суду з аналогічною за змістом позовною заявою, яка ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 була залишена без розгляду. Після цього позивач повторно звернувся до суду з адміністративним позовом у межах розумного строку.
Надаючи правову оцінку та досліджуючи поважність зазначених позивачем причин пропуску строку на звернення до суду в межах аргументів наведених у заяві, суд зазначає наступне.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/20314/20 (постанова від 02.12.2021), досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Згідно із частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративно судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Посилання позивача як на поважність причин пропуску строку звернення до суду щодо оскарження рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 25.09.2024 №112650003407 на той факт, що ним 23.12.2024 до Кіровоградського окружного адміністративного суду було подано аналогічну позовну заяву, яку ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 у справі №340/8212/24 повернуто без розгляду у зв'язку з виявленням описки в ордері на надання правничої допомоги, суд вважає необґрунтованими, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин позивачем до клопотання не додано.
Крім цього, позивач звернувся до суду із цим позовом 17.04.2025, однак не вказав обставин, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість звернення до суду із цим позовом у межах визначених частиною другою статті 122 КАС України строків звернення до суду (до 25.03.2025) після отримання ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 у справі №340/8212/24.
Суд зауважує, що триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Також, у позовній заяві позивач зазначає про те, що є внутрішньо переміщеною особою з місцем реєстрації: АДРЕСА_1 , однак жодного доказу на підтвердження такої обставини суду не надав. Вказане не дозволяє суду встановити територіальну підсудність даної справи Кіровоградському окружному адміністративному суду.
За правилами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску; докази реєстрації ОСОБА_1 , як внутрішньо переміщеної особи на території Кіровоградської області.
Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК