65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"16" квітня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/495/25
Господарський суд Одеської області у складі головуючої судді Демченко Т.І.
При секретарі судового засідання Волковій Ю.О.
За участю представників:
від позивача: Бондар А.Г.
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження
справу № 916/495/25
За позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул.Артилерійська, буд. 1; код ЄДРПОУ 26302595)
до відповідача: Громадської організації “НАШІ ДІТИ» (65009, м. Одеса, вул. Черняховського (Артура Савельєва), буд. 13; код ЄДРПОУ 19206649)
про стягнення 53 513,36 грн
Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Громадської організації (далі - ГО) “НАШІ ДІТИ» неустойки за прострочення повернення об'єкта оренди у розмірі 53 513,36 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань щодо повернення об'єкту оренди.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 17.02.2025 прийняв позовну заяву Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до розгляду, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначив на 19.03.2025 о 10:30 год.
19.03.2025 судове засідання не відбулося у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 24.03.2025 призначив судове засідання у справі №916/495/25 на 09.04.2025 об 11-00 год.
У судовому засіданні 09.04.2025 суд відклав розгляд справи на 16.04.2025 о 16:30 год, про що зазначено в протоколі судового засідання.
У встановлений судом строк відповідач не скористався наданим статтею 165 ГПК України правом та відзив на позовну заяву не подав, як і не надав жодних доказів у справі, тоді як суд вчинив передбачені процесуальними приписами дії з повідомлення відповідного учасника справи про її розгляд.
Так, з урахуванням відсутності у відповідача електронного кабінету, ухвалу про відкриття провадження у цій справі надіслано засобами поштового зв'язку та на відому електронну адресу ГО «НАШІ ДІТИ», також тричі зроблено оголошення на офіційному веб порталі судової влади України.
Ухвалу суду про відкриття провадження у справі надіслано на юридичну адресу відповідача, вказану у витязі з ЄДР. Однак поштове відправлення повернулось до суду не врученим із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 указав, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Окрім цього, ухвалу про відкриття провадження у цій справі суд офіційно оприлюднив у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua.
З огляду на викладене відповідачу надано право бути обізнаним про прийняті у цій справі рішення та можливість реалізувати право на участь у судовому процесі у передбаченому процесуальним законом порядку.
Водночас відповідач у встановлений судом строк своїм процесуальним правом подання відзиву на позов не скористався, у зв'язку із чим суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У судовому засіданні 16.04.2025 Господарський суд Одеської області проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду та повідомив, що повне рішення суду буде складене протягом п'яти днів.
22.05.2007 Приморська райадміністрація м. Одеса (Орендодавець) та ГО “НАШІ ДІТИ» (Орендар) уклали нову редакцію договору № 52/58 оренди нежитлового приміщення (Договір), за умовами пункту 1.1 якого Орендар приймає в строкове платне користування з нежитлових напівпідвальні приміщення, загальною площею 57,3 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Черняховського, 13, з метою розміщення організації.
Цей договір діє з 22.02.2007 до 22.05.2012 (пункт 1.3 Договору).
За орендоване приміщення Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку приведеному у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 1 грн на рік без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України (пункт 2.2 Договору).
За повідомленням Орендодавця розмір орендної плати змінюється у випадках зміни методики її розрахунку, цін і тарифів, та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішенням міської ради з дня їх вступу у законну силу (пункт 2.4 Договору).
Після закінчення строку дії Договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди (пункт 4.7 Договору).
За невиконання або неналежне виконання обов'язків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні збитки у відповідності з чинним законодавством. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору (пункт 5.1 Договору).
Питання не врегульовані цим Договором, вирішуються у відповідності з чинним законодавством (пункт 7.1 Договору).
Орендодавець передав Орендарю в оренду нежиле приміщення, згідно з п. 1.1. Договору № 52/58 від 24 січня 2001 року, який підписаний обома сторонами (пункт 3.4 Договору).
Додатковим погодженням від 10.08.2012 змінено назву Орендаря у Договорі на - Департамент комунальної власності Одеської міської ради, продовжено строк дії Договору оренди до 31.12.2012.
Додатковим договором від 14.05.2013 № 2 до Договору, викладено пункт 1.3 останнього в новій редакції: “Строк дії договору оренди: з дати підписання договору оренди до 31.12.2013»; встановлено, що з 01.01.2013 по 31.12.2013 розмір орендної плати становить 1 грн в рік без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції.
Додатковим договором від 24.03.2014 № 3 до Договору, викладено пункт 1.3 останнього в новій редакції: “Строк дії договору оренди: з дати підписання договору оренди до 31.12.2014 встановлено, що з 01.01.2014 по 31.12.2014 розмір орендної плати становить 1 грн в рік без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції.
