Справа № 202/21931/23
Провадження № 2/202/431/2025
(заочне)
18 квітня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Мариніна О.В.
за участю секретаря судового засідання - Пєшкічевої А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,-
Представник ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» Руденко К.В. звернувся до суду з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 27.06.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 3021612 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 27.06.2022 року, відповідно до умов якого Відповідач отримала кредит у розмірі 9 000 гривень, строком на 360 днів, шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «УКРСИББАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99 % від суми кредиту за кожен день користування .
28.06.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс», укладено Договір відступлення права вимоги № 28/06/23 від 28.06.2023 року, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №3021612 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 27.06.2022 року перейшло до ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс». Своїх зобов'язань за кредитним договором відповідач не виконала, у зв'язку з чим за нею наявна заборгованість, розмір якої станом на 28.06.2023 року становить 67 743, 20 гривень, з яких: 9 000 гривень заборгованість за кредитом; 58 743, 20 гривень заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.4. Кредитного договору за ставкою 1,99 % за кожен день користування кредитом за період з 27.06.2022 року по 28.06.2023 року (включно), які позивач просить стягнути з відповідача, а також понесені судові витрати.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, натомість в прохальній частині позовної заяви зазначив, що просить розглянути справу без його участі та не заперечує про ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи була повідомлена відповідно до вимог ЦПК України. Причини неявки суду не повідомила, відзиву, заяв, заперечень до суду не надала.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів та відповідно до ст. 280 ЦПК України провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази в їх сукупності, дійшов до наступного висновку.
Судом установлено, що 27.06.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір №3021612 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно ч. 3 ст.11Закону України «Про електроннукомерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідач пройшла реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Лінеура Україна» та в Особистому кабінеті прийняв умови та у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «К486», підписала електронний Кредитний договір, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомилася до моменту укладання.
Аналізуючи надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що Договір №3021612 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 27.06.2022 року укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Згідно з умовами Кредитного договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 9 000 гривень (п. 1.2 Кредитного договору). Строк кредиту 360 днів. Дата повернення кредиту (22.06.2023) вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору (п. 1.3 Кредитного договору).
Відповідно до п. 1.4 Кредитного договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору ( п. 1.4.1. Кредитного договору). Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 1.5.1. за стандартною ставкою за весь строк кредиту 29 653, 85 річних (п. 1.5.1. Кредитного договору).
Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 .
Згідно з п. 3.1. Кредитного договору проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором;.
ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 9 000 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , яку останньою вказано особисто в заяві на отримання Кредиту, що підтверджується довідкою ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» вих. № 3624 від 30.11.2023 року про перерахування коштів.
Відповідач підтвердила виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти.
Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим за останньою утворилась заборгованість, яка відповідно до складеного ТОВ «Лінеура Україна» розрахунку заборгованості станом на 28.06.2023 року складає 67 743, 20 гривень.
Відповідно до п. 5.1.3 Кредитного договору сторони домовились, що Товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Споживача, але з обов'язковим повідомленням Споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення.
28.06.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» укладено Договір відступлення прав вимоги №28/06/23 від 28.06.2023 року, згідно з умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» відступив ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» права грошової вимоги за Кредитним договором №3021612 від 27.06.2022 року, боржником за яким є ОСОБА_1 , сума заборгованості 67 743, 20 гривень, з яких: 9 000 гривень залишок по тілу кредиту; 58 743, 20 гривень сума заборгованості за відсотками.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Отже, до ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» відповідно до укладеного Договору відступлення прав вимоги №28/06/23 від 28.06.2023 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 3021612 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання за договором не виконувала у зв'язку з чим, за останньою утворилась заборгованість за кредитним договором, що складає 67 743, 20 гривень, з яких: 9 000 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 58 743, 20 гривень - заборгованість за відсотками.
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Надані позивачем розрахунки заборгованості за кредитним договором, в ході розгляду справи не оспорювались та не спростовані відповідачем.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даними договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд бере до уваги, що відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання і згідно матеріалів справи має загальну заборгованість перед ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс», яке є правонаступником кредитора, в загальному розмірі 67 743, 20 гривень.
При цьому, в ході розгляду справи відповідачем не надано доказів, які б підтверджували виконання нею зобов'язань за Договором №3021612 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 27.06.2022 року чи спростовували доводи, наведені позивачем, зокрема й наданий розрахунок заборгованості.
За таких обставин, враховуючи, що в установлені договором строки відповідач не виконала свої зобов'язання щодо погашення заборгованості, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача, який є правонаступником кредитора, заборгованість за Договором №3021612 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 27.06.2022 року, яка складає 67 743, 20 гривень, з яких: 9 000 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 58 743, 20 гривень - заборгованість за відсотками.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно дост.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
03 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» та фізичною особою-підприємцем Руденком Костянтином Васильовичем, який є адвокатом, укладено Договір № 03/07/2023 про надання юридичних послуг від 03.07.2023 року.
Обсяг виконаних робіт визначений у Акті приймання-передачі наданих послуг № 18 до Договору № 03.07.2023 про надання юридичних послуг від 03.11.2023 року, витязі з реєстру № 1 до даного Акту, згідно з якими, позивачу надано правову допомогу на суму 5 000 гривень. Дану винагороду було сплачено позивачем, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 319 від 27.11.2023 року.
Під час розгляду справи стороною відповідача не було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Також, за звернення до суду з позовною заявою відповідності до вимог ЗУ «Про судовий збір», позивачем були понесені витрати з оплати судового збору в сумі 2 684 гривні, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу № 416 від 11.12.2023 року.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України)
Таким чином, у відповідності до ст. 141 КПК України, пропорційно до розміру задоволеної частини позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2 684 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 гривень.
Керуючись ст. ст. 16, 526-530, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 81, 82, 141, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс», код ЄДРПОУ 41915308 заборгованість за Договором № 3021612 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 27.06.2022 року, в розмірі 67 743, 20 гривень, з яких: 9 000 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 58 743, 20 гривень - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс», код ЄДРПОУ 41915308 понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18 квітня 2025 року.
Суддя О. В. Маринін