Єдиний унікальний номер справи 185/13390/24
Провадження № 1-кп/185/99/25
18 квітня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в період воєнного стану в залі суду м.Павлограда кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041370000968 від 03.07.2024 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Павлограда Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, судимого: 14.11.2017 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, 25.05.2023 року звільнений із відбуттям строку покарання, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
захисника адвоката ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_3 , -
03.07.2024 року близько 01.00 годині обвинувачений ОСОБА_3 , знаходячись біля буд.№1 по вул.Ватоліної м.Павлограда, зустрівся з раніше знайомою йому жінкою - потерпілою ОСОБА_5 , яка вийшла зі своєї квартири до другого під'їзду вказаного будинку. Під час розмови між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_5 виникла суперечка, в ході якої обвинувачений ОСОБА_3 не пускав потерпілу, хапаючи її за руки за середню третину плечей, а потерпіла ОСОБА_5 намагалася втекти від обвинуваченого ОСОБА_7 . Обвинувачений ОСОБА_7 наздогнав потерпілу ОСОБА_5 на торці вищевказаного будинку на дорозі по вул.Карбишева м.Павлограда та завдав останній одного удару кулаком правої руки в область голови. Своїми діями обвинувачений ОСОБА_7 спричинив потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді синців навколо лівого ока, в проекції лівої виличної та лівої щічної ділянки, на передній поверхні лівого плеча в нижній третині; саден біля зовнішнього кінця лівої надбрівної дуги, на передній поверхні лівого плеча в середній третині, на передній поверхні правого плеча в середній третині, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень. Надалі обвинувачений ОСОБА_3 , діючи з корисливих мотивів, з метою наживи, умисно, відкрито, повторно, в умовах воєнного стану, розуміючи незаконність і протиправність своїх дій, але не бажаючи відмовлятися від своїх злочинних намірів, усвідомлюючи те, що даний злочин він скоює в умовах очевидності, нахилився над потерпілою ОСОБА_5 та відкрито заволодів її мобільним телефоном марки Samsung Galaxy A05s, моделі SM-A057G/DSN 4GB 128 GB, який знаходився у лівій кишені шортів. Після чого обвинувачений ОСОБА_3 із викраденим майном з місця скоєння злочину зник та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 4324.29 грн.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.4 ст.186 КК України: як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, вчинений повторно, в умовах воєнного стану.
Обвинувачений ОСОБА_3 під час судового розгляду свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав, суду повідомив, що вночі 03.07.2024 року він прийшов додому до потерпілої ОСОБА_5 , з якою раніше зустрічався. До цього вжив пляшку пива ємкістю 0.5л. Погукав її на вулицю. ОСОБА_5 вийшла. Він намагався примиритись з потерпілою, все було на емоціях. ОСОБА_5 казала приходити йому завтра, проте він наполягав на розмові одразу. Потерпіла намагалась вирватись від нього, вони штовхали один одного. Він в гніві підняв руку на неї, ОСОБА_5 впала. В кишені шортів потерпілої він побачив світло ліхтарика мобільного телефону, в нього виник намір заволодіти мобільним телефоном потерпілої ОСОБА_5 . Він витягнув з кишені мобільний телефон та пішов до району «ПШС», де вранці заклав його до ломбарду за 2000 гривень. Гроші в потерпілої він не просив, не заперечує, що тілесні ушкодження у потерпілої виникли в результаті його дій. Розуміє, що вчинив злочин в період воєнного стану. Просить суворо його не карати.
