65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"21" квітня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3677/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.
при секретарі судового засідання Меленчук Т.М.
Розглянувши заяву представника Державного підприємства “Дослідне господарство “Южний» Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України» про ухвалення додаткового рішення від 07.04.2025р. вх. №ГСОО 2-512/25 по справі №916/3677/24
За позовом: Державного підприємства “Дослідне господарство “Южний» Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України» (67668, Одеська обл., Одеський район, с. Великий Дальник, вул. Маяцька, буд. 26; код ЄДРПОУ 05528906)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротрейдінг Люкс» (65005, м.Одеса, вул. Бугаївська, 21, оф. 507; код ЄДРПОУ 44831194)
Про визнання виконаним/припиненим зобов'язання
За участю:
Від позивача: Чабан О.О., ордер
Від відповідача: не з'явився
Встановив: Рішенням Господарського суду Одеської області від 31.03.2025р. позовну заяву Державного підприємства “Дослідне господарство “Южний» Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України» задоволено повністю. Визнано виконаним/припиненим зобов'язання Державного Пiдприємства “Дослідне Господарство “Южний» Інституту кліматично орієнтованого сільского гоподарства Національної академії аграрних наук України» перед Товариством з обмеженою відповідальністю “АГРОТРЕДІНГ ЛЮКС» » з поставки пшениці, ячменю та соняшнику урожаю 2022 року на загальну суму 5020751,00 грн., шляхом його виконання у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротрейдінг Люкс» на користь Державного підприємства “Дослідне господарство “Южний» Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
07.04.2025р. до Господарського суду Одеської області від представника Державного підприємства “Дослідне господарство “Южний» Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі №916/3677/24.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.04.2025р. заяву представника Державного підприємства “Дослідне господарство “Южний» Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України» про ухвалення додаткового рішення по справі №916/3677/24 призначено до розгляду у судовому засіданні на "21" квітня 2025 р. о 11:20, із повідомленням учасників справи про судове засідання (явка учасників справи у судове засідання є не обов'язковою).
16.04.2025р. до суду відповідачем надано заперечення, відповідно до яких було зазначено суду, що доказів перерахунку коштів позивачем не надано, відсутні детально визначені види наданих послуг, кількість витраченого часу на їх надання в розрізі кількості затраченого часу.
З огляду на вказане та те, що в порушення ч. 3 ст. 126 ГПК України позивачем не надано детальний опис робіт, виконаних адвокатом, це є також підставою для відмови у задоволенні заяви.
Також відповідачем було зазначено суду, що ознайомившись із заявою про розподіл судових витрат та доданими до неї документами, відповідач вважає, що розмір заявлених позивачем витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 60000,00 грн. не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності, необхідності складності) та критерію розумності їхнього розміру, отже їх розмір є необґрунтованим.
Розглянувши заяву представника Державного підприємства “Дослідне господарство “Южний» Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України» про ухвалення додаткового рішення від 07.04.2025р. вх. №ГСОО 2-512/25 по справі №916/3677/24, суд зазначає таке.
Згідно ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до приписів статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За положеннями ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Крім того, п. 2 ч. 2 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
За положеннями ч. 3 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічну правову позицію викладено зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.09.2021 у справі №918/1045/20).
Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається судом, витрати на правову допомогу, що надана позивачу адвокатом Чабан Ольгою Олегівною за договором про надання правничої допомоги №б/н від 27.02.2023 року складаються з оплати гонорару за надання професійної правової допомоги розмір і порядок сплати якого, сторони погодили наступним чином в Додатковій угоді №5 від 07.09.2024 року, сторони дійшли згоди встановити розмір винагороди (гонорару), що підлягатиме сплаті Клієнтом за участь та ведення Адвокатом справи № 916/3677/24 - 40000,00 грн.
До переліку послуг, які надаються в межах Договору входять зокрема, але не виключно: ознайомлення з матеріалами справи №916/3677/24, аналіз чинного законодавства та судової практики у правовідносинах, які є предметом розгляду справи №916/3677/24, підготовка, складення та надсилання процесуальних документів, незалежності від їх кількості та складності, участь у судових засіданнях незалежно від їх кількості.
