21 квітня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/3022/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Губенко Н. М., Кролевець О. А.,
розглянув касаційну скаргу Onur Taahhut Tasimacilik Insaat Ticaret ve Sanayi A.S. в особі її Представництва "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Владимиренко С. В., судді: Ходаківська І. П., Демидова А. М.)
від 10.03.2025
у справі за позовом Onur Taahhut Tasimacilik Insaat Ticaret ve Sanayi A.S. в особі її Представництва "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті"
до Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України
про стягнення 1 059 286 198,82 грн
за участю Київської міської прокуратури,
1. У березні 2024 року Onur Taahhut Tasimacilik Insaat Ticaret ve Sanayi A.S. в особі її Представництва "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті" (далі - позивач, скаржник) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (далі - відповідач) про стягнення 1 059 286 198,82 грн основного боргу та 939 400,00 грн судового збору.
2. Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем умов пункту 19.6 Загальних умов Контрактної угоди № 9 від 20.01.2020 (ЗУК, Умов FIDIC), оскільки після розірвання Контракту (23.12.2022) останній не сплатив понесені позивачем, як Підрядником, до розірвання витрати, визначені в Остаточному (кінцевому) Платіжному Сертифікаті від 25.07.2023 на суму 21 246 165,07 Євро та 4 249 233,01 Євро податку на додану вартість, що в еквіваленті становить 172 450 022,63 грн.
3. 24.06.2024 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, яким позов задовольнив; стягнув з відповідача на користь позивача 21 246 165,07 євро основного боргу, що станом на день прийняття рішення у справі за курсом Національного банку України еквівалентно становить 918 571 572,95 грн, 172 450 022,63 грн податку на додану вартість та 1 059 800,00 грн судового збору.
4. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем належним чином повідомлено про розірвання Угоди, інженером, який діє в інтересах замовника, складено детальний звіт виконаних підрядником робіт, за результатами чого висталено замовнику остаточний (кінцевий) платіжний сертифікат на суму 25 495 398,08 євро, яка складається з основної суми 21 246 165,07 євро (станом на день прийняття рішення у даній справі (24.06.2024) за курсом Національного банку України 1 євро до гривні 43,2347, що еквівалентно 918 571 572,95 грн) та ПДВ у сумі 4 249 233,01 євро (оплата частки ПДВ в євро здійснюється в гривнях за офіційним курсом НБУ, який діяв на кінець операційного дня, в якому було складено платіжний сертифікат, тобто на 25.07.2023, та становить 172 450 022,63 грн), проте відповідач наведену суму позивачу не сплатив.
5. 10.03.2025 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволені позову; стягнув з позивача на користь відповідача 1 589 700,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
6. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у задоволені позову слід відмовити, оскільки позивачем не наведено та не доведено суду належними та допустимими доказами наявності підстав для стягнення з відповідача заявленої до стягнення суми боргу, з урахуванням суми ПДВ. При цьому, суд першої інстанції прийняв оспорюване рішення на підставі неналежних доказів.
7. 04.04.2025 позивач подав до Верховного Суду через систему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить постанову апеляційного господарського суду скасувати та залишити рішення суду першої інстанції в силі.
8. У касаційній скарзі позивач на виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень визначив пункти 1 та 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
9. В обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що у питаннях визначення права, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, необхідно керуватися положеннями Кредитної угоди між Україною і Європейським банком реконструкції та розвитку від 26.11.2010; Фінансовою угодою між Україною та Європейським інвестиційним банком від 27.05.2011; умовами Контракту № 9, а не нормами внутрішнього законодавства України. Скаржник вважає, що суд першої інстанції прийняв правильне по суті рішення у справі, яке було помилково скасоване судом апеляційної інстанції через неправильне застосовування норм матеріального права, зокрема:
- застосування до спірних правовідносин норм закону, який не підлягав застосуванню: статей 9, 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 щодо обов'язковості застосування первинних документів "Акт приймання виконаних підрядних робіт" (ф. № КБ-2в); 2) "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт" (ф. № КБ-3) у спірних правовідносинах;
- незастосування норм закону, який підлягав застосуванню, а саме: статей 3, 6, 627, 628, 630 Цивільного кодексу України, статті 179 Господарського кодексу України, частин першої статей 32 та 33 Закону України "Про міжнародне приватне право", пункти 4, 5, 120 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві відповідно, затверджених постановою КМУ від 01.08.2005 № 668 та ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 щодо можливості використання положень міжнародних договорів FIDIC щодо порядку та процедури підтвердження виконання робіт та вартості таких робіт; частини першої статті 9 Конституції України, частин першої, другої статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України", частин першої, другої статті 6 Закону України "Про публічні закупівлі", частини другої статті 10 Цивільного кодексу України про те, що в разі, якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.