Потерпіла ОСОБА_5 під час допиту показала, що вночі 03.07.2024 року до її будинку за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_3 , - прийшов обвинувачений ОСОБА_3 та став її кликати на вулицю. Вона раніше зустрічалась з обвинуваченим. Вона вийшла з дому до під'їзду. ОСОБА_3 був в нетверезому стані, намагався поговорити з нею та примиритись. Вона відмовила, запропонувала прийти останньому вдень, мала намір повернутись додому. Обвинувачений не пускав її додому, бажав продовжити розмову, тримав за руки, потім наніс один удар кулаком по її обличчю. Вона впала на землю, розпочалась кровотеча в районі скроні. ОСОБА_3 витягнув з гаманця шортів мобільний телефон та втік. Вона прийшла до сестри обвинуваченого, а остання викликала швидку та поліцію. Вона намагалась додзвонитись на свій мобільний телефон, виклик йшов, проте обвинувачений не брав слухавку. В подальшому викрадений телефон знайшла поліція в ломбарді, звідки вона його викупила за 2000 гривень. Претензій до обвинуваченого вона не має, при визначенні покарання не наполягає на суворому покаранні для обвинуваченого, не бажає, щоб обвинувачений був позбавлений волі.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що точної дати подій він не пригадує. Влітку 2024 року після 22.00 години він, знаходячись в своїй квартирі будинку АДРЕСА_3 почув сварку, що відбувалась біля під'їзду. Коли визирнув у вікно, то побачив біля під'їзду на лавці обвинуваченого ОСОБА_3 та сусідку ОСОБА_5 , які спочатку сварились, потім начебто примирились. Він повернувся до ліжка, намагався заснути, проте почув галас та крики. Визернувши знову у вікно, він почув крики з рогу будинку, осіб, що сварились, він не побачив. Голоси людей були схожі на попередні, що він почув під час сварки потерпілої та обвинуваченого. Він не бачив спричинення тілесних ушкоджень потерпілій та заволодіння її телефоном. Про такі події він дізнався від поліцейських, які проводили опитування мешканців будинку, де стались інкриміновані обвинуваченому події.
Свідок ОСОБА_9 під час допиту повідомив, що очевидцем інкримінованих обвинуваченому подій він не був, йому нічого невідомо з приводу відкритого заволодіння ОСОБА_3 мобільним телефоном ОСОБА_5 , він лише проживає по сусідству з квартирою, в якій зареєстрований обвинувачений ОСОБА_3 .
Свідок ОСОБА_10 суду показала, що її брат, обвинувачений ОСОБА_3 , раніше зустрічався з її подругою, потерпілою ОСОБА_5 . Влітку 2024 року приблизно о 01.00 годині до неї прийшла потерпіла. На обличчі в області скроні у неї була рясна кровотеча з рани. ОСОБА_5 пояснила, що до неї прийшов ОСОБА_3 , вони посварились, брат вдарив її кулаком в обличчя та забрав мобільний телефон. Вона викликала швидку та поліцію. Від потерпілої вона дізналась, що її брат після того, як заволодів мобільним телефоном, заклав його до ломбарду. Потерпіла самостійно викупила телефон з ломбарду.
Судом були досліджені наступні письмові докази та прийняті процесуальні рішення.
Витяг з кримінального провадження №12024041370000968, відповідно до якого слідчим Павлоградського РВП ГУНП Дніпропетровської області 03.07.2024 року були внесені відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.186 КК України, за фактом нанесення потерпілій ОСОБА_5 обвинуваченим ОСОБА_3 03.07.2024 року удару кулаком правої руки в область лівої скроні та заволодіння її мобільним телефоном марки Samsung Galaxy A05s /т.1 а.п.25/.
Постанови про визначення групи слідчих та призначення групи прокурорів від 03.07.2024 року, яким були визначені група слідчих для проведення досудового розслідування та група прокурорів в даному кримінальному провадженні /т.1 а.п.26, 27/
Рапорт помічника чергового Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області від 03.07.2024 року, згідно з яким 03.07.2024 року о 01:31 годині надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , - колишній співмешканець її подруги та її брат, обвинувачений ОСОБА_3 , вдарив по голові її подругу та заволодів її мобільним телефоном марки Самсунг сірого кольору. Потерпіла ОСОБА_5 . Заявниця ОСОБА_10 повідомила, що чоловік вдарив жінку кулаком, від чого вона впала та втратила свідомість, коли впала, можливо, головою об щось вдарилась, тому у потерпілої сильна кровотеча з голови. Злочинець втік в невідомому напрямку /т.1 а.п.28-29/.
Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 03.07.2024 року, згідно з яким від потерпілої ОСОБА_11 була отримана заява про те, що 03.07.2024 року о 01:00 годині вона знаходилась за адресою: АДРЕСА_4 , - та в цей час прийшов знайомий чоловік, обвинувачений ОСОБА_3 , покликав на вулицю. Коли вона вийшла, він не пускав її додому, після чого вона вирішила побігти на кут будинку, але він наздогнав її та вчинив розбійний напад, завдавши одного удару в область лівої скроні, від чого вона впала, а з лівого передньої кишені випав мобільний телефон марки Samsung Galaxy A05s /т.1 а.п.30/.
Протокол огляду місця подій від 03.07.2024 року з фототаблицею, відповідно до якого за участі потерпілої ОСОБА_5 , було оглянуто місце вчинення кримінального правопорушення, а саме відкрита ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 . В ході огляду зафіксована обстановка біля під'їзду багатоповерхового будинку, з якого вийшла потерпіла, та загальний вигляд місця події, де потерпілій було завдано удару та забрано мобільний телефон. Під час огляду нічого не виявлено та не вилучено /т.1 а.п.31-38/.
Протокол проведення слідчого експерименту від 03.07.2024 року, який фіксувався на відеокамеру, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_12 на місці вчинення кримінального правопорушення відтворила механізм нанесення їй тілесного ушкодження та відкритого заволодіння її мобільним телефоном обвинуваченим ОСОБА_3 та зазначила, що 03.07.2024 року до неї пришов її колишній молодий чоловік (обвинувачений ОСОБА_3 ) та покликав побалакати. Вона вийшла до нього з під'їзду №2 будинку АДРЕСА_3 . В ході розмови між ними виникла суперечка, обвинувачений спочатку не пускав її додому, потім вдарив кулаком по дверям під'їзду та хапав її за руки вище ліктя. Вона відійшла від під'їзду, спочатку вліво до краю будинку, після чого по стежці під будинком відбігла на інший торець будинку на перехрестя дороги, де її наздогнав обвинувачений ОСОБА_3 та правою рукою наніс їй один удар в область лівої скроні, від чого вона впала на землю на правий бік, з рани на обличчі в неї почала йти кров. Коли вона впала, обвинувачений ОСОБА_3 витяг з лівої кишені її шортів мобільний телефон та побіг по вулиці повз приватні будинки. Після чого вона повернулась до своєї квартири, розбудила свого сина та разом з ним пішли до сусіднього будинку до своєї знайомої, свідка ОСОБА_10 , яка зі свого мобільного телефону викликала поліцію та швидку допомогу /т.1 а.п.63-67/. При перегляді запису слідчого експерименту в судовому засіданні судом були встановлені аналогічні обставини, що викладені слідчим в протоколі проведення слідчого експерименту.
Висновок експерта №399 від 05.07.2024 року за результатами судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_5 . Згідно наданої медичної документації та об'єктивних даних огляду потерпілої ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців навколо лівого ока, в проекції лівої виличної та лівої щічної ділянки, на передній поверхні лівого плеча в нижній третині, саден біля зовнішнього кінця лівої надбрівної дуги, на передній поверхні лівого плеча в середній третині, на передній поверхні правого плеча в середній третині. Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупого твердого предмету (предметів), що діяв по ударному механізму та по дотичній з місцем прикладання діючої сили у вищезазначені області. Виявлені тілесні ушкодження за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень. Враховуючи морфологічні ознаки виявлених тілесних ушкоджень, давність їх утворення може відповідати даті 03.07.2024 року /т.1 а.п.68-69/.
Висновок експерта від 12.07.2024 року за результатами проведення додаткової судово-медичної експертизи, відповідно до якого, враховуючи локалізацію та характер виявлених тілесних ушкоджень у потерпілої ОСОБА_5 , не виключається можливість їх утворення за обставин та умов, зазначених потерпілою в ході проведення слідчого експерименту за її участі /т.1 а.п.70-71/.
