18 квітня 2025 року справа №320/34180/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому позивач просить суд:
- зобов'язати Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 43501242) скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з посадовим окладом за посадою групи 1 оплати праці на посадах державної служби у державних органах відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №718 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 №121) з урахуванням зміни розміру щомісячних основних видів грошового забезпечення, для перерахунку з 07.03.2018 пенсії ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , починаючи з 07.03.2018 у зв'язку із збільшенням, в тому числі, посадового окладу за посадою групи 1 оплати праці на посадах державної служби у державних органах відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №718 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 №121) з урахуванням зміни розміру щомісячних основних видів грошового забезпечення.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що має право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення з посадовим окладом за посадою групи 1 оплати праці на посадах державної служби у державних органах відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №718 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 №121) з урахуванням зміни розміру щомісячних основних видів грошового забезпечення, для перерахунку з 07.03.2018 пенсії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.
13.11.2023 на офіційну електронну адресу суду від представника позивача на виконання вимог ухвали суду від 31.10.2023 надійшла заява про поновлення процесуального строку від 12.11.2023.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
13.02.2024 через підсистему «Електронний Суд» відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач звертає увагу на те, що саме на Міністерство юстиції після ліквідації Державної пенітенціарної служби України, було покладено завдання і функції з реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, що відповідно, свідчить, що обов'язок з підготовки та надання до територіальних управлінь Пенсійного фонду України довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01 березня 2018 року, в даному випадку Голові ліквідованої Державної пенітенціарної служби України належить Міністерству юстиції України. Позивач звернувся до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань з відповідною заявою 05.06.2023, водночас Департамент з питань виконання кримінальних покарань утворено як міжрегіональний територіальний орган Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань (п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 20 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції»). Вказує, що делегування частини своїх повноважень Департаменту з питань виконання кримінальних покарань відповідно до пп. 32 п. 3 Положення, не надає йому самостійного права виготовлення довідок про розмір грошового забезпечення у випадку звернення особи, яка була звільнена з апарату Державної пенітенціарної служби України, так само як і не звільняє Мін'юст від обов'язку, визначеного п. 3 Порядку № 45.
21.02.2024 через підсистему «Електронний Суд» від представника позивача надійшло клопотання про залучення співвідповідача, в якому просить суд (із врахуванням доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву) залучити до участі в якості співвідповідача в адміністративній справі №320/34180/23 - Міністерство юстиції України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.04.2024 клопотання представника позивача від 21.02.2024 про залучення співвідповідача задоволено. Залучено до участі у справі №320/34180/23 співвідповідача - Міністерство юстиції України.
30.04.2024 до Київського окружного адміністративного суду надійшов відзив Міністерства юстиції України на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує та звертає увагу на те, що належним відповідачем по даній справі є саме Департамент з питань виконання кримінальних покарань. Наголосив на відсутності правових підстав для видачі позивачу оновленої довідки
24.05.2024 до Київського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує та звертає увагу на те, що вимоги до пенсійного фонду є передчасними.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.05.2017 був звільнений зі служби в спеціальному званні «підполковник внутрішньої служби» у зв'язку з ліквідацією Державної пенітенціарної служби України. Вислуга років становить 31 рік 8 місяців 10 днів.
З 23.05.2017 позивачу призначено пенсію за вислугу років в сумі 11520,00 грн. До розрахунку пенсії включено розрахунок із сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 12061,00 грн; оклад за військове звання - 130 грн; надбавка за вислугу років 35% - 4266,85 грн. Всього - 16457,85 грн. Основний розмір пенсії - 70% грошового забезпечення в сумі 11520,50 грн.
05.06.2023 позивач звернувся до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань із заявою про підготовку та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
23.06.2023 відповідач у відповідь на зазначене звернення листом № 9/3-3919-23/С-2610 повідомив позивача про те, що дія постанови Кабінету Міністрів України № 704 не поширювалась на категорію осіб, вказаних у постанові Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 718 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу», а постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 121 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. № 718» не передбачає умов перерахунку пенсій.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Згідно із статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, у зв'язку із введенням в дію цього Закону, провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі Порядок № 45).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 45 під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Пунктом 6 Порядку № 45 встановлено, що відповідною вважається посада, яка за класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (організації, установи, військової частини тощо) прирівнюється до посади, з якої особа була звільнена.
При цьому, відповідно до приписів Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 395/2011, Мін'юст України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної правової політики, зокрема у сфері виконання кримінальних покарань.
Мін'юст України відповідно до покладених на нього завдань: розробляє за дорученням Президента України, Кабінету Міністрів України та з власної ініціативи проекти законів та інших нормативно-правових актів; утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, установи та організації, затверджує їх положення (статути), в установленому порядку призначає на посади та звільняє з посад їх керівників, формує кадровий резерв на посади керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мін'юсту України.
Мін'юст України у межах повноважень, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.
