ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
про закриття апеляційного провадження
18 квітня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/4168/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Принцевської Н.М.,Філінюка І.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику сторін апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Павлова Олексія Валентиновича
на рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 (складено та підписано 21.11.2024, суддя Пінтеліна Т.Г.)
у справі №916/4168/24
за позовом Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Павлових"
про стягнення 72 212,10 грн
Акціонерне товариство "ОДЕСАГАЗ" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Павлових" про стягнення 72 212,10 грн вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 24.07.2024 працівниками Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» складено Акт про порушення №06218 яким було зафіксовано несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (засіб вимірювальної техніки/ЗВТ - технічний засіб, включаючи лічильник газу, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики), який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Будинок Павлових».
26.07.2024 протоколом щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу №669, лічильник Elster BK G-16T, був знятий і опломбований та направлений на експертизу до Позивача. У протоколі було зазначено дату проведення експертизи ЗВТ, а саме 29.07.2024р. о 11:40 год.
Позивачем 29.07.2024 було проведено експертизу та складено Акт №302 експертизи ЗВТ та пломб, яким встановлено наступне: «Лічильник газу типу Elster BK G-16T заводський № 24476017; Несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ: порушено цілісність заводського тавра на ЗВТ. Відбитки тавра встановленої пломби на ЗВТ не відповідають відбиткам тавра заводу-виробника. Навколо та біля аверсу та реверсу пломби чисельні подряпини. Охоронна пломба оператора ГРМ АТ «Одесагаз» №С39322441 порушена».
01.08.2024 при проведенні позапланового метрологічного дослідження лічильника ВП ПП «Науково виробничий центр оцінки відповідності «Юг» складено довідку № 014218 про непридатність засобу вимірювальної техніки лічильник газу Elster BK G16T заводський № 24476017 за результатами якого визнано лічильник непридатним.
15.08.2024 відбулось засідання комісії позивача щодо розгляду акту про порушення та прийнято рішення за № 4562с яким акт про порушення № 06218 від 24.07.2024р. було задоволено та здійснено відповідачу нарахування вартості необлікованого об'єму природного газу за граничними об'ємами споживання відповідно до вимог пункту 1 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем в розмірі 72 212,10 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 по справі №916/4168/24 позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу в розмірі 72 212 грн. 10 коп. та судовий збір в сумі 2 422 грн. 40 коп.
Не погодившись із даним рішенням до Південно-західного апеляційного господарського суду звернувся Фізична особа-підприємець Павлов Олексій Валентинович з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області по справі №916/4168/24 21.11.2024 та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 відкрито апеляційне провадження по справі №916/4168/24 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Павлова Олексія Валентиновича на рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 та визначено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Судом апеляційної інстанції отримано заяву Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" про закриття апеляційного провадження в якій позивач просить закрити провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Павлова Олексія Валентиновича на оскаржуване рішення суду першої інстанції по справі №916/4168/24, оскільки вказаним судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки Фізичної особи-підприємця Павлова Олексія Валентиновича не вирішувалося.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження у справі №916/4168/24 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Павлова Олексія Валентиновича на рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Стаття 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Згідно з ч.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 6 ст. 4 ГПК України жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.
Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу, що законодавством передбачений виключний перелік суб'єктів, які вправі оскаржити в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду у випадку наявності підстав для цього. Визначаючи коло вказаних суб'єктів, законодавство передбачає попередню участь апелянта у справі з певним процесуальним статусом, за винятком випадків, коли рішення стосується прав та обов'язків скаржника, який не брав участь у справі.
Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У відповідності до ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Колегія суддів наголошує на тому, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (Конвенція) положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 904/5618/17, від 11.07.2018 у справі № 5023/4734/12, від 21.09.2018 у справі № 909/68/18, від 18.12.2018 у справі № 911/1316/17, від 27.02.2019 у справі № 903/825/18, від 09.07.2019 у справі № 905/257/18, від 12.09.2019 у справі № 905/946/18, від 12.09.2019 у справі № 905/947/18.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов'язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
Відповідний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 10.05.2018 зі справи №910/22354/15, від 19.06.2018 зі справи №910/18705/17, від 11.07.2018 зі справи №911/2635/17, від 04.10.2018 у справі №5017/461/2012, від 29.11.2018 у справі №918/115/16, від 04.12.2018 у справі №906/1764/15, від 06.12.2018 у справі №910/22354/15, від 11.12.2018 №916/2878/14, від 15.01.2019 у справі №7/74, від 11.04.2019 у справі № 8/71-НМ, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17.