Протокол огляду предмету з фототаблицею від 09.07.2024 року, згідно з яким слідчим був оглянутий добровільно виданий потерпілою ОСОБА_5 /т.1 а.п.72/ мобільний телефон марки Samsung Galaxy A05s, моделі SM-A057G/DSN 4GB 128 GB. В ході огляду візуальних пошкоджень телефону не виявлено /т.1 а.п.73-74/.
Постанова слідчого від 09.07.2024 року про визнання речовим доказом мобільного телефону марки Samsung Galaxy A05s, моделі SM-A057G/DSN 4GB 128 GB / т.1 а.п.75/, який відповідно до заяви був повернутий потерпілій ОСОБА_5 на збереження /т.1 а.п.76/.
Висновок експерта за результатами судової товарознавчої експертизи від 08.07.2024 року, відповідно до якого ринкова вартість мобільного телефону марки Samsung Galaxy A05s, моделі SM-A057G/DSN 4GB 128 GB, на момент вчинення злочину могла складати 4324.29 гривень /т.1 а.п.79-81/.
Відповідь з ломбарду ПТ «Ломбард Економ «Добродькін О.М. і компанія» /т.1 а.п.82/, згідно з яким свідок ОСОБА_13 03.07.2024 року заклав до ломбарду телефон марки Samsung Galaxy A05s, моделі SM-A057G/DSN 4GB 128 GB, за адресою: м.Павлоград, вул.Шахтобудівників, 2В /т.1 а.п.82/. На підтвердження чого надані відеозапис з камер ломбарду та копія договору надання фінансового кредиту від 03.07.2024 року /т.1 а.п.83/, що укладений між ПТ «Економ Ломбард «Добродькін О.М. і компанія» та свідком ОСОБА_13 , відповідно до якого 03.07.2024 року свідок отримав кредит у розмірі 2000 грн. під заклад мобільного телефону марки Samsung Galaxy A05s.
Протокол огляду диску від 05.07.2024 року, відповідно до якого слідчим була переглянута інформація з диску, яка була отримана на запит. При відкритті файлу під назвою «document_5211052522810133335» відкривається одне вікно, де зверху вказана дата 03.07.2024. При перегляді відеозапису з камер проглядається приміщення ломбарду «Економ» за адресою: м.Павлоград, проспект Шахтобудівників, 2В. О 08:53:52 год. у приміщенні ломбарду знаходяться двоє осіб чоловічої статі. Перша особа одягнута у майку помаранчевого кольору, темні шорти та темні кросівки, при собі має сумку коричневого кольору через плече, на лівому плечі до ліктя має татуювання. Перша особа знаходиться біля віконця відвідувачів. Друга особа одягнута у футболку темного кольору із білим написом на грудях, темні штани та взуття з білою підошвою, має щетину, при собі барсетку чорного кольору через плече. За склом знаходиться працівниця ломбарду. О 08:53:56 год. друга особа підходить до віконця та спирається на підвіконня. О 08:54:03 год. відеозапис обривається. О 08:51:12 год. на відеозаписі видно приміщення ломбарду, в якому не має відвідувачів. Працівниця ломбарду перебуває на робочому місці. О 08:51:16 год. відеозапис закінчується. /т.1 а.п.84-85/. При перегляді відеозапису в судовому засіданні було встановлено, що на записі в ломбарді 03.07.2024 року перебуває обвинувачений ОСОБА_3 разом зі свідком ОСОБА_13 під час отримання кредиту під заставу мобільного телефону потерпілої ОСОБА_5 .
Постанова слідчого від 09.07.2024 року про визнання в якості речового доказу CD-R-диску з інформацією, отриманою від ломбарду від 03.07.2024 року, та долучення його до матеріалів кримінального провадження /т.1 а.п.86/.