Нормативно-правові акти Мін'юсту України підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.
Рішення Мін'юсту України, прийняті в межах його повноважень, обов'язкові до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами та місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами.
В свою чергу, частиною 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 (надалі - постанова №704), яка набрала чинності 01 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, постановою №704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 постанови № 704); надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 постанови № 704).
Таким чином, положеннями профільного нормативно-правового акту передбачено, що пенсії обчислюються із вираховуванням як посадових окладів, так і додаткових видів грошового забезпечення. Аналогічні за змістом положення містяться і в підзаконних нормативно-правових актах.
В той же час, підпунктом 2 пункту 5 постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Отже, з урахуванням змін в грошовому забезпеченні, у позивача виникло право на перерахунок пенсії.
При цьому, саме на Міністерство юстиції після ліквідації Державної пенітенціарної служби України, яка є правонаступником Державного департаменту України з питань виконання покарань, було покладено завдання і функції з реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, що, відповідно, свідчить, що обов'язок з підготовки та надання до територіальних управління Пенсійного фонду України довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01 березня 2018 року в даному випадку Голові ліквідованого Державного департаменту України з питань виконання покарань також покладено на Міністерство юстиції України.
Проте, пунктами 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі - постанова КМУ №103) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ до 1 березня 2018 року, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови №704.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2006 року №1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» врегульоване Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30 січня 2007 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402 (далі по тексту - Порядок №3-1).
У відповідності до пунктів 23, 24 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону.
Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.
Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5).
Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
У відповідності до пунктів 1-3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
При цьому, згідно висновку Верховного Суду України (постанова від 22 квітня 2014 року у справі № 21-484а13) про правильне застосування статей 43 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) щодо підстав для повідомлення про відмову в перерахунку пенсії вказує, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Разом з цим, відповідно до частини 1 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Отже, у разі відсутності у пенсійній справі необхідних для перерахунку пенсії документів, такий перерахунок здійснюється на підставі поданих пенсіонером додаткових документів.
Аналіз наведених норм законодавства України дозволяє дійти висновку про те, що перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» здійснюється органами Пенсійного фонду України лише після отримання повідомлення про підвищення грошового забезпечення та отримання довідок про розмір грошового забезпечення, складених відповідними уповноваженими структурними підрозділами або на підставі поданих пенсіонером додаткових документів.
При цьому, Міністерство юстиції України станом на 2018 рік було уповноваженим органом, який мав направити довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача з урахуванням окладів за посадою, військовим званням, відсотковою надбавкою за вислугу років, що визначення станом на 01 березня 2018 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, в якій враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України визначено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової набавки за вислугу років за відповідною посадовою, за нормами, чинними на 01 березня 2018 року та постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року №121.
Проте, як стверджує позивач та що не спростовано відповідачем, така довідка підготовлена та направлена не була.
Позивач у травні 2017 року був звільнений з посади Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» від 18.05.2016 № 343 ліквідовано Державну пенітенціарну службу України та покладено на Міністерство юстиції України завдання і функції з реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації.
19.10.2016 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 718 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу».
У додатку до цієї постанови визначено посадовий оклад Голови Державної пенітенціарної служби України у розмірі 12 061 грн.
На підставі цієї Постанови № 718 позивачу було нараховано пенсію у 2017 році. Його посаду Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань було прирівняно до посади Голови Державної пенітенціарної служби України.
Однак постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 294 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» у додатку до постанови Кабінету Міністрів України № 718 у графі «Найменування посади» слова «Голова ДПтС,», «перший заступник Голови ДПтС», «заступник Голови ДПтС,» виключено (п. 51).
З 01.01.2018 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України № 704, що змінила схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби. Найвищою є посада начальника департаменту (додаток 8 до Постанови Кабінету Міністрів України № 704).
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), з преамбули якої вбачається, що її постановлено на виконання ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII.
28.02.2018 Кабінет Міністрів України Постановою № 121 (набула чинності 07.03.2018) виклав п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 718 у такій редакції:
« 1. Затвердити співвідношення між посадами окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу, які займають керівні посади, та групами оплати праці на посадах державної служби згідно з додатком.
Посадові оклади за посадами окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу, які займають керівні посади, встановлюються у розмірах, зазначених у схемі посадових окладів на посадах державної служби, за групами оплати праці у державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, відповідно до співвідношення, затвердженого цією постановою».
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII) у першій редакції Закону, чинній на час прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 121, посади керівників державних органів і прирівняні до них посади належать до групи 1.
13.03.2018 Мін'юст з метою виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України №103 щодо забезпечення підготовки довідок про розмір грошового забезпечення, що враховуються для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, прийняв Наказ № 686/5, яким затвердив Перелік посад осіб начальницького складу центрального апарату Державного департаменту України з питань виконання покарань, апарату Державної пенітенціарної служби України, Інспекції по особовому складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які скорочені та прирівнюються до існуючих посад осіб начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України.
