Справа № 953/6632/24
н/п 2/953/289/25
08 квітня 2025 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Муратової С.О.,
за участю секретаря - Драгана О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові, третя особа: ОСОБА_2 про зняття арешту з майна, -
встановив:
До Київського районного суду м. Харкова 23.07.2024 надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить зобов'язати Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ - 34952440) зняти арешт з нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , накладений відповідно до повідомлення №24609 від 28.09.2006 ДВС у Київському районі м. Харкова, щодо боржника ОСОБА_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований 08.11.2006 Восьмою Харківською державною нотаріальною конторою.
На обґрунтування позовної заяви зазначає, зокрема, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 . Маючи намір отримати спадок, який залишився після смерті чоловіка, а також здійснити реєстрацію права власності на житло, вона звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Однак отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті чоловіка вона не має можливості, через те що згідно відомосте з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, знайдено арешт квартири за адресою АДРЕСА_2 , відповідно до повідомлення №24609 від 28.09.2006. Вказаний арешт накладено через ухвалення Комінтернівським районним судом м. Харкова від 06.12.2005 судового наказу №2н-809/2005 про стягнення з її померлого чоловіка на користь ОСОБА_2 суми боргу у розмірі 1400 грн та судових витрат у розмірі 27 грн. Про те, ухвалою суду від 18.10.2006 про скасування судового наказу, судовий наказ №2н-809/2006 про стягнення з її померлого чоловіка на користь ОСОБА_2 суми боргу у розмірі 1400 грн та судових витрат у розмірі 27 грн. було скасовано. Про це вона неодноразово повідомляла відповідача. На її неодноразові звернення до відповідача з проханням скасувати арешт, вона отримала відповіді від 30.01.2024 та 22.05.2024, в яких рекомендовано їй звернутися до суду з заявою про скасування арешту.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2024, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Муратовій С.О. (а.с. 20)
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 30.07.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження, із призначенням в підготовче судове засідання (а.с. 21).
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22.08.2024 клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Тмитрук Т.І. про витребування доказів, залучення третьої особи задоволено; залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові про зняття арешту з майна; витребувано з КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» відомості щодо арешту майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташовано за адресою: АДРЕСА_2 ; витребувано з Київського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції копію матеріалів виконавчого провадження відкритого відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках якого було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 30-31).
09.09.2024 до канцелярії суду надійшли додаткові пояснення у справі представника Київського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 34-35).
На обґрунтування пояснень зазначає, що відповідно до п. 5.6.8 Інструкції про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999, що втратило чинність, про накладення арешту на нерухоме майно державний виконавець не пізніше наступного дня надсилає повідомлення нотаріальному органу за місцезнаходженням нерухомого майна. Так, перевіркою інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна встановлені наступні відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна: тип обтяження: арешт нерухомого майна; реєстраційний номер обтяження: 4020825; зареєстровано: 08.11.2006 13:07:26 за № 4020825 реєстратором: Восьма харківська державна нотаріальна контора, 61024, Харківська область, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 26; підстава обтяження: повідомлення 24609, 28.09.2006, ДВС у Київському районі м. Харкова; об'єкт обтяження: квартира, частина квартири, адреса: АДРЕСА_2 ; власник: ОСОБА_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ; заявник: АДРЕСА_3 . Відповідно до Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5 Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень - окремий спецрозділ, який є архівною складовою частиною Системи та містить відомості про виконавчі провадження, зареєстровані до запровадження Системи, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 20.05.2003 № 43/5 «Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2003 за № 388/7709, наказу Міністерства юстиції України від 28.04.2015 № 614/5 «Про затвердження Тимчасового порядку автоматичного розподілу виконавчих документів між державними виконавцями і контролю строків виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2015 за № 478/26923. Перевіркою даних Автоматизованої системи виконавчого провадження «Пошук ВД/ВП (спецрозділ)», «Пошук ВД/ВП (архів)», «Пошук ВД/ВП» встановлено, що виконавчі провадження, за якими боржником є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованими не значаться. Тому, надати матеріали виконавчих проваджень або витягів з Автоматизованої системи виконавчого провадження не виявляється можливим.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22.11.2024 закрито підготовче провадження по цивільній справі за вказаною позовною заявою та призначено справу до судового розгляду (а.с. 68).
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду справи, 08.04.2025 до канцелярії суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Дмитрук Т.І., в якій вона просить розглядати справу у відсутність позивачки та її представника (а.с. 84).
В судове засідання представник відповідача Київського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.
В судове засідання третя особа ОСОБА_2 не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.
Суд, дослідивши надані сторонами докази, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Стороні зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.
Вимоги ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачають, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим ЦПК України випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані (у письмовій або електронній формі, речовими об'єктами, висновками експертів, показаннями свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України в цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, згідно якого кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ксерокопії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 20.04.2017, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 01.07.1979, про що 01.07.1979 складено відповідний актовий запис №873. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_6 (а.с. 7).
06.12.2005 Комінтернівським районним судом м. Харкова винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_2 суми боргу по розписці у розмірі 1400 грн., а також стягнуто 27 грн. судових витрат, що були останнім сплачені при подачі заяви (а.с. 14).
Згідно ксерокопії повідомлення про накладення заборони на відчуження об'єктів нерухомого майна №24609 від 28.09.2006, Державним виконавцем служби у Київському районі м. Харкова Олейніковою Т.В. накладено заборону на частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі судового наказу №2-н-809, виданого 06.12.2005 Комінтернівським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_3 1427,00 грн. на користь ОСОБА_2 (а.с. 12).
