19 грудня 2007 р.
№ 5/412/06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г.,
Черкащенка М.М.,
Самусенко С.С.,
розглянувши касаційну скаргу Южноукраїнської міської ради Миколаївської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 2 жовтня 2007 року у справі № 5/412/06-НР Господарського суду Миколаївської області за позовом Комунального підприємства "Торгово-сервісний дім", Миколаївська область, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний міський ринок", Миколаївська область, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, про визнання дійсним договору оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу Комунального підприємства "Торгово-сервісний дім",
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Відповідно до ст. 46 ГПК України державне мито сплачується в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Порядок сплати державного мита встановлений Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993р. № 15 та Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито» від 21.01.1993 р. № 7-93.
Так, відповідно до п. 14 Інструкції, при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи про зарахування мита до бюджету, який скріпляється першим і другим підписами посадових осіб та відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що скаржником подана завірена ксерокопія платіжного доручення № 670 від 25 жовтня 2007 року про сплату державного мита в сумі 42,50 грн.
Проте надане платіжне доручення не може сприйматись судом, як документ, що підтверджує сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі, оскільки вказана сума державного мита, сплаченого за платіжним дорученням № 670 від 25 жовтня 2007 року, була повернута Южноукраїнській міській раді Миколаївської області згідно довідки Вищого господарського суду України від 20 листопада 2007 року № 5/412/06-НР виданої на підставі оригіналу платіжного доручення № 670 від 25 жовтня 2007 року та звернення Южноукраїнської міської ради Миколаївської області № 1817/02-9/17 від 31 жовтня 2007 року.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку та розмірі.
Зважаючи на те, що касаційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, скарга не дає підстав для перегляду постанови Одеського апеляційного господарського суду від 2 жовтня 2007 року в касаційному порядку і підлягає поверненню.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що після усунення обставин, наведених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу, а прокурор внести касаційне подання в загальному порядку.
Звертаємо увагу на те, що реалізація права скаржника на повторне звернення з належно оформленою касаційною скаргою, передбаченого ч. 3 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, не тягне автоматичного відновлення пропущеного процесуального строку, встановленого ст. 110 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 111, 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Южноукраїнської міської ради Миколаївської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 2 жовтня 2007 року у справі № 5/412/06-НР повернути скаржнику.
Судді:
Н. Дунаєвська
М. Черкащенко
С. Самусенко