Додатковим договором від 01.07.2015 № 4 до Договору, викладено пункт 1.3 останнього в новій редакції: “Строк дії договору оренди: з 01.07.2015 по 31.12.2015»; встановлено, що з 25.02.2015 по 31.12.2015 розмір орендної плати становить 1 грн в рік без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції.
Додатковим договором від 27.01.2016 № 5 до Договору, викладено пункт 1.3 останнього в новій редакції: “Строк дії договору оренди: з 01.01.2016 по 31.12.2016»; встановлено, що з 01.01.2016 по 31.12.2016 розмір орендної плати становить 1 грн в рік без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції.
Додатковим договором від 20.03.2017 № 6 до Договору, викладено пункт 1.3 останнього в новій редакції: “Строк дії договору оренди: з 01.01.2017 по 31.12.2017»; встановлено, що з 01.01.2017 по 31.12.2017 розмір орендної плати становить 1 грн в рік без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції.
Додатковим договором від 07.12.2017 № 7 до Договору, доповнено пункт 1.3 останнього наступним: “Продовжити термін дії цього Договору на один рік, а саме з 01.01.2018 до 31.12.2018»; встановлено, що з 01.01.2018 за Орендоване приміщення Орендар зобов'язується сплачувати щомісячну оренду плату у розмірі 1171,49 грн без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції.
Додатковим договором від 02.03.2018 № 8 до Договору встановлено, що з 01.01.2018 по 31.12.2018 розмір орендної плати становить 1 грн в рік без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції.
Додатковим договором від 24.04.2019 № 9 до Договору, доповнено пункт 1.3 останнього наступним: “Продовжити термін дії цього Договору на один рік, а саме з 01.01.2019 до 31.12.2019»; встановлено, що з 01.01.2019 по 31.12.2019 розмір орендної плати становить 1 грн в рік без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції, у той же час з 01.01.2020 розмір щомісячної орендної плати становить 885,97 грн без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції, що розраховано на 01.01.2019 та є базовою ставкою орендної плати за місяць.
Згідно з рішенням Господарського суду Одеської області від 26.02.2024 у справі №916/3969/23 виселено ГО “НАШІ ДІТИ» з нежитлових напівпідвальні приміщення, загальною площею 57,3 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Черняховського, 13, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та Стягнути з ГО “НАШІ ДІТИ» на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради заборгованість з орендної плати в сумі 12968,97 грн, неустойку за прострочення повернення об'єкта оренди у розмірі 90757,38 грн та 5368 грн витрат зі сплати судового збору.
Відповідно до Акту державного виконавця від 13.12.2024, який складено старшим державним виконавцем Приморського відділу ДВС у місті Одесі при примусовому виконані наказу 916/3970/23, за результатами виконавчих дій рішення суду виконано в повному обсязі.
Згідно з розрахунком позивача, який доданий до заяви, розмір нарахованої відповідачу неустойки за несвоєчасне повернення об'єкта оренди з 01.09.2023 по 13.12.2024 становить 53 513,36 грн.
Дослідивши матеріали справи, позиції учасників процесу, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов таких висновків:
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Умовами п. 4.7. укладеного між сторонами договору оренди встановлено зобов'язання відповідача після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання. Орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду, та відшкодувати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду.
Приписами ст. 785 ЦК України встановлено обов'язок орендаря у разі закінчення строку дії договору оренди або у випадку його дострокового розірвання повернути орендоване майно за актом у належному стан, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.02.2024 у справі № 916/3969/23, яке набрало законної сили 26.03.2024, задоволено повністю позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Громадської організації “Наші діти» про виселення, стягнення заборгованості з орендної плати та неустойки за прострочення повернення об'єкта оренди.
При цьому, у рішенні Господарського суду Одеської області від 26.02.2024 у справі 916/3969/23 установлені обставини щодо обґрунтованості вимог позивача про припинення договору оренди та стягнення з відповідача неустойки у період з 01.01.2021 по 31.08.2023 в сумі 90 757,38 грн.
Згідно з частиною четвертою статті 75 ГПК України обставини, установлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Преюдиційність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії (аналогічна правова позиція викладена у зазначеній скаржником постанові Верховного Суду від 16.04.2024 у справі №921/186/23).
З огляду на вищевикладене факт розірвання договору та наявності у відповідача обов'язку щодо повернення об'єкта оренди позивачу після цього, не підлягають доказуванню у цій справі.
У ч. 2 ст. 795 ЦК України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.
Отже, з припиненням договірних (зобов'язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов'язок - повернути наймодавцеві річ.
Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду).
