(про відмову у забезпеченні позову)
18 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/11294/25
категорія 113040000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шимоновича Р.М., розглянувши заяву Національного банку України про забезпечення позову до пред'явлення позову
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся представник Національного банку України із заявою про забезпечення позову до подання позову, у якій просить: зупинити дію наказу Центрально-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 16.01.2025 №38/ЦЗ зі змінами, внесеними наказом від 04.04.2025 № 371/ЦЗ.
Обгрунтовуючи вказану заяву зазначив, що 15.04.2025 на адресу Банкнотно-монетного двору Національного банку України надійшов лист від Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі - ЦЗМУ) за номером №ЦЗ 4.4.2/4385-25 від 15.04.2025 "Про призначення засідання комісії та створення належних умов для її роботи". У листі ЦЗМУ зазначено, що до складу спеціальної комісії для проведення розслідування нещасного випадку, створеної наказом ЦЗМУ від 16.01.2025 №38/ЦЗ, згідно із наказом ЦЗМУ від 04.04.2025 №371/3 було включено генерального директора Банкнотно-монетного двору Національного банку України. Крім того, у листі ЦЗ зазначено, що засідання спеціальної комісії відбудеться 22.04.2025 о 900 на території Фабрики банкнотного паперу Банкнотно-монетного двору Національного банку України за адресою: вул. Приходька, 62, м. Малин, Коростенський район, Житомирська область. При цьому до листа ЦЗ не були додані копії наказів ЦЗМУ від 16.01.2025 №38/3 та від 04.04.2025 №371/3. Представник заявника не погоджується із включенням до складу спеціальної комісії генерального директора Банкнотно-монетного двору Національного банку України та має намір подати позовну заяву про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, а саме наказу ЦЗМУ від 16.01.2025 №38/Ц3 зі змінами, внесеними наказом від 04.04.2025 №371/3, у зв'язку з чим звернувся до суду з цією заявою, в якій просить зупинити дію наказу Центрально-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 16.01.2025 №38/ЦЗ зі змінами, внесеними наказом від 04.04.2025 № 371/ЦЗ.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, слід врахувати наступне.
Частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, з викладених норм слідує, що забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності обставин визначених ч.2 ст.150 КАС України, які підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.
Зокрема, варто зазначити, що розглядати заяву про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза істотного ускладнення виконання чи невиконання рішення суду або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Застосований судом захід забезпечення позову має відповідати вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В силу статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову обов'язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної протиправності, небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє таку заяву.
Перевіривши зазначені в заяві про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим обставинам, а також оцінивши докази, додані до цієї заяви, суд зважає на наступне.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких підстав: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, під час вирішення процесуального питання про забезпечення позову суд повинен, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, заходи забезпечення застосовуються винятково в межах предмету спору за позовними вимогами та повинні бути співмірними з позовними вимогами, тобто з урахуванням співвідношення наслідків вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник Національного банку України зазначає про те, що існують очевидні ознаки протиправності рішень та дій суб'єкта владних повноважень, що полягають у порушенні процедур організації розслідування нещасних випадків, визначених Порядком 337, зокрема, безпідставне утворення спеціальної комісії та включення до її складу осіб, які не можуть бути її членами.
Суд зазначає, що протиправність рішення суб'єкта владних повноважень перевіряється та досліджується під час розгляду справи по суті згідно з вимогами чинного процесуального законодавства і сама по собі не є безумовною підставою для вжиття заходів забезпечення позову, крім випадків, якщо реалізація такого рішення може призвести до негативних наслідків у вигляді порушеного права з неможливістю або складністю його відновлення.
Таким чином, проаналізувавши подану заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що доводи, наведені в ній, є такими, що не підтверджуються існуванням обставин, передбачених частиною 1 статті 150 КАС України, за яких може бути застосовано забезпечення позову, оскільки у заяві про забезпечення позову не наведено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, а також не зазначено підстав для висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам заявника.
Тобто у заяві про забезпечення позову наведено лише нормативну підставу вжиття відповідних заходів, що передбачена пунктом 1 частини 2 статті 150 КАС України, без наведення її обґрунтування та без надання відповідних доказів, що свідчить про необґрунтованість поданої заяви.
Для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами, які в конкретному випадку відсутні.
Суд відмічає, що будь-яких доказів та переконливих обґрунтувань того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову у разі його подання та після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі у разі задоволення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, заявником до заяви про забезпечення позову не було надано.
Згідно з ч.5 ст.154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Перевіривши зазначені у поданій заяві доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, а також оцінивши додані до неї докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви.
Щодо заявленого у заяві про забезпечення позову клопотання про витребування у Центрально-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці копії наказів від 16.01.2025 №38/ЦЗ та від 04.04.2025 №371/ЦЗ, то суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно з частиною другою статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (частина друга статті 80 КАС України).
Суд зауважує, що заявлене клопотання про витребування наказу від 17.04.2025 не містить будь-яких обґрунтованих доводів про те, що витребування вказаних документів надасть можливість з'ясувати обставини справи, не містить відомостей про заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
За таких обставин, клопотання про витребування доказів задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви Національного банку України про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Р.М.Шимонович