Справа № 227/1782/23
(6/199/114/25)
іменем України
17.03.2025 Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Богун О.О.,
при секретареві Дубовик А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» про відстрочення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року по справі № 227/1782/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» про відшкодування моральної шкоди, -
Представник боржника ТДВ «Шахта Білозерська» звернувся до суду із заявою про відстрочку виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року по справі № 227/1782/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» про відшкодування моральної шкоди, до 24 вересня 2025 року.
Заява мотивованатим,що ТДВ«Шахта Білозерська» має складний фінансовий стан, чималі збитки через військову агресію проти України. Крім того, вказує на те, що підприємство звернулось з заявами до правоохоронних органів та Пенсійного фонду України щодо надання оцінки діям ОСОБА_2 в частині виконання вимог законодавства праці.
Вивчивши заяву, дослідивши надані матеріали, суд приходить до наступного.
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15 лютого 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання задоволено частково.Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» на користь ОСОБА_1 150000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок моральної шкоди.В іншій частині заявлених позовних вимог позивача відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24.09.2024 рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15 лютого 2024 року в частині визначення розміру моральної шкоди, стягнутої з Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» на користь ОСОБА_1 , змінено, збільшено цей розмір зі 150 000 гривень до 240 000 гривень. Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15 лютого 2024 року в частині визначення розміру судових витрат, стягнутих з Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» на користь держави, змінено, визначивши до стягнення судовий збір в сумі 2 400 гривень. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» за подання апеляційної скарги позивачем на користь держави судовий збір у розмірі 1424,73 гривень.
Згідно ч.ч.1, 3, 4 ст.435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховуєступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Аналогічна правова позиція наведена зокрема у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2019 року у справі № 2-54/08, провадження № 61-15140св18.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Особа, яка подала заяву про відстрочення виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.1,3ст. 86 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини: державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як виняткові обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справі Півень проти України від 29.06.2004); Європейський суд з прав людини повторює, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Савіцький проти України» від 26.07.2012).
При вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Водночас, розглянувши наведені в обґрунтування заяви про відстрочення виконання судового рішення доводи заявника, суд зауважує, що вони не свідчать про наявність будь-якого виняткового випадку, що обумовлює об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення. Зокрема, жодного доказу неможливості виконання рішення суду заявником не надано.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» про відстрочення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року по справі № 227/1782/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» про відшкодування моральної шкоди.
Керуючись ст.ст.268, 435 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» про відстрочення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року по справі № 227/1782/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дняїї проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст судового рішення складено 17 березня 2025 року.
Суддя О.О.Богун
17.03.2025