У Переліку № 686/5 посади, що були скорочені, прирівняні до існуючих посад, передбачених Додатком 8 до Постанови № 704.
Водночас Постановою Кабінету Міністрів України № 704 та Переліком № 686/5 не передбачено посад осіб начальницького складу Державного департаменту з питань виконання покарань, Державної пенітенціарної служби України.
Таким чином, Постановою Кабінету Міністрів України № 704 визначається схема тарифних розрядів за виключним переліком посад, який не включає керівних посад військовослужбовців та осіб начальницького складу (групи 1-3 керівників державних органів і прирівняні до них посад відповідно до Закону № 889-VIII у первинній редакції від 10.12.2015).
Суд вважає, що не визначення співвідношення посад осіб начальницького складу ліквідованих центральних органів виконавчої влади та актуальних посад державної служби, призводить до порушення прав осіб, які обіймали такі посади, на перерахунок пенсії.
Питання про те, яка посада є відповідною для перерахунку пенсії позивача після виключення з Постанови Кабінету Міністрів України № 718 посади «Голова ДПтС», не врегульовано законодавством.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Грошове забезпечення (посадові оклади) окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу центральних органів виконавчої влади, які займають керівні посади у Збройних Силах України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки та ін., із 07.03.2018 співвідносяться із категоріями посад групи 1 оплати праці на посадах державної служби у державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, а з 07.08.2020 - категорія А посад державної служби.
За класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (організації, установи, військової частини тощо) посада, з якої позивача було звільнено, відповідає посадам групи 1 оплати праці на посадах державної служби у державних органах.
Оскільки постанова Кабінету Міністрів України № 718 продовжує регулювати розмір грошового забезпечення осіб начальницького складу, які займають керівні посади центральних органів виконавчої влади, суд дійшов висновку, що для вирішення спору слід застосувати постанову Кабінету Міністрів України № 718 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 121) за аналогією закону та вважати посаду Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань (з якої було звільнено позивача) відповідною посаді групи 1 оплати праці на посадах державної служби у державних органах (з 07.08.2020 - категорія А посад державної служби).
Крім того, відповідач вважає, що постанова Кабінету Міністрів України №704 не поширюється на позивача.
Як зазначалося вище, постанова Кабінету Міністрів України №704 не встановлює розміру посадових окладів окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу, які займають керівні посади. Посадові оклади такої категорії посад регулює постанова Кабінету Міністрів України № 718.
Тобто, грошове забезпечення позивача у зв'язку з набранням 01.03.2018 чинності постановою Кабінету Міністрів України № 704 не було зміненим.
Між тим, 07.03.2018 набрала чинності нова редакція постанови Кабінету Міністрів України № 718, якою змінено форму та, відповідно, розмір посадових окладів осіб начальницького складу, які займають керівні посади.
Відповідно до п. 5 Порядку № 45 (у редакції, що відновила дію після визнання протиправним та нечинним змін до пункту 5 Порядку № 45, на підставі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду від 12.11.2019) для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів:
- посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням;
- надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання «заслужений» чи «народний», службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;
- щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок;
- інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію;
- щомісячні надбавки за особливі умови служби (крім надбавки за службу у віддаленій місцевості) особам, звільненим з військової служби, які проходили службу та обслуговували ядерну зброю на об'єктах «С», у складальних бригадах ремонтно-технічних баз, у складі екіпажів атомних підводних човнів, на території військових полігонів, де проводилися випробування ядерної зброї або навчання із застосуванням такої зброї, та у військових частинах, що обслуговували космодром «Байконур», якщо такі надбавки виплачувалися їм на день звільнення із служби у відсотках посадового окладу, що встановлювалися до 1 січня 2008 р. для обчислення розміру пенсії, але не більше розміру надбавок за особливі умови служби відповідно до законодавства.
Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.
На час відмови у видачі довідки для перерахунку пенсії постанова Кабінету Міністрів України № 718 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу» передбачала, зокрема:
1. Затвердити співвідношення між посадами окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу, які займають керівні посади, та категоріями, підкатегоріями посад державної служби згідно з додатком.
Посадові оклади за посадами окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу, які займають керівні посади, встановлюються у розмірах, зазначених у схемі посадових окладів на відповідних посадах державної служби, з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, відповідно до співвідношення, затвердженого цією постановою.
2. Установити, що військовослужбовцям та особам начальницького складу, зазначеним у пункті 1 цієї постанови, виплачується:
- надбавка за інтенсивність служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу;
- премія відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів, передбачених у кошторисі на преміювання військовослужбовців та осіб начальницького складу відповідного органу;
- грошова допомога на оздоровлення під час надання щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення.
3. Грошове забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького складу, зазначених у пункті 1 цієї постанови, складається з посадового окладу, інших виплат, установлених цією постановою, а також окладу за військовим (спеціальним) званням і надбавки за вислугу років, установлених у розмірі та порядку, що визначаються законодавством для військовослужбовців.
4. Військовослужбовцям та особам начальницького складу, зазначеним у пункті 1 цієї постанови, може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 (набрала чинності з 01.03.2018) затверджено, зокрема:
- схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14;
- додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 15;
- розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.
Цією постановою установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (п. 2).
Співставлення тексту постанов Кабінету Міністрів України № 718 і №704 дає підстави для висновку, що постанова Кабінету Міністрів України № 704 визначає загальні умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб. Тобто є правовим актом загального характеру, що поширюється на всіх військовослужбовців та прирівняних до них осіб.
Натомість постанова Кабінету Міністрів України № 718 визначає питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу, зазначених у цій постанові, переважно керівного складу (керівників, перших заступників та заступників).
У постанові Кабінету Міністрів України № 718 врегульовано алгоритм визначення посадового окладу, передбачено виплату надбавки за інтенсивність служби; премії відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи; грошової допомоги на оздоровлення під час надання щорічної відпустки.
Ця надбавка, премія та допомога застосовуються лише до осіб, на яких поширюється постанова № 718.
У п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 718 передбачено, що грошове забезпечення осіб начальницького складу, зазначених у пункті 1 цієї постанови, складається з посадового окладу, інших виплат, установлених цією постановою, а також окладу за військовим (спеціальним) званням і надбавки за вислугу років, установлених у розмірі та порядку, що визначаються законодавством для військовослужбовців.
Постанова Кабінету Міністрів України № 718 не визначає розмірів окладу за військовим (спеціальним) званням і надбавки за вислугу років, які згадані у п. 3, і у цій частині відсилає до законодавства для військовослужбовців. Таким «законодавством» є постанова Кабінету Міністрів України № 704, яка передбачає, зокрема, схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.
Таким чином, позивач отримав право на перерахунок пенсії з 07.03.2018.
Розмір зміненого (збільшеного) посадового окладу позивача визначається постановою Кабінету Міністрів України № 718 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 121), а постанова Кабінету Міністрів України № 704 застосовується до нього субсидіарно в частині визначення розміру окладу за військовим (спеціальним) званням і надбавки за вислугу років, а також інших складових грошового забезпечення, які відповідно до п. 5 Порядку № 45 враховуються під час перерахунку пенсії.
Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, вихід за межі заявлених позовних вимог допускається з метою захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина.
При цьому, відповідно до положень частини першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. TheUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».
В абзаці десятому пункту 9 мотивувальної частини Рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора; справа № 1-12/2003) Конституційний Суд України, серед іншого, констатував, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Таким чином, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та з метою ефективного та повного відновлення порушених права позивача задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправною відмови Департаменту з питань виконання кримінальних покарань підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві належним чином оформлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії та зобов'язання Міністерства юстиції України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві належним чином оформлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача з 07 березня 2018 року з посадовим окладом за посадою групи 1 оплати праці на посадах державної служби у державних органах відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 718 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року №121) з урахуванням зміни розміру щомісячних основних видів грошового забезпечення (окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років) та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії), відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Надаючи оцінку позовній вимозі в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 07.03.2018 у зв'язку із збільшенням, в тому числі, посадового окладу за посадою групи 1 оплати праці на посадах державної служби у державних органах відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №718 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 №121) з урахуванням зміни розміру щомісячних основних видів грошового забезпечення, то вона не належить задоволенню як така, що на час звернення до суду є передчасною (заявленою на майбутнє). Судовому захисту підлягають тільки порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині варто відмовити.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 березня 2023 року у справі № 640/29214/20.
Таким чином, позов підлягає задоволенню частково, з виходом за межі позовних вимог.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Разом з тим суд звертає увагу на те, що принцип пропорційності при стягненні судового збору у разі часткового задоволення позову щодо позовної вимоги немайнового характеру не застосовується.
Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн, що підтверджується квитанцією № 7164-7557-3573-4444 від 24.09.2023 (т.1 а.с.29).
Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, протиправна відмова якого призвела до виникнення спірних правовідносин, у повному обсязі на суму 1073,60 грн.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною відмову Департаменту з питань виконання кримінальних покарань підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві належним чином оформлену довідку ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
3. Зобов'язати Міністерство юстиції України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві належним чином оформлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 07 березня 2018 року з посадовим окладом за посадою групи 1 оплати праці на посадах державної служби у державних органах відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 718 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року №121) з урахуванням зміни розміру щомісячних основних видів грошового забезпечення (окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років) та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії), відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
4. В іншій частині у задоволені позову відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань виконання кримінальних покарань (місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Юрія Ільєнка, буд. 81; ідентифікаційний код 43501242).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.