вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
21 квітня 2025 рокуСправа № 912/814/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця Кушніренко Марії Олександрівни від 18.04.2025 № б/н про забезпечення позову у справі № 912/814/25
за позовом Фізичної особи - підприємця Кушніренко Марії Олександрівни (село Мар'янівка, Ширяївський район, Одеська область, 66814)
до відповідача: Гайворонської міської ради (площа Героїв Майдану, 5, м. Гайворон, Кіровоградська область, 26300)
про визнання протиправним та скасування рішення, визнання поновленим договору, зобов'язання вчинити певні дії,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця Кушніренко Марії Олександрівни, яка містить вимоги до Гайворонської міської ради (з урахуванням заяви від 02.04.2025 про усунення недоліків позовної заяви) про таке:
- визнати рішення сімдесятої сесії восьмого скликання Гайворонської міської ради від 30.01.2025 № 5389 "Про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки укладеного з ФОП Кушніренко Марією Олександрівною" протиправним та скасувати його;
- визнати договір оренди земельної ділянки від 26.03.2010 року водного фонду кадастровий номер 3521188300:02:000:7502, загальною площею 79,01 га у т.ч. по угіддях: 56,81 га - водне дзеркало, 14,94 га - пасовище, 5,72 - сіножаті, 1,32 - під господарськими шляхами та прогонами, 0,6 га - болота, 0,62 га - гідротехнічна споруда для рибогосподарських потреб поновленим на тих самих умовах і на той самий строк.
- стягнути з відповідача судові витрати та витрати на правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог Фізична особа - підприємець Кушніренко Марія Олександрівна зазначила, що рішення Гайворонської міської ради від 30.01.2025 №5389 незаконне та договір оренди земельної ділянки підлягає укладенню у судовому порядку.
Ухвалою від 04.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/815/25 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01.05.2025, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
18.04.2025 Фізичною особою - підприємцем Кушніренко Марією Олександрівною подано до суду заяву б/н від 18.04.2025 про забезпечення позову у справі № 912/814/25, яка містить вимогу наступного змісту:
- вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом заборони будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державному реєстратору Держгеокадастру вчинювати (здійснювати) реєстраційні дії та/або вносити відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та до Державного земельного кадастру України, приймати рішення про державну реєстрацію права оренди щодо нерухомого майна - земельної ділянки водного фонду: кадастровий номер 3521188300:02:000:7502, загальною площею 79,01 га у т.ч. по угіддях: 56,81 га - водне дзеркало, 14,94 га - пасовище, 5,72 - сіножаті, 1,32 - під господарськими шляхами та прогонами, 0,6 га - болота, 0,62 га - гідротехнічна споруда для рибогосподарських потреб яка розташована на території с. Червоне Голованівського району Кіровоградської області, місце розташування згідно з договором оренди Червоненська сільська рада Гайворонського району Кіровоградської області.
В обґрунтування необхідності забезпечення позову у даній справі позивач зазначає таке.
04.04.2025 заявнику (позивачу по справі) стало відомо, що Гайворонською міською радою прийнято рішення від 27.03.2025 № 5550 "Про затвердження умов проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку в комплексі з розташованими на ній водними об'єктами загальною площею 79,0065 га на території Гайворонської міської ради за межами с. Червоне".
Пунктом 5. вище вказаного рішення визначено, що період проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельні ділянки не пізніше 90 днів з дня прийняття даного рішення.