Сторони дійшли згоди, що у випадку прийняття судом у справі №916/3677/24 позитивного для Клієнта рішення, Клієнт додатково сплачує винагороду у розмірі 20000,00грн. Клієнт зобов'язується оплатити Адвокату гонорар за фактично виконану роботу згідно переліку фактично виконаних робіт, зазначеного в Акті приймання-передачі наданих послуг.
Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 03.04.2025 року, Адвокат надав Клієнту наступні послуги: ознайомлення з матеріалами справи №916/3677/24, аналіз чинного законодавства та судової практики у правовідносинах, які є предметом розгляду справи №916/3677/24, підготовка, складення та надсилання процесуальних документів, незалежності від їх кількості та складності, участь у судових засіданнях незалежно від їх кількості. Загальна сума наданих послуг за Договором складає - 40000,00 грн
Таким чином, загальна вартість послуг, наданих за Договором становить 60000,00 грн., та витрати у заявленій сумі підтверджуються наступними доказами: договір про надання правової допомоги б/н від 27.02.2024 року; додаткова угода №5 від 07.09.2024 року до договору про надання правової допомоги б/н від 27.02.2024 року; акт приймання-передачі наданих послуг від 03.04.2025 року.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За змістом статті ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
Отже, позивачем надано докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді у розмірі 60000,00 грн.
На спростування доводів відповідача щодо відсутності доказів оплати позивачем витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18.
Також на спростування доводів відповідача, суд зазначає, у даному випадку, розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу та судом з'ясовано, що матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката.
Суд, з огляду на умови договору про надання правової допомоги, дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу є реальними, підтвердженими матеріалами справи. Щодо відсутності детального опису робіт на виконання положень ч. 3 ст. 126 ГПК України, суд звертає увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена "для визначення розміру витрат", в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.
Схожий правовий висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року по справі №640/18402/19.
Поряд з цим, матеріали справи містять клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомог.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява №19336/04, п. 269; рішення у справі “Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009р., рішення у справі “Баришевський проти України» від 26.02.2015 р.). Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 р. зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Слід зазначити, що кожна справа має свою специфіку, а тому, враховуючи всі аспекти даної справи, суд вважає, що для належного представлення інтересів позивача у цій справі заявлені витрати не відповідають критеріям реальності та розумності, враховуючи не тільки характер спірних відносин, обсяг фактично виконаних послуг та їх вартісну оцінку, а також необхідність всіх вказаних в актах виконаних робіт/наданих послуг витрат.
Необхідність дотримання співмірності, обґрунтованості та розумного розміру гонорару адвоката, який покладається на іншу сторону, підтримано позицією Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеною в постанові від 01.08.2019 року у справі №915/237/18.
Крім того, в постанові Верховного Суду від 13.02.2020 року у справі №911/2686/18 зазначено, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, господарський суд, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерії розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, вважає, що заявлена позивачем сума є неспівмірною зі складністю даної справи, нерозумною та несправедливою, у зв'язку з чим підлягає зменшенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).
Аналізуючи заявлені позивачем послуги з надання правової допомоги, суд вважає, що співмірною буде сума у розмірі 15000,00 грн. за послуги, надані за Договором, та 10000,00грн. - винагорода.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Заяву представника Державного підприємства “Дослідне господарство “Южний» Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України» про ухвалення додаткового рішення від 07.04.2025р. вх. №ГСОО 2-512/25 - задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротрейдінг Люкс» (65005, м.Одеса, вул. Бугаївська, 21, оф. 507; код ЄДРПОУ 44831194) на користь Державного підприємства “Дослідне господарство “Южний» Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України» (67668, Одеська обл., Одеський район, с. Великий Дальник, вул. Маяцька, буд. 26; код ЄДРПОУ 05528906) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп.
3.В іншій частині заяву залишити без задоволення.
Повне додаткове рішення складено 21 квітня 2025р.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко