Справа № 202/2285/24
Провадження № 2/202/472/2025
(заочне)
18 квітня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Мариніна О.В.
за участю секретаря судового засідання - Пєшкічевої А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 01.07.2019 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та відповідачем укладено Договір №0502118120. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Позикодавець належним чином виконав свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти. 14.07.2021 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір №14-07/21 відповідно до якого ТОВ «ІНФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0502118120. У свою чергу ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило право грошової вимоги до позичальників позивачу відповідно до Договору №10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі за договором №0502118120. У порушення умов договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує, в результаті чого станом 09.01.2024 року загальний розмір заборгованості становить 87 540, 40 грн. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 67 290, 62 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав заяву про заочний розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи, про причини неявки суд не повідомив. У встановлений судом строк відзив на позов чи зустрічний позов не подав.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів та відповідно до ст. 280 ЦПК України провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази в їх сукупності, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 01.07.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» та відповідачем укладено Договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0502118120.
Відповідно до п.1.1 товариство надає позичальнику фінансову послугу з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, а саме кошти на умовах фінансового кредиту для власних потреб на умовах цього договору.
Згідно Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM», які є невід'ємною частиною договору, а позичальник зобов'язується отримати та належним чином використовувати і повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити відсотки й інші платежі за користування кредитом.).
Згідно п.1.6. Договору надання позики №0502118120 від 01.07.2019 року в рамках дії даного договору сторони погодили наступні загальні умови: максимальний строк (кількість календарних днів користування кредитом (траншем)) 30 календарних днів; діючий ліміт (сума) кредиту 20 000 грн; максимальна відсоткова ставка, нараховується за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості 1,75%.
Відповідно до п.п.1.7., 1.9., 1.10, 1.13 Договору протягом 36 календарних місяців з дня укладення договору позичальнику надається право користуватися діючим лімітом кредиту, які позичальник зобов'язаний повернути товариству в рамках надання кредиту на умовах договору та правил. Дія цього договору вважається продовженою на наступні 36 календарних місяців, якщо до закінчення строку дії договору жодна із сторін письмово не повідомила іншу сторону про його припинення у зв'язку з закінченням строку дії договору. Строк останнього траншу не може перевищувати строк, вказаний в п.1.2. договору. Датою видачі кредиту є 01 липня 2019 року (дата перерахування грошових коштів на рахунок позичальника).
Згідно п.7.1. Договору відповідач підтвердив, що він самостійно перед укладанням даного договору повністю ознайомився з Правилами, викладеними на веб-сайті товариства, проектом договору і які відповідають умовам даного договору, та погоджується з ними.
Сторони погодили, що підписання товариством договору, додаткових угод та додатків до договору, повідомлень, вимог та інших документів відбувається шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», використовується з метою підписання договору. Сторони дійшли згоди, що договір, додаткові угоди та додатки до договору, повідомлення, вимоги та інші документи підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором мають таку ж юридичну силу і породжують для сторін аналогічні права та обов'язки, що підписані власноручно.
07.03.2020 року за допомогою електронного підпису 9w4I2s відповідач підписав акцепт оферти від 07.03.2020 року на отримання 3 траншу кредиту згідно заявки-анкети №2628604512 від 07 березня 2020 року в рамках Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0502118120 від 01 липня 2019 року, відповідно до якого відповідач погодився отримати 3 транш кредиту в рамках Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0502118120 від 01 липня 2019 року викладених в цьому акцепті, та надав згоду на використання при укладенні цього правочину одноразового ідентифікатора, в якості аналога його власноручного підпису.
14 липня 2021 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №14-07/21, у відповідності до умов якого ТОВ «ІНФІНАНС» зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги, а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» зобов'язується прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками.
Відповідно до Витягу з Додатку №3 до Договору факторингу №14-07/21 від 14 липня 2021 року, позичальником за кредитним договором №0502118120 від 10 липня 2019 року зазначено ОСОБА_1
10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ«КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено Договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ«КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», а ТОВ«КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них.
Відповідно до Витягу з Додатку №3 до Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, позичальником за кредитним договором №0502118120 зазначено ОСОБА_1 .
Умови кредитного договору відповідач належним чином не виконав у зв'язку з чим станом на 09.01.2024 року він має заборгованість перед позивачем у розмірі 87 540, 40 грн, з яких позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 67 290, 62 яка складається із:
заборгованості за кредитом 5 590 грн;
заборгованості за нарахованими процентами 61 700, 62 грн.
За вимогами статей 527,530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 67 290, 62 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 590 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 61 700, 62 грн.
Згідно з ч. 1ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом першим частини третьої статті 133 ЦПКУкраїни передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання професійної правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правової допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат; 3) для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно ч.ч.1,2 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Відповідно до ч. 8сст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У своїй постанові Верховний Суд КАС від 16 квітня 2020 року у справі № 727/4597/19 зробив висновок про те, що відповідно до положень статті 14 ПК України адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, Закон №5076-VI не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату.
У постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 372/1010/16-ц зроблений висновок про те, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такий висновок зазначений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року, справа № 826/1216/16, провадження № 11-562ас18, у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року справа № 301/1894/17.
Позивачем на підтвердження понесення витрат на адвоката надано: заявку на надання юридичної допомоги №418 від 02.01.2024 року та Витяг з Акту №3 про надання юридичної допомоги від 08.01.2024 року на суму 17 000 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, вирішуючи питання витрат на правничу допомогу, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.)
Суд вважає зазначену справу такою що є невеликої складності тому що вона є типовою з усталеною судовою практикою, заявлено одного позивача та відповідача.
Суд, проаналізувавши обсяг наданих послуг, а також беручи до уваги невелику складність справи, яка є типовою, обсяг виконаної роботи адвокатом, дійшов висновку, що заявлений гонорар не відповідає принципу розумності співмірності та пропорційності.
Справа не відноситься до категорії складних справ, текст позовної заяви є типовим і не потребує великої кількості часу для складання, справа розглядалась без участі представника позивача, а тому гонорар в 17 000 грн. не є обґрунтованим та не відповідає принципу розумності та співмірності, тому керуючись принципами справедливості, пропорційності, з урахуванням складності справи, суд вважає суму в розмірі 5 000 гривень співмірним відшкодуванням за надану правничу допомогу.
Відповідно до ст.141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача також підлягає судовий збір в розмірі 3 028 грн.
Керуючись ст. ст.2,81,89,141,247,258,259,263-265,268,280-282 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити повністю .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, заборгованість за кредитним договором №0502118120 в розмірі 67 290, 62 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 590 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 61 700, 62 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр», код ЄДРПОУ44276926, судовий збір в сумі 3 028 грн. та понесені витрати на правову допомогу в розмірі 5 000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18 квітня 2025 року
Суддя О. В. Маринін