Користування майном за договором є правомірним, якщо воно відповідає умовам укладеного договору та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб'єктів договірних правовідносин.
Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов'язання у сфері орендних відносин.
Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду).
Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.
Так, в силу положень ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.
Зі змісту статей 610, 611, 612 ЦК України вбачається, що невиконання зобов'язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, неустойки згідно з частиною другою статті 785 ЦК України. Законодавцем у частині першій статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 13.12.2019 у справі № 910/20370/17 виснував, що за змістом статей 610, 611, 612 ЦК України вбачається, що невиконання зобов'язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, неустойки згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України. Законодавцем у ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Для застосування наслідків передбачених ч. 2 ст. 785 ЦК України необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов'язання, відповідно до вимо ст. 614 ЦК України. Тобто судам необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов'язку не виконав.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові 02.09.2014 у справі № 3-85гс14, а також Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові 11.04.2018 у справі № 914/4238/15, постанові 24.04.2018 у справі № 910/14032/17 та у постанові 09.09.2019 у справі № 910/16362/18 (пункт 51), від якого колегія суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає за необхідне відступати при розгляді справи № 910/20370/17.
До предмета доказування при розгляді спорів щодо стягнення неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди, входять обставини невжиття орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин за відсутності умов, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк; умисне ухилення орендаря від обов'язку щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди; утримання орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджання орендарем в доступі орендодавця до належного йому об'єкта оренди; відсутності з боку орендодавця бездіяльності та невчинення ним дій, спрямованих на ухилення від обов'язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна.
Обставини вчинення орендарем дій з повернення орендованого майна та відсутність у нього умислу на ухилення від повернення об'єкта оренди виключають можливість застосування орендодавцем до орендаря відповідальності у вигляді неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України. Аналогічну правову позицію викладено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 у справі № 910/1806/17.
Крім того, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.08.2024 у справі № 910/14706/22 виснувала, що санкція, передбачена ч. 2 ст. 785 ЦК України, є неустойкою відповідно до визначення, наведеного у ч. 1 ст. 549 ЦК України в сукупності з ч. 2 ст. 551 вказаного Кодексу (штрафною санкцією відповідно до визначення, наведеного у ч. 1 ст. 230 ГК України у сукупності з ч. 4 ст. 231 зазначеного Кодексу).
Отже, санкція, передбачена ч. 2 ст. 785 ЦК України, є різновидом неустойки (штрафної санкції), яка є законною неустойкою ( згідно постанови Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19) і застосовується у разі, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі.
У випадку якщо орендар прострочив виконання обов'язку щодо повернення орендованого майна, то така поведінка боржника є неправомірною, а до відносин сторін застосовується охоронна норма ч. 2 ст. 785 ЦК України.
Така неустойка, передбачена ч. 2 ст. 785 ЦК України, може бути зменшена судом за правилами ч. 3 ст. 551 ЦК України.
В даному випадку суд встановив, що рішенням Господарського суду Одеської області від 26.02.2024 у справі № 916/3969/23 відповідач виселений з орендованого приміщення та з відповідача за період з 01.01.2021 по 31.08.2023 стягнуто неустойку в сумі 90 757,38 грн.
Водночас орендоване приміщення за Актом державного виконавця передано позивачу лише 13.12.2024.
Господарський суд перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача неустойки, встановив, що його здійснено з безпідставним врахуванням сум ПДВ, водночас індексацію ставки орендної плати здійснено правомірно.
Суд здійснив перерахунок неустойки за неповернення майна після розірвання дії договору, за визначеним позивачем періодом, який суд вважає правильним, із застосуванням подвійної орендної плати, без врахування ПДВ, із застосування сукупного індексу інфляції за визначений період.
З урахуванням усіх наведених обставин, сума неустойки становить - 44 594,44 грн.
Доказів та обґрунтованих пояснень причин несвоєчасного повернення майна відповідач суду не надав.
Беручи до уваги наведене господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна за період з 01.09.2023 по 13.12.2024 в розмірі 44 594,44 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Беручи до уваги наведене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.
На підставі ст.129 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до відповідача Громадської організації “НАШІ ДІТИ» про стягнення 53 513,36 грн - задовольнити частково.
2. Стягнути з Громадської організації “Наші діти» (65009, м. Одеса, вул. Черняховського (Артура Савельєва), буд. 13; код ЄДРПОУ: 19206649) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, 1, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ: 26302595) неустойку за прострочення повернення об'єкта оренди у розмірі 44 594,44 грн, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 523,23 грн.
3. У решті позову - відмовити.
Згідно з ч.ч.1, 2ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.
Повне рішення складено та підписано 21 квітня 2025 року.
Суддя Т.І. Демченко