З урахуванням життєвих обставин учасників процесу (відпусток, лікарняних та ін.) строк розгляду справи та набрання рішенням законної сили може мати більший строк аніж 90 днів. Таким чином до моменту розгляду справи по суті та прийняття рішення по справі та набрання рішенням законної сили яким суд може задовольнити позовні вимоги позивача, земельна ділянка, що є предметом спору по результатам земельних торгів у формі аукціону може бути передана переможцю земельних торгів тобто третій стороні яка не є учасником процесу. Що у свою чергу призведе до необхідності у зверненні позивачем до суду із позовом про усунення перешкод у користування земельною ділянкою, але в цей час переможець земельних торгів буде мати на руках договір оренди земельної ділянки з правом оренди та користування як земельною ділянкою так водним дзеркалом, що надає право новому орендарю до вирішення справи про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою проводи господарську діяльність на орендованому ставку із вилову риби яка є власністю та продуктом господарської діяльності позивача по справі, що підтверджується накладною № 25 та № 11, з яких вбачається, що в 2021 році та в 2022 році позивач закупив та зарибнив ставок мальком риби на суму 60 000,00 грн, що додатково призведе до завдання позивачу матеріальної шкоди.
На переконання позивача, не вжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду про поновлення договору оренди земельної ділянки так, як може існувати новий договір оренди земельної ділянки предметом спору яка є з новим орендарем по результату аукціону який має бути проведений на протязі 90 днів тобто від 27.03.2025 до 27.06.2025, оскільки рішення суду про поновлення договору оренди земельної ділянки не є підставою для внесення відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно про поновлення договору оренди без скасування запису в реєстрі речових прав на нерухоме майно за новим орендарем, що знову ж таки призведе до ініціювання нового позову та додаткових майнових витрат заявника (позивача по справі).
Вище описані обставини стали підставою для звернення до суду із заявою про забезпечення позову в якій заявник (позивач по справі) просить застосувати один із способів передбачених ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України а саме: забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Розглядаючи заяву Фізичної особи - підприємця Кушніренко Марії Олександрівни б/н від 18.04.2025 про забезпечення позову у справі № 912/814/25, господарський суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Умовою для забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення щодо ймовірності вчинення відповідних дій.
Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що п. 1 ст. 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини", заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".
Як слідує з приписів ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
За правилами ст. 127 Земельного кодексу України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Таким чином будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки є наслідком реалізації рішень відповідного розпорядника такої земельної ділянки.
Отже, Гайворонська міська рада, як розпорядник земельних ділянок, законодавчо не обмежена здійснювати дії з розпорядження відповідними земельними ділянками, у тому числі приймати рішення про надання дозволу на передачу їх в оренду, викуп земельної ділянки тощо.
Господарський суд враховує, що предметом позову у даній справі є визнання рішення сімдесятої сесії восьмого скликання Гайворонської міської ради від 30.01.2025 № 5389 "Про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки укладеного з ФОП Кушніренко Марією Олександрівною" протиправним, скасування його та визнання договору оренди земельної ділянки від 26.03.2010 водного фонду кадастровий номер 3521188300:02:000:7502, загальною площею 79,01 га у т.ч. по угіддях: 56,81 га - водне дзеркало, 14,94 га - пасовище, 5,72 - сіножаті, 1,32 - під господарськими шляхами та прогонами, 0,6 га - болота, 0,62 га - гідротехнічна споруда для рибогосподарських потреб поновленим на тих самих умовах і на той самий строк. Що не визнається Гайворонською міською радою, оскільки останньою було відмовлено в поновленні договору оренди.
З матеріалів заяви від 18.04.2025 вбачається, що відповідно до п. 2 прийнятого рішення від 27.03.2025 № 5550 "Про затвердження умов проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку в комплексі з розташованими на ній водними об'єктами загальною площею 79,0065 га на території Гайворонської міської ради за межами с. Червоне" міською радою вирішено виставити окремим лотом право оренди на земельну ділянку в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом комунальної власності, а саме згідно з додатком до рішення Гайворонської міської ради 27.03.2025 № 5550: земельну ділянку в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом, кадастровий номер 3521188300:02:000:7502, площею 79,0065 га, цільове призначення - 10.07 для рибогосподарських потреб, угіддя під ставками - 56,8100 га, пасовища - 14,9160 га, сіножаті - 4,71 80 га, землі під дорогами, зокрема під ґрунтовими - 1,3206 га, болота - 0,6019 га, під гідротехнічними спорудами - 0,6400 га.
