21 квітня 2025 року Справа № 915/218/25
м.Миколаїв
Суддя Господарського суду Миколаївської області Мавродієва М.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу
за позовом: Державного підприємства “Миколаївський морський торговельний порт»,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Нікморсервіс Ніколаєв»,
про: стягнення 102416,29 грн,-
Державне підприємство “Миколаївський морський торговельний порт» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Нікморсервіс Ніколаєв» 102416,29 грн заборгованості з орендної плати по договору оренди державного нерухомого майна №РОФ-1823 від 01.08.2022 за період з жовтня 2022 року по жовтень 2024 року включно.
Ухвалою суду від 19.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання. Запропоновано відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, в 5-денний строк від дня отримання даної ухвали, подати суду заяву у відповідності до ч.4 ст.176 ГПК України. Запропоновано відповідачу, в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Запропоновано позивачу, в 5-денний строк від дня отримання відзиву на позов, надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст.166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Запропоновано відповідачу подати до суду заперечення на відповідь на відзив, які мають відповідати вимогам ст.167 ГПК України, протягом 5 днів з дня одержання відповіді на відзив.
Така ухвала судом направлялась відповідачу до його електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та 19.02.2025 о 13:56 ним отримана.
Відповідачем не подавалось до суду заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач не скористався наданим йому ч.ч.1, 2, 4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував.
Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Пунктом 1 ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
01.08.2022 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, укладено договір №РОФ-1823 оренди державного нерухомого майна (далі - Договір), яке знаходиться на балансі позивача (далі - балансоутримувач).
Відповідно до п.1.1 незмінюваних умов Договору, орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 змінюваних умов Договору (відкрита складська площа IV площею 400,0 кв.м, (інв.№63203, реєстровий №01125608.1.БФОПВЛ1701) (далі - майно), вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 змінюваних умов Договору.
Згідно п.п.5, 9.1 змінюваних умов Договору, процедура, в результаті якої майно отримано в оренду є аукціон, який відбувся 06.07.2022.
Пунктом 12.1 змінюваних умов Договору встановлено строк договору з дати набрання чинності цим договором під час дії воєнного стану та 12 місяців після припинення чи скасування воєнного стану.
Відповідно до п.2.1 незмінюваних умов Договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акту приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору.
01.08.2022 майно передано в оренду за актом приймання-передачі.
Згідно п.3.1 незмінюваних умов Договору, орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 змінюваних умов Договору. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону, та становить 6503,11 грн без ПДВ.
Відповідно до п.3.2 незмінюваних умов Договору, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.
Згідно п.3.3 незмінюваних умов Договору та п.16.1 змінюваних умов Договору, орендар, на підставі рахунків балансоутримувача, сплачує орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця оренди, безпосередньо до державного бюджету та балансоутримувачу відповідно до пропорцій розподілу у співвідношенні 70% до 30%.
Відповідно до п.3.4 незмінюваних умов Договору, орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків балансоутримувача. Балансоутримувач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок балансоутримувача, і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Орендар сплачує балансоутримувачу належну йому частину орендної плати разом із податком на додану вартість, нарахованим на загальну суму орендної плати. Балансоутримувач надсилає орендарю рахунок не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати платежу. Протягом п'яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди балансоутримувач передає орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації орендаря платником податку на додану вартість.