Протокол проведення слідчого експерименту від 11.12.2024 року, який фіксувався на відеокамеру за участі обвинуваченого та його захисника. Під час слідчої дії обвинувачений ОСОБА_3 повідомив про обставини вчинення кримінального правопорушення, зазначив, що 03.07.2024 року він прийшов за адресою: АДРЕСА_3 , - щоб помиритися зі своєю цивільною дружиною, потерпілою ОСОБА_5 . В ході розмови між ними виник конфлікт, в ході якого він не пускав потерпілу до під'їзду. Після чого вони відійшли на торець будинку, ближче до дороги, де спілкувалися на підвищених тонах, перебували у нетверезому стані. Потерпіла намагалась піти, але він тримав її за руки. Він завдав потерпілій один удар кулаком, але не може сказати - куди саме. Від удару ОСОБА_5 впала. Він побачив у потерпілої в кишені шортів мобільний телефон, який взяв та пішов з місця злочину. В подальшому він попросив знайомого закласти мобільний телефон потерпілої до ломбарду. /т.1 а.п.92-95/. При перегляді відеозапису слідчого експерименту за участі обвинуваченого в судовому засіданні були встановлені аналогічні обставини, що були викладені слідчим в протоколі слідчої дії.
Суд, проаналізувавши викривальні показання обвинуваченого в судовому засіданні, співставляючи їх з обвинуваченням, що інкримінується ОСОБА_3 , а також з іншими доказами кримінального провадження, зокрема з показаннями потерпілої, свідків, протоколами слідчих дій, висновками експертиз, які повністю викривають обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за ч.4 ст.186 КК України, - робить висновок про те, що наведені судом докази, мають характер логічних, послідовних та об'єктивних, тому і покладені в основу вироку. Зазначені докази винуватості обвинуваченого є такими, що доповнюють одне одного, є належними, допустимими та достатніми, оскільки повністю підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному проваджені, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , у відповідності з вимогами ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, віднесення його до категорії тяжкого злочину, ступінь негативних наслідків, дані про особу обвинуваченого, який судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, на обліку в психіатричному диспансері та у лікаря-нарколога не перебуває, а також враховує визнання обвинуваченим своєї вини.
Обставиною, відповідно вимог ст.66 КК України, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
Заявлене захисником в промові в судових дебатах в якості пом'якшуючої покарання обвинуваченого обставини: активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, - не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду.
Активне сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом'якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, надання допомоги в їх затриманні, видача знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Тому, беззаперечно, воно має бути активним, тобто певним чином ініціативним. Визнання засудженим своєї вини та надання правдивих показань не підтверджує наявності такої обставини, що пом'якшує покарання, як активне сприяння розкриттю злочину.
Під час досудового розслідування 22.07.2024 року обвинуваченого було оголошено в розшук. В подальшому ухвалою слідчого судді від 24.07.2024 року було надано дозвіл на затримання підозрюваного з метою приводу його до суду для обрання запобіжного заходу у виді триманні під вартою. 09.12.2024 року до обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту. На стадії судового розгляду обвинувачений порушив запобіжний захід у виді домашнього арешту, перестав з'являтись в судові засідання, у зв'язку з чим за клопотанням прокурора до обвинуваченого був застосований запобіжний захід у виді триманні під вартою. Тобто за весь час досудового розслідування та судового розгляду обвинувачений не вчиняв активних дій, намагався ухилитись від правосуддя, не був ініціативним, що в сукупності свідчить про відсутність бажання з боку обвинуваченого до активного сприяння розкриттю злочину.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом в постанові від 07.04.2021 в справі №263/15605/17.
Заявлене захисником в промові в судових дебатах в якості пом'якшуючої покарання обвинуваченого обставини: добровільне відшкодування завданої шкоди, - не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду. Потерпіла ОСОБА_5 під час допиту повідомила, що самостійно викупила в ломбарді свій мобільний телефон, який був закладений свідком разом з обвинуваченим. Гроші, які витратила потерпіла, останній не повернуті. Відсутність претензій з боку потерпілої до обвинуваченого щодо компенсації завданих злочином збитків не свідчать про наявність пом'якшуючої покарання обвинуваченого обставини.