Встановлена процесуальним законом можливість здійснення апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яку не було залучено до участі у справі, лише у разі підтвердження та встановлення наявності порушення її прав, інтересів та (або) обов'язків оскаржуваним судовим рішенням ґрунтується на принципі res judicata, тобто поваги до остаточного судового рішення, дія якого передбачає встановлення у відносинах між сторонами спору, вирішеного остаточним і обов'язковим для сторін судовим рішенням, стану правової визначеності.
Здійснення апеляційного перегляду судового рішення, яке набрало законної сили та є обов'язковим для виконання за відсутності передбачених законом виняткових підстав є порушенням зазначеного принципу, що не є виправданим.
Як передбачено ч. 1, 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням або невчиненням нею процесуальних дій.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме (такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.09.2020 у справі № 910/13119/17).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/3 сформульовано висновок про те, що у разі якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов'язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та/або обов'язки, то такі посилання з огляду на наведене вище не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивач Акціонерне товариство "ОДЕСАГАЗ" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Павлових" про стягнення 72 212,10 грн вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю порушень, несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу, внаслідок чого позивачем було нараховано відповідачу об'єм необлікованого природного газу відповідно до Кодексу газорозподільних систем у розмірі 72 212,10 грн, що складає ціну позову у даній справі.
За результатами розгляду таких вимог, судом першої інстанції прийнято рішення від 21.11.2024 про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Не погодившись з даним рішенням Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 у цій справі, Фізична особа-підприємець Павлов Олексій Валентинович, як особа яка не брала участі у розгляді справи, однак вважає, що оскаржуваним рішенням вирішено питання про її права, інтереси та (або) обов'язки звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заявлених позовних вимог відмовити повністю.
Апелянт вважає, що рішення у даній справі може вплинути на його права та обов'язки, оскільки він є власником та суборендарем приміщення у якому був розміщений лічильник природного газу щодо якого 24.07.2024 працівниками Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» складено Акт про порушення №06218, яким було зафіксовано несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ.
Колегія суддів дослідивши зміст, мотиви та резолютивну частині оскаржуваного рішення наголошує на тому, що рішенням Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 по даній справі не вирішувалося питання про права, інтереси чи обов'язки Фізичної особи-підприємця Павлова Олексія Валентиновича, оскільки предметом даному позову була вимога позивача до відповідача про стягнення грошових коштів за допущенне порушення, а саме несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу.
Так, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що позивач та відповідач є окремими, самостійними суб'єктами господарювання, між якими було укладеного типовий договір розподілу природного газу за умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання забезпечувати безперешкодний доступ на власні об'єкти чи земельну ділянку представникам позивача за їх службовими посвідченнями для виконання ними службових обов'язків; не допускати несанкціонованого відбору природного газу, забезпечити належну експлуатацію власних газових мереж відповідно до вимог Кодекс ГРС й експлуатаційної відповідальності сторін, дотримуватись інших вимог цього Договору та Кодексу ГРС
24.07.2024 за адресою: м.Одеса, вул.Миколаївська дорога, 168в, працівниками Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" складено Акт про порушення №06218 яким було зафіксовано несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (засіб вимірювальної техніки/ЗВТ - технічний засіб, включаючи лічильник газу, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики), який належить ТОВ "Будинок Павлових".
За результатами встановленого порушення, позивачем здійснено саме відповідачу ТОВ "Будинок Павлових" нарахування вартості необлікованого об'єму природного газу за граничними об'ємами споживання відповідно до вимог пункту 1 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем в розмірі 72 212,10 грн.
Тобто у даному випадку позовні вимоги були спрямовані саме до ТОВ "Будинок Павлових", яке є окремою юридичною особою та може набувати відповідних права та обов'язків.
