Справа № 991/2292/25
Провадження 1-кс/991/3361/25
16 квітня 2025 року м.Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_4 (далі - суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
заявника (адвоката) ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_6 про відвід слідчого судді ВАКС ОСОБА_7 від справи №991/2292/25 (провадження 1-кс/991/2286/25) щодо розгляду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) про обрання запобіжного заходу
у кримінальному провадженні №52023000000000154 від 03.04.2023
1. Стислий опис судового провадження.
17.03.2025 до ВАКС надійшло клопотання детектива НАБУ ОСОБА_8 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , для розгляду якого відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду в справі №991/2292/25 (провадження 1-кс/991/2286/25) визначений слідчий суддя ВАКС Воронько Володимир Дмитрович.
15.04.2025 під час судового засідання адвокат ОСОБА_6 - захисник підозрюваного ОСОБА_1 (далі - заявник) - заявив відвід слідчому судді ВАКС ОСОБА_7 від розгляду клопотання детектива НАБУ про обрання запобіжного заходу, для розгляду якого відповідно до статті 35 КПК і протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю ВАКС ОСОБА_4, яким невідкладно здійснено судовий розгляд 16.04.2025.
2. Короткий виклад заяви про відвід і позицій учасників судового провадження.
2.1. Заявник у заяві про відвід на підставі пункту 4 частини 1 статті 75 КПК просив: «Враховуючи упереджене ставлення слідчого судді ОСОБА_7 у цьому кримінальному провадженні щодо порушення права на захист ОСОБА_2 , 1978 р.н., заявляю відвід слідчому судді, та прошу його відвести від розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу».
2.2. В судовому засіданні заявник повідомив, що здійснює захист підозрюваного на підставі доручення регіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги для здійснення окремої процесуальної дії, оскільки клопотання про обрання запобіжного заходу розглядається у порядку частини 6 статті 193 КПК за відсутності такого, та вважав упередженим залучення слідчим суддею його до участі в розгляді цього клопотання через наявність іншого адвоката за договором або незалучення захисника за призначенням в усьому кримінальному провадженні. Інші учасники судового провадження і слідчий суддя попри здійснені належним чином повідомлення в судове засідання не прибули, що не перешкоджало розгляду питання.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до частини 1 статті 21 КПК, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим.
Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частинами 1, 2 статті 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною 3 статті 35 цього кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Також частиною 1 статті 76 КПК визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Згідно із частиною 1 статті 80 КПК, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до частини 1 статті 81 КПК, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною 3 статті 35 цього кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
3.2. Відповідно до пункту 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 №2006/23, при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів.
Також згідно із частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria, 24.02.1993, Series А №255, пункти 28, 30) та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland, заява №33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02 від 03.05.2007) зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (від 09.11.2006, заява №33949/02) зазначено, що стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання об'єктивного чи суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування складу для розгляду конкретної справи у встановлений законом спосіб (об'єктивний критерій) та додержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
3.3. В цьому випадку із журналу судового засідання 15.04.2025 вбачається, що слідчий суддя Воронько В.Д. повідомив учасників судового провадження про те, що попри належним чином здійснені судові виклики шляхом відповідних розписок захисник підозрюваного ОСОБА_3 двічі не прибула в призначені на 14.04.2025 і 15.04.2025 судові засідання в цій справі без будь-якого повідомлення про неможливість її участі, а відтак визнав можливим продовжити судове засідання за участю заявника як належного захисника, залученого за дорученням центру БПД, через що заявник й подав відвід.
Відтак перш за все належить зазначити, що відповідно до статті 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Статтею 63 Конституції України зокрема визначено, що підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист. Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.
Відповідно до частини 4 статті 46 КПК, захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.
Частиною 1 статті 47 КПК визначено, що захисник зобов'язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого, а згідно з частиною 2 статті 47 КПК, захисник зобов'язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов'язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).
Згідно із частиною 1 статті 49 КПК, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо: 1) відповідно до вимог статті 52 цього кодексу участь захисника є обов'язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника; 2) підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може його залучити самостійно; 3) слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його. Захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до частини 1 статті 53 КПК, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд залучають захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, виключно у невідкладних випадках, коли є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно повідомлений захисник не може прибути для участі у проведенні процесуальної дії чи забезпечити участь іншого захисника або якщо підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе.
Частиною 1 статті 193 КПК визначено, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною 6 цієї статті.
У свою чергу, частиною 6 статті 193 КПК визначено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відтак суд зазначає, що залучення слідчим суддею заявника як захисника за призначенням обумовлена обов'язковістю участі такого в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності з необґрунтованих причин захисника за договором, оскільки проведення судового засідання без такої участі порушило б вищенаведені вимоги КПК.
Статтею 14 чинної редакції Кодексу суддівської етики, затвердженого 18.09.2024 рішенням ХХ з'їзду суддів України, визначено, що суддя має уникати поведінки, що може викликати сумнів чи створити враження про наявність у судді прихильності чи упередженого ставлення до учасників справи чи їх представників.
У коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 №1, роз'яснено, що відчуття упередженості - це формування у судді до тієї чи іншої людини, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об'єктивному критерії, а на особистих симпатіях або антипатіях.
Разом з тим, з вищенаведеного вбачається винятково суб'єктивна незгода заявника із самим фактом його залучення до участі в справі за відсутності будь-яких конкретних обставин, які б свідчили про порушення права підозрюваного на захист, а також без наведення будь-яких доводів, які викликали б сумніви щодо неупередженості складу суду.
Відтак загалом доводи заявника зводяться до суб'єктивної незгоди з організацією судового процесу слідчим суддею та ухваленими судом процесуальними рішеннями.
Ба більше, належить зазначити, що рішенням Ради адвокатів України від 27.12.2022 №183 надано роз'яснення щодо участі адвокатів у кримінальних провадженнях за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, а саме: «1. Надання професійної правової допомоги та реалізації права на захист від кримінального обвинувачення є конституційним професійним обов'язком адвоката. У випадку отримання доручення центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або укладення договору на здійснення захисту у провадженнях «in absentia», тобто за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, адвокат зобов'язаний виходити із необхідності забезпечити клієнту права на захист, а також з пріоритетності інтересів такого підзахисного. Неможливість виконання при цьому інших правил адвокатської етики (наприклад, інформування адвокатом клієнта щодо ведення дорученої йому справи) не зумовлює обов'язкової неможливості здійснювати захист особи від кримінального обвинувачення за її відсутності. Можливість надання правової (правничої) допомоги визначається адвокатом, виходячи з конкретних обставин справи та інтересів клієнта у ній. 2. Адвокат, діючи як захисник відсутньої особи, самостійно визначає свою правову позицію у справі. Ця правова позиція включає в себе форму участі (не участі) в засіданні, заявлення (не заявлення) клопотань, надання (не надання) доказів суду, позицію по суті справи чи клопотання, позицію щодо оскарження судових рішень тощо. 3. Адвокат, незалежно від статусу запитувача, має право відмовити у наданні інформації щодо конфіденційного побачення (спілкування) з клієнтом, а також будь-яких інших елементів свого спілкування (не спілкування) з клієнтом, крім випадків, коли згоду на таке розголошення адвокатської таємниці письмово надав клієнт і це відповідає його інтересам. 4. Будь-які заклики, схиляння тощо до відмови від виконання доручення, до необхідності проведення чи не проведення спілкування з клієнтом, до необхідності реалізації чи не реалізації конкретних процесуальних дій в провадженнях «in absentia» є втручанням в правову позицію адвоката та порушенням гарантій його діяльності. Про такі випадки адвокатам рекомендовано повідомляти Національну асоціацію адвокатів України, Раду адвокатів України або регіональну раду адвокатів за місцем вчинення порушення».
3.4. Дослідивши питання про відвід, суд вважає, що заявником не наведено жодних конкретних доказів існування обставин, які обґрунтовано могли би свідчити про необ'єктивність чи упередженість слідчого судді, тому заява про його відвід є неспроможною й ґрунтується винятково на особистих переконаннях та суб'єктивних припущеннях заявника за відсутності підстав для відводу, й відтак належить відмовити у задоволенні такого.
Керуючись статтями 75-81, 369-372, 532 КПК, суд
Відмовити в задоволенні заяви про відвід слідчого судді ВАКС ОСОБА_7 від справи №991/2292/25 (провадження 1-кс/991/2286/25) щодо розгляду клопотання детектива НАБУ про обрання запобіжного заходу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 21.04.2025.
Суддя ОСОБА_4____________