Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" квітня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/513/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Усатої В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Східного казенного підприємства пробірного контролю (61037, м. Харків, проспект Героїв Харкова, 199)
до Фізичної особи - підприємця Шишкової Олени Валеріївни ( АДРЕСА_1 )
про стягнення коштів
без виклику учасників справи
Східне казенне підприємство пробірного контролю звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Шишкової Олени Валеріївни, в якому просить:
- Стягнути з Фізичної особи - підприємця Шишкової Олени Валеріївни (юридична адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Східного казенного підприємства пробірного контролю (адреса: 61037, м. Харків, проспект Героїв Харкова, 199; код ЄДРПОУ 02251060) заборгованість за Договором №59 на проведення експертно-пробірних та інших робіт від 04.01.2021 р. в розмірі 6 048,96 гривень, з яких: 3 891,36 гривень сума основного боргу, 348,62 гривень - 3% річних, 1 808,98 гривень - сума інфляційного збільшення.
- Судові витрати по справі покласти на Відповідача.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором №59 на проведення експертно-пробірних та інших робіт від 04.01.2021 щодо оплати проведених експертно-пробірних та інших робіт.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/513/25. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов. Роз'яснено, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.
В свою чергу, відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на позов не надав.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.02.2025 направлена судом на адресу відповідача, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місцезнаходження відповідача. Проте, вказана ухвала була повернута до суду з позначкою пошти “Адресат відсутній за вказаною адресою».
Разом з цим, суд звертає увагу, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17.
Крім того, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.
Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв'язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).
Так, для отримання поштових відправлень особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих Правил (пункт 94 Правил).
Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на цю особу.
Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.
Відсутність відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.
Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
В той же час, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
04.01.2021 між Східним казенним підприємством пробірного контролю (далі - Виконавець, Позивач) та Фізичною особою - підприємцем Шишковою Оленою Валеріївною (далі - Замовник, Відповідач) укладено Договір №59 на проведення експертно-пробірних та інших робіт (надалі - Договір), за умовами якого за заявкою Замовника Виконавець проводить випробування та здійснює клеймування ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів (надалі - вироби), проводить експертизу дорогоцінних металів, виробів з них, вставок дорогоцінного каміння, а Замовник зобов'язаний сплатити Виконавцю оплату, яка розраховується у відповідності з діючим на час виконання робіт Тарифом на виконання експертно-пробірних та інших робіт (надання послуг), які здійснює Східне казенне підприємство пробірного контролю (надалі - Тариф).
Згідно п.3.1. Договору, Замовник подає Виконавцю на випробування та клеймування вироби з дорогоцінних металів, які повинні відповідати вимогам Інструкції, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. №244 (із змінами і доповненнями), (надалі - «Інструкція»).
Пунктом 4.2 Договору визначено, що Замовник передає вироби (цінності) Виконавцю згідно з заявами, форма яких встановлена «Інструкцією від 20.10.1999 р. №244».
Відповідно до умов п. 5.1. Договору, Виконавець здійснює виконання робіт (надання послуг) з випробування та клеймування цінностей в термін до 15-ти календарних днів.
За наявності виробничих можливостей Виконавця та за письмовою заявою Замовника, можливе здійснення термінової роботи зі строком виконання не більше 6 годин, при збільшенні відповідної пробірної плати на 50% (п. 5.3. Договору).
Згідно п. 3.2. Договору, вироби (цінності) після проведення експертно-пробірних та інших робіт видаються Замовнику (його представнику) за умови здійснення оплати виконаних Виконавцем робіт (наданих послуг) та наявності в нього паспорта, довіреності та одного примірника квитанції.
На підставі п. 6.3. Договору Замовник зобов'язаний: оплатити вартість виконаних Виконавцем робіт (наданих послуг) (пп. 6.3.2. п.6.3. Договору); після проведення експертно-пробірних та інших робіт прийняти вироби (цінності) від Виконавця (пп. 6.3.3. п.6.3. Договору).
Пунктом 7.1 Договору унормовано, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із цього Договору, сторона несе відповідальність, визначену цим Договором і чинним законодавством України.
Цей договір набуває чинності з моменту підписання договору повноважними представниками сторін та скріплення печаткою (за наявності) та укладається на невизначений строк (п. 8.1 Договору).
Згідно п.8.2 Договору визначено, що Договір вважається розірваним з моменту належного оформлення Сторонами відповідної додаткової угоди до цього Договору.
Вказаний правочин, підписано уповноваженими представниками сторін суб'єктів господарювання. Таким чином Сторонами були взяті на себе певні зобов'язання відповідно до укладеного Договору.
Основні вимоги та порядок здійснення клеймування ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, порядок проведення випробування та експертиз дорогоцінних металів, виробів з них, вставок дорогоцінного каміння, музейних предметів, які містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, відбитків державних пробірних клейм визначаються Інструкцією про порядок здійснення клеймування ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, про проведення випробування та експертиз дорогоцінних металів, виробів з них, вставок дорогоцінного каміння, музейних предметів, які містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, відбитків державних пробірних клейм (надалі - Інструкція), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. №244 (із змінами і доповненнями).
Відповідно до пункту 1 розділу III Інструкції Казенні підприємства пробірного контролю здійснюють приймання цінностей: за заявою встановленої форми (додатки 2-4 до цієї Інструкції); за ухвалами судів або зверненнями чи постановами правоохоронних органів, державних виконавців, приватних виконавців, за зверненнями музейних закладів.