Обставин, відповідно до вимог ст.67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд не встановив.
За сукупністю обставин вчинення кримінального правопорушення, ступеня тяжкості, даних про особу обвинуваченого, який судимий, збитки потерпілій не відшкодував, не працює, думки потерпілої, суд дійшов висновку, що відносно обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно застосувати реальне покарання можливе лише з ізоляцією його від суспільства і відносно обвинуваченого необхідно застосувати покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України.
Встановлена судом обставина, що пом'якшує покарання обвинуваченого, істотно не знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, та призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 нижче нижчої межі інкримінованої статті, або перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статей Особливої частини цього Кодексу за інкриміноване кримінальне правопорушення, - буде явно несправедливим.
Обвинувачений ОСОБА_3 , відбувши покарання за вчинення корисних злочинів, будучи особою, раніше судимою, вчинив знову кримінальне правопорушення.
Крім того, ОСОБА_3 раніше вже звільнявся від відбуття покарання з іспитовим строком за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.11.2017 року, втім висловлену довіру не виправдав, в період випробування судом було скасовано іспитовий строк, а обвинуваченого було направлено для відбуття призначеного покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Таким чином, незважаючи на засудження, реальне відбуття обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі, ОСОБА_3 належних висновків для себе не зробив та навіть за тяжких обставин його виправлення досягнуто не було, що свідчить про стійкість його протиправної поведінки та антисоціальну спрямованість його особи.
З урахуванням наведеного суд приходить висновку про неможливість досягнення щодо обвинуваченого ОСОБА_3 мети кримінального судочинства без реального відбуття ним призначеного покарання та про відсутність підстав для призначення останньому покарання із застосуванням ст.69 КК України, або із застосування ст.75, 76 КК України.
Стаття 50 КК України передбачає, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, що також закріплено в ч.2 ст.65 КК України.
Визначене судом покарання буде відповідати ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, а також здатним сприяти виправленню ОСОБА_3 та попередженню скоєння нових кримінальних правопорушень, як обвинуваченим, так і іншими особами.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 був обраний 09.12.2024 року у вигляді цілодобового домашнього арешту, строк дії якого закінчився 29.01.2025 року. За вимогами ч.7 ст.72 КК України, домашній арешт, що був застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 в якості запобіжного заходу, зараховується судом у строк покарання, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
У зв'язку з порушенням запобіжного заходу у виді домашнього арешту та переховуванням від суду 20.02.2025 року до обвинуваченого ОСОБА_3 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Застосований запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили не підлягає змінам.
Згідно з вимогами ст.72 КК України, у строк покарання підлягає зарахуванню попереднє ув'язнення обвинуваченого ОСОБА_3 з 20.02.2025 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Під час проведення досудового розслідування проводилась судово-товарознавча експертиза, вартість якої складає 1514.56 гривень. Зазначені витрати у відповідності вимог ст.122 КПК України відносяться до процесуальних витрат.
Оскільки судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 винуватий у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за описаних у вироку обставин, то суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави вартість проведеної експертизи у розмірі 1514.56 гривень.
Доля речових доказів повинна бути вирішена у порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
Цивільний позов в межах кримінального провадження не заявлений.
Керуючись ст.ст.368, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, та призначити покарання за ч.4 ст.186 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити обраний - тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.
Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_3 строк його попереднього ув'язнення з 20.02.2025 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_3 строк перебування під цілодобовим домашнім арештом з 09.12.2024 року до 29.01.2025 року з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави вартість проведеної експертизи у розмірі 1514.56 гривень.
Речові докази:
- мобільний телефон марки Samsung Galaxy A05s, моделі SM-A057G/DSN 4GB 128 GB, який переданий на збереження потерпілій ОСОБА_5 , - після набрання вироком законної сили залишити останній по приналежності;
- CD-R-диск з інформацією, отриманою від ломбарду від 03.07.2024 року, який долучений до матеріалів кримінального провадження, - після набрання вироком законної сили зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1