Однак, оскаржуваним рішенням не вирішувалось жодних питань про права, обов'язки та інтереси особисто Фізичної особи-підприємця Павлова Олексія Валентиновича, оскільки як вбачається з тексту рішення суду першої інстанції по даній справі, ні описова, ні мотивувальна, ні резолютивна частини рішення суду першої інстанції у даній справі не містять будь-яких суджень чи висновків суду саме про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника.
Самим скаржником також не вказано конкретні пункти, абзаци тощо мотивувальної або резолютивної частини оскаржуваного рішення в яких йдеться про його права, інтереси та (або) обов'язки та про які саме, тобто чи повинен апелянт виконати будь-які зобов'язання, чи утриматись від вчинення певних дій, тощо.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що на він є власником приміщення в якому розміщено відповідний лічильник щодо якого позивачем встановлено порушення, оскільки як вбачається з наявних матеріалів справи, зокрема Акту про порушення, та не заперечується сторонами, відповідний лічильник належить саме ТОВ "Будинок Павлових", а не апелянту. До того ж, як вже було вказано вище, договір про постачання природного газу, за умовами якого на споживача покладено обов'язок щодо не допуску несанкціонованого відбору природного газу, дотримання вимог Кодексу ГРС, укладено саме з ТОВ "Будинок Павлових", а не апелянтом, а тому саме товариство є особою, яка відповідає за допущене та встановлене позивачем порушення.
Відтак, суд апеляційної інстанції вказує, що в даному випадку скаржником, як особою яка не брала участі у справі, оскаржується рішення суду першої інстанції, яке жодним чином не стосується і не впливає на права і обов'язки скаржника, і під час вирішення даного спору питання щодо його прав та обов'язків судом не вирішувалось.
Колегія суддів також зазначає, що Фізичною особою-підприємцем Павловим Олексієм Валентиновичем не надано, а наявні матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що він є учасником саме спірних правовідносин, які були предметом розгляду у суді першої інстанції.
З огляду на таке, суд апеляційної інстанції вказує, що в даному випадку скаржником, як особою яка не брала участі у справі, оскаржується рішення суду першої інстанції, яке жодним чином не стосується і не впливає на права і обов'язки скаржника, і під час вирішення даного спору питання щодо його прав та обов'язків судом не вирішувалось.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.
Конституцією України проголошено, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (частина друга статті 3 Конституції України).
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У рішенні від 13.06.2019 № 4-рн/2019 Конституційний Суд України вказав, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції; забезпечення права на апеляційний перегляд справи - одна з конституційних засад судочинства - спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов'язковості судового рішення тощо (абзац 13 підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини названого рішення).
Право на апеляційний перегляд справи, передбачене пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є гарантованим правом на перегляд у суді апеляційної інстанції справи, розглянутої судом першої інстанції по суті (абзац 8 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 17.03.2020 № 5-р/2020).
Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку немає правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.
Так, пунктом 3 частини 1 статті 264 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо, зокрема, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/7523/15-г, від 12.11.2018 у справі № 21/358-06-11049, від 30.01.2019 у справі № 47/66-08, від 25.04.2019 у справі № 5004/639/12 , від 18.04 2019 у справі № 916/2179/17, від 12.08.2019 у справі № 909/1190/17 та від 19.09.2019 у справі № 910/17558/18.
З урахуванням наведеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційне провадження по справі №916/4168/24 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Павлова Олексія Валентиновича на рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 слід закрити на підставі п.3 ч.1 ст. 264 ГПК України, оскільки судом апеляційної інстанції після відкриття апеляційного провадження встановлено, що оскаржуваним рішенням господарського суду питання про права, інтереси та/або обов'язки апелянта не вирішувалося.
З огляду на прийняття судом апеляційної інстанції рішення про закриття даного апеляційного провадження, судова колегія не переглядає справу по суті та залишає без розгляду заявлені скаржником клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів.
Керуючись ст.ст. 232, 234, 235, 264 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційне провадження по справі №916/4168/24 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Павлова Олексія Валентиновича на рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Датою складання та підписання даної ухвали є 18.04.2025.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Принцевська Н.М.
Суддя Філінюк І.Г.