Справа № 185/5213/24
Провадження № 2/185/401/25
18 квітня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Мінарської О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій просив суд стягнути на користь позивача з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 16.09.2021 року у розмірі 33 462, 65грн. та судові витрати по справі.
У обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що 16.09.2021 року відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета - заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами складає між ним та Банком кредитний договір. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8 % на рік на суму залишку заборгованості. За кредитом та видано платіжну картку. А-Банк свої зобов'язання виконав надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі відповідно до умов договору. Відповідач в свою чергу не належним чином виконував умови договору, у зв'язку з чим, станом на 06.04.2024 року утворилась заборгованість, що становить 33 462, 65 грн., з якої 27 582, 43 грн. - заборгованість за кредитом; 5 880, 22 грн. - заборгованість по відсоткам; 0,00 грн. - штраф.
Ухвалою судді Павлоградського міськрайонного суду Врони А.О. від 17.06.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом/повідомленням сторін.
Представник відповідача надав до суду відзив на позов, вважає позов не обґрунтованим та безпідставним. Позивач не надав жодного доказу який би підтверджував, що між ним та відповідачем укладено кредитний договір. З наданої Анкети-заяви неможливо встановити чи були особи, що її підписали уповноваженими для підписання Анкети-заявки. Розрахунок заборгованості наданий позивачем не підтверджує існування боргу, оскільки не є первинним обліковим бухгалтерським документом. З наданого розрахунку не можливо достовірно визначити, яка саме сума заборгованості підлягає стягненню та взагалі чи існує будь-яка заборгованість. Оскільки обов'язок доказування виникнення кредитних зобов'язань покладено на позивача, вважає що останнім не надано до суду належних та допустимих доказів укладення кредитного договору на тих умовах на які посилається позивач у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позову.
Згідно розпорядження заступника керівника апарату Павлоградського міськрайонного суду на підставі рішення ВРП від 25 вересня 2024 року «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області за власним бажанням», призначено повторний розподіл судової справи.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Юдіній С.Г.
Ухвалою від 01 жовтня 2024 року дану цивільну справу прийнято до провадження суддею Юдіною С.Г. Розгляд справи визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом/повідомленням сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву, згідно з якою позовні вимоги підтримав, просив суд розглянути справу за його відсутності за наявними доказами у справі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 16.09.2021 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у Анкеті-Заяві. Витяг із Умов та правил надання банківських послуг додаються до позовної заяви.
Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому Банк, за винятком випадків зміни розміру наданого Кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по Картрахунку згідно з п. 1.1.3.1.10. цього Договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від Клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що Клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку Кредиту (кредитного ліміту) Банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням Банку та без попереднього повідомлення Клієнта.
АТ «Акцент-Банк» свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору.
Згідно довідки за лімітами, 13.10.2021 року відповідачу був встановлений кредитний ліміт 30 000 грн.(а.с. 17)
Відповідач неналежним чином виконував умови кредитного договору у зв'язку з чим утворилась заборгованість.
Згідно з наданим банком розрахунком, станом на 06.04.2024 року за кредитним договором утворилась заборгованість, що становить 33 462 грн. 65 коп., з якої 27 582,43 грн. - заборгованість за кредитом; 5 880,22 грн. - заборгованість по відсоткам.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Акцент-Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позивачем до суду надано виписку по рахунку відповідача і довідку про відкритий відповідачу рахунок та видану картку, довідку про встановлення ліміту по кредитному договору за період з 16.09.2021 року по 06.04.2024 року. (а.с. 11-17)
Згідно виписки по рахунку відповідача вбачається що він активно користувався кредитними коштами, частково погашав утворену заборгованість. (а.с. 11-15).
Крім того, в матеріалах справи наявний підписаний відповідачем паспорт споживчого кредиту, в якому також визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування (а.с. 9,10).
Отже, оскільки сторонами було погоджено, зокрема процентну ставку, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, суд вважає що з відповідача підлягає стягненню як заборгованість за кредитом в розмірі 27 582,43 грн. так і заборгованість по відсотках в розмірі 5 880,22 грн. відповідно до положень закону та підписаних відповідачем анкети-заяви та паспорту споживчого кредиту.
Підписавши анкету-заяву, яка є складовою частиною кредитного договору, та паспорт споживчого кредиту ОСОБА_1 відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодився на такі умови кредитного договору, взяв на себе відповідні зобов'язання.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші),а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).
Суд, аналізуючи норми діючого законодавства, що регулюють договірні відносини між сторонами та визначають правові наслідки порушення зобов'язання у їх застосуванні до правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 274, 279 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 16.09.2021 року станом на 27.04.2024 року у розмірі 33 462 (тридцять три тисячі чотириста шістдесят дві) грн. 65 коп., з якої 27 582,43 грн. - заборгованість за кредитом; 5 880,22 грн. - заборгованість по відсоткам.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» судові витрати у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня її проголошення (складення).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою:http://reyestr.court.gov.ua.
Позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, 11, ЄДРПОУ 14360080.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса : АДРЕСА_1 .
Суддя С. Г. Юдіна