18 квітня 2025 року справа № 320/34579/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рідо Груп» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Рідо Груп» до Головного управління ДПС у м. Києві з позовом, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.02.2023 №0088260707, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рідо Груп» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 5100,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, адже позивачем було дотримано вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
11.12.2023 до Київського окружного адміністративного суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому відповідач стверджує про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, враховуючи наявність з боку позивача порушення п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Головним управлінням ДПС у Київській на підставі наказу від 02.01.2023 №1-п було проведено фактичну перевірку перевірка магазину-кафе, що належить ТОВ «РІДО ГРУП», розташованого за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, буд. 95, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 16 січня 2023 року.
Згідно акту в ході перевірки встановлено, що при дослідженні реквізитів розрахункових документів із системи обліку даних РРО № 3000738443 встановлено факти реєстрації продажу підакцизних товарів, а саме пива «Бочкове» 1 л по ціні 45,40 грн 08.07.2022 о 20 год. 05 хв. та пиво «Чайка Чорноморська» 0,45% по ціні 27,70 грн 07.07.2022 без зазначення кодів товарної під категорії згідно УКТЗЕД.
Контролюючий орган виходив з того, що код товару згідно з УКТ ЗЕД для пива «Чайка Чорноморська» та «Бочкове» є 2203000100, однак згідно касових чеків від 08.07.2022 №73 та від 07.07.2022 №125 вказаний код товарної підкатегорії підакцизного товару згідно з УКТ ЗЕД зазначений не повністю, тобто позивач не забезпечив програмування РРО (т.1 а.с.93-93).
19 січня 2023 року ТОВ «РІДО ГРУП» було подано заперечення № 448 від 18 січня 2023 року до акту фактичної перевірки від 16 січня 2023 року.
01 лютого 2023 року ГУ ДПС у Київській області був складений лист про розгляд заперечення № 2395/12/10-36-07-08, де висновок акту залишено без змін, а заперечення - без задоволення.
06 лютого 2023 року ТОВ «РІДО ГРУП» отримало податкове повідомлення-рішення від 02 лютого 2023 року № 0088260707.
Податкове повідомлення-рішення від 02 лютого 2023 року № 0088260707 ГУ ДПС у м. Києві винесено на підставі акту фактичної перевірки № 0640/10/36/07/41744911 від 16.01.2023, яким встановлено порушення пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстрів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (із змінами і доповненнями) та на підставі пункту 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), п. 7 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (із змінами і доповненнями) застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 5 100 грн 00 коп.
08 лютого 2023 року ТОВ «РІДО ГРУП» подана до ДПС України скарга № 9 на податкове повідомлення-рішення від 02 лютого 2023 року № 0088260707.
13 квітня 2023 року через засоби поштового зв'язку ТОВ «РІДО ГРУП» отримало Рішення № 8660/6/99-00-06-03-02-06 від 10 квітня 2023 року про результати розгляду скарги, яким ДПС залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 02.02.2023 № 0088260707, а скаргу - без задоволення.
На думку позивача, спірне податкове повідомлення-рішення не ґрунтується на вимогах податкового законодавства та порушує його права, у зв'язку із чим, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Згідно змісту ст. 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно із положеннями ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до норм п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстрів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон 265/95-ВР) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Згідно з приписами ст. 2 Закону №265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
За правилами п. 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Таким чином, платник податку зобов'язаний під час проведення розрахункової операції щодо підакцизного товару, використовувати відповідний реєстратор з вірним режимом програмування, що забезпечує відображення вказаних відомостей, у т.ч. код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Обов'язок зазначення коду УКТЗЕД у фіскальних чеках передбачений у п. 2 розд. II та додатку 1 до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 із змінами та доповненнями.
Процедуру ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД) визначає Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428. Зокрема, відповідно до пункту 2 УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.
Пояснення та перехідні таблиці до УКТЗЕД оприлюднюються на офіційному веб- сайті Держмитслужби. Форма рішення про визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та порядок його прийняття митними органами визначаються Мінфіном. На офіційному веб-сайті Держмитслужби оприлюднюються знеособлено рішення про визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, опубліковуються методичні рекомендації та інші роз'яснення з питань класифікації товарів згідно з УКТЗЕД (пункти 14-16 вказаного вище Порядку).
Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене (Положення №13), пунктом 2 розділу II якого передбачено обов'язкові реквізити для фіскального чека.
Відповідно до пункту 1 розділу II Положення № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).
Пунктом 2 розділу II Положення № 13 встановлено обов'язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги). Серед обов'язкових реквізитів - код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).
Установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (пункт 3 розділу І Положення № 13).
Відповідальність за порушення вимог Закону №265/95-ВРсуб'єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), встановлена статтею 17 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.
Згідно з положеннями п. 7 ст. 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що п. 7 ст. 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб'єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов'язків: 1) не проведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.
Перші два обов'язки суб'єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону № 265, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР. Отже, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.
Судом досліджено, що фактичною перевіркою точки продажу встановлено факт проведення розрахунків через реєстратор розрахункових операцій (РРО) із порушенням використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Податкове повідомлення-рішення від 02.02.2023 №0088260707 Головного управління ДПС у м. Києві винесено на підставі акту фактичної перевірки № 0640/10/36/07/41744911 від 16.01.2023, яким встановлено порушення п. 11 ст. 3 Закону № 265 (із змінами і доповненнями) та на підставі п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, п. 7 ст. 17 Закону № 265, застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 5100 грн.
Зокрема, згідно висновків акту перевірки, в ході перевірки встановлено використання режиму програмування підакцизних товарів із зазначенням коду товару підкатегорії згідно з УКТЗЕД, найменування товару, ціни товару та обліку їх кількості, а саме: при дослідженні реквізитів розрахункових документів із системи обліку даних РРО № 3000738443 встановлено факти реєстрації продажу підакцизних товарів, а саме пива «Бочкове» 1 л по ціні 45,40 грн 08.07.2022 о 20 год. 05 хв. та пиво «Чайка Чорноморська» 0,45% по ціні 27,70 грн 07.07.2022 без зазначення кодів товарної під категорії згідно УКТЗЕД.
Суд наголошує на тому, що серед обов'язкових реквізитів касового (фіскального) чеку вказано код товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7).
Згідно з касовими чеками №73 від 08.07.2022, №125 від 07.07.2022 ТОВ «Рідо Груп» при продажу підакцизного товару - пива вказано код товарної підкатегорії (220300), який не відповідає даному підакцизному товару згідно з УКТЗЕД, а при реалізації підакцизного товару - пива в розрахунковому документі слід зазначати наступні коди підакцизного товару згідно УКТЗЕД, встановлені Законом України «Про Митний тариф України», а саме: 2203001000 - для пива із солоду (солодове) у посудинах місткістю більше як 10 л.; 2203000100 - для пива із солоду (солодове ) в пляшках; 2203000900 - для пива із солоду (солодове) інше.
Дослідивши висновки акту перевірки, суд зазначає, що касові чеки містить найменування товару зі скороченням, однак код товарної підакцизної продукції згідно з УКТ ЗЕД, зазначено невірно/неповно.
Таким чином, суд погоджується з висновком контролюючого органу про невірне зазначення у касових чеках коду товарної підкатегорії найменування підакцизного товару, що дає підстави для висновку про порушення позивачем вимог Закону, а саме позивач не забезпечив програмування РРО.
Доказів, які б спростовували наведене, позивачем суду не надано, а позивач фактично підтверджує висновки актів перевірки, проте помилково вважає, що зазначення перших шести цифр УКТ ЗЕД товару (220300) і є виконанням вимог законодавства, а не зазначення повного коду не є підставою для притягнення до відповідальності, позаяк, за вимогами, наведеними вище, відображенню підлягає повний та точний код товарної підкатегорії підакцизного товару згідно з УКТЗЕД, а часткове його зазначення, не є виконанням вимог Закону.
Суд вважає, що нарахування штрафних санкцій у сумі 5 100,00 грн за порушення позивачем п. 11 ст. 3 Закону № 265, є правомірним та обґрунтованим, тому податкове повідомлення-рішення від 02.02.2023 №0088260707 не підлягає скасуванню.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, відповідач довів правомірність своїх дій, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи відмову у задоволенні позову, відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.