За приписами пункту 11 розділу III Інструкції під час приймання цінностей, на проведення експертно-пробірних та інших робіт, експерт оформляє відповідні квитанції у двох примірниках (додатки 6-8 до цієї Інструкції).
Після проведення експертно-пробірних та інших робіт цінності видаються на підставі оформленої накладної на видачу виробів (додатки 9, 10 до цієї Інструкції) (п.14 розділ ІІІ Інструкції).
Позивач вказує, що в порядку виконання умов Договору за заявами Замовника протягом січня 2021 року - лютого 2022 року Виконавцем було виконано свої зобов'язання по укладеному Договору в повному обсязі на суму 220 584,95 грн., з яких: 183 794,30 грн. за проведені експертно-пробірні та інші роботи в 2021 році, 32 114,21 грн. - за період з 01.01.2022. по 20.02.2022, 4 676,44 грн. - за період з 21.02.2022 по 23.02.2022, що підтверджується розшифровками нарахованої пробірної плати за 2021 рік та за період з 01.01.2022 - 23.02.2022.
Станом на 20.02.2022, в порядку виконання умов Договору Змовником проведено оплату, за проведені експертно - пробірні та інші роботи у період з 01.01.2021 по 20.02.2022 в сумі 216 693,59 грн., з яких: 43,59 грн. - залишок коштів на 01.01.2021 р., 183 850 грн. за 2021 рік (переплата становить 55,70 грн.), 32 800 грн. - за період з 01 по 20 лютого 2022 року (переплата становить 685 79 грн.), що підтверджується платіжними інструкціями (додаток 1 до позовної заяви).
З огляду на викладене вбачається, що за період з 01.01.2021 по 20.02.2022 (включно) Замовник в повному обсязі виконав зобов'язання за Договором сплативши Виконавцю за проведення експертно-пробірних та інших робіт суму в розмірі 216 693,59 грн. (залишок коштів на 20.02.2022 складає 785,08 грн.).
Відповідно до Заяви Відповідача від 21.02.2022, у період з 21.02.2022 по 22.02.2022 Позивачем проведені експертно-пробірні та інші роботи на суму 4 676,44 грн., що підтверджується Заявою від 21.02.2022, Квитанцією №06/22/40737 від 21.02.2022 та Накладною видачі до квитанції №06/22/40737 від 22.02.2022.
Однак, як вказує позивач, Відповідачем до теперішнього часу не виконано зобов'язання за Договором №59 від 04.01.2021 за накладною видачі до квитанції №06/22/40737 від 22.02.2022, в частині оплати за проведені експертно-пробірні та інші роботи на суму 3 891,36 грн. (4 676,44 грн. - сума переплати 785,08 грн. = 3 891,36 грн.).
За прострочення виконання зобов'язання позивачем нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 348,62 грн та інфляційні втрати у розмірі 1 808,98 грн.
Отже, вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором №59 на проведення експертно-пробірних та інших робіт від 04.01.2021 р. в розмірі 6 048,96 гривень, з яких: 3 891,36 гривень сума основного боргу, 348,62 гривень - 3% річних, 1 808,98 гривен - сума інфляційного збільшення..
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що за період з 01.01.2021 по 23.02.2022 Східним казенним підприємством пробірного контролю в порядку виконання умов Договору №59 від 04.01.2021 р. проведено експертно-пробірні та інші роботи, які прийняті Фізичною особою - підприємцем Шишковою Оленою Валеріївною на суму 220 584,95 грн.
При цьому, оплату за проведені роботи Відповідач здійснив лише частково на суму 216 693,59 грн., внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 3 891,36 грн відповідно до накладної видачі до квитанції №06/22/40737 від 22.02.2022.
Доказів, які б спростували суму заявленого до стягнення боргу, відповідачем до суду не надано.
Зважаючи на встановлені обставини та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідач в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, доказів оплати заборгованості за проведені позивачем роботи не надав, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача в частині примусового стягнення з відповідача 3 891,36 грн. заборгованості за Договором №59 на проведення експертно-пробірних та інших робіт від 04.01.2021 обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами і підлягають задоволенню.
Відповідно також до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.
Отже, в даному випадку, за порушення строків виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано відповідачу 3% річних у сумі 348,62 грн (період нарахування з 23.02.2022 по 17.02.2025) та інфляційні втрати у сумі 1 808,98 грн (період нарахування з 23.02.2022 по 17.02.2025). До матеріалів справи позивачем надано детальний розрахунок вказаних нарахувань.
Перевіривши правильність нарахування 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у сумі 348,62 грн та інфляційних втрат у сумі 1 808,98 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачем та визнаються судом такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі, судовий збір у розмірі 2422,40 грн. покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Шишкової Олени Валеріївни (юридична адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Східного казенного підприємства пробірного контролю (адреса: 61037, м. Харків, проспект Героїв Харкова, 199; код ЄДРПОУ 02251060) заборгованість за Договором №59 на проведення експертно-пробірних та інших робіт від 04.01.2021 р. в розмірі 6 048,96 грн, з яких: 3 891,36 грн - сума основного боргу, 348,62 грн - 3% річних, 1 808,98 грн - сума інфляційного збільшення; витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Позивач: Східне казенне підприємство пробірного контролю (адреса: 61037, м. Харків, проспект Героїв Харкова, 199; код ЄДРПОУ 02251060).
Відповідач: Фізична особа - підприємець Шишкова Олена Валеріївна (юридична адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Повне рішення складено "21" квітня 2025 р.
Суддя В.В. Усата
справа № 922/513/25