На виконання умов Договору, позивачем за період з жовтня 2022 року по жовтень 2024 року щомісячно направлялись відповідачу акти виконаних робіт на надання орендних послуг, а також рахунки, що підтверджується відповідними супровідними листами, поштовими накладними, описами вкладення до цінних листів, рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Позивач стверджує, а відповідач не спростовує, що на теперішній час залишаються несплаченими частина рахунків, які позивач виставив та направив відповідачу, на загальну суму 102416,29 грн, а саме:
- №12890043 від 31.10.2022 на суму 3251,55 грн;
- № 14790043 від 30.11.2022 на суму 3251,55 грн;
- № 97310043 від 01.12.2022 на суму 3251,55 грн;
- № 97440043 від 10.01.2023 на суму 4116,47 грн;
- № 97480043 від 15.02.2023 на суму 4116,47 грн;
- № 97500043 від 01.03.2023 на суму 4116,47 грн;
- № 06170043 від 30.04.2023 на суму 4116,47 грн;
- № 98080043 від 01.05.2023 на суму 4116,47 грн;
- № 98400043 від 01.06.2023 на суму 4116,47 грн;
- № 98730043 від 01.07.2023 на суму 4116,47 грн;
- № 99040043 від 01.08.2023 на суму 4116,47 грн;
- № 99320043 від 01.09.2023 на суму 4116,47 грн;
- № 99630043 від 01.10.2023 на суму 4116,47 грн;
- № 99900043 від 01.11.2023 на суму 4116,47 грн;
- № 99880043 від 01.12.2023 на суму 4116,47 грн;
- № 00420043 від 31.01.2024 на суму 4326,40 грн;
- № 90470043 від 01.02.2024 на суму 4326,40 грн;
- № 90640043 від 01.03.2024 на суму 4326,40 грн;
- № 91010043 від 01.04.2024 на суму 4326,40 грн;
- № 91200043 від 01.05.2024 на суму 4326,40 грн;
- № 91320043 від 01.06.2024 на суму 4326,40 грн;
- № 91630043 від 01.07.2024 на суму 4326,40 грн;
- № 91920043 від 01.08.2024 на суму 4326,40 грн;
- № 92050043 від 01.09.2024 на суму 4326,40 грн;
- № 92390043 від 01.10.2024 на суму 4326,40 грн.
З метою врегулювання спору у досудовому порядку, позивачем направлено відповідачу претензію №06/449 від 28.03.2024 з вимогою про погашення наявної дебіторської заборгованості за період з жовтня 2022 року по грудень 2023 року на суму 59152,29 грн.
Відповідач у відповіді №32 від 09.05.2024 вважає вимоги претензії необґрунтованими з огляду на те, що орендоване майно не використовує так як з 24.02.2022 року морські порти закриті, м.Миколаїв та Миколаївська область є територією на якій ведуться бойові дії, а також те, що орендарем не отримано від орендодавця та балансоутримувача можливість безпечного, вільного та безперешкодного користування майном.
Позивач вказує, що заборгованості з орендної плати по договору оренди державного нерухомого майна №РОФ-1823 від 01.08.2022 за період з жовтня 2022 року по жовтень 2024 року включно у сумі 102416,29 грн відповідачем не оплачена, що зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.
Правовідносини, що виникли між сторонами характеризуються ознаками договору оренди.
Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Згідно ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
За приписами ст.193 ГК України та ст.ст.526, 629 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Приписами ст.180 ГК України встановлено істотні умови господарського договору. Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).
У відповідності до ч.3 ст.285 ГК України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
За приписами ст.17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Відповідно до ч.2 ст.614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно ч.ч.3, 4 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин обов'язок доведення факту повного та своєчасного виконання зобов'язань за спірним договором закон покладає на відповідача.
Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається та не спростовано відповідачем, що останній, всупереч умовам Договору та приписам чинного законодавства, не вносив орендну плату в період з жовтня 2022 року по жовтень 2024 року, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в загальному розмірі 102416,29 грн.
Доводи відповідача наведені ним у відповіді на претензію позивача судом не приймаються до уваги, оскільки за приписами ч.4 ст.17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Крім того, судом прийнято до уваги, що у спірний період між сторонами договору №РОФ-1823 від 01.08.2022 не підписувався акт повернення майна з оренди у порядку встановленому п.п.4.1, 4.2 незмінюваних умов такого договору.
До того ж, судом враховано, що аукціон за результатами якого відповідач отримав в оренду майно, відбувся 06.07.2022, тобто вже в період дії воєнного стану, та п.12.1 змінюваних умов Договору встановлено строк договору з дати набрання чинності цим договором під час дії воєнного стану та 12 місяців після припинення чи скасування воєнного стану, а тому положення постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» в частині звільнення відповідача від сплати орендної плати по Договору №РОФ-1823 від 01.08.2022, до спірних правовідносин не застосовуються.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, відповідачем не заперечені та не спростовані, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
За приписами ст.129 ГПК України, сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Нікморсервіс Ніколаєв» (01133, м.Київ, вул.Алмазова Генерала, буд.18/7, інше «літ.В»; ідент.код 32655926) на користь Державного підприємства “Миколаївський морський торговельний порт» (54020, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Заводська, буд.23/14; ідент.код 01125608) 102416,29 грн основного боргу та 2422,40 грн судового збору.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.В.Мавродієва