про залишення позовної заяви без руху
18 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/10955/25
категорія 112010200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та до Головного управління пенсійного Фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та до Головного управління пенсійного Фонду України в Харківській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 період роботи з 07.04.1990 по 10.02.1992 в Кооперативі "Композит", з 01.09.1993 по 28.11.1996 в Кооперативі "Колос", з 12.12.1996 по 15.02.2002 в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Аякс-99" та призначити пенсію за віком з 06.01.2025.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Згідно з частиною 5 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
За загальним правилом, під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем, із визначених у частині 1 статті 5 КАС України, способи захисту своїх порушених прав, свобод чи інтересів. Позовні вимоги повинні формулюватися позивачем максимально чітко і зрозуміло.
Суд відмічає, що предмет судового розгляду (зміст позовних вимог), який досліджується судом, має бути чітким та зрозумілим. При цьому, обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача.
Відповідно до вимог пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
З позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що предметом спірних правовідносин є рішення про відмову в призначенні йому пенсії за віком.
При цьому, відповідачами за поданим позовом визначені одразу два суб'єкти владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головне управління пенсійного Фонду України в Харківській області.
Відтак, з огляду на положення пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві ОСОБА_1 повинен був зазначити позовні вимоги окремо щодо кожного відповідача. Однак, зазначена ним в пункті 1 прохальньої частини позовної заяви вимога, заявлена одночасно до двох відповідачів, оскільки в ній позивач просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо прийняття рішення про відмову у призначенні йому пенсії за віком.
Крім того, суд звертає увагу, що з доданої до позовної заяви копії рішення від 14.01.2025 №063350017466 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії вбачається, що вказане рішення приймало Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області. В той час, як жодних доказів порушення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області права ОСОБА_1 на пенсійне забезпечення, шляхом прийняття рішення про відмову у призначенні йому пенсії, матеріали додані до позовної заяви не містять.
Крім того, в поданій позовній заяві ОСОБА_1 не заявляє до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області жодної вимоги зобов'язального характеру, що свідчить про недотриння позивачем положень частини 1 статті 5 КАС України при формулюванні заявлених позовних вимог.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно уточнити заявлені ним позовні вимоги та привести їх у відповідність до вимог частини 1 статті 5 та пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, а саме вказати окремі позовні вимоги щодо оскарження протиправних, на переконання позивача, рішення/дій/бездіяльності кожного з відповідачів, а також позовні вимоги зобов'язального характеру щодо кожного відповідача.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху та встановити йому строк для усунення недоліків шляхом надання до суду позовної заяви в новій редакції (в 2-х екземплярах) із зазначенням у ній позовних вимог відповідно до вимог частини 1 статті 5 та пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, а саме із зазначенням окремих позовних вимог щодо оскарження рішення/дій/бездіяльності кожного із вказаних у позові відповідачів, а також окремих позовних вимог зобов'язального характеру щодо кожного відповідача.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя І.Е.Черняхович