10. В обґрунтування випадку передбаченого пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 05.06.2018 у справі № 903/133/15, від 14.06.2018 у справі № 908/1361/17, від 14.08.2019 у справі № 917/1734/17 (що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання); від 30.03.2020 у справі № 910/3011/19, від 03.04.2018 у справі № 908/1076/17 (відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов'язку виконати господарські зобов'язання).
11. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питань застосування норм статей 9, 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", статей 6, 627, 628, 630 Цивільного кодексу України, статті 179 Господарського кодексу України, частин першої статей 32 та 33 Закону України "Про міжнародне приватне право", пунктів 4, 5, 120 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві відповідно, затверджених постановою КМУ від 01.08.2005 № 668 та ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 щодо можливості використання положень міжнародних договорів FIDIC стосовно порядку та процедури підтвердження виконання робіт та вартості таких робіт замість передбачених національним правом України первинних документів "Акт приймання виконаних підрядних робіт" (ф. № КБ-2в); 2) "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт" (ф. № КБ-3) у подібних правовідносинах. Також скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм частини першої статті 9 Конституції України, частин першої, другої статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України", частин першої, другої статті 6 Закону України "Про публічні закупівлі", частини другої статті 10 Цивільного кодексу України щодо пріоритетного застосування правил міжнародного кредитного договору та укладеного на виконання такого кредитного договору контракту з використанням типової форми FIDIC перед нормами внутрішнього законодавства України.
12. Крім того, скаржник зазначає, що апеляційний господарський суд допустив порушення норм процесуального права - частини третьої статті 53 ГПК України, пункту 4 частини другої статті 129 Конституції України, оскільки у цій справі під час розгляду Господарським судом міста Києва до початку розгляду справи судом по суті прокурор не вступав, а тому прокурор не має особливого статусу і не наділений повноваженнями щодо вступу у справу на стадії її апеляційного перегляду всупереч частині третій статті 53 ГПК України. Скаржник посилається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 910/24431/16 та практику Європейського суду з прав людини стосовно застосування зазначеної норми права.
13. З огляду на зміст касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, ураховуючи її відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні, тому відкриває касаційне провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Керуючись нормами статей 234, 288, 290, 294, частини четвертої статті 197, пунктами 1, 3 частини другої статті 287, частини третьої статті 301 ГПК України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/3022/24 за касаційною скаргою Onur Taahhut Tasimacilik Insaat Ticaret ve Sanayi A.S. в особі її Представництва "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2025.
2. Призначити до розгляду касаційну скаргу Onur Taahhut Tasimacilik Insaat Ticaret ve Sanayi A.S. в особі її Представництва "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті" у справі № 910/3022/24 на 03 червня 2025 року о 10:40 год у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 2 (кабінет № 209).
3. Встановити учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 ГПК України до 16 травня 2025 року.
4. Явка учасників справи в судове засідання не є обов'язковою.
5. Роз'яснити учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
6. Витребувати з Господарського суду міста Києва або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/3022/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча І. Кондратова
Судді Н. Губенко
О. Кролевець
До уваги учасників судового процесу!
Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.
Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу:
- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;
- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.
Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".
Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога":
- після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;
- розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 15:00 год, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;
- найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька,2 (2-ий під'їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна";
- до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду;
- якщо за об'єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Касаційний господарський суд