Відповідно до ксерокопії Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №9901705 від 08.11.2006, на підставі повідомлення 24609 від 28.09.2006 ДВС у Київському районі м. Харкова накладено обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, а саме частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_3 (а.с. 13).
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18.10.2006 скасовано судовий наказ від 06.12.2005, виданий місцевим Комінтернівським районним судом м. Харкова за заявою ОСОБА_3 про скасування судового наказу, у розмірі 1400 грн. (а.с. 15).
Згідно ксерокопії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 11.09.2018, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер в м. Чугуїв Харківської області ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).
Згідно ксерокопії Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №54708017 від 11.01.2019, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Хома О.В. заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Номер у спадковому реєстрі: 63593430, номер у нотаріуса: 01/2019 (а.с. 9).
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №375920664 від 25.04.2024, зареєстровано обтяження: арешт нерухомого майна, 08.11.2006 за №4020825, реєстратором: Восьма харківська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: повідомлення, 24609, 28.09.2006, ДВС у Київському районі м. Харкова, об'єкт обтяжєення: квартира, частина квартири за адресою: АДРЕСА_2 , власник ОСОБА_3 (а.с. 16).
Згідно повідомлення головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції від 30.01.2024 №14022, згідно інформації від 26.01.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна знайдено арешт нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до повідомлення №24609 від 28.09.2006 ДВС у Київському районі м. Харкова, щодо боржника ОСОБА_3 . Додатково повідомляє, що частиною 1 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (а.с. 18).
Згідно повідомлення головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції від 22.05.2024 №66889, згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження, пошуку ВД/ВП (спецрозділ), пошук ВД/ВП та пошук ВД/ВП (архів), судовий наказ №2н-809/2005 від 06.12.2005, виданий Комінтернівським районним судом м. Харкова, щодо боржника ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суми боргу по розписці у розмірі 1400 грн. та стягнення судових витрат у розмірі 27,00 грн. в Київському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зареєстрованими не значаться. Відповідно до інформації від 22.05.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна знайдено арешт нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до повідомлення №24609 від 28.09.2006 ДВС у Київському районі м. Харкова, щодо боржника ОСОБА_3 (а.с. 19).
Згідно повідомлення директора КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» ХМР Жинжикової І. від 10.10.2024 №11356/04-12/24, отримання інформації стосовно наявності обтяжень на об'єкт нерухомого майна регламентовано Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. До наявних архівних матеріалів інвентаризаційної справи на квартиру АДРЕСА_1 долучено: постанову №813/6 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВДВС Київського ХМУЮ від 25.09.2006 (АА №741536), якою накладено арешт на частку квартири, що належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який мешкає: АДРЕСА_2 ; постанова про закінчення виконавчого провадження Київського ВДВС ХМУЮ від 03.04.2009, про зняття арешту з частини кв. АДРЕСА_4 , який було накладено згідно постанови про арешт майна боржника та заборони на його відчуження АА №741536 від 25.09.2006; постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження Київського ВДВС ХМУЮ від 19.10.2011 ВП №20014514 про накладання арешту на частину квартири АДРЕСА_1 , що належить боржнику ОСОБА_3 ; постанова про закінчення виконавчого провадження Київського ВДВС ХМУЮ від 12.03.2013 ВП №20014514 про припинення чинності арешту майна боржника що накладено постановою виконавця ВП №20014514 від 19.10.2011 про накладання арешту на частину квартири АДРЕСА_1 , що належить боржнику: ОСОБА_3 (а.с. 48).
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві на спадщину на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-26цс13 від 15.05.2013, яка відповідно до ст. 360-7ЦПК України є обов'язковою для суду.
На час звернення до суду позивач, який прийняв спадщину, має намір оформити свідоцтво про право на спадщину, проте через наявність арешту на спадкове майно, позбавлений можливості це зробити. Таким чином, безпідставно накладений арешт на спадкове майно порушує право спадкоємця, позивача у справі, на отримання свідоцтва про спадщину.
Згідно ст. 1218, ч. 5 ст. 1268 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно із ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті1218,1231 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1296ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першоїстатті 19 ЦПК Україниможуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).
У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 (провадження № 11-680апп19) та у постановах Верховного Суду від 06.12.2021 у справі № 554/5912/19-ц (провадження № 61-12594св21), від 08.12.2022 у справі № 331/1383/20 (провадження № 61-7109св22).
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
На даний час відсутні будь-які стягнення за виконавчими документами з померлого чоловіка позивача ОСОБА_1 , судовий наказ, на підставі якого повідомленням державного виконавця накладено арешт на вказане майна скасований в судовому порядку.
У матеріалах справи відсутні докази про те, що на даний час існує потреба в арешті вищезазначеного майна.
Виходячи з викладеного вище, на час звернення з заявою до суду за наявності арештів (обтяжень) накладених на майно, порушується право позивача на отримання спадщини, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися спадковим майном, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна.
З огляду на викладене суд вважає можливим задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 та зняти арешт з нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , накладений відповідно до повідомлення №24609 від 28.09.2006 ДВС у Київському районі м. Харкова, щодо боржника ОСОБА_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований 08.11.2006 Восьмою Харківською державною нотаріальною конторою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 81, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові, третя особа: ОСОБА_2 про зняття арешту з майна - задовольнити.
Зняти арешт з нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , накладений відповідно до повідомлення №24609 від 28.09.2006 ДВС у Київському районі м. Харкова, щодо боржника ОСОБА_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований 08.11.2006 Восьмою Харківською державною нотаріальною конторою.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_5 ).
Відповідач: Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові (ЄДРПОУ: 34952440, адреса: 61024, м. Харків, вул. Студентська, буд. 5/4).
Третя особа: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_6 ).
Суддя С.О. Муратова