Пунктом 5 зазначеного рішення визначено період проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу прав оренди на земельні ділянки не пізніше 90 днів з дня прийняття даного рішення.
За змістом ст. 136 ГПК України умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, а гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення.
Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Зокрема, тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, господарський суд повинен враховувати ризики неможливості виконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача у разі можливого задоволення позову та виконання постановленого рішення.
Щодо заходів забезпечення позову шляхом заборони державним кадастровим реєстраторам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) здійснювати дії, спрямовані на скасування та припинення державної реєстрації земельних ділянок.
Згідно зі ст. 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Пунктом 5 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком.
Також в силу положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державні реєстратори речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюють державну реєстрацію права власності та інших речових прав незалежно від місця знаходження нерухомого майна по області (ч. 5 ст. 3).
Статтею 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що відомості про речові права на земельну ділянку, похідні від права власності, що припиняються після завершення строку дії відповідного договору, містяться в Державному реєстрі прав з дня державної реєстрації набуття речового права до дня закінчення строку дії договору, що обраховується відповідно до Цивільного кодексу України. Після закінчення строку дії договору державна реєстрація речового права припиняється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.
Відповідно до п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав.
Наведені вище положення закону та твердження позивача свідчать про обґрунтованість припущень щодо ймовірності внесення державним реєстратором запису про реєстрацію права власності та/або інших речових прав на спірну земельну ділянку.
Вказане ускладнить ефективний захист або поновлення порушених прав заявника в межах розгляду даної справи.
Суд також виходить з того, що заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер, їх обмежено строком розгляду справи та терміном виконання майбутнього судового рішення.
З підстав викладеного, суд вважає наявними підстави для забезпечення позову в частині заборони будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державному реєстратору Держгеокадастру вчинювати (здійснювати) реєстраційні дії та/або вносити відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та до Державного земельного кадастру України, приймати рішення про державну реєстрацію права оренди щодо нерухомого майна.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Крім того, господарський суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, так як спір у даній справі немайновий, тому можливі збитки відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, відсутні.
Враховуючи викладені вище обставини, заява від 18.04.2025 Фізичної особи - підприємця Кушніренко Марії Олександрівни про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 136-140, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Заяву від 18.04.2025 Фізичної особи - підприємця Кушніренко Марії Олександрівни про забезпечення позову задовольнити.
2. Заборонити будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) вчиняти (здійснювати) реєстраційні дії та/або вносити відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та до Державного земельного кадастру України, приймати рішення про державну реєстрацію права оренди щодо нерухомого майна - земельної ділянки водного фонду: кадастровий номер 3521188300:02:000:7502, загальною площею 79,01 га у т.ч. по угіддях: 56,81 га - водне дзеркало, 14,94 га - пасовище, 5,72 - сіножаті, 1,32 - під господарськими шляхами та прогонами, 0,6 га - болота, 0,62 га - гідротехнічна споруда для рибогосподарських потреб яка розташована на території с. Червоне Голованівського району Кіровоградської області.
Стягувач: Фізична особа - підприємець Кушніренко Марія Олександрівна (село Мар'янівка, Ширяївський район, Одеська область, 66814, РНОКПП НОМЕР_1 ).
Боржник: Гайворонська міська рада (площа Героїв Майдану, 5, м. Гайворон, Кіровоградська область, 26300, ЄДРПОУ 04055297).
Дана ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення, в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Ухвала про забезпечення позову може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвала може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Оригінал ухвали надіслати Фізичній особі - підприємцю Кушніренко Марії Олександрівні (село Мар'янівка, Ширяївський район, Одеська область, 66814).
Копії ухвали надіслати представнику Фізичної особи - підприємця Кушніренко М.О., адвокату Мелєзгінову Ю.В. та Гайворонській міській раді до електронних кабінетів у системі "Електронний суд".
Суддя М.С. Глушков